Прибутковiсть пiдприэмства та шляхи ii пiдвищення

6. Оцінка втрачених можливостей підприємства щодо отримання доходів і прибутків. Реалізація цього етапу пов’язана з оцінкою наявних доходів, витрат та прибутків і є підґрунтям для оцінки резервів покращення фінансових результатів діяльності підприємства.
7. Оцінка достатності обсягів отримуваних доходів та прибутків підприємства. Така оцінка здійснюється в цілому по підприємству та у розрізі його структурних підрозділів і напрямів діяльності. Метою її проведення є оцінка відповідності обсягів отримуваних підприємством доходів та прибутків для покриття витрат та забезпечення розширеного відтворення підприємства;

     Такий аналіз ґрунтується на зіставленні  фактичних та необхідних обсягів  доходів і прибутків підприємства у статиці та динаміці. Це дозволяє оцінити невідповідність за абсолютними  величинами, завчасно виявити і запобігти  подальшому розвитку негативних тенденцій, отримати оцінку вкладу окремих підрозділів та напрямів діяльності підприємства [6, c. 503].

     Для обґрунтування планових обсягів  доходів підприємства застосовуються такі основні методи: екстраполяції  динамічних рядів, факторно-аналітичний, програмно-цільовий, прямого розрахунку.

     Процес  застосування методу прямого розрахунку для обґрунтування планового  обсягу доходу від реалізації продукції  характеризується порівняно з іншими методами планування низьким рівнем трудомісткості і передбачає виконання розрахунків за такою формулою: 

                                   ,                                    (2.1) 

     де  – дохід (виручка) від реалізації продукції;

       – обсяг виробництва і-го  виробу в натуральних одиницях виміру;

      – ціна реалізації і-го виробу;

      – обсяг знижок, які передбачається надати покупцям і-го виду продукції  виходячи з договірних умов співпраці  з ними.

     Розрахунок  доходу від реалізації продукції  з використанням цього методу здійснюється за номенклатурними позиціями та у розрізі окремих угод купівлі продажу [8, c. 286]. В основу методу екстраполяції динамічних рядів покладено процес перенесення тенденцій у зміні значень показника в аналітичному періоді на плановий. Згідно з цим методом основним фактором, що визначає обсяг показника, є час. Основною умовою практичного застосування цього методу є наявність чітко вираженої тенденції у зміні значення показника, що планується.

     Основними перевагами практичного застосування цього методу порівняно з іншими є низька трудомісткість. Недоліки – орієнтація лише на врахування впливу одного фактора; висока імовірність перенесення помилок минулого періоду на плановий.

     Планове значення показника доходу від реалізації, що оцінюється з використанням методу екстраполяції, визначається як функція від часу: 

                                        ,                                            (2.2) 

     де  – планове значення показника,

      – тривалість досліджуваного періоду.

     Точність  здійснених з використанням методу екстраполяції планових розрахунків  перебуває у прямій залежності від  правильності вибору типу лінії тренду [8, c. 288].

     Обґрунтування обсягу реалізації продукції факторно-аналітичним  методом передбачає:

• визначення очікуваного у плановому періоді обсягу виручки від реалізації продукції;
• розрахунок середніх темпів росту виручки від реалізації та обсягу випуску продукції у аналітичному періоді;
• зіставлення темпів зміни виручки від реалізації та обсягів виробництва продукції;
• розрахунок планового темпу росту виручки від реалізації продукції з урахуванням її середніх темпів зміни у аналітичному періоді та співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та реалізації продукції;
• розрахунок планового обсягу виручки від реалізації продукції як добутку її очікуваної величини у плановому періоді і планового темпу росту;
• корегування отриманого результату на вплив факторів, що не були взяті до уваги у попередніх розрахунках [18, c. 301].

     При застосуванні цього методу для планування виручки (доходу) від реалізації продукції підприємства необхідно враховувати її (виручку) структуру у розрізі окремих номенклатурних позицій.

     Метою застосування програмно-цільового  методу в процесі планування обсягу доходу від реалізації продукції є розрахунок необхідного його обсягу, що забезпечує покриття витрат та отримання цільового прибутку: 

                                  ,                                     (2.3) 

     де  - обсяг необхідного доходу;

      - плановий обсяг постійних  витрат;

      - обсяг цільового прибутку;

       – ставка податку на  прибуток;

       – рівень витрат змінних  у ціні реалізації одиниці  продукції.

     Так, розрахунок планового обсягу доходів від реалізації послуг проводиться у розрізі окремих угод на підставі оцінки сукупного доходу від надання послуг відповідно до кожної угоди та коефіцієнта завершеності надання послуг, якщо період надання послуги є довшим за плановий[8, c. 289]. 

     2.2. Планування прибутковості підприємства 

     Основою для управління фінансовими результатами діяльності підприємства є плани  їх формування та використання, які  розробляються з метою оцінки мінімальних, цільових та можливих обсягів  доходів та прибутків і ґрунтуються на результатах ретроспективного та перспективного аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства.

     Етапами формування прибутку є:

1. Формування інформаційної бази планування. Цей етап планування передбачає створення інформаційної бази з дотриманням основних вимог щодо її формування. Складовими такої інформаційної бази є: результати ретроспективного аналізу фінансових результатів, отримані з використанням повного спектра систем та методів аналізу; результати ретроспективного та перспективного аналізу основних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства; результати обґрунтування виробничої програми та обсягів витрат для планового періоду.
2. Обґрунтування планових значень показників прибутковості. Реалізація цього етапу починається з вибору методу планування згідно з завданнями планування, рівнем наявного інформаційного забезпечення кожного методу планування; специфічними характеристиками показника, що планується, та наявності умов і можливостей виконання основних вимог до застосування певного методу планування. На цьому етапі має здійснюватись формування певної кількості варіантів планів фінансових результатів з метою забезпечення повноти відображення впливу сукупності основних факторів на фінансові результати діяльності підприємства, чого неможливо досягти використовуючи лише один метод планування.
3. Оцінка отриманих варіантів планів фінансових показників прибутковості підприємства. В основу цього етапу покладено порівняння отриманих в результаті застосування різних методів планових значень показників фінансових результатів підприємства: зіставлення можливих та необхідних величин доходів та прибутків, оцінка діапазону між мінімальним та максимальним значеннями цих планових показників, зіставлення значень показників фінансових результатів при різних комбінаціях факторів виробництва.
4. Визначення основних параметрів процесу реалізації розроблених планів прибутковості підприємств. Цей етап пов'язаний з обґрунтуванням механізму реалізації плану фінансових результатів. Це передбачає визначення кола виконавців та відповідальних за реалізацію планів, форм і методів контролю, основних параметрів системи стимулювання та відповідальності. Реалізація цього етапу дозволяє забезпечити адресність планів, зацікавленість у досягненні планових значень показників безпосередніх їх розробників і виконавців.
5. Здійснення моніторингу процесу виконання планів прибутковості. В його основу покладено зіставлення фактичних та планових значень показників доходів та прибутків з метою завчасного виявлення негативних тенденцій та причин їх виникнення і визначення основних напрямів нейтралізації чи пом’якшення такого впливу.
6. Формування системи заходів щодо забезпечення виконання планів прибутковості. Шостий етап забезпечує обґрунтування та систематизацію заходів, потреба в яких визначається необхідністю спрямованості функціонування підприємства на досягнення цільових параметрів та динамічністю розвитку зовнішнього середовища господарюючого суб’єкта.
7. Оцінка рівня досягнення планових значень показників прибутковості. Результатами цього етапу є обчислення рівня досягнення планових значень показників та визначення основних факторів, спрямованості і сили їх впливу на процес реалізації планів.

     Із  реалізацією останнього етапу процес планування фінансових результатів  підприємства не завершується, оскільки однією з його важливих характеристик  є неперервність. Тому результати оцінки, що сформовані на сьомому етапі, є  складовою інформаційної бази планування на наступний період [11, c. 701].

     Для виробничого підприємства найбільш поширеним у практиці планування фінансових результатів, що пов’язано  з особливостями ціноутворення є методи прямого розрахунку та цільового формування. Застосування інших методів має обмежений характер в силу недостатності інформаційного та програмного забезпечення; високого ступня динамізму зовнішнього середовища, що потребує відповідної реакції внутрішнього середовища і спричиняє часті зміни у діапазоні та напрямах розвитку значень показників господарсько-фінансової діяльності підприємства.

     Застосування  методу прямого розрахунку для обґрунтування планового обсягу прибутку підприємства передбачає попередню оцінку планових значень доходів, витрат та податкових платежів підприємства. За наявності цієї інформації плановий обсяг прибутку підприємства від реалізації продукції розраховується так: 

                                   ,                                     (2.4) 

     де  - плановий обсяг прибутку підприємства від реалізації продукції;

      – плановий обсяг доходу ( виручки від реалізації продукції);

      – плановий обсяг податків, що включаються  в ціну продукції та інших вирахувань з доходу;

      - плановий обсяг витрат.

     Точність  розрахунків у результаті використання цього методу визначається її рівнем при розрахунку планових доходів, податків та витрат.

     Застосування  методу імітаційного моделювання для  обґрунтування планового обсягу прибутку від реалізації продукції передбачає обґрунтування економіко-математичної моделі, що є описом взаємозв’язку між прибутком від реалізації продукції та релевантними факторами: обсягами виробництва та реалізації продукції; собівартістю і рентабельністю одиниці продукції. Автоматизація розрахунків планового прибутку засобом імітаційного моделювання здійснюється з використанням програмного продукту Microsoft Excel чи спеціально розробленого програмного забезпечення [9, c. 289].