Патентно-ліцензійне регулювання діяльності підприємства

УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Факультет Заочного навчання

Кафедра економіки підприємства

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему

«Патентно-ліцензійне регулювання діяльності підприємства»

 

 

 

 

 

 

   студента ІІ  курсу групи ЕП                            Керівник курсової роботи:

                                                                                          к. екон. н, доц

Іванова Богдана Богдановича          Бучацький Володимир Йосипович

 

                                                                     

                                                                                  

 

 

 

                                                                                   _______________________                                                                                                                                             

                                                                                                   (резолюція «До захисту»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                 

   ____________________                     ____________                   ____________________ 

          (підпис студента)                                                 (дата)                                                     (підпис)

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….. РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ.............................................................................................. Сутність патентної діяльності………………………………………... Необхідність та сутність ліцензійного регулювання……………….. РОЗДІЛ 2. Аналіз патентно-ліцензійної діяльності підприємства «Біофарма»……………………………………………………………………...   2.1. Загальна характеристика підприємства…………………………………   2.2. Патентна та  ліцензійна діяльність підприємства  та їх аналіз………… РОЗДІЛ 3. Патентно-ліцензійна діяльність у сучасних умовах та шляхи її вдосконалення на підприємстві «Біофарма» ……………………………… ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………

3   4 4 10   15 15 18   21 26 29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У сучасному світі  головним фактором виробництва та забезпечення конкурентоспроможності підприємства є інформація та знання. Вплив патентної на економічну активність досліджували багато західних вчених, але і на сьогоднішній день важко оцінити важливу роль патентно-ліцензійної політики на розвиток економічної діяльності підприємства. Тому це питання залишається актуальним і на сьогоднішній день.

Мета роботи полягає у тому, щоб розглянути та дослідити патентно-ліцензійну діяльність загалом та на прикладі підприємства «Біофарма».

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) розглянути сутність патентної діяльності; 2) розглянути необхідність на сутність ліцензійного регулювання; 3) надати загальну характеристику підприємства «Біофарма»; 4) описати та проаналізувати патентну та ліцензійну діяльність підприємства «Біофарма»; 5) охарактеризувати патентно-ліцензійну діяльність в Україні у сучасних умовах

Об’єктом дослідження курсової роботи виступає патентна та ліцензійна діяльність підприємства.

Предметом дослідження роботи є патентно-ліцензійне регулювання діяльності підприємства «Біофарма».

Структура роботи. Матеріали аналізу викладені на 28 сторінках друкованого тексту. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПАТЕНТНО-ЛІЦЕНЗІЙНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

 

1. Сутність патентної діяльності

 

Кожен винахідник має право на засвідчення свого авторства, виключне право на використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Саме тому нині в Україні діє патентна система охорони прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Право інтелектуальної власності на вище згадані об'єкти засвідчується виданим компетентним державним органом охоронним документом – патентом. Згідно з законодавством України, патент є єдиною формою охорони прав на винаходи, корисні моделі й промислові зразки. Патент забезпечує юридичну монополію на використання об'єкта, тобто власнику належить виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, а також дозволяти та забороняти таке використання іншими особами.

Кубах А.І. у своєму підручнику «Право інтелектуальної власності» зазначає, що історично першою формою охорони прав на винаходи були привілеї. Дана система передбачала право монарха (короля, імператора тощо) видавати окремим особам привілеї, якими закріплювалось монопольне право на використання певної технічної розробки. Діяв факультативний принцип, видавати чи не видавати привілей вирішував монарх на власний розсуд, керуючись, як правило, суб'єктивними міркуваннями. Згодом привілеї були замінені патентами [15, c. 67]. Основна відмінність тут полягає в тому, що при патентній системі діє облігаторний принцип – винахідник має право звернутися до компетентного державного органу із заявкою на видачу патенту, а цей орган зобов'язаний розглянути заявку і в разі відповідності заявленого винаходу встановленим у законі вимогам – видати патент. Тобто з'являється таке поняття як «право на патент». При цьому видача патенту залежить не від суб'єктивних чинників, а від того, чи відповідає винахід встановленим у законі вимогам [15, c. 67].

Сучасний етап Кубах А.І. називає етапом інтернаціоналізації. Він казначає, що зараз відбувається уніфікація патентних систем різних країн. Важливу роль починають відігравати регіональні патенти, які, на відміну від національних патентів, забезпечують охорону винаходу на території кількох держав. До таких належать патенти, що видаються в рамках Європейської конвенції про міжнародну патентну класифікацію від 1954 p., Євразійської патентної конвенції від 1994 p. Системи, яка передбачала б видачу «загальносвітових» патентів, на сьогодні не існує [15, c. 67].

Нині в Україні діє патентна система охорони прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Право інтелектуальної власності  на вказані об'єкти засвідчується  виданим компетентним державним  органом охоронним документом – патентом. За законодавством України, як і в більшості розвинутих країн, патент є єдиною формою охорони прав на винаходи, корисні моделі й промислові зразки. Патент забезпечує його володільцю юридичну монополію на використання об'єкта – йому належить виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок, а також дозволяти та забороняти таке використання іншими особами.

Термін «патент» походить від латинського  слова «patere», що означає «класти  на огляд» (тобто – робити доступним для широкого загалу), а також від словосполучення «letters patent», що у середньовіччі означало документ, виданий монархом або урядом на засвідчення того, що певна особа чи підприємство мають виключні права або монополію на певний вид діяльності [5]. У вузькому розумінні «патент» є охоронним документом, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід [5]. У широкому розумінні «патент» є комплексом виключних прав на використання винаходу, корисної моделі або промислового зразка, які держава гарантує патентовласнику, тобто винахіднику або особі, якій винахідник передав виключні майнові права. Надання виключних прав державою здійснюється на заздалегідь визначений період часу в обмін на контрольоване та публічне розкриття патентовласником суттєвих ознак винаходу.

Варто також зазначити, що правову основу патентування підприємницької діяльності складають Закон України від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а також підзаконні нормативні актів, що були прийняті на його виконання: постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 р. № 576 "Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню" та Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. № 1077. 25 квітня 1996 р. був виданий наказ Головної державної податкової інспекції України № 33 "Про затвердження форм торгового патенту та Порядку заповнення торгового патенту". Крім того центральним податковим органом держави та іншими відомствами в міру необхідності видаються листи з цього питання [4, 6, 7].

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про  патентування деяких видів підприємницької  діяльності" торговим патентом є державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності, що зазначені в Законі України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" [1].

Патент є документом, що засвідчує авторство на винахід та виключне право на використання його протягом певного строку. Патент видається державним патентним відомством винахіднику або його правонаступнику. Дія патенту розповсюджується тільки на території держави, в якій його видано. Строк дії патенту встановлюється національним законодавством. Патент може бути визнано недійсним у судовому порядку на законодавчій основі. З поняттям патенту тісно пов'язаний юридичний термін «патентна чистота», який означає, що машину, прилад, технологічний процес, матеріал, продукт тощо можна використовувати (виготовити, ввезти для продажу) в даній державі без порушення прав патентовласника.

Патент діє на території  тієї держави, яка його видала. Патент може бути виданий на ім'я автора або іншої фізичної чи юридичної особи. Патент надає правовласнику виключне право забороняти іншим особам використовувати запатентоване рішення. Лише патентовласник може надати згоду на використання рішення або передати виключні майнові права на використання патенту. Однак патент не обов'язково надає винахіднику право використовувати запатентований винахід. У тому разі, якщо патент виданий на вдосконалення до винаходу, який охороняється патентом, власник патенту на вдосконалення не зможе розпочати виробництво вдосконаленого винаходу не отримавши дозволу від власника патенту на оригінальний винахід. У випадку необґрунтованої відмови власника попереднього патенту на надання ліценції може бути застосований механізм перехресної ліцензії [5].

Найпоширенішою є категоризація патентів за об'єктами промислової власності, на які вони видаються. За цією категоризацією виділяють такі види патентів:

1. Патент на винахід;
2. Патент на корисну модель;
3. Патент на промисловий зразок.

Варто розглянути визначення термінів «винахід», «корисна модель» та «промисловий зразок».

Винахід – технічне рішення, що є новим, корисним у господарській діяльності і може бути практично застосоване. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент. Винаходом може бути пристрій, спосіб, речовини, застосування пристроїв за новим раніше невідомим призначенням, штами мікроорганізмів, культура клітини рослин і тварин [20, c. 43].

Циганкова Т.М. пропонує наступне визначення поняття «винахід». Винаходом у міжнародній практиці визнається технічне рішення, яке має по-перше – новизну, а по-друге – суттєві відмінності, тобто практичний засіб задоволення певних потреб. Технічне рішення вважається новим, якщо його сутність раніше не була розкрита в даній країні або за кордоном настільки, що виникла можливість його здійснення. На практиці розкриття сутності технічного рішення може відбутися внаслідок оприлюднення інформації про дослідження, демонстрації на виставках, відкритого застосування або відповідних дій конкурентів [28, c. 129]. У результаті технічне рішення може виявитися доступним для копіювання, наслідком чого є втрата ним новизни. Технічне рішення визнається таким, що має суттєві відмінності, якщо йому властива нова сукупність ознак, що дає позитивний ефект. При цьому всі ознаки можуть бути новими; частина ознак новими, а частина – відомою; всі ознаки відомі, а їх поєднання – нове.

Корисна модель – нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним. Фактично корисні моделі є підвидом винаходів у праві інтелектуальної власності, однак на відміну від останніх, вони мають коротший термін захисту (10 років в Україні, від 6 до 10 років у інших країнах) та менш жорсткі умови патентоздатності. Корисна модель вважається патентоздатною, якщо вона є новою та придатною до промислового використання [20, c. 45].

Промисловий зразок – результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання [7]. В Україні промислові зразки, що відповідають такій ознаці як новизна, можуть отримувати правову охорону у вигляді патенту на промисловий зразок. При цьому важливо розуміти, що при здійсненні експертизи офіційна установа перевіряє виключно наявність у промислового зразка всіх заявлених суттєвих ознак. Патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності. Також Циганкова Т.М. пропонує визначення терміну «промисловий зразок». Промисловим зразком у міжнародній практиці визнається нове художньо-конструкторське рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд та зовнішні ознаки. Він встановлює монополію фірми на форму (орнамент, поєднання кольорів і матеріалів) продуктів праці. На промислові зразки, як і на винаходи, видаються патенти [28, c. 132].

Патент отримується шляхом подання  заявки на патент до відповідного патентного відомства. Заявка на отримання патенту має містити опис винаходу та, у окремих випадках, докази його корисності [19, c. 190].

В Україні Реєстр патентної інформації є офіційним документом, призначеним  для реєстрації громадян країни, які  атестовані як представники у справах  інтелектуальної власності (патентні повірені), а також внесення всіх змін стосовно їхньої реєстрації. Реєстр патентної інформації – це зброшуровані, прошнуровані та скріплені печаткою книги і разом з його копією на магнітних носіях підлягає постійному зберіганню в Державному департаменті інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України. Здійснення реєстрації та інших дій, пов'язаних з веденням Реєстру, забезпечує Державна служба інтелектуальної власності.