Організація виробництва продукції і вплив її на господарську діяльність підприємства

     Виробничу потужність розраховуємо, використовуючи формулу (1), значення Кв.н. і Те беруться з таблиці 1 довідкової інформації.

     Приклад розрахунку виробничої потужності по виробу 1:

                ВП¹токар =(7·3898·1,10) / 12,045=2492 шт.

                ВП¹свердл=(4·3898·1,10) / 4,818=3560 шт.

                ВП¹агрег=(6·3898·1,05) / 9,288=2644 шт.

                ВП¹звар. уст.=(2·3898·1,08) / 2,873=2931 шт.

                ВП¹звар=(9·3898·1,08) / 12,592=3009 шт.

     Визначення  виробничої потужності по інших виробах  проводиться аналогічно до розрахунку по виробу 1.

     Визначаємо  провідне обладнання по виробах:

• по виробу 1 провідним обладнанням буде токарний верстат ВП=2492 шт.
• по виробу 3 – фрезерний верстат ВП=3398 шт.
• по виробу 2 і 4 провідне обладнання визначаємо за методом потокового виробництва, суть якого заключається в тому, що провідним є обладнання, на якому випускається мінімальна кількість продукції.

     Отже, по виробу 2 провідним є прес гідравлічний ВП=31790 шт.;

        по виробу 4 – плоскошліфувальний  верстат ВП=1348 шт.

     Обчислимо резерв виробничої потужності. Розрахунки, які необхідні при цьому представлені в таблиці 2.2, колонки якої заповняються, виходячи з визначення провідного обладнання, вихідних даних.

 

      Таблиця 3.2.

       Розрахунок резерву виробничої  потужності. 

 

     В таблиці коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства визначається як відношення виробництва продукції за проектом плану в натуральному виразі до виробничої потужності згідно паспорта підприємства. Резерв виробничої потужності визначається як різниця виробничої потужності згідно паспорта підприємства та виробництва продукції за проектом плану в натуральному виразі.

     Розраховуємо  обсяг випуску продукції. Для цього використаємо таблицю 3.3.

     Таблиця 3.3

     Визначення  розрахунку обсягу випуску продукції

     .

 

     Зміну залишків незавершеного виробництва  за рік визначаємо за формулою:

     ∆Нв=Нвк.р.-Нвп.р.(2), де

      Нвк.р. – залишки незавершеного виробництва на кінець року, шт.

      Нвп.р. – залишки незавершеного виробництва  на початок року, шт.

     ∆Нв¹=479-384=95 шт.                                             ∆Нв³=958-558=400 шт.

     ∆Нв²=5337-5240=97 шт.                                         ∆Нв =200-195=5 шт.

     Розрахункова  валова продукція підприємства обчислюється за формулою:

     ВП=ТП+(Нвк.р.-Нвп.р.) або ВП=ТП+∆Нв, де

     ТП  – товарна продукція, в якості якої в даному випадку виступає виробництво  продукції згідно з фактично підписаними  угодами, шт.

     Отже,           ВП¹=2750+95=2845 шт.

                 ВП²=31150+97=31247 шт.

                 ВП³=3000+400=3400 шт.

                 ВП =1650+5=1655 шт. 

     3.2. Організація додаткового  випуску продукції 

     Розрахунковий додатковий випуск продукції визначається як різниця між валовою продукцією і виробництвом продукції за проектом плану (п.3 вихідних даних)

     Отже,            ДВ¹розр.=2845-2560=352 шт.

                 ДВ²розр.=31247-27350=3897 шт.

                 ДВ³розр.=3400-2700=700 шт.

                 ДВ розр.=1655-1500=155 шт.

     На  основі попередніх розрахунків необхідно  здійснити формування плану виробництва  продукції, яке доцільно представити у табличній формі.

     Таблиця 3.4.

     Формування  плану виробництва продукції 

 

     Значення резерву виробничої потужності беруться з таблиці 2.2, а розрахункового додаткового випуску продукції, шт. – з таблиці 2.3. Якщо ці значення менші чи рівні за величиною за резерв виробничої потужності, то затверджений додатковий випуск продукції приймаємо рівним розрахунковому, якщо ж більші – то в межах резерву виробничої потужності.

     Затверджений  плановий обсяг валової продукції  в шт. визначається як сума затвердженого  додаткового випуску продукції  в шт. і виробництва продукції  згідно фактично підписаних угод, шт. (п. 4 вихідних даних).

     Для визначення затвердженого планового  обсягу валової продукції в тис. грн. в співставних і поточних цінах необхідно використати  значення цих цін з таблиці 4 довідкової інформації і помножити на затверджений обсяг валової продукції в шт.

     Необхідно розрахувати потребу в додатковій чисельності робітників. Для цього  спочатку розраховуємо трудомісткість додаткового випуску продукції  (таблиця 3.5). За додатковий випуск продукції, шт. приймаємо значення додаткового затвердженого випуску продукції з таблиці 3.4.; трудомісткість одиниці виробу, людино-годин використовуємо з таблиці 4 довідкової інформації.

     Таблиця 3.5. 

     Розрахунок  трудомісткості додаткового випуску  продукції 

 

     Трудомісткість  додаткового випуску продукції  визначається за формулою Тдв=Тод·ДВ, де

                 Тод – трудомісткість одиниці виробу, люд.-год.

                 ДВ – додатковий випуск, шт.

     Таким чином, підставивши дані з таблиці  у формулу, маємо: 

                    Т²дв=7,6·3897=29617,2 люд.-год.

                    Т³дв=11,4·698=7957,2 люд.-год. 

     Тоді  потреба в додатковій чисельності  робітників: DЧ=∑ Тдв / КФРЧ

     КФРЧ  – корисний фонд робочого часу одного робітника в рік становить 2000 люд.-год. (довідкова інформація п.3).

     Отже, DЧ=37574,4 / 2000=18,78»19 чол.

     Оскільки, виникає потреба додаткового  випуску продукції, то потрібні також  додаткові матеріальні ресурси. Розрахунок потреби в яких представлений в таблиці 3.6. 

 

      Таблиця 3.6. 

     Розрахунок  додаткової потреби в матеріальних ресурсах