Організація інструментального господарства

проведення інструментажа  по експлуатації  і здійснення технологічного нагляду за дотриманням правил  експлуатації; розробка графіків планово -

попереджувального ремонту і відновлення всіх видів ріжучого інструменту, організацію централізованого обслуговування виробництва. [5,255-264 ]

Класифікація інструмента, стосовно цеху механічної обробки :

-         метало ріжучі – для зміни форм і розмірів обробляє мого матеріалу: різець, свердла, зенкера, розвертки.

-         вимірювальні - для перевірки правильності виготовленого або його частини: нітрометри, мікрометри, лінійки.

-         допоміжні - для закріплення обробляє мого інструмента  на станках  і при ручних роботах: фрезерні, патроні, долбежні. 

-                     пристосування – пристрої для установки виробів на станках і при ручних роботах: патрони, свердла та інші статочні пристрої.

Класифікація і індексація є необхідною умовою для організації інструментального господарства, їх широкому використанні при

розміщенні зберіганні інструменту і при позначення його у всій  технологічній документації.[ 5, 250-251]

Таблиця № 1

Індексація інструмента

1.1.6. Розрахунок і нормування запасів інструменту.

Для ритмічної роботи виробництва велике значення має встановлення запасів інструменту, запаси повинні бути мінімальними, комплексними і разом тим достатніми для безперебійного процесу. Запас інструменту складається з експлуатаційного цехового фонду і з фонду центрального складу.

Експлуатаційний фонд цеху включає інструмент, що знаходиться в ІРК, на робочих місцях, в заточуванні і ремонті. Запаси цехової інструментальної комори створюються для оснащення робочих місць, а так само для заміни затупившегося або вибив з ладу інструменту. Величина цього запасу залежить від денної потреби в інструменті, швидкості його звернення через заточування, ремонт, а так само від інтервалів надходження інструменту в комору. Цей запас весь час змінюється (витрачається), досягає своєї максимальної величини у момент надходження чергової партії інструменту  і доходить до мінімуму  до моменту надходження наступної партії. Запас інструменту на центральному складі не повинні бути  великими, оскільки  це зажадає додаткових оборотних коштів, але вони не повинні бути і мінімальними, щоб не поставити під загрозу зриву забезпечення робочих місць інструментом. Тому необхідно систематично стежити станом запасів інструменту, постійно підтримувати достатню їх кількість наперед розрахованого терміни. Регулювання складських запасів інструменту  здійснюється по системі максимум-мінімум.

При цьому встановлюється три рівні запасів: максимальний Z max, мінімальний Z min і «точка замовлень» Z t/z., т е граничне значення запасу інструменту, при якому необхідно зробити замовлення на поповнення запасу.

Мінімальний запас, носить  страховий  характер і призначений для безперебійного задоволення виробництва  інструментом, у разі запізнення в

термінах здачі з боку інструментального цеху або затримок  чергової партії купувального інструменту. Ці затримки утворюються в результаті порушення терміну постачання партій крупного інструменту, а для інструменту, що виготовляється на заводі, - в результаті порушень графіка  виготовлення інструменту. Подібного роду затримки плануються у виняткових випадках.

Мінімальний запас визначається по формулі: Z min = dT: де d- денна потреба в інструменті, шт.; T – число днів термінового виготовлення інструменту або отримання його з боку.

Максимальний запас розраховується : Z max = П+Z min, де П – партії постачання інструменту, шт.

Для підтримки запасів на рівні не нижче мінімального необхідно  видавати замовлення  на виготовлення або придбання інструменту  з боку.

Запас відповідний «точці запасу» визначається по формулі :  Z t.z.=Pm T+Z min, де Pm – середньоденної витрата інструменту, шт. ; T – період часу між надходженням чергової партії інструменту (періодичність поповнення запасу),дні, [ 4, 253-254]

1.1.7.Організація  розрахунків інструментального господарства.

Інструментальне господарство на дільницях, що проектується для зберігання, відновлення та заточування інструмента, а також для виготовлення пристосування. Необхідно зробити короткий опис головних задач організації інструментального господарства, рекомендовано систему забезпечення робочих місць інструментом.

Враховуючи, що витрати на інструмент складають 25% від загальної суми затрат на виготовлення виробів, необхідно розрахувати споживання ріжучого інструменту на задану річну програму випуску деталей. 

Річне споживання ріжучого інструмента з кожного виду та розміру в  штуках визначається за формулою:

                                                    ,    [1.1]

де сумарний машинний  час на обработку всій операцій даним інструментом, в годинах; Ппр - річна приведена програма випуску деталей, шт.; Тр - час роботи даного інструмента (сумарна стійкість), хв..;  Квз - коефіцієнт випадкового зменшення  інструмента через помилки (0,05-0,3)

1.      Для визначення розрахункової стійкості інструмента використовується формула:

                                                                          ,   [1.2]                                                                                                              

де Т – стійкість між двома переточками в хв., L- величина робочої частини інструмента, яка підлягає переточці в мм., для пластинки токарного різця (10-15 мм);  l – величина шару, який  знімається при кожній переточці в мм (0,1-0,25 мм);

2.      Річне споживання вимірювального інструмента (шт), кожного виду та розміру визначається за формулою:

                                                                                                            , [1.3]

де  сума вимірювань на одну заготовку даним вимірювальним інструментом на своїх технологічних операціях; Пв – річна програма випуску деталей, шт.; пв – кількість вимірювань, що викликають знос прохідної сторони калібру на 1мм (для гладких скоб та пробок  пв- 600, для різьбових

кілець пв- 500, для різьбових пробок пв- 300, для конусних пробок пв-1200);  Зк – допустимий знос калібру бо   поле допуску на знос калібру (вибирається

за стандартами та допуски калібрів, мкм); Квр=2...3- коефіцієнт, що враховує відновлення розмеру та ремонт регулюючих калібрів.

3. Річне споживання в абразивному інструменті (абразивних кругів),       кожного виду та розміру визначається за формулою:

                                                       ,   [1.4] 

де - сумарна основа (машина   година), з усіх шліфувальних операцій, які виконуються даним інструментом; Та – стійкість абразивного інструмента.

4. Стійкість          абразивного     інструмента до нового зносу (хв),    для шліфування кругів, що  працюють периферією  з достатньою                                                     точністю можна визначити за  формулою:

                                                                             [1.5]

де Rк2 – зовнішній радіус нового абразивного круга, мм; rк2 – зовнішній радіус зношеного круга, мм; В – ширина абразивного круга, мм; та Кв – коефіцієнт значення їх приведені в таблиці 2.11

При виконані економічної частини проекту студент згідно узгодження з консультантом може всі витрати на інструмент відобразити укрупнено, відобразити в пояснювальній записці тільки методику визначення витрачення  інструменту за його стійкістю,[ 7, 53 – 54 ].

1.1.8. Планування потреб інструмента на виробництві

На кожному машинобудівному заводі використовуються десятки тисяч різноманітних інструментів. Затрати на ремонт та заточку інструмента, приблизно дорівнює 1….12% від собівартості продукції, що випускається на даному заводі і досягає 24…..32% від вартості обладнання. Запис інструмента на заводах в грошовій формі складає до 40% від загальної суми оборотних засобів.

Головним завданням  інструментального господарства на виробництві є своєчасне і безперебійне забезпечення виробництва усіма видами технологічної оснастки, організація її збереження, експлуатації і ремонт. З цією метою визначаються потреби виробництва в оснастці, планується виготовлення спеціальної оснастки; організовується експлуатація оснастки і технологічний нагляд за її експлуатацією. Встановлення потреб в інструменті починається з виявленням його номенклатури. Згідно з технологічними процесом і специфікації інструменту складається зведена відомість   інструменту, що застосовується для виготовлення виробів. Згідно норм стійкості та зносу інструменту розраховуються  витрати кожного типу інструменту  і потреби їх на плановий період року.

Для ріжучого інструмента норма стійкості до нового зношення розраховується за формулою:

                                                                  , [1.6]

де Тс – стійкість інструмента між двома переточками, в хв.. L – величина робочої частини інструмента, яка підлягає переточці, в мм., для пластини

токарного різця (10-15мм); l – величина допустимого заточування робочої частини інструменту в мм (0,3….2,0)

Витрати ріжучого інструменту даного типу розміру на виконання планового зведення при обробці деталей визначаються за формулою:

                                    , [1.7]         

де - сумарний механічний час на обробку усіх операцій даними інструментом (різець, свердло, фреза та інші) в хв.., Пв – річна програма випуску одиниць; Кв – коефіцієнт випадкового зменшення інструмента через поломки (0,05-0,3), [3, с.155-156].

1.2 Особливості інструментального господарства на підприємстві

1.2.1 Кратка характеристика підприємства

Відокремлений підрозділ «ШАХТА «КРАСНОКУТСЬКА»» (надалі Підрозділ) Державного підприємства «ДОНБАСАНТРАЦИТ» (надалі Підприємство) створене згідно з наказом Підприємства «Донбасантрацит» від 12.05.2003 № 1, яке відповідно до наказу Міністерства вугільної промисловості України від 24 листопада 2005 року № 40 належить до сфери його управління. Підрозділ діє на указі цього положення.

Місце знаходження Підрозділу: 94552,Україна, Луганська область, смт. Софіївський.

Мета діяльності Підрозділу – забезпечення і виконання завдань  Підприємства з видобутку вугілля з найменшими витратами, задоволення соціально – економічних потреб працівників Підрозділу і Підприємства. Видами діяльності є видобування кам’яного вугілля,  експлуатація родовищ корисних копалин, здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження; впровадження нової техніки, передової технології, прогресивних методів організації виробництва; охорона земної поверхні та розташованих на ній будинків, споруд, водоймищ та насаджень, усунення інших факторів, що наносять шкоду природі,; створення на робочих місцях безпечних умов праці відповідно до нормативно – правових актів та забезпечення виконання вимог законодавства про права робітників галузі охорони праці; виробництво і ремонт засобів виміру та контролю; ремонт та технічне обслуговування автомобілів та іншої техніки.; медичне і культурне обслуговування та оздоровлення працівників Підрозділу. Інші види діяльності можуть здійснюватися Підрозділом, якщо вони не суперечать чинному законодавству України і відповідають цілям і предмету діяльності передбаченим  в Статуті  Підприємства.