Формування асортименту товарів

     За  другим ознакою роздрібна торговельна мережа поділяється на:

     - змішану (торгує товарами однієї або двох-трьох груп або комплексів);

     - спеціалізовану (торгує окремими підгрупами і видами товарів);

     - універсальну (торгує всіма групами  або продовольчих або непродовольчих  товарів).

     Аналіз  особливостей кожного виду роздрібної торгівлі показав, що сучасні тенденції розвитку роздрібної торгівлі повинні спиратися перш за все, на співвідношення магазинних і позамагазинної форм продажу товарів.

     В останні роки таке співвідношення втратила позитивну динаміку. Більше половини роздрібного товарообігу реалізується сьогодні на основі позамагазинної форм продажу. Дана обставина має цілком певні негативні наслідки - зменшення роздрібного товарообігу.

     Для того, щоб активно конкурувати  з позамагазинної продажем, понашу думку, загальними принципами роботи роздрібної торговельної мережі повинністать:

     - універсалізація продовольчої торгівлі  за винятком товарів рідкісного епізодичного попиту;

     - розвиток спеціалізованих і вузькоспеціалізованих  непродовольчих магазинів у центрах житлової забудови;

     - формування торговельних мереж, великих універсальних роздрібних підприємств, торговельних центрів і торговельних комплексів;

     - організація в центральних торгових  зонах житлових масивів підприємств  з високим рівнем торговельного обслуговування;

     - формування системи так званих зручних магазинів, розташованих у радіусі пішохідної доступності і торгують різноманітним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів;

     - виділення спеціальних зон для вуличних ярмарків і базарів;

     - формування автономних зон торгового обслуговування вздовж автомагістралей;

     - відновлення роздрібної торгівлі  через автомати.

     Різноманітність роздрібних торгових підприємств з  позиції їх орієнтації наконкретну  зону торгового обслуговування повинно  передбачати виділення в будь-якій системі торговельного обслуговування:

     - магазинів місцевого значення;

     - магазинів загальносистемного значення;

     - магазинів у складі торгових центрів;

     - магазинів (наметів, кіосків, павільйонів,  уздовж автомагістралей).

     Ми  вважаємо, що магазини місцевого значення повинні розташовуватися в межах пішохідної доступності і торгувати універсальним асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів.

     Типовий склад магазинів загальносистемного значення більш різноманітний, тому в них повинні бути спеціалізовані та універсальні магазини,магазини з комбінованим асортиментом товарів. [2, c.82]

     Особливе  місце в класифікації ринкових структур займає торговий центр, який являє собою сукупність торгових підприємств,спланованих, побудованих і керованих як єдиним територіальним комплексом з великою автостоянкою, тому особливу групу роздрібних торгових підприємств повинні складати підприємства у складі торгових центрів. Торговий центр завжди пропонує універсальний ассортимент продовольчих і непродовольчих товарів. Торговельні центри, на нашу думку, необхідно формувати на перетині великих автомагістралей з тенденцією зміщення за межі інтенсивної міської забудови.

     Хотілося  б відзначити, що системна організація  об'єктів ринкової торгівлі повинна опиратися не тільки на раціональну диференціацію магазинів, але й на розвиток позамагазинної форм продажу.

     Розвиток  позамагазинної форм продажу товарів, з одного боку, обумовлюється еволюцією самої торгової практики, а з іншого - все більше масштабним проникненням у побут рядового споживача різноманітних засобів технічного прогресу. У зв'язку з цим можна сказати, що позамагазинної форми продажу завжди націлені на певні сегменти товарного ринку, з їхньою допомогою вирішується певне коло проблем.

     Світова практика показує, що навіть в самих високо організованихсистемах торговельного обслуговування мають місце і речові ринки і вулична жвава торгівля. Перспективою розвитку речових ринків повинна стати їх орієнтація на сезонні розпродажі, продаж товарів за технологією "секонд -хенд ", реалізацію виробів кустарного промислу, забезпечення приватного імпортутоварів.

     Ми  вважаємо, що істотне розвитку найближчим часом отримає посилкової торгівлі, тому що мінімізація витрат, що забезпечує процес доведення товарів до споживача є вирішальним чинником, що стимулюєїї прогрес.

     Принципово  новою формою позамагазинної торгівлі, що має передумовидля широкого поширення  у вітчизняній практиці в торгівлі, повиненстати мережевий маркетинг. Головна особливість цієї системи  полягає в тому, що товар реалізується спеціально підготовленими торговими агентами на будинку, в установах і організаціях, на транспорті, на вулиці. Це дозволяє різко скоротити витрати обігу.

      В умовах становлення ринкової економіки, загострення конкуренції намітилися нові підходи до розвитку роздрібних підприємств. Відповідні концепції будуються з урахуванням ідеї формування асортименту та обслуговування населення. Зазвичай концепція розвитку роздрібної торгівлі включає наступні розділи: асортиментні переліки товарів; схему розміщення обладнання і товарів; вказівки з організації розрахункових вузлів; визначення зон самообслуговування та продажу деяких товарів через прилавок; перелік додаткових послуг: порядок формування цін; надання знижок наокремі товари та ін

     Різноманітність видів підприємств роздрібної торгівлі передбачає використання магазинних і позамагазинної видів торговельного обслуговування: посилочної торгівлі, торгівлі за каталогами, замовлень по телефону, продажі надому, позамагазинної торгівлі з використанням електронних технічних коштів, торгівлі на ринках та інших форм торговельного обслуговування населення.

     Різноманіття  типів роздрібних торгових підприємств  обумовлено масштабами діяльності, розмірами торгової площі, товарної спеціалізацією, методами обслуговування населення, обслуговується сегментомринку товарів народного споживання (цей сегмент багато в чому визначається значною диференціацією доходів населення. Останній чинник став враховуватися при типізації торгових підприємств недавно. В даний час йде процес становлення та розвитку торгових підприємств, спеціально орієнтованих на категорії покупців, диференційованих за розмірамидоходів.

     Формування  товарного асортименту - це розробка і встановлення впевному порядку  номенклатури товарів, що утворюють  необхідну сукупність для торгівлі.

     До  факторів, що впливає на формування асортименту товарів в магазині, відносяться: попит, виробництво, асортиментний профіль магазину; зона діяльності магазину, стан матеріально технічної бази.

     Забезпечення  необхідного рівня обслуговування покупців і зростання основних економічних показників діяльності товарного підприємства в значній мірі залежить від правильного формування асортименту товарів в його магазинах.

     Формування  асортименту являє собою процес підбору для реалізації в магазині різних груп товарів, їх видів і різновидів, диференційованих за всіма відмітною ознаками. Процес формування товарного асортименту в магазині повинен виходити з форми його товарної спеціалізації та розміру торговельної площі, і бути спрямований назадоволення попиту обслуговуваних контингентів покупців і забезпечення високої прибутковості їх діяльності.

     У процесі підбору для магазину необхідного асортименту товарів слід керуватися поруч загальних принципів.

     Найважливішим принципом формування асортименту  товарів є забезпечення його відповідності характеру попиту, що пред'являється обраними для обслуговування контингентами покупців. Оскільки успішне проникнення і закріплення торговельного підприємства на споживчому ринку пов'язане з пошуком і повнотою освоєння тієї чи іншої ніші, формування конкретного асортименту товарів, що відповідає параметрам цієї ніші, відводиться першорядна роль.

     Раціональне побудову асортименту товарів у  магазині передбачає комплексне задоволення попиту покупців у рамках обраного сегмента споживчого ринку. Здійснення цього принципу припускає формування асортименту товарів з урахуванням комплексності їх споживання в рамках певних споживчих комплексів або мікрокомплексов. Такий принцип формування асортименту дозволяє створити великі зручності для покупців, полегшує їм процес ознайомлення з пропонованими до продажу товарами, скорочує витрати часу на здійснення покупок, сприяє здійсненню "імпульсивних покупок".

      Формування  асортименту товарів у роздрібних торговельних підприємствах — це складний процес, який базується на врахуванні впливу різних чинників.

      До  загальних чинників належать споживчий  попит і виробництво товарів. До специфічних належить тип і розмір магазину, його технічна оснащеність, умови товаропостачання (наявність, стабільність джерел поставки товарів), чисельність і структура населення, транспортні умови (стан доріг, наявність зупинок транспорту загального користування тощо),

наявність магазинів-конкурентів.

      Споживчий попит є основним чинником, який впливає на формування асортименту торговельного підприємства.

      При формуванні асортименту продовольчих товарів береться до уваги

особливість попиту на продукти харчування. Наприклад, попит на харчування. Наприклад, попит на продовольчі товари має високу стійкість, а в окремих випадках — навіть консервативність. Споживач звикає до певних видів продуктів (хлібобулочних виробів, сирів, кондитерських виробів тощо). Ось чому важливо досягти стабільності асортименту, що є основою підприємства, забезпечити його постійну наявність у продажу.

      При формуванні асортименту продовольчих товарів у роздрібній торговельній мережі слід враховувати також їх взаємозамінність. Якщо потрібного товару немає у продажу, покупець має можливість знайти йому заміну і купити інший товар. Особливо це стосується товарів однієї групи. Втім, існує також міжгрупова взаємозамінність (наприклад, м'ясо — риба; картопля — макаронні вироби).

      Крім  того, попит на продовольчі товари має комплексний характер. Покупець купує продукти, які доповнюють один одного (чай і цукор; м'ясо, жири та овочі).

      Асортимент  товарів будь-якого магазину не повторює і не спроможний повторювати товарну структуру торгової мережі загалом. Він залежить від його площі, розміщення, купівельної спроможності споживачів, яких він обслуговує. Формування асортименту здійснюється у два етапи:

      1) встановлення групового асортименту,  тобто переліку груп товарів, якими буде торгувати магазин (вибір спеціалізації), із визначенням суми або частки кожної групи товарів у загальному обсязі товарообороту;

      2) визначення внутрішньогрупового асортименту (номенклатури конкретних товарів та їх різновидів у межах кожної товарної групи).

      На  асортимент та обсяг продажу окремих  товарних груп впливає відстань до однотипних магазинів-конкурентів. Стосовно товарів простого асортименту, то вона призводить до зменшення їх продажу. Але щодо товарів складного асортименту, які потребують ретельного вибору, наявність поблизу конкурентів може сприяти зростанню товарообороту. Це відбувається завдяки концентрації купівельних потоків і за умови, якщо район сумісної діяльності конкуруючих магазинів дуже великий (наприклад, у центрі міста).

      Невеликі  магазини, зазвичай, орієнтуються на продаж виробів повсякденного і масового попиту. Великі магазини окрім цих товарів мають

також в асортименті товари особливого попиту, коштовні товари підвищеної