Економiчна конкуренцiя Японii i КНР у Центральнiй Азii та схiднiй Европi: висновки для Украiни

Таблиця 1.

Торгівля  Китаю і Японії з країнами Центральної  Азії (2007 р.)

Джерело: розраховано за даними Japan External Trade Organization http://www.jetro.go.jp/, Комітети державної статистики Казахстану, Узбекистану, Киргизстану; В. Парамонов, А. Строков. Торгово-экономическое присутствие Китая в Центральной Азии. 16.09.2008 // http://www.easttime.ru/analitic/3/8/484.html            

Рівень  залучення Китаю і Японії у  багатосторонні інтеграційні проекти, також є непропорційним. ШОС для  Китаю – це інструмент не тільки військово-політичного впливу, але й розширення своїх економічних позицій в Євразії. Організація дає можливість Пекіну легітимізувати свою присутність в Центральній Азії поряд з Росією, яка донедавна була єдиною країною, на яку орієнтувався регіон.

       Чотири  центральноазійські країни-учасниці діалогу “Центральна Азія +Японія” є також членами ШОС, що об'єктивно актуалізує питання конкуренції між цими двома структурами. Однак “Діалог” за ступенем співробітництва та інституціалізації поки не є колективною організацією рівня ШОС.

       Що  стосується Східної Європи, то тут  однозначно дати відповідь на питання  про лідерство Японії або Китаю  не уявляється можливим. Японія послідовно підтримувала центрально- і східноєвропейські країни на їх шляху до інтеграції в західні політичні та економічні інститути і тим самим перетворилася на їх надійного партнера. На сьогоднішній день Токіо активно взаємодіє з регіональними організаціями, бере участь у багатосторонніх проектах. Китай, як великий торговельний партнер країн Європи, займає помітне місце в зовнішньоекономічному балансі цих країн. Так, в системі зовнішньополітичних пріоритетів Китаю Україна розглядається як один із найважливіших партнерів серед країн Східної Європи та СНД, посідаючи третє місце (після Росії та Казахстану) за обсягом двосторонньої торгівлі в цьому географічному просторі. Однак, очевидно, що, як дружнього партнера, який поділяє його погляди на світоустрій, Пекін розглядає Білорусь.   

Висновки  та рекомендації

      Економічна  конкуренція Китаю і Японії в  Центральній Азії та Східній Європі дозволяють зробити висновок про  глибоке зацікавлення Пекіна і Токіо  у налагодженні відносин із країнами пострадянського простору. При чому, якщо домінуючими мотивами розширення співробітництва з країнами ЦА є  реалізація енергетичних, транзитних та торговельних інтересів, то по відношенню до країн Східної Європи проявляється політична складова співробітництва.

      Найбільш  ймовірною тенденцією розвитку на 10-15 років буде збільшення економічних  зв'язків між Китаєм і ЦА та Японією  і ЦА, оскільки це відповідає стратегічним інтересам країн. Роль Китаю в  регіоні вже зараз є значно більшою, і за умови збереження мирного  розвитку регіону, зростатиме надалі. Тісні відносини з Китаєм –  це гарантія економічного розвитку для  центральноазійських країн. А китайське керівництво розглядає нинішню світову і азійську фінансову ситуацію як вдалий момент для зміцнення власних позицій в глобальній економіці і лідерства у Східній та Центральній Азії. Логічним доповненням цього процесу стане реалізація проектів побудови трансєвразійських магістралей з огляду на потреби інтенсифікації торгівлі з Європою.

      Менш  визначеним є подальший розподіл впливу в Євразії між регіональними  об'єднаннями ШОС і НАТО (на субрегіональному просторі Східної Європи – ГУАМ). В разі політичної поляризації цих  організацій можна очікувати  підпорядкованість цьому економічних, торговельних та транспортних проектів. На сьогоднішній день існує розходження  подальших шляхів цивілізаційної модернізації України і країн Азії. Якщо азійські країни все більше схиляються до утвердження  мультиполярності і власного шляху розвитку, то залучення України до західної ліберальної системи на чолі з США викликає невдоволення на Сході.

      Тим часом, Україна має значні економічні інтереси на ринках Азії у сфері  залучення інвестицій до інфраструктурних проектів, збуту вітчизняної промислової, сільськогосподарської, військово-технічної  продукції, експорту послуг, імпорту  вуглеводнів, промислової та аграрної сировини. Потенціал економічного співробітництва  з Китаєм досі не був адекватно  задіяним, хоча для цього існують  і ресурсні передумови і політична  воля. Подальший розвиток відносин з Пекіном, Токіо, центральноазійськими столицями багато в чому залежатиме від переосмислення значення східноазійського напряму зовнішньої політики України та від динаміки руху України в західні інтеграційні структури.

      Україна має враховувати «азійський чинник»  при виробленні свого зовнішньополітичного курсу. Забезпечення енергоносіями, а  також проведення ефективної економічної  політики не дозволяє їй «закритися»  від євразійського регіону. У  зв'язку з цим, уявляється доцільним:

      - інтенсифікація двосторонніх контактів на вищому державному рівні, адже питання крупних торговельних або інвестиційних операцій потребують підтримки на державному рівні, а також створення організацій, які сприятимуть налагодженню ділових зв'язків;

      -  створення умов для розширення торговельного співробітництва, залучення інвестицій та високих технологій до вітчизняного виробничого сектору та сприяння розвиткові новітніх технологічних виробництв на території України через співпрацю з компаніями Японії і Китаю. Останній може стати крупним споживачем українського обладнання і машин, при цьому здійснювати солідні інвестиції в економіку України поряд зі США та ЄС;

      -    продовження роботи з реалізації євро-азійських транспортних коридорів та перевалочних транспортних вузлів для азійських товарів у Європу в рамках проектів "Новий шовковий шлях" за маршрутом Китай – Казахстан – Росія – Україна – країни Західної Європи та ТРАСЕКА (Європа – Кавказ – Азія), та розгляд можливостей залучення східних партнерів до розбудови та облаштування транспортно-дорожнього комплексу Криму;

      - розгляд можливостей та потенційних вигод від встановлення взаємодії з ШОС (у формі партнерства з окремих проектів або статусу спостерігача)