Економічна криза в Україні її особливості та фактори стабілізації

Таблиця 2.2.1

Зміна реального обсягу ВВП України у 2006–2009 рр.(за даними Держкомстату України) 

 

    Починаючи з цього періоду наявне скорочення реального сектора економіки, підтвердженням чому є дані темпів зростання обсягу ВВП за три квартали 2009 р., які мають від’ємне значення. Найбільше скорочення обсягу ВВП відбулося у І кварталі 2009 р. Саме у цей час криза у банківській сфері досягла свого найбільшого розвитку, що, в свою чергу, негативно позначилося на реальній економіці. У цей період відбулося суттєве скорочення попиту на залізо та сталь, що призвело до зменшення обсягів експорту та надходження валюти в українську економіку. Восени та на початку зими ціни на нерухомість впали на 25%, було призупинено понад 80% будівельних проектів. Таким чином, початок 2009 р. приніс для української економіки дуже негативні наслідки, які позначилися на всіх галузях економіки.

    Вважаю за доцільне проаналізувати вплив негативних наслідків фінансово-економічної кризи саме на ті галузі, які мають найбільшу питому вагу у структурі ВВП країни (рис. 1) [27] . 

    Рис. 2.2.1. Структура ВВП України у 2008–2009 рр., % 

    Проаналізувавши дані рис.2.2.1 можна побачити, що у структурі ВВП України переважає промисловість, її частка становить 28,6% у 2008 р. та 22,6% –у 2009 р. Також значну питому вагу має оптова і роздрібна торгівля (15,7% у 2008 р. та 15,4% у 2009 р.) і сільське господарство (7,8 і 8,2% відповідно). 
 

    У 2009 р. 2 млн.осіб відповідно до методології МОП класифікувались як безробітні. Рівень безробітного населення віком 15–70 років (за методологією МОП) у цілому по Україні склав 8,8% економічно- активного населення зазначеного віку, що дещо більше ніж в країнах Євросоюзу (7,0%).

    На  рис. 1.2. представлено рівень безробіття серед населення віком 15– 60 років за 2008–2009 рр [28] . 

      

    Рис. 2.2.2. Рівень безробітного населення  (за методологією МОП) віком 15-60 рр. у 2008 -2009 рр.2 

    У IV кварталі 2008 р. спостерігалося різке збільшення рівня безробіття порівняно з III кварталом 2008 р. з 5,5% до 7,5% і до 9,5% у I кварталі 2009 р. У IІ кварталі 2009 р. спостерігається повільне зменшення рівня безробіття до 9,1% і в IV кварталі - до 8,8%. Чисельність безробітних зареєстрованих у центрах зайнятості у грудні 2008 р. склала 7000–11000 на день, тоді як у червні-вересні 2009 р. цей показник знизився до 1200–1500 осіб на день.

    За  даними Державного комітету статистики, у першій половині 2009 р. чисельність  зайнятих становила 20,2 млн., а безробітних – 2 млн.осіб.  

    За  даними Державного комітету статистики України, за січень-вересень 2009 року обсяг експорту українських товарів зменшився на 48,7 % порівняно з показником 2008 року і склав 27,5 млрд. дол. США (Рис. 2.2.3 ) [25] . 

      

    Рис.2.2.3. Експорт та імпорт товарів і послуг 2008-2009 рр. 

    За  географічною структурою обсяги експортних поставок товарів до країн СНД  становили 34,1 % від загального обсягу експорту,  Азії - 31,4 %, Європи -25,3 % (у  т. ч. до країн Європейського Союзу -23,3 %), Африки - 5,6%, Америки - 2,6 %.

    Основними споживачами української продукції  на зовнішньому ринку залишаються  Російська Федерація (20,7 %), Туреччина (5,4%), Китай (4,2%), Казахстан (4,1%), а також  Італія та Німеччина (по 3 %). 
 
 

    РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ 

    3.1. Принципи формування стабілізаційної політики держави 2008 - 2009 рр. 

    Враховуючи  нинішню  ситуацію  в  країні  та  втрачений  час і можливості, а також допущені помилки, Програма діяльності Кабінету Міністрів України спрямована насамперед на зменшення негативного впливу світової фінансової кризи на економіку України, недопущення в Україні подальшого  розгортання кризи та гальмування розвитку економіки,  погіршення якості життя населення,  а також  подолання негативних наслідків кризи.  В умовах  кризи  стоїть складне завдання пошуку компромісного балансу між декількома конкуруючими цілями економічної політики  - стимулювання розвитку економіки,  недопущення зниження рівня життя населення,  стримування  інфляційних  процесів   та   стабілізація валютного ринку [10, c.27] .

    Виходячи  з  цього  головні дії Уряду  в кризовий період будуть спрямовані в таких напрямах:

- досягнення  макроекономічної стабілізації  ;

- недопущення  зниження рівня життя населення ;

- сприяння  розвитку підприємництва ;

- стимулювання  інвестиційної діяльності ;

- підтримка реального сектору економіки ;

    Досягнення  макроекономічної стабілізації є визначальною умовою  подолання  кризи  та  відновлення економічного зростання. Основою    макроекономічної стабільності  повинна стати збалансованість бюджету, низький рівень інфляції, передбачуваність валютного курсу, виважена податкова та грошово-кредитна політика.

    Завдання  Уряду  в  період  кризи  -  забезпечити   наповнення бюджету   з  метою  розв'язання  проблем  у  соціальній  сфері  та підтримки реалізації інфраструктурних та  інвестиційних  проектів, підвищити ефективність    бюджетних    витрат, а  також   зберегти збалансованість бюджетної системи шляхом: [12, c.89]

- внесення до Верховної Ради законопроекту про Державний бюджет України   на  2009  рік,  видатки  та  доходи  якого  відповідають можливостям країни та  забезпечать  вихід  із  кризи ;

- затвердження порядків  використання  коштів  Стабілізаційного фонду ;

- кредитування  або співфінансування довгострокових інфраструктурних,    інвестиційних  та  інноваційних  проектів загальнодержавного значення ;

- здешевлення   кредитування проектів малого та середнього бізнесу,  зокрема  таких,  що  впливають на   підвищення   рівня зайнятості  населення ;

- надання   кредитів  на  завершення  будівництва   житла,  яке здійснюється  із  залученням  іпотечних  кредитів  і  обов'язковою умовою якого  є співфінансування з  боку  банків  та  забудовників, передбачивши  надання  таких  кредитів  насамперед  на  завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків з готовністю  понад 50 відсотків ;

- розроблення із залученням представників комерційних банків та суб'єктів   господарювання та затвердження проектів, які реалізовуватимуться  за підтримки Стабілізаційного фонду;

- обґрунтування показників   розвитку   державного  і  місцевих бюджетів та їх  взаємоузгодження на  середньостроковий період;   

- перехід до   формування  головними  розпорядниками  бюджетних коштів інвестиційних планів  діяльності  за  цільовими  державними програмами та інноваційно-інвестиційними проектами з установленням конкретних показників результативності та  ефективності  виконання поставлених цілей

- вивчення питання   передачі   окремих   бюджетних  програм з державного  бюджету на  фінансування  до  місцевих  бюджетів  при складанні проекту бюджету на наступний бюджетний рік ;

- спрямування коштів бюджетів розвитку на модернізацію об'єктів інфраструктури  в регіонах для підвищення інвестиційної привабливості          та   інноваційного розвитку [14, c.29] ;

- підвищення ефективності  фінансування  бюджетних  програм  за рахунок коштів  міжнародних  фінансових  організацій ;

- збільшення інвестицій  у  житло  відповідно  до   Комплексної програми забезпечення житлом військовослужбовців,  осіб рядового і начальницького  складу   органів   внутрішніх   справ,   Державної кримінально-виконавчої  служби,  службових  осіб митних органів та членів їх сімей, Програми забезпечення житлом військовослужбовців, звільнених  у  запас  або  відставку  (  114-99-п  )  та внаслідок розроблення     і    виконання    заходів    Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла  на  2009-2016  роки ;

- розширення  переліку платних  послуг,  які  можуть надаватися навчальними закладами,  науковими установами, закладами культури і мистецтв,   фізичної   культури   і  спорту,  охорони  здоров'я ;

- урегулювання системи  державних  закупівель  шляхом прийняття закону, що ґрунтується на прозорості, конкурентності та передбачає право закуповувати товари та послуги на тендерних засадах виключно у товаровиробників [15, c.193] ;

- одержання  фінансової підтримки МФО для реалізації інвестиційних   проектів  в максимальних обсягах  відповідно до Стратегії партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 роки та Програми   співробітництва   з   ЄБРР  на  2007-2009  роки.

- отримання  позик  МФО  для  підтримки платіжного   балансу, забезпечення  фінансової  та економічної стабільності,  проведення структурних реформ шляхом впровадження спільної  з  МВФ  дворічної програми  Stand-By . 
 
 
 

    3.2. Рекомендації зовнішніх експертів  по виходу України зі світової  кризи 2007-2009 рр. 

    В консалтинговій фірмі McKinsey & Company вважають, що однією з першочергових завдань для України є підвищення продуктивності праці, яка для середнього українського робочого складає лише 16% продуктивності праці робочого в США. Навіть від Росії ми відстаємо по цьому показнику майже вдвічі [17, c.19] .

    Тут експерти пропонують бізнесу і державі  об'єднати зусилля по поліпшенню професійних  навиків кадрів, зайнятих на виробництві. В принципі, рецепти модернізації нашої економіки від McKinsey & Company не можна назвати оригінальними - це вже багато разів озвучений курс на розвиток інноваційних технологій і модернізацію вже існуючих виробництв. При цьому експерти відзначають, що крайні низький рівень продуктивності праці в Україні і неефективність застарілих технологій дозволяють нам зробити різкий стрибок в цьому напрямі буквально за лічені роки. На їх думку, чим нижче продуктивність праці, тим легше і з меншими витратами її можна збільшити в 2-3 рази, а подальше зростання вже зажадає значних зусиль[19, c.479] .