Економічна ефективність вдосконалення структури основних виробничих фондів та покращення їх використання в сучасних умовах

виробничі сільськогосподарського призначення. До них відносять будівлі, споруди, передавальне обладнання, робочі і силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади, обчислювальну техніку та програмні засоби до неї, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження, внутрішньогосподарські дороги, мости та інші основні засоби. Названі основні виробничі фонди (з метою аналізу забезпечення ними й оцінки ефективності використання) можуть об’єднуватися в три групи: фонди рослинництва, тваринництва і загальногосподарського призначення;

виробничі несільськогосподарського призначення Вони представлені промислово-виробничими і будівельними фондами, фондами торгівлі і громадського харчування. Певною мірою ці основні фонди характеризують ступінь агропромислової інтеграції та диверсифікації виробництва.

На основі даних про первісну вартість основних виробничих фондів визначають по кожному  підприємству такі важливі економічні показники, як фондооснащеність виробництва і фондоозброєність праці. Фондооснащеність розраховують як відношення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення до площі сільськогосподарських угідь, а фондоозброєність — до середньорічної кількості працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві.

   В цілому по сільському господарству у 2002 р. досягнутий рівень забезпеченості виробничими основними фондами був ще недостатній. Між господарствами існують істотні відмінності щодо фондооснащеності виробництва і фондоозброєності праці. З підвищенням цих показників до оптимального рівня зміцнюється економічний стан суб’єктів господарювання. Крім того, на ефективність сільськогосподарського виробництва істотний вплив справляє і структура основних виробничих

Основні засоби відображаються в активі балансу  в розділі 1 «Необоротні активи»  за первісною і залишковою вартістю. Слід при цьому брати до уваги, що будь-який об’єкт основних засобів визнається активом лише в тому разі, коли існує ймовірність отримання підприємством у майбутньому певної економічної вигоди від його використання і коли вартість такого об’єкта може бути достовірно визначена.

   При оцінці структури основних виробничих фондів необхідно враховувати, що їх структурні елементи істотно відрізняються  за функціональною роллю в процесі  виробництва, а тому не з однаковою  активністю впливають на кінцеві результати господарювання. За інших однакових умов вищих результатів досягають ті підприємства, які краще оснащені так званими активними основними виробничими фондами: силовими і робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями.

   Структура основних фондів змінюється як у динаміці, так і залежно від спеціалізації підприємства. Тому оптимальний рівень фондооснащеності і раціональну структуру цих фондів необхідно встановлювати для підприємства відповідно до його виробничого напряму, досягнутого рівня інтенсивності розвитку головної галузі, місцевих природних умов. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.3 Показники, що характеризують використання основних фондів

   Використання  фондів підприємства може бути проаналізовано за допомогою цілої низки показників. Розглянемо основні з них.

Швидкість обороту виробничих фондів має дуже важливе значення для підприємця: що вона більша, то краще. Швидкість обороту фондів, кількість оборотів за рік визначається за формулою 

де п  — швидкість обороту фондів; О  — один рік (12 місяців); об — час  обороту капіталу (фондів).

   Основні виробничі фонди здійснюють за рік  тільки певну частку свого обороту, а оборотні виробничі — кілька оборотів.

   Відповідним чином можна підрахувати швидкість  обороту або коефіцієнт оборотності  оборотних коштів. Якщо час обороту  оборотних коштів, або ще називають оборотністю оборотних коштів, становить 40 днів, то кількість оборотів дорівнюватиме 9 (360/40). Збільшення швидкості обороту оборотних коштів сприяє тому, що підприємство може зменшити суму грошей, яку потрібно тримати в обороті.

   Час обороту виробничих фондів дорівнює середньому часові, протягом якого  загальна маса виробничих фондів, авансована у грошовій формі, здійснює повний оборот і знову повертається підприємцю у грошовій формі. Оскільки швидкість обороту основних та оборотних виробничих фондів неоднакова — оборотні виробничі фонди обертаються значно швидше, то загальна сума, авансована в оборотні виробничі фонди, може повернутися ще до того, як здійснять свій повний оборот основні виробничі фонди.

Проілюструємо це за допомогою прикладу (табл. 10). Припустимо, що капітал, авансований в основні  фонди, становить 150 тис. гр. од., у тому числі у виробничі споруди — 50 тис. гр. од., строк дії яких 25 років; у машини та устаткування — 80 тис. гр. од., які функціонують протягом 10 років; у дрібне устаткування та інструменти — 20 тис. гр. од., строк служби яких дорівнює 4 роки. Вартість оборотних фондів становить 45 тис. гр. од., вони роблять 4 обороти за рік.

   Показники ефективності використання фондів підприємства

До основних показників, які характеризують ефективність використання фондів, належать фондовіддача Фв і матеріаловіддачаМв, а також показники, обернені до них, відповідно фондомісткість Фм і матеріаломісткість Мм. Фондовіддача розраховується як відношення вартості готової продукції ГП до вартості основних виробничих фондів Фо.

Матеріаловіддача  характеризує ефективність використання оборотних виробничих фондів. Вона може бути обчислена як відношення вартості готової продукції до вартості використаних матеріалів М.

Узагальнюючим показником ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства є  матеріаломісткість, що розраховується як відношення вартості спожитих матеріальних ресурсів (сировини, палива, енергії та інших предметів праці) до вартості готової продукції. У практичній діяльності підприємства використовують також показники, що характеризують ефективність використання металу, енергії тощо на одиницю продукції (металомісткість, енергоємність).

   Важливим  показником ефективності використання оборотних коштів є коефіцієнт оборотності  Ко. Один з методів його обчислення був наведений вище. Цей показник можна також розраховувати як відношення виручки від реалізації В до середнього залишку оборотних коштів Оз: Цей показник ще називають фондовіддачею оборотних коштів.

   Останніми роками динаміка цих показників по більшості підприємств України  незадовільна. Велика частина основних виробничих фондів зношена морально і фізично. Проблеми оновлення основних виробничих фондів, перебудови їх структури для України є дуже актуальними. Це пов'язано з необхідністю переходу до інтенсивного наукомісткого, ресурсозберігаючого типу суспільного відтворення, а також з тим, що на 90-ті роки припав період досягнення стану повного зношення дуже великими групами фондів. Вони були введенні в дію в 50-60-х роках ХХ ст. Ситуацію поглиблював кризовий стан економіки України впродовж тривалого часу. Це також позначилося на зменшенні купівельної спроможності господарюючих суб'єктів, що значно ускладнювало реалізацію вже виробленої продукції. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІ. Аналіз виробничо-господарської діяльності ТОВ  " Бровар" . 

     2.1 Загальна характеристика  діяльності підприємства  та продукції, що випускається

       Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Бровар»  відбулося 30 вересня 1997 року.

Організаційно-правова  форма: відкрите акціонерне  товариство. Це юридична особа статутний фонд , якої розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості.

Місце знаходження : ТОВ «Бровар» смт . Микулинці ,вул. Набережна 33, Теребовлянський р-н, Тернопільська обл.

Форма власності: приватна. 

У своїй  діяльності Товариство керується Законом  України «Про господарські товариства», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, статутом та іншими нормативно-правовими документами.

Засновником товариства є фізична особа, громадянин України Троян Степан Матвійович.

ТОВ «Бровар» функціонує в торгівельні галузі і веде такі види діяльності:

Виробництво солоду.

Виробництво пива.

Виробництво безалкогольної продукції.

Зовнішньоекономічна діяльність:

Слід  в першу чергу зазначити, що на даний момент підприємство не збуває  своєї продукції за кордон, але  закуповує імпортне обладнання. В  основному зовнішньоекономічна діяльність полягає в закупівлі іноземного обладнання.

Ступінь охоплення на ринку:

Національне.

Продукцію можна придбати в магазинах Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Вінницької, Закарпатської, Івано-Франківської, а також в містах Києва, Львова, Полтави, Харкова, Кривого Рогу, Чернівців, Дубна та інших.

Майно товариства:

Майно становить  основні фонди та оборонні засоби , а також інші цінні папери.

ТОВ «Бровар» працює без кредитів, не інвестується, вдосконалюється  і розширюється за рахунок власних коштів.

Розмір  товариства:

Середнє. Чисельність 183 особи.

Ступінь спеціалізації:

Спеціалізоване.

Виготовляє продукцію  в одному напрямку тобто напоями (пива, безалкогольних напоїв).

Товариство  співпрацює з такими підприємствами:

«Холврією» датська  фірма.

«Петер» німецька фірма.

ПВТВ «Світязь»  м.Луцька.

«Берест – Продторг » м. Івано-Франківськ.

МВМ  м. Тернополя.

     Таблиця 2.1.1. Асортимент швейних виробів, який виготовлявся на підприємстві ТОВ "Бровар"   за 2010 рік (тис. шт.)