Дослідження ринкової рівноваги. Прийняття рішення

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСТИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНФОРМАТИКИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КОМПЛЕКСНА  ПРАКТИЧНА РОБОТА

з дисципліни «Обгрунтування господарських рішень та оцінка ризиків» 

За  темою: «Дослідження ринкової рівноваги. Прийняття рішення» 
 
 
 

     Варіант 19

     Виконала:   

 студентка  43 групи IV курсу

Потапська Марія Іванівна

Перевірив:

викладач  Мінюк Ольга Степанівна 
 
 
 

Дата  виконання роботи «___» грудня 2010 року 
 
 

Ізмаїл-2010

 

ПЛАН 

І. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 3

     Завдання 1. Взаємодія попиту 3

     Завдання 2. Ринкова взаємодія 7

ІІ. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 13

      1. Процес прийняття рішення покупцем, роль і значення поведінки покупця в управлінні маркетингом 13

      2. Життєвий цикл продукту. Пояснити його вживання та обмеження 16

ЛІТЕРАТУРА 18 
 

 

І. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Дослідити ринкові параметри

      1.Взаємодія  попиту

Попит покупців

Q₁ = a – bp

Q₂ = c – dp

де a= 6

b = 0,6

c = 13

d = 0,2

     Попит — це запит фактичного або потенційного покупця, споживача на придбання товару за наявних у нього коштів, що призначені для цієї покупки. Попит відображає, з одного боку, потребу покупця в деяких товарах або послугах, бажання придбати ці товари або послуги в певній кількості і, з іншого боку, можливість сплатити за покупку по цінах, що знаходяться в межах «доступного» діапазону.

     Закон попиту — величина (об'єм) попиту зменшується у міру збільшення ціни товару. Математично це означає, що між величиною попиту і ціною існує обернено пропорційна залежність (проте не обов'язково у вигляді гіперболічно представлено формулою y=a/x).

     Природа закону попиту не складна. Якщо у покупця  є певна сума грошей на придбання даного товару, то він зможе купити тим менше товару, що більша ціна і навпаки.

     Закон попиту відображає головну тенденцію — згортання об'єму закупівель зі зростанням цін на товар в умовах, коли грошові можливості покупця обмежені певною межею. 

     Графік попиту (Крива попиту) — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї (рис. 1.1).

     Крива попиту показує вірогідну кількість  товару, який вдається продати за певний час та за певною ціною. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. [7]

Рис. 1.1. Графік попиту

     Еластичність  попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

     Якщо  показники падіння цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна одиниці: Ed=1.

     У разі, коли ступінь пониження цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

     Еластичність  попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною еластичністю. Це ситуація, за якої і дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний дохід залишається постійним у міру зміни ціни.

     Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

     Еластичність  попиту вимірюється кількісно через  коефіцієнт еластичності за формулою:

     

• K_o — коефіцієнт еластичності попиту
• Q — відсоток зміни кількості продажів
• P — відсоток зміни ціни. [7]
1. Розрахувати максимальну ціну кожного покупця

     Функції попиту ринку матимуть наступний  вигляд:

     Q₁ = 6 – 0,6p

     Q₂ = 13 – 0,2p

     Розрахуємо параметри функції:

     Для першої функції:

     Q₁ = 6 – 0,6p

      При  Q₁ = 0

      6 – 0,6p = 0

      0,6p = 6

      р = 6 /0,6

      р = 10

Тобто при Q₁ = 0,   p=10 – максимальна ціна першого покупця

     Це  означає, що при ціні на товар (послугу) 10 гр. од. споживач не купить жодної одиниці  товару, тобто попит у цьому  випадку дорівнюватиме 0.

     При  p = 0

     Q₁ = 6 – 0,6*0

     Q₁ = 6

     Це  означає, що при ціні 0 гр.од. споживач може купити 6 одиниць товару (послуги).

     Графік  попиту першого покупця зобразимо на рис.1.2.

     

Рис. 1.2. Графік попиту першого покупця

     Для другої функції попиту

     Q₂ = 13 – 0,2p

     При Q₂ =0

     13 – 0,2р = 0

     0,2р  = 13

     р = 13/0,2

     р = 65

     Тобто при Q₂ =0,   p = 65 – максимальна ціна другого покупця.

     Це  означає, що при ціні на товар (послугу) 65 гр. од. споживач не купить жодної одиниці  товару, тобто попит у цьому  випадку дорівнюватиме 0.

     При  p=0

     Q₂ = 13 – 0,2*0

     Q₂ = 13

     Це  означає, що при ціні 0 гр.од. споживач може купити 13 одиниць товару (послуги).

     Графік  попиту другого покупця зобразимо на рис.1.3.

     

Рис. 1.3. Графік попиту другого покупця 

      1.2. Розрахувати ціну сумарного попиту

     Розрахуємо  рівняння сукупного попиту:

     Q = Q₁  + Q₂ = 6 - 0,6p + 13 – 0,2р = 19 – 0,8 p

     Q =19 – 0,8 p

     При Q₂ =0

     19 – 0,8р = 0

     0,8р  = 19

     р = 19/0,8

     р = 23,75

     Тобто при Q₂ =0, р = 23,75 - максимальна ціна сукупного попиту

     Це  означає, що при ціні на товар (послугу) 23,75 гр. од. споживач не купить жодної одиниці  товару, тобто сукупний попит у  цьому випадку дорівнюватиме 0.

     При  p=0

     Q₂ = 19 – 0,8*0

     Q₂ = 19

     Це  означає, що при ціні 0 гр.од. споживач може купити 19 одиниць товару (послуги).

     Графік  сукупного попиту зобразимо на рис.1.4.

     Рис. 1.4. Графік сукупного попиту

     Тепер визначимо координати точки перетину інтересів споживачів (рис. 1.5).

Рис 1.5. Перетин інтересів споживачів

     На  графіку видно, що інтереси споживачів співпадають в точці Х = (-17,5; 16,5). Тобто при ціні -17,5 гр. од. обидві категорії споживачів зможуть купувати 16,5 одиниць товару.

     2. Ринкова взаємодія

     Пропозиція  продавців:

S₁ = Ap – B

S₂ = Cp – D

де A = 1,4

B = 3

C = 0,7

D = 8

     Пропозиція характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами. Таке визначення змальовує пропозицію і відображає її суть з якісного боку. У кількісному плані пропозиція характеризується своєю величиною та об'ємом. Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яку продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.

     Закон пропозиції — при інших незмінних чинниках величина (об'єм) пропозиції збільшується у міру збільшення ціни на товар.

     Зростання величини пропозиції товару при збільшенні його ціни обумовлене в загальному випадку тією обставиною, що при  незмінних витратах на одиницю товару із збільшенням ціни росте прибуток і виробникові (продавцеві) стає вигідним продати більше товару. Реальна картина на ринку складніше за цю просту схему, але виражена у ній тенденція має місце. [7]

     Графік пропозиції (крива пропозиції) показує співвідношення між ринковими цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати (рис. 2.1).

     

     Рис. 2.1. Графік пропозиції

     Еластичність  пропозиції — показник, що відтворює зміни сукупної пропозиції, які відбуваються у зв'язку зі зростанням цін. У випадку, коли збільшення пропозиції перевершує зростання цін, останнє характеризується як еластичне (еластичність пропозиції більше одиниці — E>1). Якщо приріст пропозиції дорівнює приросту цін, пропозиція називається одиничною, а показник еластичності дорівнює одиниці (E=1). Коли приріст пропозиції менше приросту цін, формується так звана нееластична пропозиція (еластичність пропозиції менше одиниці — E<1). Таким чином, еластичність пропозиції характеризує чутливість (реакція) пропозиції товарів на зміни їх цін.