Докладна характеристика методів формування внутрішніх цін

    З метою поєднання переваг різних методів внутрішніх розрахунків підприємства намагаються використовувати комбіновані (змішані) методи внутрішнього ціноутворення в корпоративному механізмі управління.

    У всіх існуючих методах внутрішніх розрахунків  нижньою межею ціни є витрати (повні, виробничі, прямі, додані) підрозділу-постачальника, а верхньою межею — ринкова ціна. З точки зору партнерів внутрішніх угод (підрозділів-постачальників та підрозділів-споживачів проміжної продукції) такий діапазон внутрішніх цін загалом виправданий. Підрозділу-постачальнику не має сенсу реалізовувати свою продукцію за ціною, меншою за виробничі витрати, тоді як підрозділ-споживач не заінтересований купувати внутрішню проміжну продукцію за ціною, вищою від ринкової. Існування підрозділів у вертикально-інтегрованій компанії передбачає активне використання внутрішніх цін як інструмента корпоративної системи управління з метою формуван формування розрахункового прибутку підрозділів. Використання показника прибутку у внутрішніх відносинах має об’єктивне підґрунтя. Прибуток вважається дійовим показником оцінки ефективності роботи структурної одиниці підприємства [5;c.50].

    Прихильники такого підходу вважають, що використання прибутку як основного інструмента  фінансового контролю створює стимули для збільшення ефективності роботи підрозділів, визначається чітка межа між прибутковими та неприбутковими дільницями внутрішньовиробничої діяльності. Цьому значною мірою сприяють внутрішні ціни, базою яких є ринкові ціни, причому рівень ринкової ціни може бути скоригований на договірній основі з урахуванням специфіки внутрішніх відносин.

    Таким чином, внутрішні ціни, які дають  змогу приймати обґрунтовані управлінські рішення, базуються на конкурентній ринковій інформації про витрати та прибуток. У межах удосконалення корпоративних систем управління, що здійснюється в останній час у практиці функціонування зарубіжних (а частково і вітчизняних) компаній, слід очікувати зрушення основного масиву внутрішніх цін у бік використання ринкової розрахункової бази. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 3. Взаємозв’язок  внутрішнього ціноутворення  з іншими економічними методами та функціями  менеджменту 

    Від ціни залежить дуже багато всього на підприємстві: прибуток, привабливість товару для споживачів, конкурентоспроможність підприємства, маркетингова діяльність, планування. Але також всі ці компоненти впливають на ціноутворення, тобто на підприємстві все взаємопов'язане.

    Взаємозв'язок ціноутворення з основними видами діяльності підприємства і функціями  менеджменту наведена на рис.3.1. 
Від того, наскільки правильно і точно побудована цінова політика, залежать комерційні результати, ступінь ефективності всієї виробничо-збутової діяльності фірми, підприємства. [6;c.256]

    Ціна  є одним з елементів управління ринковим механізмом господарювання і  відбиває закономірності розвитку економіки  і кон'юнктуру товарного ринку. Одночасно ціна - найважливіший показник для кожного конкретного підприємства, тому що зумовлює розмір його доходів  і прибутку, тобто фінансове благополуччя. Тому фахівці вищої кваліфікації (економісти, маркетологи, бухгалтери, банкіри, ріелтори тощо) повинні володіти інформацією щодо цін та ціноутворення  та приймати економічно обґрунтовані цінові рішення.

    Для правильного вибору цінової політики необхідно підготувати і обробити інформацію про клієнтів, конкурентів, витрати і стратегічної ситуації. При плануванні цінової політики необхідно враховувати кілька істотних принципів. По-перше цінова політика несе в собі досить високі ризики для  фірми. По-друге вона не може дати однозначних  єдино правильних рішень чи формул на всі випадки життя. І по-третє цінова політика повинна мати як довгострокову, так і короткострокову орієнтацію.[6;c.270]

    Рис.3.1. Взаємозв'язок ціноутворення з основними видами діяльності підприємства і функціями менеджменту

    Ціни  виявляють диспропорції між пропозицією (виробництвом) і попитом (споживанням) і миттєво реагують - включається  механізм ринкового ціноутворення, тому ціна є рівноважною величиною, що балансує попит і пропозицію.

    Ціна  несе в собі властивість конкурентності, виступаючи інструментом конкурентної боротьби, перерозподілу ресурсів, переливу капіталів. Взагалі в основі ринкового господарства лежать конкуренція, змагання і суперництво, тому що існує безліч власників, між якими йде постійна боротьба за виживання. З одного боку, конкуренція перевіряє кожного підприємця (підприємство) на відповідність виробництва і його структури вимогам ринку, характеризує здатність пристосовуватися до мінливих умов. З іншого боку, конкуренція є механізмом стимулювання постійного вдосконалення виробництва та управління. [4;c.105]

    Ціна  і продукт є елементом комплексу  маркетингу. Компанія, проводить певну  політику в галузі ціноутворення, активно  впливає як на обсяг продажів на ринку, так і на величину одержуваного прибутку.

    Реклама є частиною маркетингової стратегії  фірми, вона проводиться для стимулювання збуту товарів, тому реклама не може не впливати на ціну товару. Під впливом  реклами ціна може або зменшуватися, або збільшуватися. Зменшуватися - із-за зростаючої конкуренції на ринку, тобто при зростанні пропозиції, а збільшуватися ціна може через зростаючих витрат на її проведення.

    Реклама надає споживачам інформацію, яка  допомагає їм робити розумний вибір і стимулює зміну продукту в бік поліпшення. Завдяки вдалій рекламі фірма може розширити своє виробництво і отримати більший ефект. 
Реклама підтримує конкуренцію. Надаючи інформацію про широке розмаїтті продуктів, що є замінниками, реклама схильна послабляти монопольну владу. Інтенсивна реклама часто пов'язана з впровадженням нової продукції, призначеної для конкуренції з існуючими торговими марками. Виробник в умовах монополістичної конкуренції може, маніпулюючи продуктом, домогтися тимчасового переваги над конкурентами. Такий же результат може бути досягнутий виробниками за допомогою реклами та інших прийомів стимулювання збуту. У той час, як диференціація продукту пристосовує продукт до споживчого попиту, реклама пристосовує споживчий попит до продукту.

    Ціна - найважливіший економічний параметр будь-якого підприємства, саме рівень цін впливає на його фінансовий стан, оскільки зумовлює розмір одержуваного прибутку і відповідно можливості його виробничого і соціального розвитку, а також розмір особистого доходу власника. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    Методи  формування внутрішніх цін є одним з найважливіших елементів системи управління як на підприємстві, так і у взаємовідносинах підприємства і зовнішнього середовища.

    Внутрішні ціна являють собою умовно-розрахункові ціни, за якими підрозділи передають  один одному товари або надають послуги. Ніякі реальні платежі при  цьому не здійснюються.

    Внутрішні планово-розрахункові ціни створюють  основу договірних відносин між підприємством та його підрозділами щодо матеріально-технічного постачання останніх та поставки готової продукції на склад підприємства, а також між самими підрозділами відносно поставок продукції (робіт, послуг) за внутрішньофірмовою кооперацією.

    Кожне підприємство формує свою власну систему  внутрішніх цін. Основними чинники, які впливають на вибір системи  внутрішньофірмового ціноутворення  є: стиль управління вищого керівництва  та професійна орієнтація керівництва підприємства.

    Від того наскільки правильно обрало керівництвом підхід до формування внутрішніх цін, залежить не тільки конкурентоспроможність підприємства на ринку, а й здатність забезпечити рентабельність виробництва при зниженні цін, а значить, і тривала стійкість фінансового становища фірми.

    У практиці внутрішньофірмових відносин внутрішні ціни можуть формуватися на рівні ринкових цін, на договірній основі та на основі витрат виробництва.

    Таким чином, внутрішні ціни дозволяють підприємствам  маневрувати наявними ресурсами, тому політика внутрішніх цін будується  у взаємозв'язку і взаємозалежності з загальними цілями функціонування організації в цілому.

    Від того, наскільки правильно і точно побудована цінова політика, залежать комерційні результати, ступінь ефективності всієї виробничо-збутової діяльності підприємства.

    СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Броннікова  Т.С. Маркетинг: Навчальний посібник / Т.С. Броннікова, А. Г. Г. Чернявський. -М.: ПРІОР, 2002. -128с.
2. Бужимська К.О. Вдосконалення методики ціноутворення в системі внутрішнього економічного механізму підприємств молочної промисловості. – Автореферат дис…. канд. екон. наук: 08.06.01. / К.О.Бужимська; Нац. ун-т харч. технологій . - К., 2005. – 20 с.
3. Грещак М. Г. Внутрішній економічний механізм підприємства : Навч. посібник / М. Г. Грещак, О. М. Гребешкова, О. С. Коцюба; за ред. М. Г. Грещака. - К. : КНЕУ, 2001. – 228 с.
4. Крючкова О.М. Маркетинг у Росії і за кордоном : класифікація методів ціноутворення: Навч. посібник / О. М. Крючкова, О.В. Попов. – К., 2002. - № 4. – 207 с.
5. Федотов М. Конкурентне ціноутворення на підприємстві / / Маркетинг. -2005. - № 2. -C.49-55.
6. Ціни і ціноутворення: Підручник для вузів / Під ред. І.К. Салімжанова. -М.: ЗАТ «Финстатинформ», 2001. -304с.