Докладна характеристика методів формування внутрішніх цін

 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Богдана  Хмельницького 

Навчально-науковий інститут економіки і права 

Кафедра менеджменту 
 
 

РЕФЕРАТ

з дисципліни «Внутрішньо економічний механізм»

на тему: «Докладна характеристика методів формування внутрішніх цін» 
 
 

Виконав:

студент групи 5 ЕП

5-го  курсу

денної  форми навчання

Сердюк  В.В. 

Перевірив:

к.е.н., доц. Герасименко О.М. 
 
 

Черкаси-2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Внутрішнє ціноутворення, як запорука стабільної позиції підприємства на ринку……………………………………………………………5

РОЗДІЛ 2. Основні методи формування внутрішніх цін……………………...12

РОЗДІЛ 3. Взаємозв’язок внутрішнього ціноутворення з іншими економічними методами та функціями менеджменту………………………...20

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….26 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    Ціна - найважливіша економічна категорія, що надає значний вплив на вирішення  соціальних проблем населення і  зміцнення фінансової системи країни, що набуло особливого значення в умовах нинішньої економіки нашої держави. Ціна є одним з основних факторів, що впливають на розмір отримуваного прибутку, а також на ряд інших кількісних і якісних показників роботи підприємства: рентабельність, оборот, конкурентоспроможність, частку ринку і т.д. Більш того, встановлюючи той чи інший рівень ціни, підприємство може досягти різних цілей залежно від ситуації, що склалася на ринку: виживання фірми, максимізація темпів зростання, збільшення обсягів продажів, стабілізація або зростання ринкової частки і т.д.

    В даний час потреби покупців швидко змінюються. Це означає, що продавці повинні  завойовувати малі, швидко мінливі  потреби сегментів покупців з  дуже високими вимогами, навмисними отримати побільше і подешевше. Старі способи  завоювання бажаної частки ринку, особливо за допомогою масової реклами, перестали бути дієвими.

    Великі  підприємства почали надавати своїм  підрозділам юридичну свободу. Для  обміну товарами і ресурсами між  собою підрозділи використовують внутрішньо фірмові ціни. Внутрішні ціни - це ціни за якими підрозділи одного підприємства передають один одному матеріали, напівфабрикати і т.д. При цьому безпосередня передача грошових коштів може бути відсутня, тобто бути формальною.

    Метою даної роботи є вивчити теоретичного аспектів методів формування внутрішніх цін на підприємстві.

    Для досягнення поставленої мети в робі необхідно вирішити ряд завдань:

• вивчити механізм внутрішнього ціноутворення та виявити його вплив на успіх діяльності підприємства;
• докладно охарактеризувати основні методи формування внутрішніх цін;
• виявити взаємозв’язок внутрішнього ціноутворення з іншими економічними методами та функціями менеджменту.

    Теоретичною базою дослідження є праці  зарубіжних та українських вчених, таких як Грещяк М. Г.[3], Федотов М. [5], Броннікова Т. С. [1] та інші. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1. Внутрішнє ціноутворення, як запорука стабільної позиції підприємства на ринку 

    На  великих підприємствах з середини 1990-х років виробничим підрозділам  стала надаватися господарська самостійність  при виборі напрямів виробничої і  комерційної діяльності. У зв'язку з цим виникла проблема вибору політики формування внутрішніх цін, за яким один внутрішній підприємницький підрозділ продає сировину, матеріали і напівфабрикати іншому такому підрозділу, що забезпечує прибутковість всього підприємства і кожному його підрозділу окремо. [4;с.103]

    Внутрішнє ціноутворення дає можливість встановити підприємству ціни на товари, що обертаються на внутрішньому ринку, таким чином, щоб досягти певних загально підприємницьких цілей, що не завжди передбачає максимізацію прибутку кожного підрозділу.

    Підприємство може змінювати ціни таким чином, щоб направити додаткові фінансові ресурси в один зі своїх підрозділів або знизити сукупне податкове навантаження на компанію.

    Механізм  ціноутворення виявляється через  динаміку цін, яка формується під  впливом двох основних чинників:

    Перший  фактор - стратегічний, який полягає  в тому, що ціни утворюються на основі вартості товарів.

    Другий - тактичний, суть якого полягає в  тому, що кінцева величина ціни визначається кон'юнктурою ринку. [4; с.105]

    Методологія механізму ціноутворення (від грец. Methodos - метод і logos - Вчення) - це сукупність загальних науково обґрунтованих теоретичних і практичних принципів, методів і правил формування системи цін в довгостроковому плануванні господарювання: від постановки завдань до управління ціноутворенням. Методології притаманні такі ознаки як: єдність для всіх рівнів встановлення цін; розробка на довгострокову перспективу; незалежність від того, хто і на який термін встановлює ціни. Основним завданням методології механізму ціноутворення, як правило, є забезпечення конкурентоспроможності товару. Конкурентоспроможність товару - це здатність товару відповідати вимогам конкурентного ринку, запитам покупців порівняно з іншими аналогічними товарами, представленими на ринку. Конкурентоспроможність визначається, з одного боку, якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями і, з іншого боку, цінами на цей товар. Методологія механізму ціноутворення включає в себе наступне:

    1. Політика цін - загальні цілі, які продавець збирається досягти за допомогою реалізації товару за встановленими цінами.

    2. Стратегія ціноутворення - це узгоджений спільний план дій із сукупності найбільш важливих рішень, завдяки яким політика цін реалізується на практиці.

    На  основі стратегії розробляється  тактика ціноутворення - це система  конкретних практичних заходів і  комплекс дій, що забезпечують реалізацію обраної стратегії з управління цінами на товари, виходячи з ситуації на певний момент ринкової ситуації і  включають в себе реалізацію цілей  продавця на кожному ринку і по кожному товару на заданий відрізок часу.

    Також з метою реалізації обраної стратегії  ціноутворення визначається методика формування цін - це сукупність конкретних способів, рекомендацій, засобів та інструментарію в рамках діючої методології  механізму ціноутворення. Методика - це складовий елемент методології, який об'єднує цілий ряд методів  формування цін: ринковий, витратний, адміністративний, параметричний. Кожна методика має  свої особливості залежно від  рівня управління, видів цін і  товару. Метод – це (від грецьк. Methodos) сукупність прийомів або способів пізнання і освоєння дійсності, спрямованих на виконання певної мети. 
 
 
 

      
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Рис. 1.1 Структура механізму ціноутворення

    На  основі розробки і застосування відповідних  методів реалізуються адекватні  ринковим відносинам єдині принципи ціноутворення, тобто постійно діючі основні положення, характерні для всієї системи цін, які лежать в її основі.

    Серед найважливіших принципів ціноутворення  виділяють наступні:

1. Принцип обґрунтованості, який полягає в необхідності аналізу та обліку в ціноутворенні ринкових чинників і об'єктивних економічних законів розвитку ринкової економіки (закон вартості, закон попиту і пропозиції).
2. Принцип єдності забезпечує єдину методику розрахунку цін для певного виду товару відповідну умовам реалізації.
3. Принцип цілеспрямованості полягає в чіткому визначенні пріоритетних економічних і соціальних завдань і проблем, які повинні вирішуватися за допомогою цін.
4. Принцип контролю має на меті перевірку правильності застосування встановлених законодавством загальних для всіх продавців правил ціноутворення і реалізується, зокрема, при державному регулюванні цін.
5. Принцип безперервності процесу ціноутворення проявляється в постійній необхідності формування ціни на товар в кругообігу економічних процесів, наприклад, що протікають за схемою «товар-гроші-товар» [1;c.82].

    Таким чином, стратегія і тактика ціноутворення  передбачають практичні дії для  реалізації завдань. Методологія, методика, методи і принципи систематизують науково-теоретичне обґрунтування цих дій. Спільно вони утворюють узгоджену систему механізму ціноутворення.

    Особливості ціноутворення в умовах внутрішньо фірмового господарського розрахунку пов'язані з низкою таких чинників. По-перше, підприємство організовують свою діяльність на широке коло країн, що мають різне законодавство і умови виробництва (рівень зарплати, елементи витрат виробництва), рівень цін, конкуренцію, ступінь монополізації ринку і т.д. У силу цього механізм внутрішньо фірмового ціноутворення спрямований на максимальне використання переваг ринків країн з метою отримання найвищої прибутку по підприємству в цілому. По-друге, внутрішньо фірмові ціни виступають як зовнішньоторговельні ціни окремих країн і виконують функцію платежу в міжнародному товарообігу. По-третє, внутрішньо фірмові ціни використовуються як економічний важіль у реалізації функцій планування та контролю і є найважливішим елементом економічної політики підприємства. Ці ціни (як і ціни в комерційних розрахунках) встановлюються на основі єдиної політики, що розробляється на вищому рівні управління підприємства.

    У сучасних умовах розвитку децентралізації  внутрішньо фірмового управління важливу роль в економічному механізмі менеджменту має оцінка результатів господарської діяльності промислового підприємства та його відділень, філій і дочірніх компаній за допомогою відповідних економічних показників. Встановлення цих показників та їх оцінка при аналізі господарської діяльності підприємства за технологічним циклом виготовлення продукції в умовах розвиненої внутрішньо фірмової спеціалізації і кооперації виробництва пов'язані з низкою труднощів. Основними причинами яких є: різниця у рівні накладних витрат у відділеннях, філіях і дочірніх компаніях, пов'язаних між собою єдністю технологічного циклу виробництва і збуту продукції (послуг); відмінність в підходах до внутрішньо фірмового ціноутворення.

    При цьому механізм внутрішнього ціноутворення безпосередньо впливає на оцінку господарської діяльності всіх структурних утворень підприємства, так як через цей механізм забезпечується узгодження інтересів відділень з загальнокорпоративними інтересами і формуються стимули для поліпшення роботи. І від того, як виконуються ці функції, багато в чому залежить ефективність економічного механізму внутрішньо фірмового управління та результативність підприємства в цілому.

    Внутрішнє ціноутворення базується на умовно-розрахункових ціни, за якими виробничі відділення і філії передають один одному товари (послуги). При цьому реальні платежі між ними фактично відсутні. Вартість внутрішньо фірмових продажів і постачань заноситься в бухгалтерські відомості (книги) і згодом знаходить відображення у фінансових звітах підприємства. Основним показником господарської діяльності відділень та філій при такому механізмі є прибуток і рідше - витрати.

    Встановлення  внутрішніх цін на великих промислових підприємствах представляє складну і трудомістку задачу, оскільки рух коштів, що породжується цими платежами, не приносить фактичної (реальної) прибутку для всього підприємства. Однак практичні спостереження показують, що велика кількість часу витрачається саме на обговорення внутрішньо фірмових цін. У загальному випадку кожне підприємство має свою систему цін. Суттєвим для формування механізму внутрішнього ціноутворення є рівень централізації чи децентралізації управління структурними підрозділами підприємства.

    При централізованої структурі управління підприємство, як правило, має централізовану систему ціноутворення, єдину для  всіх підрозділів. Система внутрішніх цін формується і задається зверху, що виключає необхідність довгого узгодження питань ціноутворення в процесі  роботи. 
При децентралізованій структурі підрозділам надається певна свобода у виборі засобів і методів управління, у тому числі визначення конкретних систем ціноутворення. В таких організаціях можуть виникнути ситуації, коли підрозділ, що випускає кінцеву продукцію, не може її продати за ціною, яка сплачена всередині підприємства за поетапне створення цього виробу (за технологічним циклом). У цьому випадку прибуток, закладений в  внутрішню ціною, виявиться нереалізованим, і підприємство зазнає збитків. [3;c.209]