Цінова політика підприємства

цінова політика підприємства

1. Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика та класифікація

2. Ціноутворення:  сутність, чинники та методи

3. Розробка  та обґрунтування цінової стратегії  підприємства

4. Визначення та різновиди цінової  політики підприємства

 

Питання 1

Ціни на продукцію (послуги): сутнісна характеристика та класифікація

          Ціна  є найважливішим чинником, що  визначає об”єм продажів і  виручку від реалізації продукції.

Ціна є об'єктивною економічною категорією, що визначає функціонування всіх сфер виробництва, розподілу, обміну і споживання (виробничого та особистого).

 Ціна — величина  не постійна. Вона, як правило,  не збігається з вартістю. Вона може перевищувати вартість при дефіциті товарів на ринку або бути нижчою за вартість при їх надлишку. Ціна залежить також від купівельної спроможності грошової одиниці. Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому разі, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках потрібне більш універсальне визначення ціни: це грошова сума, яку одержують за конкретний товар або це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги).

Сутність  ціни, її економічна роль розкриваються  у функціях, які вона виконує  ( рис.1).:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ціна одиниці продукції (окремої  послуги) формується з відповідних складових, що відображають структуру відповідних видів цін, використовуваних різними суб’єктами господарювання.

Складові елементи ціни представлені на схемі :

 

 

 

 

        ПДВ є непрямим податком , який сплачують кінцеві споживачі.

Акциз це непрямий податок на окремі  види товарів (винно-горілчані вироби, пиво, тютюнові вироби, діаманти, ювелірні вироби, кришталь ), який призначений для того, щоб, по-перше, обмежити попит на підакцизні товари і, по-друге, збільшити доходи державного бюджету за рахумок переважно заможних верств населення.

Оптово-збутова надбавка – витрати і прибуток постачально-збутових організацій.

Торговельна надбавка – витрати і прибуток торговельної організації.

У системі  господарювання застосовується багато видів цін, які виокремлюються за різними класифікаційними ознаками (або без таких ознак).

  Розглянемо  основні види цін відповідно  до чинників, що їх формують.

Залежно від сфери обслуговування товарного обігу ціни поділяються :

- оптові ціни на продукцію промисловості;

- ціни на будівельну продукцію;

- закупівельні ціни на сільськогосподарську  продукцію;

- тарифи вантажного і пасажирського  транспорту;

- тарифи на платні послуги населенню;

- роздрібні ціни;

- ціни, що обслуговують зовнішньоекономічний  оборот.

          Оптові  ціни на продукцію промисловості  — ціни, за якими реалізується і закуповується продукція підприємств, фірм і організацій незалежно від форм власності у порядку оптового товарообороту. Оптові (відпускні) ціни промисловості — це ціни, за якими підприємства і фірми-споживачі продукції, яку закуповують, оплачують її вартість підприємствам-виробникам або збутовим (оптовим) організаціям. Ціни встановлюються виходячи з: фактичних витрат на виробництво (із собівартості) продукції; прибутку підприємства (з урахуванням кон’юнктури ринку, якості продукції); величини податку на додану вартість; суми акцизів (для товарів, що обкладаються акцизним збором); суми ліцензійного збору (для алкогольної продукції).

           Закупівельні ціни застосовуються постачально-збутовими, заготівельними організаціями, оптово-посередницькими фірмами, підприємствами (організаціями) оптової торгівлі та іншими юридичними особами, які здійснюють торговельну діяльність відповідно до свого статуту. Вони включають оптову (відпускну) ціну підприємства-виробника, податок на додану вартість, акцизний та ліцензійний збори, а також витрати зазначених підприємств (організацій) для закупівлі, збереження, фасування, транспортування і реалізації продукції та прибуток, необхідний для нормальної діяльності.

Ціни на будівельну продукцію мають кілька різновидів залежно від основи виміру, а саме: кошторисної вартості (витрат на будівництво кожного об'єкта); прейскурантної ціни ( усередненої кошторисної вартості кінцевої продукції типового будівельного об'єкта ; договірної ціни, яка встановлюється за погодженням між замовником і підрядчиками.

     Закупівельні  ціни на сільськогосподарську продукцію — це ціни (оптові ), за якими реалізується сільськогосподарська продукція колективними господарствами, фермерами і населенням (продукція особистих господарств). На основі закупівельних цін для господарств визначають середні ціни фактичної реалізації сільськогосподарської продукції. Закупівельні ціни — це договірні ціни, які встановлюють за угодою сторін. Їхня відмінність від інших цін (оптових і роздрібних) полягає в тому, що до їх складу не включаються податок на додану вартість та акцизи.

       Тарифи  вантажного і пасажирського транспорту  — плата за перевезення вантажів і пасажирів, яка стягується транспортними організаціями з відправників вантажів та населення.

       Тарифи  на платні послуги населення пов'язані з оплатою побутово-комунальних послуг, за споживання електроенергії, газу, води тощо.

Роздрібні ціни — ціни, за якими товари реалізуються населенню, підприємствам і організаціям. Вона включає оптову ціну та торгові націнки роздрібних торгових фірм. Роздрібні ціни визначаються самостійно торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування та іншими юридичними особами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юнктурою ринку, якістю товару (послуг), виходячи з вільної ціни закупівлі.

Вони, як правило, вибувають  зі сфери обігу і споживаються у домашньому господарстві або у виробничій сфері.

   Ціни, що функціонують в суспільстві, поділяють на окремі види залежно під того, хто їх установлює. За цією ознакою їх поділяють на

- державні,

- кооперативні,

- комісійної торгівлі,

- ринкові.

 Державні ціни встановлюються на продукцію, яка виробляється державними підприємствами, а також на товари, які закуповуються державними органами всередині та за межами країни.У ринковій економіці можуть встановлюватися державні ціни на товари: підприємств-монополістів; базові (для економіки цієї країни) ресурси; соціально значущі.

Кооперативні  ціни встановлюються кооперативними підприємствами та організаціями відповідно до кон'юнктури ринку.

Ціни комісійної торгівлі застосовуються при продажу продукції товарів споживчої кооперації на комісійних засадах. Споживча кооперація може здійснювати промислову переробку лишків сільськогосподарської продукції, що закуповується, й реалізувати її вже у вигляді готових виробів. Ціни на таку продукцію визначають, виходячи із цін закупленої сировини, вартості її промислової переробки плюс нормальний прибуток. Ціни комісійної торгівлі застосовуються також на непродовольчі товари, які реалізуються через спеціалізовані комісійні магазини.

       Ринкова ціна, що врівноважує попит і пропозицію на ринку, встановлюється вільно, без адміністративного втручання держави або інших адміністративних органів. Визначальними чинниками, що впливають на формування і коливання ринкової ціни, є такі:

- вартість товару;

- співвідношення попиту і пропозиції, зумовлене передусім споживною вартістю товару.

        Ціна на товар в умовах ринку складається під впливом попиту і пропозиції. Однак це не виключає участі держави в регулюванні цін на окремі види товарів. Державне регулювання цін здійснюється за допомогою контролю за необгрунтованим їх завищенням .

        У залежності від ступеня участі держави в регулюванні цін можуть застосовуватися їхні види: фіксовані, регульовані, вільні, договірні.

        Фіксовані ціни - це тверді, установлені державою ціни, рівень яких визначений у прейскурантах. Підприємство при плануванні цін не вправі їх змінювати.

         Регульовані ціни - це ціни, на які держава встановлює максимальний або мінімальний рівень, переходити який підприємства не мають права, вони враховують  зміни ринкової кон”юктури.

        Вільні  ціни - це ціни, рівень яких підприємство встановлює самостійно, виходячи з власних розумінь і попиту на продукцію.

        Договірні  ( контрактні) ціни встановлюються на підставі домовленості між виробником (продавцем) і споживачем (покупцем) на певні обсяги продукції та строки її поставки.Частка договірних цін визначає ступінь ринковості економіки країни.

     Перехід від централізованого встановлення державних цін до вільних ринкових цін називають лібералізацією цін, оскільки при цьому ціни вивільняються з-під державного впливу.

  Залежно  від ознаки  територіальної  цінової дії розрізняють ціни:

- поясні;

- регіональні;

- світові.

   У межах однієї  держави (це стосується в основному  великих за територією країн) існують поясні ціни, які відбивають природно-економічі умови виробництва, реалізації та споживання певних видів продукції (наприклад, в Україні найнижчі ціни на картоплю в північних областях ). Поясна ціна зумовлена істотними відмінностями у витратах на виробництво продукції, а також на транспортування  її до місць реалізації.

   Регіональні ціни орієнтуються на витрати виробництва і реалізації, які характерні для цього регіону. Регіональними є ціни і тарифи на більшу частину комунально-побутових послуг, що надаються населенню в регіоні, а також закупівельні ціни на продукцію сільського господарства.

 Світові ціни застосовують у міжнародній торгівлі. Світові ціни — це грошовий вираз міжнародної вартості товарів, що реалізуються (продаються) на світовому ринку. Вони визначаються: для одних товарів — рівнем цін країни-експортера; для інших — цінами бірж та аукціонів; для багатьох готових виробів — цінами провідних фірм світу.

 Вони відбивають  специфіку регіону (країни), умов  і часу комерційних операцій. Для того, щоб зовнішньоторговельна ціна була світовою, вона має задовольняти такі вимоги:

• бути ціною, за якою здійснюються великомасштабні угоди;
• платежі при таких операціях повинні здійснюватися, як правило, у вільно конвертованій валюті;
• угоди мають відбивати взаємні інтереси сторін;
• ціни експортно-імпортних операцій мають враховувати кон'юнктуру цін, а також попиту і пропозиції на цю продукцію, які склалися в центрах міжнародної торгівлі.

Сучасне ціноутворення передбачає також систему франкування цін. Франко (італ. franco, букв. — вільний) — вид зовнішньоторговельної угоди купівлі-продажу, коли в ціну товару включаються витрати на його страхування і доставку в місце, зазначене в договорі.

           В залежності від ступеня участі продавця товару у відшкодуванні витрат на транспортування продукції розрізняють наступні види відпускних і оптових цін: ціна франко-станція відправлення;

ціна  франко-станція призначення; ціна СІФ, ФОБ, ФАС і КАФ.

         Ціни франко-станція відправлення і франко-станція призначення застосовуються у внутрішній торгівлі. Перша з них означає, що продавець несе витрати тільки на транспортування товару до станції відправлення і навантаження його на транспортний засіб. Ці витрати він відшкодовує в ціні товару, а всі наступні витрати по перевезенню вантажу несе покупець.

         Ціна франко-станція призначення включає витрати на транспортування вантажу до станції споживача товару. Останній несе витрати тільки на вивантаження товару з вагонів або судів і транспортування вантажу на свій склад.

    Ціни СІФ, ФОБ, ФАС і КАФ застосовуються тільки в міжнародній торгівлі. Ціна СІФ означає, що усі витрати по перевезенню вантажу, оплаті митних зборів і страхуванню несе продавець товару. Ціна ФОБ показує, що продавець несе витрати на доставку і навантаження товару на борт судна, а ціна ФАС включає тільки витрати на доставку вантажу до причалу. Ціна КАФ включає усі витрати на транспортування вантажу, але не містить витрат по його страхуванню.

        У сучасній практиці господарювання застосовуються також ринкові ціни, які виокремлюються без певної класифікаційної ознаки :

1. Ціна базисна — ціна товару з фіксованими у прейскурантах параметрами якості, розміру, хімічного складу.

2. Ціна демпінгова — штучно занижена ціна продажу товарів,  застосовувана як засіб витискування конкурентів з ринку.

3. Ціна диференційована —ціна, що диференціюється в межах певного району або за іншими ознаками.