Аналіз витрат в ГК«ТУРИСТ»

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………….3

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА……………………………………………....6

1.1. Економічна сутність витрат підприємства готельного господарства………..6

1.2. Класифікація та види витрат підприємства готельного господарства...........10

1.3. Валові витрати готелів і проблеми удосконалення законодавства................19

2. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ВИТРАТ ГК «ТУРИСТ»……………………...24

2.1. Загальна характеристика ГК «Турист». Формування та планування витрат

в готелі………………………………………………………………………….24

2.2. Аналіз динаміки та структури витрат  ГК «Турист»………………………...30

3.ПРОПОЗИЦІЇ  ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ В ГК«ТУРИСТ»………36

3.1. Оптимізація за зменшення витрат в ГК «Турист»…………………………..36

3.2. Види витрат, які спрямовані на підвищення якості обслуговування

в готелі…………………………………………….............................................41

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..47

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..49

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..51

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Важливою складовою  туристичної діяльності є готельне господарство. Розвиток вітчизняного та міжнародного туризму значною  мірою пов’язується з рівнем матеріально-технічної  бази, розгалуженістю та різноманітністю  мережі, якістю обслуговування в готельному господарстві. Саме готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами.

Економічна сутність готельної діяльності полягає, насамперед, у тому що вона носить нематеріальний характер. Результатом виробничо-експлуатаційної діяльності готелів є не готовий продукт, а пропозиція особливого виду послуг. При цьому послуги не можуть вироблятися окремо від існуючого матеріального продукту, тобто експлуатація матеріально-технічної бази (будівель, споруд, устаткування, інвентарю) є основою виробництва та реалізації послуг.

Перехід до ринкової економіки  потребує від підприємств готельного господарства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції  і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва і т.п. Важлива роль у реалізації цієї задачі приділяється діагностиці господарської діяльності підприємств. З її допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.

Організація та розвиток управлінського обліку, а також проблеми обліку й аналізу витрат і калькулювання  собівартості продукції, знайшли висвітлення у працях українських науковців – Ф.Ф. Бутинця, А. М.Герасимовича, С. Ф. Голова,    З. В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, Є. В. Мниха, Л. В. Нападовської, М. С. Пушкаря, В. В.Сопка, М. Г. Чумаченка та інших, а також зарубіжних вчених – К. Друрі, Т. Скоуна, Дж. Фостера, А. Яругової, Р. Ентоні, Дж. Ріса, Дж. Шима, Дж. Сігела, Я. В. Соколова, А. Д. Шеремета, С.А. Стукова, В. Б. Івашкевича, Т. П. Карпової та багатьох інших.

Проте питання управлінського обліку й аналізу витрат у готелях  вимагають додаткового дослідження, оскільки напрацювання названих вчених стосуються, в основному, виробничих підприємств, а готельний бізнес відноситься до соціальної сфери і відзначається специфікою господарської діяльності. За період з 1970 р. і до наших днів питання обліку на підприємствах готельного бізнесу розглядали С. Я. Король, З. А. Балченко та інші автори.

Управління витратами  в сучасних умовах вимагає нових  підходів до вибору ознак класифікації витрат, які дозволяють організувати систему контролю за витратами.

В економіці України  готельна індустрія вимагає приділення значної уваги задля того, щоб відповідати міжнародним зразкам  міжнародної туристичної системи. На сьогодні стан галузі не можна вважати задовільним. Що стосується якісного рівня готельних послуг, то їх рівень постійно зростає, що є позитивною тенденцією, проте спостерігається невідповідність цін та рівня якості на них. Основним джерелом фінансового забезпечення процесів реструктуризації та оновлення матеріально-технічної бази підприємства є дохід від надання місця тимчасового проживання, який залежить від кількості реалізованих послуг і цін на них. Вирішальними факторами при встановленні цін на послуги є обсяг понесених витрат і рівень попиту. Ефективність управління ціновою політикою визначає рівень фінансового результату діяльності підприємств готельного господарства.

Організація обліку витрат, доходів і фінансових результатів діяльності підприємств готельної індустрії, як важливої інформаційної бази для проведення ґрунтовного аналізу, вимагає удосконалення системи класифікації витрат і доходів, а також самого алгоритму обліку фінансових результатів. Цей алгоритм повинен враховувати і базуватися на удосконаленій класифікації доходів та витрат відповідно для покращення забезпечення  обліково-аналітичного процесу, а також має враховувати особливості формування фінансового результату на підприємствах готельного господарства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

 

1. Економічна сутність витрат підприємства готельного господарства

 

Від ефективності і якості обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції залежать загальні результати діяльності.

Діяльність будь - якого  підприємства завжди пов'язана з  певними витратами матеріальних, трудових, інформаційних, грошових та інших ресурсів на виготовлення, зберігання, транспортування, сортування, пакування, фасування та реалізацію товарів. Сукупність всіх цих витрат і складає поточні витрати підприємства. Витратами називають грошове вираження витрат первинних факторів (капітал, праця, земля, підприємницькі здібності, інформація і т. п.) для здійснення господарської діяльності фірмою або підприємством. [13]

Розглянемо сутність категорії „витрат" з точки  зору різних нормативних документів та літературних джерел.      

  1. Національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 1 та П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). В даному визначенні сутність витрат виражається не через їх економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово - майнового стану підприємства.        

2. Згідно Методичних рекомендацій  з формування складу витрат  та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. № 145 поточні витрати підприємства - це грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельно-виробничої діяльності підприємства, що за натурально - речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.      

  3. Такі економісти як: М.І. Баканов, С.М. Капелюш, Л.П. Петров, A.M. Фрідман, А.А. Макарова та інші головну увагу приділяли витратам обігу, під якими розумілись суспільно - необхідні витрати живої та уречевленої праці. Таке тлумачення витрат було зумовлено тим, що витрати розглядалися у зіставленні з витратами виробництва з одного боку, та витратами споживання - з іншого, а також з домінуванням економічної теорії К. Маркса щодо економічної природи витрат. 

 Отже, розглянувши  поняття „витрат" в нормативних  джерелах та в спеціальній  літературі, можна, сформулювати  визначення поняття витрат підприємств готельного господарства як виражені витрати підприємств готельного господарства  у грошовій формі різних ресурсів (праці, сировини, матеріалів, основних засобів, фінансових ресурсів) у процесі виробництва, обігу і розподілу продукції, товарів, послуг.

Можна використовувати  два способи групування і включення  витрат у собівартість реалізованих товарів, продукції і послуг: традиційний  спосіб калькулювання повної собівартості і метод "директ-костінг". При  традиційному способі враховується склад витрат по виробництву і реалізації послуг, що включають в повну собівартість.

Залежно від зміни  обсягу діяльності різні статті витрат змінюються неоднаково, що дає підставу поділяти їх на постійні і змінні (такий  підхід у закордонній практиці відомий як метод ("директ-костінг"). Рівень конкурентоспроможності продукції та загальний результат господарської діяльності підприємства багато в чому залежить від рівня витрат. Облік виробничих витрат займає центральне місце в бухгалтерському обліку, який відіграє значну роль в системі управління підприємством готельного господарства. Використовуючи дані про розмір та види витрат, управлінський персонал підприємства має можливість реагувати на зміни, регулювати фінансово-господарську діяльність і приймати важливі управлінські рішення.

З всієї безлічі витрат одні безпосередньо пов'язані з  виготовленням і випуском продукції, інші - з управлінням виробництвом, треті не мають відношення до виробництва, але по чинному законодавству  включаються у витрати виробництва (відрахування в фонди і т. п.).

За змістом і призначенню  всі витрати групуються по економічних  елементах і калькуляційних статтях.

По періодичності виникнення витрати діляться на поточні і  одноразові (освоєння нової продукції  і т. д.).

Групування витрат за економічним змістом здійснюється незалежно від форми використання у виробництві того або іншого виду продукції і місця здійснення цих витрат. Це групування застосовується при складанні кошторису витрат на виробництво всієї продукції, що випускається. Складання кошторису необхідне для того, щоб не тільки знати величину собівартості, але і планувати зниження собівартості по елементах витрат. Кошторис потрібен також для складання матеріальних балансів, нормування оборотних коштів, розробки фінансових планів і т.п.

Положенням про склад  витрат по виробництву і реалізації продукції встановлена єдина  для всіх підприємств (організацій) незалежно від форм власності  і організаційно-правових форм номенклатура економічних елементів витрат, створюючих собівартість продукції: матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні потреби; амортизація основних фондів; інші витрати.

Кожний готель прагне до отримання якомога більшого доходу від своєї діяльності. Він намагається не лише реалізувати свої послуги за вигідною високою ціною, але і скоротити свої витрати на надання послуг. Якщо перше джерело збільшення доходів готелю багато в чому залежить від зовнішніх умов його діяльності, то друге - практично виключно від самого готелю, точніше, від ступеня ефективності організації процесу надання та реалізації послуг.

Категорія витрати обертання  пов'язана з процесом реалізації послуг. Додаткові витрати відшкодовуються  після реалізації послуг з отриманої суми виторгу. Чисті витрати обігу - витрати на обслуговування (зарплата персоналу тощо), маркетинг (вивчення споживчого попиту), рекламу тощо. Чисті витрати не збільшують вартості послуг, а відшкодовуються після продажу з прибутку, створеного в процесі їх надання.

Витрати діяльності є  якісним показником діяльності готельного  підприємства, тому що їх розмір і рівень формуються під впливом факторів як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємства.

Загальні фактори витрат підприємства наведені на малюнку 1.1.

Мал. 1.1. Загальні фактори, що визначають розмір і рівень поточних витрат підприємства

На внутрішні фактори в певній мірі може впливати керівництво підприємства своїми рішеннями. При стабільній економіці в країні саме внутрішні фактори є визначальними для рівня витрат підприємства.

Саме тому знання факторів, що впливають на розмір і рівень витрат підприємства, дає змогу визначити  резерви зниження витрат, що є складовим елементом системи управління витратами торговельного підприємства.

 

 

1.2. Класифікація та види витрат підприємства готельного господарства

Класифікація — це один із методів пізнання та вивчення явищ, процесів, об'єктів, який полягає в їх розподілі на класи на базі визначених ознак, властивостей та закономірних зв'язків між ними. Чим більше виділено ознак класифікації, тим вищий ступінь пізнання досліджуваних явищ, процесів, об'єктів та можливостей управління ними.

Теорія обліку та аналізу наводить більше двадцяти видів класифікації витрат за різними ознаками. Розглянемо класифікацію витрат за найбільш розповсюдженими в економічній теорії та практиці ознаками.

Таблиця 1.1.

Класифікація  витрат готельного підприємства [14]

№ з/п	Ознаки класифікації	Види витрат
1	За періодичністю  виникнення	Одноразові  Поточні
2	За центрами відповідальності	Витрати на виробництво  та реалізацію послуг
3	За єдністю (однорідністю) витрат	Одноелементні Комплексні
4	За доцільністю  витрат	Продуктивні Непродуктивні
5	За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат	Змінні  Постійні
6	За способом перенесення вартості на продукцію	Прямі Непрямі
7	За визначенням  відношення до собівартості продукції	Витрати на продукцію  Витрати періоду
8	За роллю в процесі виробництва	Виробничі Позавиробничі (комерційні)
9	За видами витрат	Витрати за економічними елементами Витрати за статтями калькуляції
10	Інші ознаки