Аналіз витрат на прикладі ВАТ "Ясен"

2.2.4 Розрахунок умовно-постійних витрат на виробництво

До умовно постійних витрат відносяться: утримання та експлуатація устаткування, загально виробничі витрати, адміністративні витрати.

Непрямі умовно-постійні витрати включаються до собівартості окремих видів продукції методом пропорційного віднесення непрямих витрат до суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві продукції (робіт, послуг).

2.2.5 Калькуляція собівартості

Калькуляція являє собою розрахунок собівартості одиниці продукції, здійснений за статтями витрат.

У системі техніко-економічних розрахунків на підприємстві калькулювання займає важливе місце.

Калькулювання потрібно для:

– обґрунтування цін на вироби;

– обчислення рентабельності виробів;

– аналізу втрат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах;

– визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів.

Головний об’єкт калькулювання – готові вироби, які поставляються за межі підприємства (на ринок).

Для кожного об’єкту калькулювання вибирається калькуляційна одиниця.

Під час складання калькуляції визначається величина прямих і непрямих витрат на виробництво і збут одиниці продукції.

Витрати на сировину, покупні комплектуючі вироби, паливо, які споживаються технологічно, визначаються на основі технічно обґрунтованих норм їх витрат на виробництво відповідного виробу і цін на відповідні види матеріа­льних ресурсів. Сума витрат на матеріали зменшується на вартість відходів.

Витрати на енергію, що споживається технологічно, визначається на основі норм витрат різних видів енергії (електрична, теплова, тощо) на вироб­ництво одиниці продукції і середньої їх ціни.

Витрати на основну заробітну плату містять витрати на оплату праці робі­тників, безпосередньо зайнятих виготовленням основної продукції. Обчис­люються згідно з нормами витрат часу на виконання технологічних операцій і тарифними ставками або відрядними розцінками на операції деталі, вузли.

Сюди включаються і доплати робітникам з фонду зарплати в процентах від прямого заробітку.

Прямі витрати по заробітній платі на одиницю продукції (Сз.прям 1) дорівнюють величині відрядної розцінки:

Cз. прям. 1 = Рвідр.= ∙ Тст.с,                 (2.16)

де Рвідр. – відрядна розцінка, грн.;

     tшт – трудомісткість виконання одиниці продукції, хв.;

     Тст.с – середньозважена годинна тарифна ставка робіт, грн.

Cз. прям. 1 = Рвідр.= (1086/60)*5.79=104.79 грн.

Доплати до тарифної (прямої) оплати визначаються шляхом використання коефіцієнта доплат (Кд=1,3).

Таким чином основна заробітна плата на одиницю продукції (роботи, послуги) становить:

Сз.о= Сз.прям∙Кд = Рвідр∙Кд,                 (2.17)

Сз.о= 104.79*1.3=136.24 грн.

Додаткова заробітна плата (оплата відпусток, часу виконання державних обов’язків, доплата за виконання додаткових функцій та ін.) обчислюється у процентах від основної:

Сз.дод = Сз.о∙Кдод,                 (2.18)

де Сз.дод – додаткова заробітна плата, грн.;

     Сз.о – основна заробітна плата, грн.;

     Кдод – коефіцієнт додаткової заробітної плати, Кдод = 0,12.

Сз.дод = 136.24*0.12=16.35 грн.

Величина відрахувань на соціальне страхування розраховується на основі законодавчо визначених відсотків від суми основної і додаткової заробітної плати:

С.С = (Сз.о + Сз.дод)∙Квідр,                 (2.19)

С.С = (136.24+16.35)*0.375=57.22 грн.

Стаття «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування» розраховуємо пропорційно основній зарплаті основних виробничих робітників:

,                 (2.20)

де Сек – витрати на утримання та експлуатацію устаткування на одиницю              

             продукції, грн.;

     Рек – відношення витрат на утримання та експлуатацію устаткування до

             основної зарплати виробничих робітників одиницю продукції, %

             (Рек=250%);

     С з.о. –  основна зарплата виробничих робітників на одиницю продукції, грн.

грн.

Статті «Загальновиробничі витрати», «Адміністративні витрати» є близькими за змістом і відрізняються тільки рівнем узагальнення витрат.

Розподіляються загальновиробничі та загальногосподарські витрати однаково – пропорційно основній зарплаті виробничих робітників:

,                 (2.21)

де Сзаг.вир – загальновиробничі витрати на одиницю продукції, грн.;

     Рзаг.вир – відношення загальновиробннчих витрат до основної зарплати  

                  виробничих робітників на одиницю продукції, % (Рзаг.вир. = 150 %);

     Сз.о – основна зарплата виробничих робітників на одиницю продукції, грн.

грн.

,                 (2.22)

де Садм  – адміністративні витрати на одиницю продукції, грн.;

     Рзаг.госп. – відношення адміністративних  витрат до основної зарплати

                    виробничих робітників на одиницю продукції,% (Рзаг.госп. =360%).

грн.

По статті «Інші виробничі витрати» витрати становлять 20% від цехової собівартості продукції:

,                 (2.23)

де Сінш – інші виробничі витрати, грн.;

Сзаг.вир. – загальновиробничі витрати, грн.

Сінш=0,2*204,36=40,87 грн.

По статті «Витрати на збут» витрати становлять 30% від виробничої собівартості:

,                 (2.24)

де Свитр.зб.. –витрати на збут, грн.;

  Садм. – адміністративні витрати, грн.

грн.

Таблиця 10 – Форма подання калькуляційних витрат

                        Підприємство ВАТ «Ясен»

Калькуляція

на 2009 рік

Шифр показників: напій безалькогольний сильногазований «Джерело»

Калькуляційна одиниця 1000 шт.

2.2.6 Розрахунок ціни продукції

Ціна є грошовим виразом товару. Для обгрунтування ціни на одиницю продукції використовуємо дані калькуляційної форми:

                 (2.25)

де – оптова ціна одиниці продукції, грн.;

     –повна собівартість одиниці продукції, грн.;

     –плановий прибуток на одиницю продукції, грн.

грн.

Рівень планового прибутку визначається, виходячи із загальної собівартості ( був прийнятий за 20%).

Обсяг товарної продукції в оптових цінах:

                 (2.26)

де – річний обсяг товарної продукції, одиниць.

грн.

2.3 Аналіз результатів діяльності підприємства

Головною метою підприємства є виробництво продукції для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

2.3.1 Розрахунок очікуємого прибутку і рентабельності

Очікуваний прибуток підприємства від реалізації продукції становить:

                 (2.27)

де – обсяг реалізації продукції, одиниць.

грн.

Виручка від реалізації в оптових цінах:

,                 (2.28)

грн.

Валові витрати:

,                 (2.29)

грн.

Рентабельність виробництва:

Rвир=(сума прибутку/(основний+оборотній капітал))*100%,

Rвир=(368155,26 /(377778,052+21773,26))*100%=92,14%.

Рентабельність продукції:

Rпрод=(сума прибутку/валові витрати)*100%,

Rпрод=(368155,26/1840776,3)*100%=20%.

2.3.2 Розрахунок техніко-екрномічних показників виробництва

              Модель економіки виробництва характеризується рядом основних техніко-економічних показників, які наведені в таблиці 11.

Таблиця 11 – Техніко-економічні показники виробництва