Аналіз витрат на прикладі ВАТ "Ясен"

2) моральний клімат, з умовлений діючими в колективі моральними цінностями на локальному рівні, тобто на рівні первинного колективу;

3) психологічний клімат, що складається між працівниками, які безпосередньо контактують один з одним.

Що стосовно розвитку відповідальності, то потрібно приділити увагу етніческій відповідальності і компетентності.

Розвиток персоналу усе частіше розглядується у тексті етичних обов’язків, які стали складовою частиною відповідальності менеджера.

Під етикою розуміється індивідуально-психологічні фактори, які як мотивація, успіх, авторитет і тому подібне. Необхідно впровадити таку професію як – консультант по етиці. Орієнтування на теперішній стиль лідерства передбачає, прийняття ряду етичних рішень в співвідношенні співробітника, а також постійну увагу до стичних аспектів тих управлінських рішень, які торкаються мотивації співробітників їх інтересів і норм поведінки.

Для розвитку персоналу і тим паче окремих співробітників виникає потреба у етичних оціночних орієнтирах. Консультант по етиці має діло з управлінським компетентним персоналом і не вирішує конфлікти, а попереджає їх, займається оперативним контролем етнічного клімату, створює таку систему у колективі, у якій керівник може обґрунтувати свої управлінські рішення з точки зору їх впливу не тільки на виробництво, але й на співробітників, клієнтів, постачальників.

А.Плинність персоналу = Кількість звільнених з усіх причин / Середньо-облікова чисельність.

Б.Стабільність або "відданість" персоналу (середній стаж роботи на даному підприємстві = Загальна сума років роботи на даному підприємстві всього персоналу / Середньо-облікова чисельність.

С.Рівень дисципліни (неявок на роботу) = Неявки на роботу (людино/днів) / Всього відпрацьовано (людино/днів).

Д.Відповідність кваліфікації робітників рівню складності виконуваних ними робіт = Середній тарифний розряд групи робітників / Середній тарифний розряд робіт, що виконуються .

2 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТИНА

2.1 Розробка ресурсних моделей виробництва

Для виробництва безалкогольного сильногазованого напою «Джерело» в заданому обсязі необхідно забезпечити наявність матеріально-речових ресурсів (основні виробничі фонди, оборотні засоби), а також трудові ресурси.

Відправним пунктом всіх розрахунків стає визначення норми часу (tшті) на виготовлення одиниці продукції даного виду шляхом нормування операцій технологічного процесу.

2.1.1 Розрахунок кількості механізованих робочих місць

Для розрахунку основного капіталу необхідно знати кількість робочих місць і ступінь їх механізації.

Кількість механізованих робочих місць розраховується у відповідності з технологією, де вказані операції виробництва виробу і витрати часу на операції.

Кількість механізованих робочих місць розраховується за формулою:

,                 (2.1)

де – річний випуск продукції і-того виду, натуральних одиниць;

     – норма штучного часу на одиницю продукції і-того виду, годин;

     – дійсний фонд часу роботи обладнання;

     – плановий коефіцієнт виконання норм (~1.1);

     – кількість видів продукції.

2.1.2 Розрахунок потреби в кадрах

Для реалізації цілей виробничого процесу необхідно мати трудові ресурси. Для подальших розрахунків витрат на виробництво диференціюють склад промислово виробничого персоналу (ПВП) і враховують:

1. Режим роботи підприємства;

2. Характер виробництва ( перервний або безперервний);

    3. Норми багатоверстатного обслуговування.

Таблиця 1 – Чисельний склад промислово-виробничого персоналу (ПВП)

2.1.3 Розрахунок загальної кількості і вартості робочих місць

Кількість немеханізованих робочих місць розраховується аналогічно розрахунку кількості механізованих робочих місць (див. формулу 1), якщо задана трудомісткість ручних робіт або укрупнено – з у відсотках від загальної кількості механізованих робочих місць ~ 10-30%, що залежить від рівня механізації робіт, тобто (од).

Кількість робочих місць для допоміжних робіт розраховується укрупнено, виходячи із визначеної кількості допоміжних робітників.

Кількість робочих місць для керівників, спеціалістів, службовців приймається укрупнено, виходячи із чисельності працівників цих категорій.

З них доля комп’ютеризованих робочих місць становитиме величину, що виходить із заданого рівня комп’ютеризації ~ 50%, тобто  .

Вартість робочих місць керівників, спеціалістів та службовців встановлюється, виходячи із норм оснащеності робочого місця.

Укрупнено приймаються норми оснащеності, грн.:

–        для комп’ютеризованих робочих місць ~ 5000-6000;

– для не комп’ютеризованих робочих місць ~ 1500-3000.

Таблиця 2 - Розрахунок кількості і вартості робочих місць

2.1.4 Розрахунок вартості будівель і споруд

Площа виробничих приміщень може бути розрахована укрупнено, виходячи із норми площі на одне робоче місце з урахуванням проїздів і проходів:

,                 (2.2)

де – загальна площа виробничих приміщень, м2;

     Рі – число робочих місць і-того найменування, шт.;

    – норма площі на одне робоче місце (на ручне – 5, на    машинне – 25), м2;    

   – основна виробнича площа, м2;

  – допоміжні площі (20% від основних), м2.

= (4*5+3*25)+0.2(4*5+3*25)=414 м2

Площа службово-побутових приміщень:

,                 (2.3)                            

де , – чисельність керівників, службовців, спеціалістів, чол.;

     – чисельність промислово – виробничого персоналу, чол.;

      – середня норма площі службових приміщень (≈4-7), м2;

     – середня норма площі побутових  приміщень (≈ 1-1,5), м2;

     1,2 – коефіцієнт, що враховує додаткові площі (коридори, проходи ).

Для оцінки вартості будівель і споруд необхідно укрупнено розрахувати об’єм будівлі:

                 (2.4)

де – загальна площа будівель, м;

    h – висота будівлі (для виробничих 6 м, для службово-побутових – 3 м.), м.

Таблиця 3 - Розрахунок вартості будівель і споруд

2.1.5 Розрахунок амортизаційних відрахувань

Амортизація основних фондів – це процес перенесення вартості  засобів праці на вартість продукції, що виготовляється з метою її повного відшкодування.

Амортизаційні відрахування розраховують за певними нормами, передбаченими законодавством, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості основних фондів.

Користуючись даними таблиць 2 і 3 виконуємо розрахунок амортизаційних відрахувань. Порядок розрахунку наведений в таблиці 4.

Таблиця 4 - Розрахунок амортизаційних відрахувань