Аналіз фінансового стану підприємства та прогнозування ймовірності банкрутсва

Так, наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються одержати зведення про результати діяльності підприємства, вплив окремих факторів на відхилення від прогнозованих, передбачених результатів, про структуру балансового прибутку і його розподіл.

Акціонерів, що уклали свої засоби у власний капітал підприємства, цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Крім того, їх цікавить рентабельність підприємницької діяльності і політика керівництва щодо виплати дивідендів.

Ці ж питання цікавлять і власників облігацій, цього підприємства.

Оскільки банки зацікавлені в повноті і своєчасності погашення отриманих підприємством позик, їх цікавить питання кредитоспроможності підприємства.

Для вивчення тенденцій розвитку окремих галузей народного господарства і розробки рекомендацій з регулювання економіки країни статистичні органи вивчають і дають оцінку змінам ряду аналітичних показників фінансової діяльності підприємств за кілька років.

Таким чином, зовнішні користувачі аналітичного матеріалу вивчають і дають оцінку таким показникам фінансової діяльності підприємства:

прибуток і його розподіл;

рівень рентабельності;             

майновий стан;

зміна динаміки фінансового стану за кілька років;

фінансова стійкість;

платоспроможність;

взаємини підприємств із фінансово-банківською системою, постачальниками і споживачами продукції;

перспективи розвитку в майбутньому.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовується система показників (рис. 2), що характеризує зміни:

структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;

ефективності використання капіталу;

платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;

фінансової стійкості;

рівня прибутковості (рентабельність) підприємства.

Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються внутрішні і зовнішні джерела інформації.

До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати діяльності (форма № 2), звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерського обліку.

Зовнішні дані - це матеріали печатки, фінансові довідники, висновки аудиторських фірм і т.п.

Рис. 2 Система показників оцінки фінансового стану підприємства

Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за допомогою «читання балансу».

Під «читанням» балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства і його фінансовим станом.

У закордонній практиці фірм і на деяких вітчизняних підприємствах при початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовуються показники горизонтального (динамічного), вертикального (структурного) і трендового аналізів.

У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні зміни розміру валюти балансу і різних його статей за звітний період, а також темпи росту, що важливі для характеристики фінансового стану підприємства.

Для цього підсумок балансу на кінець періоду, що аналізують, порівнюють з підсумком балансу на початок цього періоду. Це дає можливість визначити масштабність підприємства, загальний напрямок руху балансу. У звичайних виробничих умовах збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого він виріс. Якщо це відбулося за рахунок власного капіталу чи за рахунок власного капіталу разом зі збільшенням позикових засобів, то це позитивно. Однак керівництву підприємства варто задуматися, якщо зростання валюти балансу обумовлено зростанням лише боргових зобов'язань.

Зменшення валюти балансу «сигналізує» про звуження (згортання) діяльності підприємства. Причини такого згортання необхідно вивчити.

«Читання» бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оцінюється збільшення в активі балансу залишків коштів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборгованості в активі і кредиторській заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно сказати, що в умовах ринкової економіки переглядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніш у всіх випадках позитивно оцінювалися збільшення залишків коштів на розрахунковому і валютному рахунках, те тепер підприємства повинні намагатися більш раціонально використовувати вільні кошти (надавати позику іншим підприємствам, купувати короткострокові цінні папери). Підприємства, що орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії й іншу інтелектуальну власність, що відображається в статті «Нематеріальні активи».

Метою вертикального (структурного) аналізу є визначення:

питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;

зміна питомої ваги змін у % до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);

змін у % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін);

ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті - відношення розміру абсолютної зміни у відсотках абсолютної зміни на початок періоду.

Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновок про те, по яких джерелах в основному був приплив нових засобів.

Для коректування фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового стану особливе значення має трендовий аналіз окремих статей балансу.

При трендовому аналізі використовуються спеціальні економіко-математичні методи (середній приріст, визначення функцій, що дають опис поводження даної статті балансу, та інше).

Ознаками «гарного» балансу щодо підвищення (росту) ефективності можна вважати такі показники:

коефіцієнт поточної ліквідності > 2,0;

забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом;

ріст власного капіталу;

немає різких змін в окремих статтях балансу;

дебіторська заборгованість нарівні (у рівновазі) з розмірами кредиторської заборгованості;

у балансі відсутні «хворі» статті (збитки, прострочена заборгованість банкам і бюджету);

на підприємстві запаси і витрати не перевищують розмір мінімальних джерел їхнього формування (власний оборотний капітал, довгострокові і короткострокові кредити і позики).

Найбільш повну і глибоку інформацію про загальний фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати шляхом побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу.

Особливої уваги заслуговує досвід і російських аналітиків. Різні автори пропонують різні методики фінансового аналізу. Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у виді двухмодульної структури:

      експрес-аналіз фінансового стану,

      деталізований аналіз фінансового стану.[32]

Експрес-аналіз фінансового стану

Його метою є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, що хазяює. У процесі аналізу розраховуються різні показники і доповнюються методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Ціль першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Тут проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і власне кажучи: визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність усіх звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки.

Ціль другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому положенні суб'єкта, що хазяює.

Третій етап - основної в експрес-аналізі; його ціль - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів (табл. 1).

Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш заглибленого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового положення.

Деталізований аналіз фінансового стану

Його ціль - більш докладна характеристика майнового і фінансового положення суб'єкта, що хазяює, результатів його діяльності в звітному періоді, що минає, а також можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

Таблиця 1

Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу. [32]