Аналыз використання чистого прибутку пыдприэмства

Продовження таблиці 3.3.

       Аналіз  прогнозних даних про фінансові  результати підприємства ВАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” у прогнозному 2009 році свідчить про їх позитивну динаміку в порівнянні з даним 2008 роком, завдяки ефективного використання кредитних коштів та впровадження вище наведених заходів. Отже, у прогнозному 2009 році чистого прибутку буде більше ніж у 2006 році на 7052467 тис. грн. за рахунок впроваджених заходів, що говорить про те, що запропоновані проекти прибуткові для підприємства ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (рисунок 3.2.).

       Рис. 3.2.  Динаміка збільшення чистого прибутку підприємства ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на прогнозний 2009 рік

       Згідно указаним у попередньому підрозділі роботи організаційно-технічним  заходам щодо удосконалення роботи підприємства, ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» має можливість отримати наступну суму зменшення деяких статей собівартості (табл. 3.4.) та відповідно збільшити суму валового прибутку.

Таблиця 3.4.

      Зменшення собівартості продукції ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» за економічними елементами

       Таким чином, на прогнозний рік, сума валового прибутку збільшиться на 22615 тис. грн.. 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

      Таким чином, управління прибутком — складна  багаторівнева система трансакцій, яка включає як мінімум три підсистеми: формування, розподіл, використання. Для кожної з цих підсистем притаманні свої конкретні цілі, завдання, інструментарій їх досягнення.

      Разом із тим, кожна з цих підсистем  перебуває під впливом інших. Наприклад, обсяги прибутку, сформованого на першому етапі, визначають напрями його розподілу. Чим більший прибуток підприємства, тим більше завдань економічного, технічного, соціального плану воно може вирішити, розподіливши кошти за певними напрямках використання. Водночас ефективність використання впливає на майбутні можливості зі збільшення прибутку на етапі його формування.

        Системний підхід до управління прибутком передбачає дослідження  способів організації підсистем  в єдине ціле і вплив процесів функціонування системи в цілому на окремі її ланки.

            Необхідно зазначити, що система управління прибутком  буде оптимальною тільки в тому випадку, коли цілі кожної підсистеми будуть визначатись  глобальними цілями розвитку підприємства в цілому. 
В загальному вигляді прибуток визначається як різниця між сумою доходів та витратами на виробництво і реалізацію продукції з урахуванням збитків від різних господарських операцій. Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьох компонентів.

      Основними завданнями управління прибутком є: 
Виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок виробничої діяльності, інвестиційних і фінансових операцій. 
Виявлення резервів нарощування прибутку за рахунок оптимізації постійних і змінних витрат, обґрунтування облікової політики підприємства, цінової політики, податкової політики.

      Оцінювання  прибутковості виробничої і комерційної діяльності.

      Визначення підприємницького ризику.

      Зміцнення конкурентних позицій підприємства за рахунок підвищення ефективності розподілу і використання прибутку.

  На  величину прибутку впливає сукупність багатьох факторів, які необхідно  враховувати в процесі управління. Ці фактори можна розділити на дві великі групи: зовнішні, які не залежать від підприємства, і внутрішні, на які підприємство може впливати.

        При розподілі прибутку, визначенні основних напрямків його використання насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди виробничого розвитку, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, збільшення оборотних коштів, забезпечення науково-дослідної діяльності, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова М.М. Цілі стратегічного планування // Фінанси України 8/2000;
2. Бандурка О.М.,Коробов.,Орлов П.І.Фінансова діяльність підприємства.:                          Підручник для студентів.ВЗО.фін.спец. – К: Либідь,1998. – с. 250 – 257;
3. Баранчеев В. Стратегический  аналіз : технология, инструменты, организация // Проблемы теории и практики управления. – 1998. - №5. Забагни Н.В. и др.. Предпринимательский  менеджмент. – М.: Прио – 1999;
4. Бородін Е.И., Поликова Ю.С. Финансы предприятий: Учеб.пособ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1995;
5. Винокуров В.А.Организация стратегического управления на предприятии. – М. Центр экономики и маркетинга. – 1996;
6. Волкова И.О., Скляренко В.К. Экономика фирмы : учеб. Пособие. – М. : ИНФРА – М. 2000 с.245 - 246;
7. Кірейцев Г.Г.Фінанси підприємств. – К.ЦУЛ,2002г. – с 206 – 230;
8. Ковалев В.В. Финансы предприятий. – М. Финансы и статистика 1997г. – с. 354 – 359;
9. Круглов М.И.Стратегическое  управление компанией: Учебник для вузов. – М – 1998 ;
10. Лихота У.П.Фінансова стратегія управління підприємством // Фінанси України 2/2001;
11. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент. – М.: Инфа – М.; Новосибирск: Сибирское соглашение. – 1999;
12. Онищенко С.В.Фінансове планування – основний елемент управління фінансами підприємства // Фінанси України 9/2000;
13. Пастухові В.В. Аналіз системи стратегічного управління //Фінанси України 10/2000;
14. Поддерьогін А.М.Фінанси підприємств. – К.: КНЕУ,1999. – с. 288 – 302;
15. Поддерьогін А.М.Фінанси підприємств:Підручник. – К.:КНЕУ.2000;
16. Поліщук О.В. Планування результативної діяльності підприємства;
17. Слав`юк Р.А.Фінанси підприємств.:Навчальний посібник. – К. ЦУЛ,2002 –с. 322 – 336 ;
18. Шеремет А.Д. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА, 1998г. – с.166 – 169;
19. Шершньова З.Є., Об орська С.В.Стратегічне управління: Навч.посібник. – К.: КНЕУ. – 1999 ;