Аналыз використання чистого прибутку пыдприэмства

         Збільшення оборотних засобів  сприяє підвищенню доходів підприємств.

          4. Розмір витрат виробництва продукції (або розмір витрат обігу).

          Витрати  виробництва  являють   собою   сукупні   витрати   живої   та уречевленої праці на виробництво продукції. В умовах  товарного  виробництва вони виступають у вартісній формі.

          Суспільні витрати виробництва дорівнюють вартості виробленої продукції і  складаються  з  вартості  використаних  засобів  виробництва   та   знову створеної вартості за певний період.

          Витрати  виробництва  в   основних  галузях  матеріального   виробництва набувають  форми  собівартості  продукції  і  відображують  витрати  засобів виробництва та оплату праці.

            Витрати обігу пов’язані з  процесом обігу у  галузях,  що  обслуговують цей  процес,  тобто  витрати  по  реалізації  товарів  ї  доведенню  їх   до конкретного споживача. Основну частину  витрат  обігу становлять  додаткові витрати, які пов”язані з продовженням  процесу  виробництва  у  сфері  обігу (транспортування, зберігання, доробка, розфасування, пакування та ін.).

           Систематичне   зниження   витрат   –   закономірність   розвитку,   що безпосередньо виявляється у зниженні собівартості та витрат обігу.

         Показники собівартості та витрат  обігу використовують  як  основу  при визначенні  цін  на  продукцію  та  послуги.  Вони   також   необхідні   при розрахунках суми прибутку і рівня рентабельності.

      5. Персонал підприємства, його ділові якості та активність.

       6. Конкурентна перевага підприємства у обраній сфері діяльності (ринку),та інші.

      При проведенні аналізу валового прибутку підприємства аналізують вплив усіх факторів на його формування. 

  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 2

Аналіз  формування валового прибутку ВАТ «Арселор-Мітал  Стіл» 

       2.1 Загальноекономічна характеристика  підприємства 

       "Арселор  Міттал Кривий Ріг" (до 2005 р. - "Криворіжсталь", у 2005-2007 рр. - "Міттал Стіл Кривий Ріг", м. Кривий Ріг) — гірничо-металургійний комбінат; відкрите акціонерне товариство; найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України (частка на ринку металопродукції — 20%).

       Генеральний директор - Жан Робер Жуе (з 31 січня 2008 р.; у 2005-2008 рр. - Нарендра Чодері).

       Підприємство  займає на внутрішньому ринку монопольне становище за деякими товарними позиціями.

       Об'єднуючи  гірничо-збагачувальний комплекс (з  агломераційним виробництвом), коксохімічне та металургійне виробництво (аглодоменний, сталеплавильний і прокатний  переділи), становить повний цикл виробництва  металу.

       Виробничі потужності підприємства з повним циклом розраховані на щорічний випуск понад 6 млн. тонн прокату, близько 7 млн. тонн сталі і понад 7,8 млн. тонн чавуну.

       2004 року ГМК «Криворіжсталь» відвантажив на експорт близько 6,2 млн. тонн (експортні поставки здійснювалися в 100 країн світу).

       Стійкий прибуток ВАТ «Криворіжсталь» у 2003 році — 870,9 млн. грн., у 2004 р. — понад 2 млрд. грн., а у I півріччі 2005 р. — 790,3 млн. грн.

       Рентабельність підприємства за 2004 р. — 29 %, за I квартал 2005 року — 45 %.

       Кількість персоналу станом на 1 липня 2005 р. — майже 57 тисяч працівників.

       За  оцінкою колишньої голови Спеціальної  контрольної комісії ВР з питань приватизації Валентини Семенюк, цей  об'єкт давав державі 1,25 млрд. грн. прибутку за рік, а також майже 800 млн. грн. податку для міста Кривий Ріг.

       [ред.] Приватизація

       За  оцінкою директора Міжнародного інституту приватизації, власності та інвестицій О.Рябченка, ринкова ціна підприємства становить 1,3 млрд. доларів США.

       На  початку серпня 2005 р. російські експерти оціночної компанії «2К Аудит — Деловые консультации» назвали максимальну вартість ВАТ «Криворіжсталь» — 2,8-3 млрд. доларів США.

       У червні 2005 р. Ю.Тимошенко оцінила «Криворіжсталь» в 3-5 млрд. доларів США.

       Ще  вищу ціну за підприємство називав 2004 року В.Пинзеник — на його думку, «Криворіжсталь» коштувала 5-6 млрд. доларів США

       Але в 2004 році Фонд держмайна України вирішив, що 4,26 млрд. грн. (близько 800 млн. доларів США) — це добра ціна за підприємство.

       Заявки  на участь у приватизаційному конкурсі 2004 року подали 6 претендентів, деякі з яких пропонували значно вищу ціну. Але умови конкурсу були складені таким чином, що єдиним покупцем зміг стати лише промислово-фінансовий консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» (ІМС; фактичні засноники — Рінат Ахметов і Віктор Пінчук).

       14 червня 2004 р. ІМС було визнано переможцем конкурсу. Консорціум заплатив за 93,02%-ний пакет акцій 4 млрд. 260 млн. грн. (при стартовій ціні 3 млрд. 806 млн. грн.).

       Практично відразу продаж «Криворіжсталі»  було оскаржено в судах як проведену  з порушенням законодавства, на неконкурентних засадах, за заниженою ціною. Але  Господарський суд Києва 19 серпня 2004 року та Вищий господарський суд Києва 22 жовтня 2004 року визнали згадану оборудку законною.

       Після зміни влади в країні, 7 лютого 2005 р. Генеральна прокуратура України внесла касаційне подання у Верховний Суд України з вимогою скасувати згадані постанови судів, що Верховний Суд і зробив 1 березня 2005 р.

       22 квітня 2005 р. Господарський суд м. Києва визнав незаконним продаж 93,02%-ного пакету акцій «Криворіжсталі» і постановив повернути їх Фонду держмайна (16 червня «ІНГ Банк Україна», що зберігає акції «Криворіжсталі», перевів їх з рахунку ІМС на рахунок ФДМ).

       Уряд  доручив Фонду держмайна терміново  підготувати документи, необхідні  для повторної приватизації «Криворіжсталі».

       2 червня Апеляційний господарський суд м. Києва відмовився задовольнити скаргу консорціуму ІМС на рішення Господарського суду м. Києва і наклав арешт на спірний пакет акцій (був знятий тим же судом 20 вересня 2005 р.).

       ІМС запропонував уряду до закінчення судової тяганини укласти мирову угоду у справі приватизації комбінату. Президент В.Ющенко висловився за можливість мирової, але прем'єр Ю.Тимошенко заявила про «безглуздість» її укладення.

       15 червня консорціум ІМС звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення Господарського і Апеляційного господарського судів м. Києва. Але 21 червня Вищий господарський суд відмовив консорціуму у задоволенні скарги.

       ІМС також подав скаргу до Європейського  суду з прав людини проти України  за фактом повернення комбінату «Криворіжсталь»  у державну власність. За словами  адвокатів ІМС, рішення про її прийняття до розгляду можна очікувати в листопаді 2005 р.

       У серпні 2005 р. адвокати консорціуму ІМС висловлювали намір звернутися з касаційною скаргою на рішення попередніх судів також до Верховного Суду України. Але до цього не дійшло. На початку жовтня консорціум ІМС звернувся у Господарський суд м. Києва з позовом до уряду про незаконність передачі пакету акцій «Криворіжсталі» в держвласність та в Апеляційний господарський суд м. Києва з позовом щодо зняття арешту з пакету акцій. 6 жовтня ІМС відправив потенційним покупцям «Криворіжсталі» лист з юридичним аналізом судових процесів навколо меткомбінату.

       18 червня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про повторний продаж 93,02 % пакету акцій «Криворіжсталі».

       23 червня уряд затвердив уточнений план розміщення акцій «Криворіжсталі», який передбачав продаж акцій в період з 29 червня до 20 листопада 2005 р.

       На  початку липня уряд затвердив  план-графік повторного продажу «Криворіжсталі». Було створено конкурсну комісію  на чолі з Дмитром Парфененком (заступником голови Фонду державного майна України). Дату повторного конкурсу призначили на 24 жовтня 2005 р.

       10 серпня Фонд держмайна України оголосив конкурс з продажу 93,02%-го пакета акцій (3590038755 акцій) ВАТ «Криворіжсталь». Згідно з затвердженими урядом умовами приватизації, початкова ціна продажу пакету склала близько 10 млрд. грн. (близько $2 млрд.). Тобто стартова ціна в порівнянні з 2004 роком зросла майже втричі.

       ФДМУ  уклала договори про конфіденційність з 12 претендентами (8 закордонних, 4 вітчизняні) на участь у конкурсі. Їм були видані сформовані пакети документації про умови конкурсу, оформлені і видані дозволи на відвідання підприємства повноважними представниками.

       20 жовтня представники російських компаній «Северсталь» і Evraz Group SA заявили про відмову від участі у торгах.

       Таким чином документи до Антимонопольного комітету України подали 10 претендентів.

       Із них конкурсні гарантії за участь у конкурсі у розмірі 10 % від стартової ціни (1 млрд. грн.) внесли на рахунок ФДМУ лише 3 структури: Mittal Steel Germany GmbH, консорціум «Індустріальна група» та ТОВ «Смарт-груп».

       Mittal Steel Germany GmbH (Дуйсбург, ФРН) — частина найбільшої світової сталеливарної компанії Mittal Steel Co.

       Виникла в 2004 р. внаслідок злиття Ispat International NV і LNM Holdings NV (штаб-квартира в Роттердамі).