Українська музика

У повоєнні часи серед видних українських композиторів — Григорій Верьовка, брати Георгія  та Платона Майбороди, Костянтин Данькевич, А. Я. Штогаренко та інші. Серед визначних виконавців — український тенор Іван Козловський, широко відомою завдяки виконанню фронтових пісень стала уродженка Харківщнини Клавдія Шульженко.

[ред.] 1960-ті  — 1980-ті роки

 

Л. Грабовський,

 нар. 1935 

1960-ті  роки відзначаються проривом  української композиторської школи  на світову арену, опануванням  новітніх течій європейської  музичної культури. У Києві створюється група митців «Київський авангард», до якої увійшли композитори, як Валентин Сильвестров, Леонід Грабовський, Віталій Ґодзяцький, Володимир Губа. Центральною фігурою в цій групі був дириґент Ігор Блажков. Внаслідок розходження з ретроґрадними тенденціями офіційних музичних кіл СРСР Члени «Київського авангарду» зазнавали різного роду утисків. В подальшому кожен з композиторів пішов своїм шляхом в мистецтві, а неформальна група розпалася. 

В ці ж  роки продовжують працювати композитори  Платон і Георгій Майбороди, К. Данькевич, на цей період припадають останні  дві симфонії Б. Лятошинського. У 1970-ті — 1980-ті роки стають відомими композитори, що розширили традиційну для української музики пізньоромантичну стилістику за рахунок новітніх прийомів європейського модернізму - М.Скорик, Є.Станкович, І.Карабиць, В.Бібік та інші. 

Світове визнання отримала національна школа  вокального мистецтва. Яскраві імена  української оперної сцени —  А. Солов'яненко, Д. Гнатюк, Б. Руденко, Є. Мірошниченко. Визначною подією музичного життя стала постановка опери Д. Шостаковича «Катерина Ізмайлова» у Києві 1965 року.

 

В. Івасюк (1949—1979) 

Паралельно  із формуванням поп-музики в Західних країнах, в Україні, як і інших  радянських республіках досягає свого розквіту радянська естрада. Особливо виділяється творчість Володимира Івасюка, автора понад 100 пісень, чиє життя трагічно обірвалось 1979 року.

Музика  кінця 1960-х — початку 1980-х 

 В.  Івасюк. «Червона рута»опис файлу

 В.  Сильвестров. «Спектри»опис файлу

 І.  Карабиць Диско-хороводопис файлу 

Серед композиторів-піснярів цих років  також О.І. Білаш, В. Верменич, пізніше  — І. Карабиць. Популярність завоювали  естрадні виконавці — Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Ігор Білозір, Тарас Петриненко, Алла Кудлай та інші. Паралельно започатковувалися і типово модерні музичні та музично-поетичні проекти, серед яких сатиричний театр «Не журись!» В.Морозова (1970-і рр.), гурт «Мертвий півень» та рок-бардівська група «Плач Єремії» (друга половина 1980-х рр.).

[ред.] Сучасна  музика

[ред.] Освітні  та концертні установи 

Україна успадкувала від СРСР розгалужену  систему освітніх і концертних музичних організацій, що перебувають у віданні Міністерства культури і туризму. Зокрема, це:

Львівський  оперний театр

 

Одеська філармонія

 

Київська  консерваторія

 

Спілка  композиторів України 

[ред.] Театри

оперні  театри у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську, Донецьку

театри  музичної комедії в Харкові та Одесі, а також театр оперети  в Києві

Дитячий музичний театр у Києві

[ред.] Концертні  установи

Національна філармонія та філармонії в усіх обласних центрах України,

Будинки органної та камерної музики у Києві, Дніпропетровську, Білій Церкві, Львові, та Харкові

палаци  та будинки культури в багатьох містах України.

[ред.] Освітні  музичні заклади 

Підготовку  фахових музикантів проводять:

Консерваторії (музичні академії) в Києві, Одесі, Львові, Донецьку, Дніпропетровську

Музичні факультети у Харківському університеті мистецтв та Київському університеті культури

Музичні училища в різних містах України

[ред.] Концертні  колективи 

Станом  на 2008 рік в Україні діють 9 національних і 2 державних колективи. З них 10 базуються  у Києві, один — в Житомирі та в Одесі:

Національний  симфонічний оркестр України

Національний  одеський філармонійний оркестр

Національна заслужена академічна капела України  «Думка»

Академічна  хорова капела "Орея"

Національний  заслужений академічний український  народний хор ім. Григорія Верьовки

Національна заслужена капела бандуристів України  ім. Г. І. Майбороди

Національний  ансамбль солістів «Київська камерата»

Національний  заслужений академічний ансамбль танцю  України iм. П.П. Вірського

Національний  оркестр народних інструментів України

Національний  академічний духовий оркестр  України

Державна  академічна чоловіча хорова капела України  ім. Ревуцького

Державний естрадно-симфонічний оркестр України 

Окрім того, діє багато муніципальних колективів, колективів при обласних філармоніях, будинках органної та камерної музики тощо.

[ред.] Музичні  спілки 

Дві творчі спілки музичного профілю станом на 2008 рік мають національний статус. Це:

Національна спілка композиторів України та

Національна всеукраїнська музична спілка

[ред.] Сучасна  класична музика 

Володимир Рунчак 

 

Руслана

 

Святослав Вакарчук 
 

Значна  кількість сучасних українських  композиторів є членами Національної спілки композиторів, серед них — 17 народних артистів України, 54 заслужених діяча мистецтв України, 16 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 6 академіків та 3 члена-кореспондента Академії мистецтв України, 35 докторів наук, 59 професорів тощо. За особливі досягнення 10 митців нагороджені Відзнакою Президента України Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, 1 — орденом Ярослава Мудрого, 1 — орденом Княгині Ольги. 

Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «КиївМузикФест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні  й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах  серії Володимира Рунчака Нова музика в Україні. В 2009 дириґент Роман Кофман започаткував концертну серію "Український  аванґард" (щорічні концерти Київського камерного оркестру із творами молодих  і середнього віку композиторів). У  театральному репертуарі — опери «Мойсей» М.Скорика, «Лісова пісня» В.Кирейка та «Палата № 6» В.Зубицького, балет «Різдвяна ніч» Є.Станковича, ряд балетів О.Костіна. Репертуар хорових колективів поповнюється творами Л. Дичко та Г. Гаврилець, інструменталістів — творами Ж.та Л. Колобудів, В.Рунчака тощо. Класична електронна музика представлена композиціями Алли Загайкевич, Івана Небесного та інших. 

Історичні традиції продовжують сучасні оперні співаки України — Вікторія Лук'янець, Володимир Гришко, Валентин Пивоваров, Роман Майборода, Тарас Штонда, Михайло Дідик, Марія Стефюк.Стефан П'ятничко 

В Україні  також проводяться численні міжнародні музичні конкурси виконавців-інструменталістів (фортепіанні — пам'яті В.Горовиця та на Батьківщині Прокоф'єва), дириґентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, співаків — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка та інші.

[ред.] Популярна  музика 

На сучасній українській сцені представлені майже всі музичні напрями: від  фолку до acid джазу. Активно розвивається клубна культура. Популярність багатьох українських поп-виконавців — Софії Ротару, Ірини Білик, Олександра Пономарьова, ВІА Гра, Ані Лорак, Вєрки Сердючки — давно перетнула кордони України і утвердилася в країнах СНД. Популярна музика представлена на фестивалях «Червона рута», «Таврійські ігри», «Чайка» та інших. 

Виконавці з України достойно представляли Україну на конкурсах Євробачення, зокрема Руслана, яка синтезувала у своїй музиці фольклорні мотиви карпатського регіону, стала переможницею конкурсу Євробачення-2004, виборовши для України право на проведення наступного конкурсу — Євробачення-2005. На Євробаченні-2007 відзначилась Вєрка Сердючка, посівши другу сходинку. 

Поруч з тим розвивається українська рок-музика. Серед найвідоміших гуртів — «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Танок на майдані Конго», «Крихітка Цахес», «Скрябін», «Тартак», «Плач Єремії», «Кому Вниз». Регулярно проводяться українські рок-фестивалі «Рок-екзистенція», «Тарас Бульба» та інші. 

Серед музичних гуртів здобувають популярність суто вокальні ансамблі, такі як «Піккардійська терція» та «Менсаунд». Представлено в Україні також і мистецтво джазу — міжнародні фестивалі джазової музики проходять у різних містах країни, серед найвідоміших — Jazz Bez та Jazz Koktebel. Значний внесок у популяризацію джазового руху в Україні зробили Володимир Симоненко та Олексій Коган. 

Тенденція до використання фольклору сучасними  українськими музикантами стає дедалі виразнішою. Одним з перших почав  використовувати народні мотиви у рок-музиці у другій половині 1980-х рр. уже легендарний гурт «Воплі Відоплясова». Спираючись на фольклорне підґрунтя, нову самобутню українську музику творять «Скрябін», «Мандри», «Гайдамаки», Тарас Чубай, Марійка Бурмака та багато інших виконавців. Свідченням росту інтересу до фольклору стало започаткування в Україні двох фестивалів етнічної музики — «Країна мрій» у Києві та «Шешори» на Івано-Франківщині.

[ред.] Видавнича  справа 

В 1990-ті — 2000-ні роки видання й розповсюдження нотно-музичної літератури в Україні  переживає скрутні часи. Так, якщо в УРСР обсяг продукції музичного  видавництва «Музична Україна» становив від 220 до 280 назв на рік, то на кінець 1990-х  впав до однієї-двох, а часом і  жодної книжки на рік. Фактично згорнули випуск нотної продукції інші державні видавництва. Суттєво не змінили  ситуацію на національному нотному ринку й приватні видавництва, які, через традиційну малотиражність (а отже й фінансову збитковість) нотних видань, друкують лише нотну літературу на замовлення або коштом авторів. У Києві з двох спеціалізованих музичних книгарень не залишилося жодної, а на нотних полицях великих книгарень переважають дидактичні видання, розраховані здебільшого на дітей і аматорів. 

На думку  експертів[8] така ситуація пов'язана  з несприятливим податковим режимом, відсутністю дієвих протекціоністських заходів, та падінням платоспроможного попиту.

[ред.] Лейбли