Музика – засіб естетичного виховання дитини

Тим не менше схильності і здібності пов'язані один з  одним складним чином: у людини можуть бути так звані помилкові схильності, викликані наслідуванням, навіюванням, модою і пр., при слабо виражених здібностях, а у обдарованого учня схильності можуть "прокинутися" набагато пізніше, на тлі досить яскраво проявилися здібностей.

 

 

Вікові особливості музичного розвитку дитини

Здібності дитини розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і направити її з самого раннього дитинства, враховуючи зміни вікових щаблів, - завдання педагога. В іншому випадку іноді спостерігається відставання у розвитку. Наприклад, якщо не вчити дітей розрізняти музичні звуки по висоті, то дитина до 7 років не в змозі буде справитися з завданням, яке легко виконує більш молодший.

Найбільш істотними особливостями  музичного розвитку є:

• слухове відчуття, музичний слух;
• якість і рівень емоційної чуйності на музику різного характеру;
• найпростіші навички, дії у співочому та музично-ритмічному виконавстві.

Відзначимо загальні тенденції  вікового розвитку. ¹

Перший рік життя. Психологи відзначають, що у дітей рано з'являється слухова чутливість. За даними А. А. Люблінської, у малюка на 10-12-й день життя виникають реакції на звуки. На другому місяці дитина припиняє рухатися і затихає, прислухаючись до голосу, до звучання скрипки. У 4-5 місяців відзначається схильність до деякої диференціації музичних звуків: дитина починає реагувати на джерело, звідки лунають звуки, прислухатися до інтонацій співочого голосу. З перших місяців нормально розвивається дитина відповідає на характер музики так званим комплексом пожвавлення, радіє чи заспокоюється. До кінця першого року життя малюк, слухаючи спів дорослого, підлаштовується до його інтонації гуленієм, лепетом.

Прояви емоційної чуйності на музику, розвиток слухових відчуттів  дозволяють здійснювати музичне  харчування з самого раннього віку.

Другий рік життя. При сприйнятті музики діти виявляють яскраво контрастні емоції: веселе пожвавлення або спокійний настрій. Слухові відчуття більш диференціювання: дитина розрізняє високий і низький звуки, голосне і тихе звучання і навіть темброву забарвлення (грає металофон або барабан). Народжуються перші, свідомо відтворюються співочі інтонації; підспівуючи дорослому, дитина повторює за ним закінчення музичних фраз пісні. Він опановує найпростішими рухами: ляскає притупує, паморочиться під звуки музики.

Третій і четвертий  рік життя. У дітей підвищується чутливість, можливість більш точного розрізнення властивостей предметів і явищ, у тому числі і музичних. Відзначаються також індивідуальні відмінності в слухової чутливості. Наприклад, деякі малюки можуть точно відтворити нескладну мелодію. Цей період розвитку характеризується прагненням до самост оятельності.Відбувається перехід від ситуативної промові до зв'язного, від наочно-дієвого мислення до наочно-образного, помітно зміцнюється м'язово-руховий апарат. У дитини з'являється бажання займатися музикою, активно діяти. До 4 років діти можуть самостійно, при незначної допомоги дорослого заспівати маленьку пісеньку. Вони володіють багатьма рухами, які дозволяють до певної міри самостійно танцювати і грати.

П'ятий рік життя. Він характеризується активною допитливістю дітей. Це період запитань: «чому?», «Чому?». Дитина починає осмислювати зв'язок між явищами і подіями, може зробити найпростіші узагальнення. Він спостережливий, здатний визначити: музика весела, радісна, спокійна; звуки високі, низькі, гучні, тихі; в п'єсі частини (одна швидка, а інша повільна), на якому інструменті грають мелодію (рояль, скрипка, баян). Дитині зрозумілі вимоги: як треба заспівати пісню, як рухатися в спокійному хороводі і як в рухомий танці.

Голос у цьому віці набуває  дзвінкість, рухливість. Співочі інтонації стають більш стійкими, але вимагають постійної підтримки дорослого. Налагоджується вокально-слухова координація.

Освоєння основних видів  руху - ходьби, бігу, стрибків - дає можливість дітям ширше використовувати їх в іграх і танцях. Одні прагнуть, не наслідуючи один одному, по-своєму виконати роль (наприклад, в сюжетній грі), інші виявляють цікавість лише до одного виду діяльності в залежності від індивідуальних схильностей і здібностей кожного.

Шостий і сьомий рік життя. Це період підготовки дітей до школи. На основі отриманих знань та вражень діти можуть не тільки відповісти на питання, але і самостійно охарактеризувати музичний твір, розібратися в його виразних засобах, відчути різноманітні відтінки настрою, передані музикою.

Дитина здатна до цілісного  сприйняття музичного образу, що дуже важливо і для виховання естетичного  ставлення до навколишнього. Але чи означає це, що аналітична діяльність може завдати шкоди цілісному сприйняттю? Дослідження проведені в області сенсорних здібностей і музичного сприйняття дітей, показали цікаву закономірність. Цілісне сприйняття музики не знижується, якщо ставиться завдання вслухатися, виділяти, розрізняти найбільш яскраві засоби «музичної мови». Дитина може виділити ці кошти і, враховуючи їх діяти відповідно до певним чином при слуханні музики, виконанні пісень і танцювальних рухів. Це сприяє музично-слуховому розвитку, засвоєнню необхідних навичок для підготовки до співу по нотах.

У дітей 6-7 років ще більше зміцнюється голосовий апарат, розширюється і вирівнюється діапазон, з'являється велика співучість, дзвінкість. Пісні, танці, ігри виконуються самостійно, виразно і в якійсь мірі творчо. Індивідуальні музичні інтереси і здібності проявляються яскравіше.

Розуміння вікових  особливостей музичного розвитку дозволяє педагогу уточнити послідовність завдань і змісту музичного виховання дітей на кожному віковому етапі.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Система музичного виховання  та розвитку пов'язує воєдино виховання  естетичного сприйняття музики і  розвиток виконавських можливостей  дітей. Ознайомлення з кращими зразками музичної творчості служить основою  морального виховання дошкільника  засобами цього мистецтва, основою  формування музичного смаку. За період дошкільного дитинства дитина при  активній участі в музично-практичної діяльності робить величезний стрибок  як в загальному, так і в музичному  розвитку, яке відбувається:

• В області емоцій - від  імпульсивних відгуків на найпростіші  музичні явища до більш виражених  і різноманітним емоційним проявам.

• В області відчуття, сприйняття і слуху - від окремих  розрізнень музичних звуків до цілісного, усвідомленої і активному сприйняттю музики, до диференціювання висоти звуку, ритму, тембру, динаміки.

• В області прояву відносин - від нестійкого захоплення до більш  стійким інтересам, потребам, до перших проявів музичного смаку.

• В області виконавської діяльності - від дій по показу, наслідування до самостійних виразним і творчим  проявам у співі та музично-ритмічному русі.

Період дитинства характеризується інтенсивним розвитком музичних здібностей, і підтримка розвитку творчості дітей є пріоритетним завданням. У сучасних умовах розвитку дошкільної освіти з'явилося багато програм для реалізації цього завдання.

Освіта повинна забезпечувати оптимальні умови психологічного розвитку, а музика найефективніший спосіб підвищення рівня розвитку творчих здібностей, формування художньо-естетичного смаку, реалізація потенційних можливостей дітей у музичній діяльності. Була розроблена система музичних занять, яка дозволяє сформувати художньо-естетичний смак у дошкільнят, підвищити творчий рівень розвитку, оволодіти основними видами музичної діяльності реалізувати потенційні музичні здібності дітей в умовах дошкільної освіти.