Музика – засіб естетичного виховання дитини

Зміст

1. Вступ
2. Музика – засіб естетичного  виховання дитини
3. Музика - засіб формування морального обличчя дитини
4. Музика - засіб активізації розумових здібностей
5. Музика - засіб фізичного виховання
6. Поняття "музичні здібності"
7. Музичність як сукупність музичних здібностей, їх синтез
8. Вікові особливості музичного розвитку дитини
9. Висновок
10. Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Вплив музики розвитку творчої  діяльності дітей дуже велика. Музика, як і будь-яке інше мистецтво, здатна впливати на всебічний розвиток дитини, спонукати до морально-естетичних переживань, вести до преобразова ¬ нію навколишнього, до активного мислення. Поряд з художньою літературою, театром, образотворчим мистецтвом вона виконує найважливішу соціальну функцію.

Дошкільне дитинство - пора найбільш оптимального долучення дитини до світу прекрасного. Величезне значення у зв'язку з цим набуває особистість вихователя. Від його морального обличчя, рівня знань, професійної майстерності і досвіду залежить кінцевий результат виховання дошкільника. Ось чому такого великого значення надають всебічному розвитку педагога, його прилученню до світу музичного мистецтва надається таке велике значення.

Музичні твори відображають сторінки історії.

«У горі і в радості, в праці і на відпочинку - музика завжди з людиною. Вона так повно й органічно увійшла в життя, що її приймають як щось належне, як повітря, яким дихають, не замислюючись, не помічаючи ... Наскільки біднішими став би світ, позбувшись прекрасної своєрідної мови, що допомагає людям краще розуміти один одного». Д. Шостакович

Яскраві художні твори, що виражають світ великих думок і глибоких почуттів людини, здатні викликати емоціональний відгук, впливаючи на естетичну сторону душі стають джерелом і засобом виховання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Музика  – засіб естетичного  виховання  дитини

Гармонійне поєднання  розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного  ставлення до життя і мистецтва - необхідні умови формування цілісної особистості. Досягненню цієї високої мети багато в чому сприяє правильна організація музичного виховання дітей.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток здібностей дошкільнят сприймати, відчувати і розуміти прекрасне, помічати хороше і погане, творчо самостійно діяти, долучаючись тим самим  до різних видів художньої діяльності.

Глінка, Чайковський, Моцарт, Бетховен ...  
Знамениті, відомі кожному імена. Хто обрав їм шлях геніїв? Хто визначив славу музикантів-композиторів? Природа? Батьки? Педагоги?   
Може бути, професійні якості передаються з генами? Може бути, син ученого, подорослішавши, стане вченим, а син письменника - письменником?  
Можна нерідко чути: «Мабуть, моя дитина пішла в батька, у нього зовсім немає музичного слуху». Досить поширена формула визначення причини відсутності здібностей сина чи дочки.

Однак все в дійсності дещо інакше. Якби походження було визначальним чинником у формуванні здібностей, то тоді діти, покоління за поколінням, успадковували б професії батьків. Але життя набагато цікавіше, і не так вже й рідкісні випадки, коли дитина вченого стає скрипалем, а лікаря - письменником. І пояснюється це оточенням, в якому росте малюк, його власним досвідом. Вони визначають в майбутньому і здібності, і характер людини. І якщо   син музиканта вибирає ту саму професію, що його батько, то причина цього насамперед у тому, що виховувався він в атмосфері музики, що з перших днів появи на світ був занурений у світ чарівних звуків.  
          Педагоги, музиканти прийшли до думки про те, що задатки до музичної діяльності (тобто фізіологічні особливості будови організму, наприклад органу слуху або голосового апарату) є у кожного. Саме вони складають основу розвитку музичних здібностей. Поняття не розвивається здатність, за твердженням вчених, фахівців у галузі дослідження проблем музикальності, саме по собі   є абсурдним. Вважається доведеним, що якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значний ефект у формуванні його музикальності.

Природа щедро нагородила людини. Вона дала йому все для того, щоб бачити, відчувати, відчувати навколишній світ. Вона дозволила йому чути все різноманіття існуючих навколо звукових фарб. Прислухаючись  
До власному голосу, голосам птахів і тварин, таїн-тиментом шерехам лісу, листя і завивання вітру, люди вчилися розрізняти інтонацію, висоту, тривалість. З необхідності та вміння слухати і чути народжувалася Музичність - природою дане людині властивість.

Отже, всі ми від природи музичні. Про це необхідно знати і пам'ятати кожному дорослому, так як від нього залежить, яким стане в подальшому його дитина, як він зможе розпорядитися своїм природним даром. Як вже говорилося, оточення, середа ростить і живить особистість.  
 
Класична музика в дитинстві - гарний вихователь і надійний друг на все життя.

Одним з яскравих засобів  естетичного виховання є музика. Щоб вона виконала цю важливу функцію, треба розвивати в дитини загальну музикальність. Які ж основні ознаки загальної музичності?

Перша ознака музикальності - здатність відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почутому, проявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ.

Музика хвилює маленького слухача, викликає відповідні реакції, знайомить з життєвими явищами, народжує асоціації. Ритмічне звучання маршу викликає у нього радість, піднесення, п'єса про захворіла ляльці змушує сумувати. Почувши по радіо сумну пісню у виконанні дорослого, хлопчик сказав: «Дядя про своє горе співає». Значить, дитина відчула настрій пісні, передавальної душевний стан людини.

Друга ознака музикальності - здатність вслухатися, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві і зрозумілі музичні явища. Це вимагає елементарної музично-слуховий культури, довільного слухового уваги, спрямованого на ті чи інші засоби виразності. Наприклад, діти зіставляють найпростіші властивості музичних звуків (високий і низький, темброве звучання рояля та скрипки і т. д.), розрізняють просту структуру музичного твору (заспів пісні та приспів, три частини в п'єсі і т. д.), відзначають виразність контрастних художніх образів (ласкавий, протяжний характер заспіву і енергійний, рухливий - приспіву). Поступово накопичується запас улюблених творів, які хлопці з великим бажанням слухають і виконують, закладаються початкові основи музичного смаку.

Третя ознака музикальності - прояв творчого ставлення до музики. Слухаючи її, дитина по-своєму уявляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці. Наприклад, кожен шукає виразні рухи, характерні для бадьоро марширують піонерів, важко ступає ведмедя, рухливих зайчиків і т. д. Знайомі танцювальні рухи застосовуються в нових комбінаціях і варіантах.

З розвитком загальної  музикальності у хлопців з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється слух, народжується творча уява. Переживання дітей набувають своєрідну естетичну забарвленість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Музика - засіб формування морального обличчя  дитини

Музика, безпосередньо впливаючи  па почуття дитини, формує його моральне обличчя. Вплив музики буває часом більш сильним ніж умовляння або вказівки. Знайомлячи дітей з добутками різного емоційно-образного різного емоційно-образного змісту, ми спонукаємо їх до співпереживання.

Пісні пробуджують почуття любові до нашої Батьківщини. Хороводи пісні танці різних народів викликають інтерес до їх звичаїв, виховують інтернаціональні почуття. Жанрове багатство музики допомагає сприйняти героїчні образи і ліричний настрій веселий гумор і задерикуваті танечні мелодії. Різноманітні почуття, що виникають при сприйнятті музики, збагачують переживання дітей, їхній духовний світ.

Вирішенню виховних завдань  багато в чому сприяють колективні співи, танці, ігри, коли діти охоплені загальними переживаннями. Спів вимагає від учасників єдиних зусиль. Той, хто співає не точно,перешкоджає гарному звучанню, виконанню, і це сприймається усіма як невдача. Загальні переживання створюють доброчинну грунт для індивідуального розвитку. Приклад товаришів, загальне наснагу, радість виконання активізують боязких, нерішучих. Для розпещеного увагою, зайво самовпевненого успішний виступ інших дітей служить відомим гальмом негативних проявів.Такій дитині можна запропонувати надати допомогу товаришам, виховуючи тим самим скромність і одночасно розвиваючи його індивідуальні здібності.

Заняття музикою впливають  на загальну культуру поведінки дошкільника. Чергування різних завдань, видів діяльності (співу, слухання музики, гри на дитячих інструментах, руху під музику) жадає від дітей уваги, кмітливості, швидкості реакції, організованості, прояву вольових зусиль: виконуючи пісню, вчасно почати і закінчити її; в танцях, іграх вміти діяти, підкоряючись музиці, утримуючись від імпульсивного бажання швидше побігти, когось перегнати. Все це удосконалює гальмові процеси, виховує волю.

Таким чином, музична діяльність створює необхідні умови для  формування моральних якостей особистості  дитини, закладає первісні основи загальної  культури майбутньої людини.

Музика - засіб активізації розумових  здібностей

Сприйняття музики тісно пов'язане з розумовими процесами, тобто вимагає уваги, спостережливості, кмітливості. Діти прислухаються до звучання, порівнюють подібні й різні звуки знайомляться з їх виразним значенням, відзначають характерні значеннєві особливості художніх образів, учаться розбиратися в структурі твору. Відповідаючи на запитання вихователя, після того як відлунали твір, дитина робить перші узагальнення і порівняння: визначає загальний характер п'єси, зауважує, що літературний текст пісні яскраво виражений музичними засобами. Ці перші спроби естетичної оцінки вимагають активної розумової діяльності і спрямовуються педагогом.

Як і інші види мистецтва, музика має пізнавальне значення. У ній відображені життєві явища, які збагачують дошкільнят новими уявленнями. Слухаючи, наприклад, пісню «Це наша Батьківщина» О. Тілічеевой, вони відчувають урочистість, піднесення, радість народу, котрий прославляє нашу Батьківщину! Розвиваючи дитину естетично і розумово, необхідно всіляко підтримувати нехай ще незначні творчі прояви, які активізують сприйняття уявлення, будять фантазію і уяву.

Коли дорослий ставить  перед дитиною творчі завдання, то виникає пошукова діяльність, що вимагає  розумової активності. Наприклад, в співі дитина імпровізує, створює свій варіант мелодії, намагається знайти відповідність літературного тексту виразним інтонаціям.

У музично-ритмічної діяльності діти з великим задоволенням придумують, комбінують руху танці, наспівуючи і  рухаючись під музику. Танець, народна танець, пантоміма і особливо музично-ігрова драматизація спонукають дітей відтворити картину життя, охарактеризувати небудь персонаж, використовуючи виразні рухи, міміку, слово. При цьому спостерігається певна послідовність: хлопці слухають музику, обговорюють тему, розподіляють ролі, потім вже діють. На кожному етапі виникають нові завдання, що змушують мислити, фантазувати, творити.

 

 

Музика - засіб фізичного виховання

Музика, сприймана слуховим рецептором, впливає на загальний  стан усього організму людини, викликає реакції, пов'язані зі зміною кровообігу, дихання. В. М. Бехтерєв, підкреслюючи цю особливість, довів, що якщо встановити механізми впливу музики на організм, то можна викликати або послабити збудження. Пн Анохін, який вивчав питання впливу мажорного і мінорного ладу на стан організму, робить висновок, що вміле використання мелодійного, ритмічного та інших компонентів музики допомагає людині під час роботи і відпочинку. Наукові дані про фізіологічні особливості музичного сприйняття дають матеріалістичне обгрунтування ролі музики у вихованні дитини.

Спів розвиває голосовий  апарат, укріплює голосові зв'язки, покращує мова (лікарі-логопеди використовують спів при лікуванні заїкання), сприяє виробленню вокально-слуховий координації.Правильна поза співаючих регулює і поглиблює дихання.

Заняття ритмікою, засновані  на взаємозв'язку музики і руху, поліпшують поставу дитини, координацію, виробляють чіткість ходьби і легкість бігу. Динаміка і темп музичного твору вимагають і в рухах відповідно змінювати швидкість, ступінь напруги, амплітуду, напрямок.

Заняття музикою  сприяють загальному розвитку особистості  дитини. Взаємозв'язок між усіма сторонами виховання складається в процесі різноманітних видів і форм музичної діяльності. Емоційна чуйність і розвинений музичний слух дозволять дітям в доступних формах відгукнутися на добрі почуття і вчинки, допоможуть активізувати розумову діяльність і, постійно вдосконалюючи рухи, розів'ють дошкільників фізично.

 

 

 

 

 

Поняття "музичні здібності"

Музичні здібності - індивідуальні психологічні властивості людини, що зумовлюють сприйняття, виконання, написання музики, здатність до навчання в галузі музики. В тій чи іншій мірі музичні здібності проявляються майже в усіх людей. Яскраво виражені, індивідуально проявляються музичні здібності називають музичною обдарованістю.