Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 16:29, контрольная работа

Описание работы

Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про перспективність розвитку системи органів самоорганізації населення. Значною мірою це пояснюється як розвитком процесів демократизації України, активізації могутнього соціального потенціалу громадськості, так й законодавчо визначеним дуалізмом ОСН як організацій, що за призначенням є громадськими створеннями, але наділені правом отримувати делеговані повноваження від місцевих рад, тобто виконувати певні функції місцевої влади. [9]

Содержание

Вступ
Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції
Процедура створення органів самоорганізації населення
Організаційно-правові аспекти функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування
Форми взаємодії органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсач.docx

— 53.25 Кб (Скачать)

 Для громадян не  має принципової різниці, хто  саме буде безпосередньо реалізовувати  ті чи інші повноваження або  виконувати певні функції. Це  можуть бути як органи місцевого  самоврядування, органи самоорганізації  населення, так і місцеві органи  виконавчої влади. Головне, щоб  вони були адекватні потребам  та запитам населення. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Досвід становлення та діяльності органів самоорганізації  населення в Україні переконує, що потрібно збільшити повноваження даних органів. Мають бути значно розширені можливості останніх щодо контролю за місцевою владою. Органам  самоорганізації має бути надане право,  а також механізми його реалізації, щодо здійснення загального моніторингу дій влади, бо так  чи інакше, майже всі місцеві питання  торкаються ОСН.

Органи самоорганізації  населення мають пройти еволюцію від органів, що представляють інтереси громади до органів, які їх захищають  та реалізують. Це означає, що окрім  дорадчих повноважень мають бути і регулюючі повноваження. Орган  повинен отримати право вето у  сферах, де відбуваються основні прояви порушення інтересів громади. ОСН  повинні мати вирішальні повноваження при прийнятті рішень органами місцевого  самоврядування про виділення земельних  ділянок, початок будівництва, відкриття  торгових точок, кафе тощо.

Світовий досвід свідчить, що органи самоорганізації населення  сприяють залученню громадян до політичного  життя, підвищенню інтересу до співробітництва  з органами місцевого самоврядування і таким чином змінюють життя  громади за рахунок того, що інтереси членів територіальної громади було доведено до відома, насамперед, її представницьких  органів або, само організувавшись, члени територіального колективу  знаходять спосіб вирішити проблему самостійно. [8]

Тому виходячи з вище зазначеного, можна зробити висновок, що органи самоорганізації населення необхідно  активно залучати до процесу вироблення рішень, оскільки вони є дієвим механізмом місцевого розвитку. Проте, в реальності така практика майже не спостерігається. На сьогодні органи самоорганізації  населення де-факто не долучені до процесу вироблення рішень місцевими  радами.

 

 

Список використаної літератури

  1. Гулевська С.Ф. – Самоорганізація населення як спосіб забезпечення соціальних прав громадян – 27.01.2011 р - [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tpdu/2011_1/doc/2/12.pdf
  2. Сейтосманов А.С. Державне сприяння самоорганізації населення як демократична форма управління місцевим соціально-економічним розвитком - [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_45/Gileya45/P3_doc.pdf
  3. Закон України «Про органи самоорганізації населення» - Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 48, ст. 254
  4. Остапенко О.Г. Функції органів самоорганізації населення: поняття та загальна характеристика – [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Apdu/2009_1/doc/3/06.pdf
  5. Яцків Т.Г. Тарасенко Л.Л. Легалізація та державна реєстрація громадських, благодійних організацій, інших громадських ініціатив у сфері місцевого розвитку: від А до Я.: Практичний посібник. – Львів: Галицький друкар. 2010. – 286 с.
  6. Місцеве самоврядування в Україні в умовах становлення правової держави: Монографія/ За редакцією Ю.М. Тодики і В.А.Шумілкіна. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2004. – 392 с.
  7. Здіорук О.І. Форми взаємодії органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування// Стратегічні пріоритети. – К., 2008. - №4 (9), с. 165-170
  8. Шумляєва І. Організаційно – правові засади діяльності органів самоорганізації населення в Україні – [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2009-02/Shumlyaeva.pdf
  9. Бондаренко В.Д. Визначення сучасного проблемного поля правового регулювання створення, діяльності та розвитку органів самоорганізації населення// [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/e-journals/tppd/2008-4/R_4/09bvdosn.pdf
  10. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» - Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, №24, ст.170
  11. Європейська хартія місцевого самоврядування – Рада Європи; Хартія, Міжнародний документ від 15.10.1985 р.
  12. Бульба В., Меляков А. Аналіз діяльності органів самоорганізації населення в Україні – [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dums/2011_1/11bvgsnu.pdf
  13. Ільяшенко В.А. Механізми розвитку місцевого самоврядування в Україні – [Електронний ресурс] режим доступу: nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2011_3/files/DU311_18.pdf

 


Информация о работе Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції