Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції

План

Вступ

1. Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції
2. Процедура створення органів самоорганізації населення
3. Організаційно-правові аспекти функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування
4. Форми взаємодії органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування

         Висновок

         Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Для розвитку демократії в  країні необхідно щоб її громадяни мали можливість вільно брати участь у суспільно-політичному житті держави, впливати на внутрішню та зовнішню державну політику, законотворення, брати участь у процесах державного будівництва та в інших сферах суспільної та державної діяльності.

Розвиток локальної демократії та реальна участь громадян у вирішенні  питань місцевого значення є однією з найважливіших умов побудови громадянського суспільства. А вирішення проблем  місцевого розвитку тісно пов’язане  з розвитком системи місцевого  самоврядування в Україні, однією зі складових якої є органи самоорганізації  населення.

Децентралізація управління, поява нових, складних соціальних проблем  призводять до перерозподілу соціальної відповідальності від держави на користь недержавних суб’єктів, одним з яких є органи самоорганізації населення. [12]

Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про перспективність  розвитку системи органів самоорганізації  населення. Значною мірою це пояснюється  як розвитком процесів демократизації України, активізації могутнього соціального  потенціалу громадськості, так й  законодавчо визначеним дуалізмом  ОСН як організацій, що за призначенням є громадськими створеннями, але  наділені правом отримувати делеговані повноваження від місцевих рад, тобто  виконувати певні функції місцевої влади. [9]

В даній роботі висвітлюється  процес зародження та розвитку в Україні  органів самоорганізації населення  та виявлення механізмів захисту  громадою своїх прав, що є найважливішою  умовою побудови громадянського суспільства. Аналізуються особливості формування та функціонування органів самоорганізації  населення, форми взаємодії органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування.

 

1. Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції.

Реформа системи місцевого  самоврядування є одним з головних приорітетів державної політики в сучасній Україні. Країні як повітря потрібен соціально активний і політично відповідальний громадянин, а створення політико-правових умов для зміцнення громадянського суспільства є одним із завдань державної політики. [1]

Досвід розвинених європейських держав підтверджує прямі взаємозв’язки  між рівнем залучення громад, їх участі в процесі розробки і реалізації пріоритетних програм місцевого  соціально-економічного розвитку й  високими соціальними показниками  якості життя населення. Таким чином, рівень участі громадськості та її самоорганізація в системі місцевого  самоврядування є базовою умовою ефективних стратегій державної  влади, спрямованих на соціальний і  економічний розвиток регіонів країни. [2]

Самоорганізації населення, як унікальній соціальній характеристиці суспільства було присвячено безліч наукових досліджень, серед них необхідно  відмітити праці Е.Дюркгейма, Д.Маркса, Г.Спенсера. Питання механізмів державного сприяння самоорганізації населення на національному і регіональному рівні розглядаються такими вітчизняними вченими, як Г.Атаманчук, В.Бабаєв, В.Бакуменко, В.Кравченко, В.Куйбіда, О.Оболенський, В.Ребкало, А.Ткаченко та інші.

Органи самоорганізації  населення представляють собою  форму безпосереднього самоврядування, яке реалізується шляхом самостійного вирішення проблем місцевого значення. Даний орган є однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення. [3]

Роль органів самоорганізації  населення в системі місцевого самоврядування поступово збільшується. Вони виконують різні функції, які спрямовані на забезпечення життєдіяльності населення на певній території. Згідно з діючим законодавством органи самоорганізації населення наділені статусом самостійного суб’єкта місцевого самоврядування, що дає змогу вирішувати питання соціального, економічного та культурного життя громадян. Вони відображають рівень демократизації на місцевому рівні й у державі зокрема. Досвід демократизації українського суспільства підтверджує, що демократія бере початок «знизу», тобто з особистої участі громадян у розв’язанні конкретних життєвих питань, котрі безпосередньо стосуються умов їхнього життя. Таким чином, ОСН є необхідною ланкою реалізації зв’язку між жителями певної локальної території та місцевою владою. Але нині ці органи законодавством України не наділені правом реально впливати на ситуацію на місцях.

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України «Про органи самоорганізації  населення» основними завданнями органів  самоорганізації населення є:

• створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
• задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
• участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Через функції органів  самоорганізації населення здійснюється реалізація вище зазначених завдань. Функції  покладені на ці органи, випливають із сутності функцій місцевого самоврядування, співвідносячись як ціле та частина і спрямовані на вирішення завдань місцевого значення. Функції місцевого самоврядування розглядають як основні напрямки діяльності його суб’єктів по вирішенню питань місцевого значення, які зумовлені роллю і призначенням цього інституту в суспільстві. Кожен суб’єкт місцевого самоврядування, в тому числі й органи самоорганізації, здійснює його функції, і функції ОСН є похідними від функцій місцевого самоврядування.

Функції органів самоорганізації  населення – це основні напрямки й види їх діяльності щодо участі у  вирішенні питань місцевого значення, зумовлених соціальним призначенням цих  органів, їх роллю в суспільстві, а також завдань, передбачених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування й органи самоорганізації населення, статутами територіальних громад, положеннями про такі органи та іншими нормативними актами.

За формами діяльності можна вирізнити такі функції  ОСН, як правотворча, правозастосовча, установча, контрольна і правоохоронна.

Правотворча функція полягає  в тому, що органи самоорганізації  в межах своїх повноважень  приймають рішення не тільки організаційно-розпорядчого, але й нормативного характеру. Якщо рішення цього органу не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до повноважень  органу, вони зупиняються відповідною  радою з одночасним зверненням до суду про їх скасування.

Правозастосовча функція тісно пов’язана з правотворчою, оскільки зумовлена реалізацією їх повноважень, в тому числі шляхом видання правозастосовчих актів. Ця функція знаходить відбиття в сприянні додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, рішень прийнятих місцевими референдумами.

Органи самоорганізації  виконують установчу функцію. Реалізуючи її, ці органи вирішують питання  щодо переліку, чисельності та складу комісій у разі їх створення, для  забезпечення своєї роботи.

Правоохоронна функція реалізується в повноваженнях ОСН щодо охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, забезпечення законності і правопорядку, сприяючи діяльністю правоохоронним органам в охороні громадського порядку.

Сутність контрольної  функції органів самоорганізації  населення полягає в тому, що ці органи:

• контролюють якість наданих громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації, житлово-комунальних послуг і якість проведених у цих будинках ремонтних робіт;
• можуть брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;
• сприяють захисту прав, свобод та інтересів жителів у межах території діяльності органу самоорганізації. 

Практика селища Старий Мерчик показала: якщо органи самоорганізації  спілкуються з депутатами місцевих рад, а вони переймаються проблемами населення не тільки під час виборчої компанії, то це дає можливість «повернути депутатів обличчям до людей» тоді жителі обирають тих депутатів, які  дійсно представляли інтереси відповідної  територіальної громади та її членів. [4]

  За об’єктами впливу можна вирізнити політичну, економічну, соціальну, культурну, екологічну, ідеологічну, виховну, інформаційну функції ОСН.

Політична функція органів  самоорганізації виявляється в  забезпеченні реалізації громадянами  конституційного права брати  участь в управлінні державними та громадськими справами. Шляхом створення  органів самоорганізації вони беруть участь у здійсненні місцевого самоврядування, й відповідно у вирішенні питань місцевого значення.

Економічна функція спрямовується  на утворення локального сектора  економіки і полягає в можливості внесення ОСН у встановленому  порядку пропозицій до проектів місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку та проектів місцевих бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Соціальна функція знаходить  свій прояв у діяльності органів  самоорганізації населення щодо обладнання дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами, організації  допомоги громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів, малозабезпеченим і багатодітним, дітям-сиротам, дітям  позбавлених батьківського піклування, внесення пропозицій з цих питань до органів місцевого самоврядування, ведення обліку громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності ОСН.

Культурна функція полягає  у наданні допомоги навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури та спорту у проведенні культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої й виховної роботи серед населення, в розвитку художньої  творчості, фізичної культури та спорту, організації на добровільних засадах  участі населення у здійсненні заходів  з охорони пам’яток історії і  культури.

Екологічна функція полягає  в організації на добровільних засадах  участі населення у здійсненні заходів  з охорони довкілля, ліквідації наслідків  стихійного лиха, проведенню робіт  з благоустрою, озелененню й утриманню  в належному стані садиб, дворів, вулиць, майданів, парків, кладовищ, братських  могил.

Виховна функція пов’язана з формуванням політичної свідомості і активності членів територіальної громади, підвищенням їх правової культури.

Інформаційна функція  полягає в інформуванні громадян про діяльність цих органів, в  організації обговорення проектів його рішень з найважливіших питань.

Можна виділити прерогативні функції, які випливають зі статусу даних органів, - представницьку та інтегративну. Перша полягає в тому, що органи представляють інтереси жителів, які мешкають у межах території їх діяльності. Органи самоорганізації найбільше наближені до населення, тому дрібні поточні питання і проблеми життєдіяльності їм краще відомі, ніж депутатам місцевих рад. Їхня діяльність дозволяє залучити до вирішення проблем місцевого значення широку громадськість, здійснювати пошук оптимальних шляхів соціально-економічного розвитку території.

Представницька функція  полягає у сприянні депутатам  відповідних рад в організації  зустрічей з виборцями, прийому  громадян, представництві разом з депутатами інтересів жителів будинку, вулиці, села, селища, міста у відповідній місцевій раді, розгляді звернень громадян, веденні прийому громадян, внесення пропозицій членів територіальної громади до проектів місцевих програм.

2. Процедура створення органів самоорганізації населення.

Процес створення та реєстрації визначений Законом «Про органи самоорганізації  населення», крім того, кожна стадія створення пов’язана із тими чи іншими адміністративними процедурами, які впливають на успішну реєстрацію.

Етапами створення органу самоорганізації населення можна  назвати такі:

• ініціювання створення органу самоорганізації;
• подання заяви до місцевої ради щодо створення органу;
• надання дозволу на створення органу самоорганізації населення сільською, селищною, міською, районною у місті радою;
• загальні збори жителів за місцем проживання щодо затвердження Положення та обрання органу самоорганізації населення;
• проведення державної реєстрації органу самоорганізації населення.