Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Февраля 2013 в 16:29, контрольная работа

Описание работы

Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить про перспективність розвитку системи органів самоорганізації населення. Значною мірою це пояснюється як розвитком процесів демократизації України, активізації могутнього соціального потенціалу громадськості, так й законодавчо визначеним дуалізмом ОСН як організацій, що за призначенням є громадськими створеннями, але наділені правом отримувати делеговані повноваження від місцевих рад, тобто виконувати певні функції місцевої влади. [9]

Содержание

Вступ
Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції
Процедура створення органів самоорганізації населення
Організаційно-правові аспекти функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування
Форми взаємодії органів самоорганізації населення з органами місцевого самоврядування
Висновок
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

курсач.docx

— 53.25 Кб (Скачать)

Також виділяють ще 2 етапи  у разі реєстрації як юридичної особи: легалізація шляхом реєстрації та реєстрація юридичної особи (внесення відомостей до державного реєстру) або легалізація  шляхом повідомлення. Переважно органи самоорганізації обирають спосіб реєстрації юридичної особи і навіть експерти Всеукраїнської асоціації сприяння самоорганізації населення вказують, що якщо дотримуватись усіх етапів створення органу самоорганізації  населення як це передбачено законодавством, реєстрація ОСН є найлегшим способом.

Порядок ініціювання визначений статтею 8 Закону про органи самоорганізації населення. З ініціативою про створення органу самоорганізації до сільської, селищної, міської, районної у місті ради можуть звернутися збори жителів за місцем проживання за умови, якщо в них брало участь не менше 50% жителів відповідної території, які мають право голосу. [13] Такими територіями можуть бути для сільського, селищного комітету – в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради; вуличного, квартального комітету – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови; комітету мікрорайону – в межах території окремого мікрорайону; будинкового комітету – в межах будинку в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів; комітету району в місті – в межах одного або кількох районів у місті, якщо його межі не співпадають з межами діяльності районної у місті ради. Закон не регламентує порядку скликання таких зборів щодо ініціювання створення органів самоорганізації. У деяких містах прийняті положення про порядок проведення загальних зборів за місцем проживання громадян, статути окремих міст визначають особливості скликання таких зборів щодо ініціативи створення органу самоорганізації населення. Якщо є такі локальні акти, які визначають особливості скликання та проведення цих зборів, потрібно їх враховувати у кожному конкретному випадку, також слід вказати, що вони можуть і суперечити законам України.  Закон не передбачає на цьому етапі обов’язку запрошувати представників місцевої ради на збори щодо створення ОСН. Тому це не можна визнавати як порушення процедури ініціювання створення ОСН. Правова природа ОСН зумовлює наявність певного погодження та договору між місцевою радою та ОСН, адже це не громадська організація. Одним з принципів створення є надання дозволу на його створення, наділення частиною публічних повноважень. Варто направити офіційне звернення до голови ради та ради із повідомленням про те, що відбудуться такі збори, де вони проводитимуться, що планується розглядати питання про створення ОСН від активу створення органу самоорганізації. [5, с.122]

Відповідно до положень Закону про органи самоорганізації, ініціативна  група подає до сільської, селищної, міської, районної у місті ради заяву  про створення ОСН, протокол зборів жителів за місцем проживання про  ініціювання створення ОСН із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного ОСН, а також список учасників зборів жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої  адреси кожного учасника зборів жителів. Закон не визначає обов’язкових реквізитів та вимог до зазначення даних у цій заяві, тому слід виходити із загальних положень про звернення громадян.

Питання про створення  ОСН, внесене на розгляд сільської, селищної, міської, районної у місті  ради, розглядається на найближчому  засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів жителів за місцем проживання. У рішенні ради про надання дозволу на створення ОСН мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти ОСН. Відповідно до ст.10 Закону, організація проведення зборів жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті ради.

Орган самоорганізації населення  обирається зборами жителів за місцем проживання. Обрання здійснюється на основі загального, рівного виборчого  права шляхом таємного голосування  жителів, які на законних підставах  проживають на відповідній території. Застосовується віковий ценз – право  голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення 18 років, критерій дієздатності – не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними, критерій осілості – мають право голосу жителі, які на законних підставах  проживають на відповідній території.  Питання які повинні бути вирішені на зборах жителів за місцем проживання відповідно до Закону:

  • затвердити Положення про орган самоорганізації населення;
  • визначити загальний склад ОСН;
  • обрати ОСН, у складі керівника, заступника керівника, секретаря, інших членів, тому голосування загальних зборів має бути по кожному з представників «цього складу».

Збори жителів на підставі рішення сільської, селищної, міської, районної у місті ради про створення  органів самоорганізації населення  відповідно до Конституції та законів  України, інших нормативно-правових актів, актів та рішень  відповідних органів місцевого самоврядування затверджують Положення про ОСН. У Положенні повинен бути закріплений перелік таких положень:

  • назва та юридична адреса ОСН;
  • основні завдання та напрями діяльності ОСН;
  • права та обов’язки членів ОСН;
  • територія, у межах якої діє ОСН;
  • строк повноважень ОСН та порядок їх дострокового припинення;
  • порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності;
  • порядок припинення діяльності ОСН;
  • інші питання, пов’язані з діяльністю ОСН.

Оскільки Закон прямо  передбачає необхідність керування  іншими нормативно-правовими актами та актами локальної нормотворчості у формуванні положення про орган самоорганізації, слід враховувати не тільки закони України, інші нормативно-правові акти, але і можуть щодо цього питання містити певні положення, наприклад, статут територіальної громади, рішення органів місцевого самоврядування, наприклад певні положення чи інші акти.

Легалізація органу самоорганізації  населення є обов’язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради. Законом визначено перелік документів, які подаються на реєстрацію: заява уповноважених зборами жителів за місцем проживання представників; копія рішення відповідної ради про надання дозволу на створення ОСН; протокол зборів жителів за місцем проживання з рішеннями про обрання членів ОСН та його персональний склад, про затвердження Положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення; Положення затверджене зборами жителів за місцем проживання; персональний склад членів органу самоорганізації населення із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, року народження, місця проживання. ОСН можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. У випадку такого способу легалізації, орган самоорганізації не набуває статусу юридичної особи. Закон не передбачає підстав для відмови у легалізації ОСН таким способом.

Заява про реєстрацію органу самоорганізації населення розглядається  реєструючим органом у місячний термін з дня подання всіх необхідних документів відповідно до вимог Закону. Про результати розгляду заяви реєструючий орган повідомляє уповноважених зборами у 10-денний термін з дня прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації. Фактично, це необґрунтовано збільшує терміни реєстрації органів самоорганізації населення. Реєстручий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих на реєстрацію документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації. Підстави для відмови чітко визначені в Законі, зокрема це обрання органу самоорганізації з порушенням вимог Конституції України, Закону «Про органи самоорганізації населення», Закону «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів. Таким чином, якщо уповноважені особи зборами подадуть не повний пакет документів, у цих документах будуть неточності, має проводитись «перевірка відомостей», Закон не передбачає підстав для відмови у легалізації у такому випадку. Відповідно до ст.9 Закону «про органи самоорганізації населення» рішення сільської, селищної, міської, районної у місті ради про відмову у наданні дозволу на створення ОСН може бути оскаржено до суду у встановленому законом порядку.

 

 

 

 

 

 

  1. Організаційно-правові аспекти функціонування органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування

Органи самоорганізації  населення діють на підставі Конституції  України, Закону України «Про органи самоорганізації населення» та інших  законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних  і місцевих органів виконавчої влади, рішень відповідних органів місцевого  самоврядування, рішень місцевого самоврядування, статутів територіальних громад, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виданих  у межах повноважень цих органів  і посадових осіб, положень про  органи самоорганізації населення, рішень зборів жителів за місцем проживання, які їх обрали.

Органами самоорганізації  населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети. Орган самоорганізації створюється за територіальною ознакою. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населення, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.

Для вирішення конкретних завдань орган самоорганізації  населення наділяється місцевою радою власними і делегованими повноваженнями. Власні повноваження надаються цьому органу під час його створення, виходячи з загального переліку повноважень, передбачених ст.14 Закону України «Про органи самоорганізації населення». До них, відносяться наступні повноваження:

  1. представляти разом з депутатами інтереси жителів будинку, вулиці, мікрорайону, села, селища, міста у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;
  2. сприяти додержанню Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами;
  3. вносити у встановленому порядку пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;
  4. організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, площ, парків, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами тощо;
  5. організовувати на добровільних засадах участь населення у здійсненні заходів щодо охорони пам’яток історії та культури, ліквідації наслідків стихійного лиха, будівництві і ремонті шляхів, тротуарів, комунальних мереж, об’єктів загального користування із дотриманням встановленого законодавством порядку проведення таких робіт;
  6. здійснювати контроль за якістю надаваних громадянам, які проживають у жилих будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведених у зазначених жилих будинках ремонтних робіт;
  7. надавати допомогу навчальним закладам, закладам та організаціям культури, фізичної культури та спорту;
  8. організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім’ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім’ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до органів місцевого самоврядування;
  9. надавати необхідну допомогу органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних заходів, організовувати вивчення населенням правил пожежної безпеки, брати участь у здійсненні громадського контролю за додержанням вимог пожежної безпеки;
  10. сприяти відповідно до законодавства правоохоронним органам у забезпеченні ними охорони громадського порядку;
  11. розглядати звернення громадян, вести прийом громадян;
  12. вести облік громадян за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах території діяльності органу самоорганізації;
  13. сприяти депутатам відповідних місцевих рад в організації їх зустрічей з виборцями, прийому громадян і проведенні іншої роботи у виборчих округах;
  14. інформувати громадян про діяльність органу самоорганізації населення, організовувати обговорення проектів його рішень з найважливіших питань.

Орган самоорганізації населення  набуває власних повноважень  з моменту його легалізації і  не може бути позбавлений їх до припинення діяльності у встановленому законодавством порядку.  

Делеговані повноваження являють собою частину власних  повноважень місцевої ради, яка передається  за рішенням ради ОСН додатково з  одночасною передачею необхідних для  її здійснення матеріально-фінансових та інших ресурсів. Вони можуть передаватися органу самоорганізації протягом усього терміну його повноважень. Місцева рада здійснює контроль за виконанням таких повноважень. Вона не може делегувати ті повноваження, які віднесені законом до її виключної компетенції. Якщо місцева рада, покладаючи на орган самоорганізації населення делеговані повноваження, не забезпечує їх виконання фінансами та майном, збори жителів за місцем проживання, на яких обирався цей орган, можуть на цій підставі звернутися до відповідної ради про виключення такого повноваження з числа делегованих органу самоорганізації населення.

Матеріально – фінансова  основа органу самоорганізації населення  включає в себе майно, яке перебуває  у комунальній власності територіальної громади і надане за рішенням місцевої ради в оперативне управління цьому органу, а також фінансові кошти, що формуються з коштів місцевого бюджету, які передаються ОСН місцевою радою для здійснення наданих йому повноважень, добровільних внесків фізичних та юридичних осіб, надходжень з інших джерел, не заборонених законодавством, в тому числі й отримані шляхом самооподаткування жителів відповідної території. ОСН можуть використовувати надані їм майно та фінансові кошти лише на здійснення закріплених за ними повноважень. Контроль за фінансово-господарською діяльністю цих органів здійснюється загальними зборами жителів відповідної території, місцевою радою, її виконавчими органами та відповідними органами державної влади.

Основною організаційною формою роботи органу самоорганізації  населення є засідання. Вони скликаються  керівником цього органу або його заступником за необхідністю, але  не рідше одного разу на квартал. Засідання є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу органу. Органи самоорганізації з питань, віднесених до їх компетенції, більшістю голосів своїх членів від загального їх складу приймають рішення організаційно-розпорядчого характеру. Ці рішення з підстав їх невідповідності чинному законодавству або наданим повноваженням можуть бути за рішенням місцевої ради зупинені з одночасним зверненням до суду щодо їх скасування. Ці органи мають колегіальний характер. Його члени виконують свої обов’язки на громадських засадах, але за рішенням зборів жителів керівник та секретар органу самоорганізації населення можуть працювати в ньому і на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів цього органу. Організовує роботу органу його керівник. Він очолює орган і наділений повноваженнями у здійсненні організаційно-розпорядчої діяльності. Керівник органу самоорганізації скликає і проводить його засідання, підписує документи, організовує виконання рішень, представляє цей орган у відносинах з фізичними і юридичними особами, виконує доручення органу, розпоряджається належними органу самоорганізації коштами, а також здійснює й інші повноваження, визначені законодавством та положенням про цей орган. У разі відсутності керівника або неможливості виконання ним своїх обов’язків з інших причин його повноваження виконує заступник керівника або секретар в порядку, передбаченому положенням про цей орган. Секретар органу самоорганізації організовує підготовку засідань органу та питань, що виносяться на його розгляд, забезпечує ведення діловодства, своєчасне доведення до зацікавлених осіб рішень органу самоорганізації, контролює їх виконання, а також виконує й інші обов’язки.

Информация о работе Органи самоорганізації населення: поняття, завдання, функції