Деталі машин

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2011 в 01:18, курсовая работа

Описание работы

Удосконалення конструкцій та методів розрахунку створюваних машин — нагальна потреба дня. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, оскільки саме машинобудівне виробництво сприяє різкому підвищенню добробуту суспільства. У конкурентній боротьбі окремих держав і фірм постійно перемагає той, хто має більш досконалі машини.

Содержание

1 Вступ………………………………………………………….………………. 3
2 Вибір електродвигуна та розрахунок основних енергетичних
кінематичних та силових параметрів приводу………………...……………..4
3 Розрахунок передач приводу
3.1 Розрахунок ланцюгової передачі…………………………………………. 7
3.2 Розрахунок зубчастої конічної передачі…………………………………. 11
3.3 Розрахунок зубчастої циліндричної передачі……………………………. 19
4 Ескізна розробка редуктора………………………….……………………… 23
5 Розрахунок валу……………………………………….……………………... 26
6 Розрахунок підшипників…………………………………………………….. 31
7 Розрахунок шпонкових з’єднань……………………………………………. 32
8 Розрахунок групи нерівномірно навантажених гвинтів…………………... 33
9 Вибір системи змащення……………………………………………………. 38
10 Вибір муфти………………………………………………………………… 36
11 Література…………………………………………………………………... 37
12 Додатки……………………………………………………………………… 38

Работа содержит 1 файл

ДМ_Курсовий.doc

— 632.00 Кб (Скачать)

    S2 = 2,35 d = 2,35 × 13 = 30,55 мм = 31 мм. 
Товщина фланця кришки

    S1 = 1,5 d1 = 1,5 × 11 = 16,5 мм. 
Відстань від нерухомої деталі до деталей, що обертаються

    l4=10 мм. 
Відстань від внутрішньої стінки редуктора до торця деталі, що обертається

    е1=13 мм. 
Відстань від торця підшипника кочення до внутрішньої стінки корпуса редуктора

    е = 13 мм. 
Ширина підшипника для вхідного і проміжного валів

    В1= 26 мм.

    В2= 31 мм. 
Ширина підшипника для вихідного вала

    В3 = 34 мм. 
Відстань між підшипниками консольного вала

    l= 126 мм. 
Товщина кришки підшипника

    d2= 8 мм. 
Товщина фланця стакана

    d3=8 мм. 
Товщина стінки стакана

    d4=8 мм. 
Товщина упорного буртика стакана

    d5=8 мм. 
Висота упорного буртика стакана

    d6=8 мм. 
Діаметр фундаментальних болтів

    d1=0,03·а+12 = 0,03 ×382,5+12 = 23,4 = 24 мм. 
Діаметр болтів, що стягують корпус і кришку біля бобишок

    d2 = 0,7×d1=0,7×24 = 16 мм. 
Діаметр болтів, що стягують фланці корпуса і кришки

    d3 = 0,5 × d1 = 0,5 × 24 = 12 мм. 
Ширина фланця

    k = 40 мм. 
Ширина опорної поверхні нижнього фланця корпуса

    m = k + 1,5d = 40 + 1,5 × 13 = 59,5 мм. 
Товщина ребер корпуса

    с1 = 0,8d = 0,8 × 13 = 10 мм. 
Мінімальний зазор між колесом і корпусом

    b = 1,2d = 1,2 × 13 = 16 мм. 
Координата стяжного болта біля бобишки

    с2 = 1,2 · d2 = 1,2·  16 = 19 мм. 

    Визначення  параметрів ступенів валів 

       Швидкохідний  вал.

    1) Діаметр кінцевої ділянки

    dкш=42 мм.

    2) Довжина кінцевої ділянки вала

    Lкш=84 мм.

    3) Діаметр ділянки вала під ущільнення

    dуш=43 мм.

    4) Діаметр цапф

    dцш=dуш+2=43+2=45 мм.

    5) Діаметр буртика для упора  підшипника

    dбш=dцш+3,2·r=45+3,2·2=51 мм. 

       Проміжний вал.

    1) Діаметр цапф

    dцп=60 мм.

    2) Діаметр буртика для упора підшипника

    dбп=dцп+3,2·r=60+3,2·2=66 мм.

    3) Діаметр підступічної ділянки

    dсп=1,05·dбп=1,05·66=69 мм. Приймаємо 70 мм.

    4) Діаметр буртика для упора  маточини колеса

    dбст=78 мм. 

       Тихохідний  вал.

    1) Діаметр кінцевої ділянки вала

    dкт=95 мм.

    2) Довжина кінцевої ділянки вала

    Lкт=82 мм.

    3) Діаметр ділянки вала під ущільнення

    dут=96 мм.

    4) Діаметр цапф

    dцт=dут+2=96+2=98 мм. Приймаємо dцт=100 мм.

    5) Діаметр буртика для упора  підшипника

    dбт=dцт+3,2·r=100+3,2·3=110 мм.

    6) Діаметр підступічної ділянки

    dст=1,05·dбт=1,05·110 = 115 мм.

    7) Діаметр буртика для упора  маточини колеса

    dбст=123 мм.

 

5 РОЗРАХУНОК  ВАЛА

 

    Розраховуємо  проміжний вал.

    На  вал діють сили

    1) від зубчастого конічного зачеплення:

     ;

     ;

     ;

    Mак=355 Н·м;

    2)  від зубчастого циліндричного  зачеплення:

    F=12841 Н

    F=4674 H.

    Параметри розрахункової схеми:

    a=0,127 м

    b=0,146 м

    c=0,084 м. 

    Визначаємо  реакції в опорах у площині XOZ:

    SМA=0;  -F·а-F·(a+b)+RB·(a+b+c)=0

    RB=(F·a+F·(a+b))/(a+b+c)=(12841·0,127+4412·0,273)/0,357=7942 H

    SМB=0;  -RA·(а+b+c)+F·(b+c)+F·c=0

    RA=(F·(b+c)+F·c)/(а+b+c)=(12841·0,23+4412·0,084)/0,357=9311 H.

    Перевірка: 9311-12841- 4412+7942=0. 

    Визначаємо  згинальні моменти в  площині  XOZ

    МзгУ(С)= RA·а=9311·0,127=1182 Н·м

    МзгУ(D)= RB·с=7942·0,084=667 Н·м 

    Визначаємо  реакції в опорах у площині YOZ:

    SMA=0;  F·а-F·(а+b)-M-RB·(а+b+c)=0

    RB=(F·а-F·(a+b)-M)/(a+b+c)=(4674·0,127-1529·0,273-355)/0,357= 
= -501 H

    SMB=0;  RA·(а+b+c)-F·(b+c)+F·c-Mак=0

    RA=(F·(b+c)-F·c+Mак)/(а+b+c)=(4674·0,23-1529·0,084+355)/0,357= 
=3646 H

    Перевірка: -3646+4674-1529+-(-501)=0 

    Визначаємо  згинальні моменти в площині  YOZ

    Мзг x(C)= -RA·а=-3646·0,127= -463 Н·м

    Мзг(D)(праворуч)=-RB·с=-(-501)·0,084=42 Н·м

    Мзг(D)(ліворуч)=-RB·с-Мак=-(-501)·0,084-355=-313 Н·м 

    Визначаємо  сумарний згинальний момент

    

    

    Визначаємо  приведений момент

      

    1 Перевірка вала  на статичну міцність 

    Матеріал  вала — сталь 45.

    sB=610 МПа (с. 169);

    [s-1]=55 МПа — допустиме знакозмінне напруження для вала (с. 173);

    Визначаємо  напруження у перерізі Е вала:

    sпрпр/(0,1·d3)=1223/(0,1·(70·10-3)3)=35,7 МПа.

    Визначаємо  коефіцієнт запасу міцності:

    n=[s-1]/ sпр=55/35,7=1,5.

    Визначаємо  напруження у перерізі F вала:

    sпрпр/(0,1·d3)=400/(0,1·(60·10-3)3)=18,5 МПа.

    Визначаємо  коефіцієнт запасу міцності:

    n=[s-1]/ sпр=55/18,5=3,0.

    Визначаємо  напруження у перерізі G вала, ослабленого шпонковим пазом:

    sпрпр/Wо=1147/30200·10-9=36 МПа,

    де  Wо — осьовий момент опору перетину вала, м3 (табл. 5.9, с. 183).

    Визначаємо  коефіцієнт запасу міцності:

    n=[s-1]/ sпр=55/36=1,6. 

    2 Перевірка вала  на витривалість 

    s-1=270 МПа — границя витривалості при симетричному циклі напружень вигину (с. 169);

    t-1=150 МПа — границя витривалості при симетричному циклі напружень крутіння;

    ys=0,1, yt=0,05 — коефіцієнти чутливості матеріалу до асиметрії циклу напружень відповідно при вигині і крутінні (с. 169).

    Сумарні згинальні моменти в передбачуваних небезпечних перерізах E, F та G відповідно дорівнюють: МзгE=1223 Н·м, МзгF=400 Н·м, МзгG=1147 Н·м. Обертовий момент Т=1040Н·м.

    Допустимий  коефіцієнт запасу міцності [n]=1,5. 

    2.1 Перевіряємо запас міцності по  границі витривалості в перерізі  Е.

    1) Визначаємо ефективні коефіцієнти  концентрації напружень при вигині і круттінні вала, викликані галтельним переходом від діаметра 60 мм до діаметра 70 мм (табл. 5.11, с. 183) Кs=1,5, Кt=1,35.

    Коефіцієнти, що враховують вплив абсолютних розмірів перерізу вала (табл. 5.16, с. 184) es=0,8, et=0,7.

    Коефіцієнти, що враховують стан поверхні (табл. 5.14, с. 184) Кsп=1,25, Кtп=1,25.

    Ефективні коефіцієнти концентрації напружень при відсутності технологічного зміцнення:

    

    

    2) Амплітуда номінальних напружень згинання:

    sа=sзгE/W0= МзгE/(0,1·d3)=1223/(0,1·(60·10-3)3)=56,6 МПа.

    Визначаємо  запас міцності ns для нормальних напружень.

    ns=s-1/(КsD·sа+ys·sm)=270·106/(2,19·56,6·106+0,1·0)=2,18.

    3)Напруження кручення:

    t=Т/Wp=T/(0,2·d3)=1040/(0,2·(60·10-3)3)=24,1 МПа.

Информация о работе Деталі машин