Звіт по практиці в магазині продовольчих товарів "Джерело"

Торгівля

Зміст

 

 

 

 

 

Характеристик магазину, де проходжу навчально-виробничу практику

 

Я проходжу навчально-виробничу практику в магазині продовольчих товарів "Джерело", який знаходиться за адресою: вул. Орджонікідзе, 54. Магазин приватний, підпорядкований Мкртчяну Овсепу Гургеновичу. За формою власності – це товариство з обмеженою відповідальністю. До контролюючих органів магазину належать: пожежна охорона, податкова інспекція, санітарно-гігієнічна станція та асоціація з захисту прав споживачів. Робочий режим магазину розпочинається з 7.00 години ранку і закінчується о 22.00 годині. Працює магазин без вихідних. За типом магазин універсальний, так як призначений для продажу різних груп товарів та їх великого асортименту. Складається з торгового залу, підсобного та адміністративного приміщень.

Планування приміщення торгового  залу п-образне, санітарний стан – задовільний. Магазин має природне та штучне освітлення, достатню кількість реклами, майже  на всі види товару. Приміщення торгового залу магазину складається з куточка споживача та 6-ти відділів: лікеро-горілчаного, рибного, кондитерського, молочного, бакалійного та гастрономічного. Торговий зал магазину обладнаний таким обладнанням: пластиковими розбірними гірками, шафами-вітринами, низькотемпературними прилавками – для морозива та напівфабрикатів; охолоджуючими вітринами та невеликими скляними контейнерами – для шоколаду, хлібобулочних та тютюнових виробів. В кожному відділі магазину розташовані касові апарати: "Самсунг", "Ера-101", "Міні-600" та настільні циферблатні ваги. А товар на вітринах прикрашають фірмові цінники. Підсобне приміщення магазину обладнане обладнанням, що служить для приймання, підготовки до продажу та зберігання товару. Це холодильні камери, стелажі, піддони та шафи.

Але основне в магазині – це привітне доброзичливе ставлення працівників  цього магазину, та їх професійна майстерність.

 

Роль торгівлі в розвитку економіки країни

 

Торгівля, як галузь народного господарства, грає важливу роль в економічному житті країни. Вона здійснює зв’язок між виробництвом і споживанням, доводить до споживачів продукцію промисловості і сільського господарства, впливає на виробництво, стимулюючи пошук товарів високої якості і відповідного попиту населення. Через торгівлю реалізовується основна маса товарів шляхом обміну їх на грошові прибутки населення.

Перехід країни до регулювання ринкової економіки торкається і торгівлі. Передбачається створення умов для  формування різних форм власності і  господарювання, розвиток конкуренції  на основі роздержавлення власності підприємств торгівлі і її перетворення в акціонерну, колективну, а також трудову індивідуальну власність, окремих громадян. Магазини, кафе, закусочні з невеликою чисельністю працюючих перетворюються в підприємства, засновані на індивідуальній або груповій власності з орендою частини основних фондів.

При ринкових відносинах змінюються і організаційні структури управління в торгівлі. У роздробі – це створення  торгових асоціацій на рівні району, міста, області, республіки, країни. Такі асоціації можуть, наприклад, об'єднувати в районі підприємства, діючі на основі державної, кооперативної, акціонерної і особистої трудової власності в великі універсами.

Корінна перебудова управління торгівлею  невіддільна від рішення задач  по забезпеченню збалансованості попиту і пропозиції споживчих товарів і платних послуг. Щоб поліпшити торгове обслуговування населення і більш повно задовольнити купівельний попит, необхідно здійснити ряд заходів по вдосконаленню планування, економічного стимулювання і управління в торгівлі, розширити самостійність, укріпити госпрозрахункову діяльність підприємств, організацій на основі самофінансування, підвищити відповідальність трудових колективів за кінцеві роботи. Основні задачі, поставлені перед працівниками торгівлі, - нарощування об’ємів товарообороту, поліпшення прибутковості роботи підприємств. Ці задачі невіддільні одна від іншої, їх кінцева мета – задовольнити попит населення.

Однак, незважаючи на те, що вживаються заходи, корінних змін в цій важливій соціально-економічній сфері не відбувається. Допускаються численні факти перебоїв в продажу товарів, не зжите таке ненормальне6 явище, як довга черга. Режим роботи багатьох підприємств торгівлі незручний для покупців, як і раніше, немало випадків безгосподарності, зловживання, розтрати і розкрадання матеріальних цінностей, порушень правил торгівлі, низька культура обслуговування. Все це викликає справедливі нарікання трудящих.

Серйозною причиною незадовільного стану  торгівлі є недосконалість її технологій, відставання розвитку матеріально-технічної бази, низький рівень механізації праці, слабкий розвиток прогресивних форм продажу товарів.

Головна задача перебудови господарського механізму в державній торгівлі на сучасному етапі створення  таких умов, при яких торгівля стала б належним чином виконувати покладені на неї функції. Працівники торгівлі повинні нести повну відповідальність за формування замовлень виробництву на постачання товарів і пред’являти жорсткі вимоги до промисловості, щоб забезпечити надходження в магазини виробів, що користуються попитом населення, і високої якості.

Слід, однак, зазначити, що новий господарський  шлях в торгівлі впроваджується повільно. Необхідно навчити робочі кадри основам конкретної економіки, істотно перебудувати внутрішній госпрозрахунок, здійснити перехід колективів з бригад на підрядні форми організації робіт, на оренду, створити умови для ініціативної і творчої роботи. Ефективна робота в умовах повного госпрозрахунку, самофінансування можлива в тому випадку, коли вони впроваджені.

Україна на початок 2002 року має один з кращих економічних показників як в СНД, так і в Європі. По підсумках роботи економіки в 2001 році ріст валового внутрішнього продукту склав 9%, темп зростання об’ємів  промислового виробництва 14,2%. Темп інфляції 6,1%.

 У 2001 році виросли інвестиції  в основний чинник, який дає  можливість "нам зробити крок  в напрямі не тільки споживання, але і розвитку, і поліпшення  структури економіки валового  внутрішнього продукту". Україні  завершила рік із загальним ростом зовнішнього торгового обороту на 114%, і на 01.01.2002 р. позитивне зовнішнє торгове сальдо склало $ 660,50 млн., це позитивно вплинуло на стабільність як фінансової системи, так і зміцнення національної грошової одиниці.

Найвищі темпи росту в 2001 році досягнуті в харчовій та деревообробній галузях, сільському господарстві.

Уперше за роки незалежності в Україні  ріст реального рівня життя громадян, реальної заробітної плати, пенсій практично  вдвічі випереджає ріст валового внутрішнього продукту. Це якраз той головний показник, на основі якого суспільство дає оцінку ефективності державної соціально-економічної політики і результативність структурних ринкових реформ.

 

Рослинна олія

 

Харчова цінність рослинної олії зумовлена  великим вмістом в ній біологічно цінних для організму людини речовин – безмежних жирових кислот, фосфатидів, жиророзчинних вітамінів.

Рослинну олію використовують для  безпосереднього вживання в їжу, для розробки овочевих та рибних консервів, для виготовлення маргарину та кулінарних жирів, а також у технічних цілях.

Сировиною для отримання рослинної  олії є насіння масляних рослин, а також зародок і плоди. Економічно вигідно переробляти насіння  масляних рослин з високим вмістом  жиру, тому основною сировиною для  отримання рослинної олії в Україні є насіння соняшника, в якому вміст жиру становить 39-53%.

Використовують  також насіння льону, коноплі, бавовни, арахісу, кедру та інших масляних культур з вмістом жиру від 17% до 56% жиру.

Насамперед  насіння масляних культур очищають на сепараторах від механічних домішок.

Очищене насіння  розмелюють на вальцях і отримують  подрібнену масляну масу.

Виробництво рослинної олії з сировини отримують  двома способами: пресуванням та екстрагуванням.

Пресування  – найстаріший спосіб отримання олії, при якому масло випресовують з м’ятки механічним віджимом під високим тиском. Використовують два способи пресування: холодне та гаряче.

При холодному  пресуванні м’ятку пресують без попередньої її теплової обробки. Видалене таким чином масло має більш світлий колір, зберігає натуральний смак та запах масляної сировини. Однак масло стає мутним в зв'язку з переходом в нього білкових та слизистих речовин. Воно менш стійке в зберіганні.

Для збільшення виходу масел подрібнене насіння  перед пресуванням піддають обжарці.  При підвищенні температури в’язкість масел зменшується, повніше та швидше виділяється, а білкові та слизисті речовини легко відділяються фільтруванням, в результаті чого масло стає прозорим. Смак та аромат олії збільшується, за рахунок речовин, які утворюються при жарці, а натуральний смак послаблюється, або повністю зникає. Масло отримує більш темний колір та збільшення кількості вільних жирових кислот.

Екстрагування – більш досконалий та економічний спосіб отримання  рослинної олії, при якому масло  з м’ятки видаляють жиророзчинником. Це дає можливість видалити з насіння майже все масло. В якості розчинника використовують бензин, так як він не розчиняє смолистих з'єднань, продуктів окислення жирів, нежирових та фарбувальних речовин, що дозволяє отримати більш чисте масло.

Отримують олію шляхом послідовного знежирення подрібнених насінин на безперервно-діючих апаратах-екстракторах, де свіжий бензин зустрічається на своєму шляху із вже знежиреною сировиною, видаляючи з нього останні залишки масла. Збагачений маслом бензин з екстрактора поступає на відгонку в дистилятор.

Олія, отримана екстрагуванням, має залишки розчинника та неприємний смак, тому для вживання в їжу вона не годиться без попереднього очищення.

Чистка рослинної олії проводиться  з ціллю вивільнення її від різних домішок, ароматичних білкових та слизистих речовин, пігментів та вільних жирових кислот. в залежності від виду домішок використовують різні способи очищення.

• Механічну очистку проводять для видалення з олії різних домішок шляхом відстоювання, або фільтрування. Олія, яка пройшла лише механічну очистку, називається нерафінованою.
• При гідратації з олії видаляють білкові та слизисті речовини. Через нагріте до 60ºС масло пропускають  розпиленому стані гарячу воду в кількості до 3%, або 1%-ий розчин повареної солі. Білкові, слизисті речовини та фосфати набухають в випадають в осад. Після чого осад видаляють, а олію піддають фільтрації. Олія, яка пройшла механічну обробку та гідратацію, називається гідрированою нерафінованою.
• Нейтралізацію використовують для видалення з олії вільних жирових кислот. В масло додають лужний розчин, який вступає у зв’язок з вільними жировими кислотами, утворює мило. Для видалення мила олію промивають водою і сушать. Олія, яка пройшла механічну обробку та нейтралізацію, називається рафінованою недезодорованою.
• При дезодорації олія лишається природних ароматичних речовин, властивих жирам, а також звільняється від залишків бензину, якщо вона отримана екстрагуванням. Дезодорацію проводять в спеціальних апаратах – дезодораторах, де створюється вакуум. Через масло, нагріте до 170-230ºС пропускають гострий перегрітий пар, який, проходячи через товщу масла, перемішує його, поглинаючи ароматичні речовини і разом ними виходячи з дезодоратора. Олія, яка пройшла повну схему очищення, називається рафінована дезодорована.

Види рослинної олії

 

Рослинну олію, як правило, називають  по виду тої масляної сировини, з  якої вона виготовлена. Але найбільшу  харчову цінність має: соняшникова, кукурудзяна, соєва, оливкова, арахісова  та гірчична олія.

• Олію соняшникову – виготовляють пресуванням або екстрагуванням. В залежності від способу обробки поділяється на рафіновану, гідротировану, дезодоровану і нерафіновану. Гідратирована і нерафінована поділяється на вищий, 1-й та 2-й ґатунок. Рафінована на сорти не ділиться.
• Олію кукурудзяну – виготовляють пресуванням або екстрагуванням. В залежності від способу обробки поділяється на рафіновану і нерафіновану, на сорти не ділиться. Олія багата на вітамін Е та лінолієву кислоту.
• Олію оливкову – видаляють з м’ясистої частини плодів оливкового дерева, вмістом до 55%, жиру. Оливкове дерево проростає в Криму та на узбережжі Кавказу. Найкращі сорти оливкової олії отримують, не використовуючи високих температур обробки масляної сировини. Масло вміщує головним чином триолеїн та тверді гліцериди. Відноситься до числа найкращої рослинної олії.

"Живе масло"

 

Підприємство ВАТ "Прогрес" (Одеса) розпочало випуск "чистого Одеського  Масла Живого". В чому ж його особливість? На думку вчених, спеціалістів-дієтологів всього світу, в їжу найкраще використовувати нерафіновану рослинну олію, так як при нейтралізації та дезодорації таких масел найчастіше використовують хімічні з'єднання, які не найкращим чином впливають на корисні властивості рослинної олії.

А "Жива олія" – це високоякісний натуральний продукт, для отримання якого використовують новий спосіб очищення. Цей спосіб дозволяє повністю зберегти всі життєво важливі речовини.

Для отримання "Живого масла" використовують екологічно чистий метод холодного  пресування насіння соняшника. Далі проводиться екстра-очистка та винтаризація (виморожування) сировини, в результаті яких вдається повністю знищити сторонні домішки. Але саме головне те, що при використанні цієї технології зберігаються всі необхідні нашому організму "живі" компоненти – поліненасичені жирові кислоти, фосфоліпіди, вітаміни А, В, Е, F.

 

 

"Олейна", але не та

 

На ринках України виявлена олія з назвою "Олейна", "Масло універсальне", "Golden oil", "Масло универсальное рафинированое" (виробник нібито  "BOLMAR євросервіс Т.О.О.", Польща), які за якістю, маркуванням тощо не відповідають діючим в Україні нормативним документам, без гігієнічних висновків та сертифікатів відповідності. Реалізація таких продуктів заборонена.