Загальна характеристика квіткових рослин, що зимують у відкритому ґрунті

     Червоні павутинові кліщики. Характерна ознака їх появи — тонка шовковиста павутина, листя набуває нездоровий бронзовий колір. При масовому розмноженні кліщі обвивають рослину павутиной, листя обсипається, рослина гине.

     Заходи  боротьби. Восени перекопують ґрунт, знищують бур'яни. У жарку суху погоду обробляють рослини інсектоакарицидом (талстар, фозалон, фуфанон, золон).

     Попелиця. Живе великими колоніями на молодих пагонах, квітках, покриваючи рослини липкими цукристими виділеннями. Вона висмоктує клітинний сік, гальмує розвиток і цвітіння рослин. Крім того, на цукристих виділеннях попелиці розвивається грибок сажі. Попелиця є переносником вірусних захворювань.

     Заходи  боротьби. При появі колоній попелиці рослини обприскують будь-яким інсектицидом контактно-кишкової дії (золон, фозалон, талстар, децис, фастак).

     Стоноги. Рясніють в тінистих місцях, особливо при високій вологості. Вони об'їдають коріння, стебла, листя. Вдень ховаються під каменями, листям. Віддають перевагу рослинам, які вже пошкоджені іншими шкідниками.

     Заходи  боротьби. Не залишати в саду сміття, використовувати приманки з картоплі, яблук. При необхідності обробляти ґрунт інсектоакарицидом (фозалон, золон, талстар, фуфанон).

     Щипавки. Цей шкідник нападає на садові рослини навесні і літом. Чоловічі і жіночі особини відрізняються вигином "кліщів" на кінці черевця. Живляться вночі, вдень ховаються серед листя.

     Заходи  боротьби. Необхідно сильно струсити стебла, а потім щедро обпирскати рослини й землю інсектицидом (фозалон, золон, талстар, фуфанон, децис, карате, антитлин, тютюновий пил) або настоєм часнику, цибулі.

     Клопи-сліпняки. Ці дрібні зелені клопи представляють небезпеку для багаторічних квітів. Спочатку листя покривається дрібними плямами, які у міру зростання листя перетворюються на дрібні рвані отвори з коричневими краями. Листя деформуются, зморщуються. Клопи-сліпняки можуть знищувати бутони, а у квіток, що розкрилися, пелюстки з одного боку можуть бути недорозвинені.

     Заходи  боротьби. Обприскати рослини і ґрунт інсектоакарицидом (фуфанон, золон, фозалон, талстар). Повторити обробку 2-3 рази з 14-денним інтервалом.

     Міль. Дрібні личинки прогризають в листі довгі звивисті тунелі, які спочатку білі, з часом стають коричневими.

     Заходи  боротьби. Необхідно обривати і спалювати хворе листя, обпирскати рослини інсектоакарицидом (фуфанон, фозалон, золон, талстар).

     Трипси. Дуже поширений шкідник відкритого і закритого ґрунту. Ушкоджує листя і квіти, які деформуються, бутони не розкриваються. Типовою ознакою присутності шкідника є поява на листках і квітках сріблястих плям. Взимку в сховищах трипси живляться цибулинами декоративних рослин [3].

     Заходи  боротьби. Необхідно знищувати бур'яни. При перших ознаках нападу трипсів обробляти рослини інсектицидом (децис, фастак, талстар, золон, фозалон, тютюновий пил).

     Багато  хто з описаних нижче шкідників  вражає коріння, і ушкодження часто виявляється тоді, коли допомогти рослині вже не можна. З деякими ґрунтонаселяючими шкідниками можна боротися за допомогою інсектоакарициду (золон, фозалон, талстар, фуфанон).

     Дротяники. Це жорсткі блискучі черевоподібні личинки завдовжки 1,5-2,5 см. Поїдають дрібне коріння рослин, а також пошкоджують бульби, проробляючи в них ходи. Дротяники активно розмножуються на ділянці, зарослій травою, особливо пирієм.

     Заходи  боротьби. Кислі ґрунти вапнують, оскільки дротяники не «люблять» нейтральних і лужних ґрунтів. Посипають поверхню ґрунтів гранульованим базудином і перекопують. Виводять пирій за допомогою гербіцидів (раундап, титус, пантера). Насіння і цибулини перед посадкою обробіть інсектоакарицидом (талстар, фуфанон).

     Совки. Це зелені, сірі, коричневі гусениці завдовжки 5 см. Навесні молоді гусениці ушкоджують листя, прогризаючи в них великі діри. Дорослі гусениці переселяються в ґрунт, де підгризають основи стебел, об'їдають коріння. Особливо сильно ушкоджуються рослини на недоглянутих ділянках. Ушкоджує кореневищні, бульбові та цибулеві рослини.

    Заходи  боротьби. З метою захисту рослин весною обробляють листя розчином інсектициду (децис, фуфанон, фозалон, фастак), щоб не допустити вихід гусениці в ґрунт. Для профілактики ґрунт обробляти гранульованим базудином та перекопати.

    Личинки хруща. Товсті білі зігнуті личинки круглий рік живляться корінням рослин декоративних, ягідних, плодових, овочевих та інших культур. При кількості 1-2 личинки на 1 м² необхідно проводити низку заходів щодо їх знищення.

    Заходи  боротьби. Зменшує чисельність личинок механічна обробка ґрунту. В період масового літання хрущів (травень-липень) треба струшувати їх з дерев і кущів та знищувати, розсипати на ділянці гранульований базудин і перекопати.

     Капустянка. Цей шкідник робить довгі горизонтальні ходи, вивертаючи землю разом з молодими рослинами, які гинуть. Личинки і дорослі особини гризуть коріння рослин, цибулини, бульби. Капустянку можна визначити по в'яненню рослин на невеликих ділянках.

     Заходи  боротьби. Не можна використовувати для підгодівлі рослин свіжий гній. Це призводить тільки до засмічення ділянки насінням бур'янів і личинками капустянки. У червні-липні розкладають приманки з варених зерен пшениці і кукурудзи, заправленні ароматним соняшниковою олією. Ці приманки поміщуть на дно посудини з гладкими стінками, яку поглиблюють по краї в ґрунт.

     Личинка довгоносика. Ця зморшкувата біла личинка ушкоджує коріння багатьох рослин.

     Заходи  боротьби. Щоб знищити личинок, треба поливати ґрунт розчином інсектициду (децис, карате, фастак, фуфанон).

     Багатоніжки. Рясніють у вологих місцях. Якщо їх потривожити - згортаються в кільце. Вони об'їдають коріння, стебла, листя. Вдень ховаються під каменями, листям. Віддають перевагу рослинам, які вже пошкоджені іншими шкідниками.

     Заходи  боротьби. Не залишати в саду сміття, використовувати приманки з картоплі, яблук. При необхідності обробіть ґрунт інсектоакарицидом (фозалон, золон, талстар, фуфанон).

     Цибулинний  кореневий кліщ. Поширений шкідник цибулинок тюльпанів, крокусів, гладіолусів, лілій, жоржин та ін. Кліщ поселяється в цибулинах, ушкоджує зародки квітконосія, сприяє загниванню цибулин.

     Заходи  боротьби. Зберігайте цибулини в сухому, добре провітрюваному приміщенні. При необхідності обробляйте цибулини фунгіцидом (сірка колоїдна).

     Нематода. Ушкоджує до 300 видів рослин. Живе в ґрунті. Ушкоджуючи коріння, нематода виділяє в клітини рослин речовини, які сприяють розростанню тканин і утворенню вузлових або галових утворень. При цьому коріння починає загнивати. Живиться соком тканини.

     Заходи  боротьби. Дезінфекція ґрунту, сівозміни. До заражених рослин підсівають чорнобривці, базилік, чистотіл, полин. Для зменшення шкідника обробляють ґрунт інсектоакарицидом (фозалон, золон, талстар, фуфанон) [11]. 

     1.5.2. Захворювання багаторічних  та засоби захисту  від них. Грибкові захворювання. Грибкових захворювань безліч, і багато широко поширені. Хвороба передається від однієї рослини до іншого мікроскопічними спорами, які розвиваються на поверхні рослини, іноді проникаючи всередину через порізи і тріщини. У міру проростання спор гіфи швидко захоплюють рослину.

     Бактеріальні захворювання. Хвороботворні бактерії — це мікроскопічні одноклітинні організми. Вони розвиваються усередині рослини, заподіюючи йому шкоду. Ці хвороби важче контролювати, ніж грибкові. Воротами бактерійних інфекцій можуть служити рани, прищепні надрізи, природні тріщини на стеблах і ушкодження листя. Бактеріям потрібна волога, тому вони більш небезпечні в сиру погоду, особливо коли тепло.

     Вірусні інфекції. Віруси часто потрапляють в сік рослин з допомогою переносників — комах, що раніше побували на хворій рослині. Такі види робіт, як, наприклад, обрізання, можуть збільшити вірогідність захворювання, роблячи надрізи, що сочаться, доступними для комах. Якщо рослина заражена, усунути вірус вже не вдасться. Не можна користуватися матеріалом заражених рослин для розмноження, тому ножі і секатори необхідно ретельно дезінфікувати після роботи марганцівкою або міцним розчином соди. Попелиця є основним переносником вірусних інфекцій, тому дуже важливо регулярно обробляти рослини інсектицидом. Віруси рідко вбивають рослини, адже в цьому випадку самі віруси залишилися б без хазяїна. Проте уражені ними рослини втрачають життєву силу, стають кволими і ослабленими.

     Умовно  усі хвороби квіткових культур  можна підрозділити на три великі групи: гниль, плямистості і нальоти. До гнилі відносяться чорна ніжка, фузаріозна, сіра, біла, чорна, суха, тверда, коренева, фузаріозне в'янення тощо.

     Чорна ніжка вражає айстри, братики, гвоздики, жоржини, дельфініуми, хризантему, цинії та ін. Хворіють сіянці і розсада [16].

     Сіра  гнилизна, або пліснява вражає айстри, гладіолуси, анемони, хризантему, троянди, гіацинти, нарциси, піони, тюльпани, іриси та інші рослини [4].

     Фузаріозна гнилизна вражає переважно цибулеві культури, особливо тюльпани, нарциси, лілії [10].

     Суха  гнилизна — небезпечне грибне захворювання цибулевих культур. Вражає крокуси, фрезію, монтбрецію, проліски.

     Коренева  гнилизна відмічена на багатьох квіткових рослинах — фіалках, незабудках, нарцисах, дельфініумах, гіацинтах, ліліях, ірисах та ін.

     Причиною  виникнення гнилизни найчастіше є ґрунтова інфекція, тобто розвиток мікроорганізмів, що мешкають в ґрунті і на рослинних  залишках. До них відносяться гриби  різних родів та всеїдні бактерії. Гнилизна може бути також викликана нематодами. Розвитку гнилизни часто сприяє холодна погода з щедрими опадами, яка сприятлива для масового розвитку грибів [3].

     Заходи  боротьби з різними формами гнилизни полягає, передусім, в проведенні захисних заходів, спрямованих на пригнічення  їх широкого поширення. Для цього необхідно ретельно видалити рослинні залишки, паростки очистити від відмерлого листя, вирізувати стебла, що побуріли, видалити рослини, що погнили, і цибулини з грудкою землі.

     Від спалаху захворювання квітник може уберегти ретельне відбракування посадочного матеріалу і посадка здорових цибулин і бульб. Цибулини тюльпанів, нарцисів, гіацинтів, крокусів піддаються уважному огляду і відбракуванню восени перед посадкою в ґрунт [7].

     Якщо  сходи починають буріти біля основи і падати, можна обробити мідовмісним препаратом (хлороокис міді) з розрахунку 30 - 40 г на 10л води або розчином перманганату калію, добре просочуючи ним ґрунт.

     Важливе значення має також контроль за станом розсади. У квітні-травні вона може значно ушкоджуватися чорною ніжкою, щоб уберегти молоді рослини від цього захворювання, ґрунт засипають прожареним піском під стеблинки сіянців і поливають слабким розчином марганцівки. Проте у кінці травня - початку червня перед висадкою в ґрунт рослини можуть почати раптом жовтіти і в'янути — це фузаріозне в'янення. Слабоуражені на перший погляд рослини, пересаджені у відкритий ґрунт, стають джерелом поширення фузаріозу в літній час, що дуже небезпечно. Таку розсаду обов'язково вибраковують, розсаду, що залишилася, проливають під корінь тим же 0,4% -м розчином хома.

     З метою профілактики від різних форм гнилі потрібно дотримувати умови вирощування квіткових культур, оскільки вологе середовище, відсутність яскравого світла і кисла реакція ґрунту є сприятливими умовами для розвитку грибів-паразитів.

     Вже на початку літа на квіткових рослинах можуть з'являтися плямистості і  нальоти. Джерелом зараження їх служать  не прибрані з ділянки торішні  рослинні залишки. До груп плямистостей і нальотів відноситься ряд досить небезпечних вірусних і бактерійних захворювань квіткових культур, здатних значно понизити декоративність рослини і навіть стати загрозою для їх життя. Пістрява плямистість особливо масово вражає тюльпани, але також являє небезпеку для лілій, на яких може жити без прояву ознак.

     Мозаїка вражає тюльпани, піони, жоржини, хризантему, лілії, фіалки, айстри.

     Справжня  борошниста роса вражає багато рослин: айстри, хризантема, нігтики, левовий зів, гвоздики, дельфініуми, незабудки, троянди, флокси, фіалки, братки, бузок та ін. Боротьба з плямистістю і нальотами складається як із захисних, так і профілактичних заходів.