Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Мая 2013 в 22:08, курсовая работа
Морозиво є збитою(насичену повітрям) замороженою пастеризованою сумішшю молока, вершків або фруктово-ягідних продуктів з цукром, стабілізаторами, смаковими і ароматичними речовинами. Морозиво має високу харчову і біологічну цінність, приємний смак, ніжну консистенцію("тане у роті"). Воно сприятливо впливає на секреторну і моторну функції органів травлення і нерідко застосовується при шлункових кровотечах і після операцій шлунково-кишкового тракту. До складу морозива входять багато компонентів в кількості, визначуваній рецептурою.
Вступ…………………………………………………………………………………. 1. Аналіз споживчого ринку морозива міста Одеса……………………………… 2.Об’єкти та методи дослідження………………………………………………… 3. Аналіз споживчої тари………………………………………………………….. 4. Органолептична оцінка морозива……………………………………………… 5. Визначення фізико-хімічних показників якості……………………………….. 5.1 Визначення цукру………………………………………………………………. 5.2 Визначення кислотності………………………………………………………… 5.3 Визначення жиру………………………………………………………………. 5.4 Визначення масової частки сухих речовин…………………………………… Висновок…………………………………………………………………………….. Список використаних джерел………………………………………………………
Морозиво масою нетто не
більше 150 г у спожитковій тарі з паперу,
комбінованих і полімерних матеріалів
повинні відпускати споживачеві з дерев’яною
паличкою для морозива або з паличкою
(ложечкою) з полімерних матеріалів.
Існують різні способи кодування інформації, звані (штрихкодових кодуваннями або символіка). Розрізняють лінійні і двомірні символіки штрих-кодів. Лінійн
Для зчитування
штрих-кодів використовуються спеціальні
прилади, звані сканерами штрихових кодів.
Сканер засвічує штрих-код своїм освітлювачем
і зчитує отриману картинку. Після цього
він визначає наявність на зображенні
чорних смуг штрих-коду. Якщо у сканері
немає вбудованого декодера (блок розшифровки
штрих-коду), то сканер передає в приймальний
пристрій серію сигналів, відповідних
ширині чорних і білих смуг. Розшифровка
штрих-коду повинна виконуватися прийомним
пристроєм або зовнішнім декодером. Якщо
сканер оснащений внутрішнім декодером,
то цей декодер розшифровує штрих-код
і передає інформацію в приймальний пристрій
(комп'ютер, касовий апарат і т.д.) відповідно
до сигналами інтерфейсу, визначеного
моделлю сканера. Розшифровка штрих-коду. C допомогою штрихового коду зашифрована інформація про
деякі найбільш істотних параметрах продукції. Найбільш поширені американський
Універсальний товарний код UPC і Європейська система кодування
EAN. Найбільш розповсюджені EAN / UCC товарні номери EAN-13, EAN-8, UPC-A, UPC-E і 14-розрядний код транспортної упаковки ITF-14. Так само існує 128 розрядна система UCC/EAN-128. Відповідно до тієї чи іншої системи, кожному виду виробу привласнюється
свій номер, що найчастіше складається
з 13 цифр (EAN-13). Код EAN-13 з точки зору кодування
товару умовно можна розділити на: -префікс
національної організації (2-3 цифри); -реєстраційний
номер виробника товару (4-5 цифр); -код товару
(5 цифр); -контрольне число (1 цифра). [5] Перевіремо контрольну цифру
штрихових кодів досліджувальних зразків.
Зразок № 1 Код – 4820115068865 1)
Складемо цифри , які стоять на парних
позиціях 8+0+1+0+8+6=23
4. Органолептична оцінка молока
Органолептична оцінка пастеризованого молока проводилась відповідно до ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне,вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»
Результати оцінки приведені
в таблиці 5.
Найменування показника |
Зразок 1 |
Зразок 2 |
Зразок 3 |
Вимоги ГОСТ |
Смак і запах |
характерний, без сторонніх запахів і присмаків, солодкуватий присмак, присутній трохи прогірклий смак |
характерний, без сторонніх запахів і присмаків |
характерний, без сторонніх запахів і присмаків, нерівномірність смаку присутній смак ванілі |
Чистий, характерний для даного виду морозива, без сторонніх присмаків і за-пахів. |
Структура та консистенція |
однорідна, наявність кусочків льоду, структура злегка рихла, присутні прошарки |
однорідна |
однорідна |
Однорідна. У разі викори-стання харчосмакових про-дуктів у цілому вигляді або у вигляді шматочків "проша-рків", "прожилок", "стриж-ня", спиралевидного ма-люнку й інше - з наявністю їх вкраплень. |
Колір |
біле, рівномірне за всією масою одношарового морозива, |
молочно-біле |
біле, рівномірне за всією масою одношарового морозива |
Характерний для даного виду морозива,
рівномірний за всією масою одноша-рового
або за всією масою кожного
прошарку багато-шарового морозива. У
разі використання харчосма-кових продуктів-
відпо-відний кольору внесених харчосмакових
продуктів. У разі використання харчових
барвників-відповідний кольору |
Зовнішній вигляд |
одношарове, в вафельномустаканчику, пошкоджений низ вафельного стаканчику |
одношарове, в вафельному стаканчику, тріщина на краю вафельного стаканчику |
одношарове, в вафельному стаканчику |
Порції одношарового або морозива різної форми, обумовленої геометрією формуючого або дозуючого пристрою, формою вафельних виробів або спожиткової тари, повністю або частково покриті глазур’ю або без глазурі. Дозволено незначні механічні пошкодження і окремі ( не більш п´яти на порцію) тріщини глазурі, печива або вафель, у тому числі країв вафельних виробів. |
Висновок: Проаналізувавши табл.5, можна побачити, що Зразок під №1 має трохи прогірклий смак, наявність кусочків льоду, злегка рихлу структуру, пошкоджений низ вафельного стаканчика. Зразок №2 має прогірклий смак, нерівномірність смаку, рихлу консистенцію,налипання. Зразок №3 має нерівномірність смаку присутній смак ванілі, присутня прогірклість, прошарки.
Для побудови профільних діаграм треба провести оцінку органолептичних показників оцінюючи інтенсивність даної характеристики. Для цього використовуємо 5-ти бальну систему оцінювання органолептичних показників, від 5 балів – max, до 0 – характеристика відсутня.. У профільній діаграмі використовуються негативні та позитивні показники, бали для яких проставляються відповідно зі знаками «-» і «+». При побудові профілографи позитивні показники розміщуються в правій частині, а негативні – в лівій.
Таблиця 6 – Балова органолептична оцінка морозива
Найменування показників і його характеристика |
Зразок 1 |
Зразок 2 |
Зразок 3 |
Смак і запах | |||
Відповідає даному виду морозива (+) |
4 |
5 |
5 |
Солодкість (+) |
3 |
4 |
3 |
Гармонійність (+) |
4 |
3 |
4 |
Прогірклість (-) |
1 |
0 |
0 |
Сторонній смак і запах (-) |
1 |
0 |
0 |
Нерівномірність смаку (-) |
0 |
0 |
0 |
Структура і консистенція | |||
Однорідність (+) |
3 |
4 |
4 |
Відповідність (+) |
4 |
4 |
4 |
Без кусочків льоду (+) |
3 |
5 |
4 |
Прошарки (-) |
2 |
0 |
0 |
Пористість (-) |
0 |
0 |
1 |
Рихлість (-) |
2 |
0 |
0 |
Зовнішній вигляд і колір | |||
Цілісність стаканчика (+) |
5 |
5 |
5 |
Рівномірність кольору (+) |
4 |
5 |
5 |
Відповідність кольору (+) |
4 |
5 |
5 |
Деформованість морозива (-) |
2 |
0 |
0 |
Налипання (-) |
0 |
0 |
1 |
За результатами балової органолептичної оцінки морозива побудуємо профілограми, які наведено на рисунках 1-3.
Рисунок 1 – Профілограма смаку і запаху
Рисунок 2 – Профілограма структури і консистенції
Рисунок 3 – Профілограма зовнішнього вигляду і кольору
Висновок: У ході перевірки органолептичних показників якості морозива профільним методом найгірші результати показав зразок морозива під № 1 він має трохи прогірклий смак, наявність кусочків льоду, злегка рихлу структуру, пошкоджений низ вафельного стаканчика. Зразок №2 має прогірклий смак, нерівномірність смаку, рихлу консистенцію,налипання. Зразок №3 має нерівномірність смаку присутній смак ванілі, присутня прогірклість, прошарки.
5.Визначення фізико-хімічних показників якості
Визначення фізико-хімічних показників проводилися за стандартними та не стандартними методиками. Метод відбору проб за ДСТУ ISO 707:2002 «Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб».
Відбирання проб з
тари, призначеної для наступного
відбирання з неї проб,краще
проводити за температури
продукту від - 12 до - 18°С. Якщо
продукт, за своєю
5.1 Визначення цукру
Метод заснований на окисленні редукуючи цукрів (лактоза, глюкоза), що містять альдегідну групу, йодом у лужному середовищі. Масову частку сахарози визначають за різницею між кількістю взятого та невитраченого йоду, який визначається титруванням тіосульфатом натрію. [7]
5 г продукту
зважують у склянці місткістю 100 см³. У
склянку з продуктом доливають 25 см³ води,
перемішують скляною паличкою і кількісно
переносять у мірну колбу місткістю 250
см. Вміст склянки змивають кілька разів
водою температурою( 20± 2)°С, кількість
яка не перевищує половини об'єму колби.
Потім в колбу додають 5 см³ розчину Фелінга
№ 1 і 2 см³ розчину гідроокису натрію,
вміст добре перемішують і залишають на
5 хвилин. Якщо рідина в колбі над осадком
буде каламутною, то в колбу доливають
додатково ще кілька розчину Фелінга №
1. Після появи над осадом прозорого шару
рідини, вказую чого на повноту осадження,
колбу доливають водою до мітки і вміст
колби перемішують. Колбу залишають в
спокої 20-30 хвилин для того, щоб осад відстоявся,
після чого прозору рідину, що знаходиться
над осадом фільтрують через сухий складчастий
паперовий фільтр в суху колбу. Перші 20-35
см³ фільтрату відкидають.
Визначення редукуючої
здатності фільтрату до інверсії. 25 см³
фільтрату вносять піпеткою в конічну
колбу з притертою пробкою місткістю 250
см³. Потім піпеткою доливають у колбу
25 см³ 0,1 н розчину йоду і з бюретки, при
непріривно перемішуванні, 37,5 см³ 0,1 н
розчину гідроксиду натрію. Потім колбу
закривають притертою пробкою і залишають
у спокої в темному місці. Через 20 хвилин
у колбу доливають 8 см³ 0,5 н розчину соляної
кислоти титрують виділився йод 0,1 н розчину
серноватістокіслого. Після преходить
кольору Тітруемая розчину з бурего в
жовтуватий в колбу додають 1 см³ 1 -% розчину
крохмалю і титрування продовжують до
зникнення синього забарвлення. Після
титрування записують кількість серноватістокіслого
натрію, витрачення на титрування виділився
йоду. Визначення редукуючої здатності
фільтрату після інверсії. Інші 25 см³ фільтрату,
приготовленого на початку доливають
в конічну колбу місткістю 250 см³ з притертою
пробкою. Колбу закривають пробкою з пропущеним
через неї термотром так, щоб ртутний резервуар
перебував у рідині і нагрівають на водяній
бані до температури (65± 3)°С. Прочинивши
пробку, доливають у колбу 2,5 см³ 7,3 н розчину
соляної кислоти для інверсії, рідина
перемішують і тримають у водяній бані
при температурі (20± 2)°С.
Після додавання
однієї краплі розчину метилового оранжевого
в колбу при безперервному помішуванні
доливають по краплях 1 н розчину гідроксиду
натрію до настання слабокислою реакції
(перехід розчину забарвлення від рожевого
до жовтого).Термометр виймають з колбипосле
промивання його першими краплями розчину
гідроокису натрію. Піпеткою в колбу доливають
25 см³ 0,1 н розчину йоду, а з бюретки, при
безперервному помішуванні 37,5 см³ 0,1 н
розчину гідроксиду натрію. Потім колбу
закривають притертою пробкою і залишають
у спокої в темному місці. Через 20 хвилин
у колбу доливають 8 см³ 0,5 н розчину соляної
кислоти і титрують виділився йод 0,1 н
розчином серноватістокіслого натрію.
Після переходу кольору Тітруемая раствораіз
бурого в жовтий доливають 1 см³ 1 -% розчину
крохмалю і тітруем до зникнення синього
забарвлення. Записуємо кількість серноватістокіслого
натрію, який пішов на титрування виділився
йоду. Кінець титрування від синьої в блідо
- рожеву, з наявністю метилового оранжевого.
Масову частку цукрози в морозиві (S) у відсотках обчислюють по формулі:
де, - об´ем розчину сірноватистокислого натрію, витраченого на титрування до інверсії, см³
V₂ - об´ем розчину сірноватистокислого натрію, витраченого на титрування після інверсії, см³
- масова концентрація сірноватистокислого натрію, г/см³
0,99 - коефіцієнт, найдений емперичним шляхом
m – 0,5 г при первісній наважці 5 г і розведенні до 250 см³
Таблиця 7- Результати визначення масової частки сахарози
Номер зразку |
V₁, см³ |
V₂, см³ |
Mc Na₂S₂O₃ · 5 H₂O, г/см³ |
m, г |
S, % |
Середнє |
Зразок № 1 |
8,6 9,1 |
1,3 1,6 |
0,1 |
5 |
14,6 14,9 |
14,75 |
Зразок № 2 |
8,9 7,9 |
1,3 0,8 |
0,1 |
5 |
14,7 14,1 |
14,4 |
Зразок № 3 |
7,8 6,7 |
2,4 1,2 |
0,1 |
5 |
10,6 10,9 |
10,75 |
Висновок: За результатами проведеного дослідження, дані якого наведені у таблиці 7, зразки під №1 і 2 показали відповідність вимогам ГОСТ 4733:2007, а зразок під № 3 показав не достатню кількість цукру.
5.2 Визначення титрованої кислотності
Метод заснований на нейтралізації кислот, що містяться в продукті, розчином гідроокису натрію до заздалегідь заданого значення рН = 8,9 за допомогою блоку автоматичного титрування та індикації точки еквівалентності за допомогою потенціометричного аналізатора. [8]
Потенциометричний метод
У склянку
зважують 5 г морозива, ретельно перемішують
продукт скляною паличкою, поступово додають
до нього 30 см³ води і перемішують. У склянку
поміщають стержень магнітної мішалки
і встановлюють стакан на магнітну мішалку.
Включають двигун мішалки і занурюють
електроди потенціометричного аналізатора
та зливну трубку дозатора блоку автоматичного
титрування у стакан з продуктом. Включають
кнопку «Пуск» блоку автоматичного титрування,
а через 2-3 с, кнопку «Витримка». Розчин
гідроокису натрію при цьому починає поступати
із дозатора блоку у стакан з продуктом,
нейтралізуючи останній. По досягненні
точки еквівалентності (pH = 8,9) і закінчення
часу витримки (30 с) процес нейтралізації
автоматично припиняється, а на панелі
блоку автоматичного титрування запалюється
сигнал «Кінець». Після цього відключають
всі кнопки. Проводять відлік кількості
розчину гідроокису натрію, витраченого
на нейтралізацію.
Межа допустимої
похибки результату вимірювань при прийнятій
довірчій ймовірності P = 0,95, складає, °
Т:
± 0,8 - для морозива . [8]
Информация о работе Товарознавча оцінка якості морозива пломбір вітчизняних виробників