Товарознавча характеристика та оцінка якості радіоприймальної апаратури

Чутливість - це властивість радіоприймача приймати радіосигнали при їх мінімальній напрузі на вході (антенні) та забезпечувати при цьому нормовану вихідну потужність. Чим меншу вхідну напругу необхідно для нормального прийому, тим краща чутливість радіоприймача. Чим більша чутливість приймача, тим більше радіостанцій він здатен прийняти. Вона визначається кількістю етапів підсилення, схемними особливостями приймача та параметрами його елементів. Чутливість приймача вимірюється в мікровольтах (мкВ) для стаціонарних радіоприймальних пристроїв,або в мілівольтах (мВ) чи мікровольтах на метр (мкВ/м) - для переносних пристроїв при прийомі радіосигналів на вбудовану антену.

 

Вибірність (селективність) - це здатність приймача виділяти корисний радіосигнал із всієї кількості сигналів, які впливають на антену. Розрізняють вибірність по сусідньому і дзеркальному каналах. Вибірність за сусіднім каналом визначають по тому, на скільки сильно радіоприймач послаблює сигнали сусідніх радіостанцій, частота яких відрізняється на ± 9 кГц від частоти необхідної станції. Вимірюють вибірність в децибелах (дБ).

Вибірність за дзеркальним каналом характеризує здатність приймача приглушувати сигнали  станцій, частоти яких відрізняються від частоти станції, що приймається на подвоєну проміжну частоту (на 930 кГц). Якщо сигнали таких станцій не приглушувати, то одночасно можна чути декілька станцій. Вибірність за сусіднім каналом також вимірюють у децибелах (дБ).

Частотна характеристика радіоприймачів чи діапазон відтворюваних  частот характеризує ширину діапазону  звукових частот, відтворюваних радіоприймачем без спотворень. Суб'єктивно ця характеристика сприймається слухачем як різноманіття звуків, як можливість прослуховування звуків, які звучать низько (наприклад, контрабас) чи високо (наприклад, скрипка). Частотна характеристика "ідеальної" радіоапаратури знаходиться в інтервалі частотного діапазону чутливості вуха людини - 16-20000 Гц. Радіоапаратура з такою характеристикою має найвищі акустичні властивості. Вважається, що музика "відмінно" сприймається, якщо частотна характеристика радіоприймача становить 30-15000 Гц, "добре" - при 50-10000 Гц і "задовільно" - при 100-6000 Гц. Частотна характеристика радіоприймача залежить від особливостей принципової схеми радіопристрою і якісних характеристик різних за конструкцією акустичних систем.

Якість відтворювання  сигналу характеризується ступенем спотворень, які вносилися радіоприймальним пристроєм до спектра відтворюваних  частот. Цей параметр характеризує наявність в тракті радіоприймального пристрою частот, відсутніх у спектрі частот приймального сигналу.

Наявність зайвих частот пояснюється недоліками принципової  схеми і монтажу радіоприймального  пристрою; їх кількість виражається коефіцієнтом гармонік по електричній напрузі у відсотках (від 0,3 до 2%).Зайві частоти погіршують якість передач, сприяють появі небажаних ефектів.

Гучність відтворюваних  звуків визначається перш за все потужністю відтворюваного електричного сигналу  низької частоти. Вона визначається можливістю апаратури озвучувати приміщення, різного за площею. В нормативній документації для її визначення наведено вихідну номінальну потужність, за якої спотворення сигналів у динамічній головці не перевищує допустимих. Номінальна вихідна потужність різних моделей апаратури буває від десятих часток ват до декількох десятків ват.

Ергономічні властивості  радіоприймальної апаратури характеризують гігієнічність, зручність та комфортність експлуатації. Вони характеризують оптимізацію фізичного та психічного навантаження, а також витрати часу, пов'язані з одержанням корисного ефекту. До ергономічних властивостей відносяться показники, які відповідають гігієнічним, антропометричним, фізіологічним, психофізіологічним і психологічним вимогам людей.

Гігієнічні показники  ергономічних властивостей характеризують рівень температури елементів корпуса, які нагріваються; напругу магнітного і електричного полів; рівень запиленості, токсичності матеріалів, з яких виготовлено та оздоблено радіоприймачі; шум під час роботи.

Антропометричні показники - це відповідність конструкції  можливостям людини, наприклад, органів  керування ручок, кнопок радіоприймача, руки людини.

Фізіологічні  та психофізіологічні показники  виключають відповідність конструкції, розмірів, форми, кольору, звукової інформації, розміщення елементів і органів управління радіоприймачів фізіологічним можливостям людини.

Це показники, які визначають зручність встановлення і підготовки радіоапаратури до експлуатації. Наприклад, це простота та зручність розміщення автономних джерел струму в переносному радіоприймачеві та його підключення до мережі змінного струму за допомогою вмонтованого блоку живлення; це зручність перемикання автоматичного настроювання частоти; це зручність носіння, яка залежить від маси, габаритів, наявності та форми ручок тощо.

Естетичні властивості  включають такі показники, як інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції та досконалість виробничого  виконання.

Інформаційна  виразність радіоприймальної апаратури  характеризує її здатність відображати у своєму оформленні культурні норми і прогресивні тенденції. Вони проявляються в тім, наскільки у формі радіоприймальної апаратури відображені сучасні напрямки її конструювання, наскільки виражено в зовнішньому вигляді фірмовий стиль підприємства-виробника, а також вимоги сучасної моди. Для сучасних радіовиробів характерні два стилі зовнішнього оформлення: меблевий (коли оздоблюють корпус шпоном деревини або її імітацією) та приладний (коли в оздобленні переважають метали і пластмаси).

Раціональність  форми проявляється у міру відповідності форми апаратів їх призначенню; в раціональності конструкції, у відповідності матеріалів та технології обробки умовам експлуатації, в лаконічності компоновки, компактності форми.

Цілісність композиції визначає художню виразність виробів і характеризується органічністю об'ємно-просторової структури, наскільки упорядковано сприймаються видимі частини апарата (у першу чергу - основні, у другу - другорядні), наскільки витримується єдиний характер оформлення видимих частин апаратури (оздоблення, колір, форма) тощо.

Досконалість  виробничого виконання радіоприймальної апаратури характеризує якість виготовлення, досконалість оздоблення, відсутність дефектів та оцінюється по тому, наскільки якісно виконані стики частин корпуса апарата, наскільки досконало оброблено поверхню або нанесено на неї покриття, наскільки чітко виконано знаки та позначення на корпусі, наскільки якісно виконано супроводжувальні документи (паспорт, інструкції з експлуатації).

Надійність радіоапаратури характеризується наступними показниками  якості: безвідмовність, довговічність, та ремонтопридатність.

Безвідмовність  радіоапаратури виражається середнім терміном (у годинах) роботи апаратури до її відмови. Для гучномовців цей показник повинен становити не менше 4000 годин. Нормується безвідмовність роботи органів керування.

Довговічність радіоапаратури виражається часом її експлуатації до такого стану, коли ремонт стає недоцільним.

Ремонтопридатність  радіоапаратури обумовлює можливість попередження і виявлення причин виникнення відмови, відновлення працездатності шляхом проведення технічного обслуговування і ремонту. Впровадження інтегрованих мікросхем та модульного виконання  ПРЕА значно підвищує її ремонтопридатність.

Збережуваність  радіоапаратури характеризує її здатність  зберігати величини основних показників під час транспортування та зберігання. Цей показник значно кращий у радіоприймачів змонтованих із інтегральних мікросхем і напівпровідникових приладів. Не менш важливе значення для поліпшення зберігання радіоприймачів має використання високоякісних видів пакувальних матеріалів і тари.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ ЯКІСТЬ КАЛЬКУЛЯТОРІВ

 

3.1 Сировина

Сировиною називають природні та штучні матеріали, котрі використовують для виробництва продукції. Це один з найважливіших елементів виробництва. Від якості та раціональності її використання залежить ефективність роботи підприємства. З розвитком промисловості розширюється сировинна база, з'являються нові види сировини. Все частіше в якості сировини використовують відходи виробництв. 3а походженням сировину поділяють на природну, штучну і вторинну. В процесі виробництва калькуляторів широкої популярності набуває вторинна сировина.

Для передачі звукової інформації на великі відстані її спочатку перетворять за допомогою мікрофона в електричні коливання звукової частоти. Так як коливання низької частоти не можуть самостійно поширюватися в ефірі, то для їх передачі використовують радіохвилі. Радіохвилі являють собою високочастотні (більше 100 кГц) електромагнітні коливання, здатні переносити в ефірі енергію зі швидкістю світла –

300000 км/с. Для передачі інформації електричні коливання, одержувані з мікрофону, складають електронним способом з високочастотними коливаннями. Цей процес називається модуляцією. В залежності від того, які параметри високочастотних і низькочастотних коливань складаються, модуляція може бути амплітудної (AM) або частотної (FM - Frequency Modulation).

 

 

Модульовані коливання, залишаючись високочастотними, випромінюються антеною в ефір, перетворюючись на радіохвилі. За допомогою радіоприймальних пристроїв ця інформація вловлюється, посилюється і відтворюється. Джерелом високочастотних коливань є потужні генератори, що встановлюються на радіостанціях. Кожна радіостанція випромінює сигнали на "своїй" строго певній частоті. Завдяки цьому є можливість з усіх радіохвиль виділити сигнали потрібної радіостанції.

З урахуванням особливостей розповсюдження весь діапазон радіохвиль прийнято поділяти на довгі, середні, короткі і ультракороткі хвилі: 
 
ДВ або LW (Long Wave) - від 735 до 2000 м; 
 
СВ або MW (Middle Wave) - від 187 до 571 м; 
 
KB або SW (Short Wave) - від 25 до 75 м; 
 
УКВ або FM (Frequency Modulation) - від 65,8 до 108 мГц. 
 
УКВ і FM - різні позначення одного і того ж діапазону радіохвиль. Історично склалося, що під УКВ розуміють діапазон, на якому працюють вітчизняні радіостанції (65-75 МГц), a FM - діапазон зарубіжних радіостанцій (87-108 МГц). 
            Для радіопередач на ДВ, СВ і KB використовується амплітудна модуляція, на FM - частотна. Іноді шкали імпортних радіоприймачів мають два діапазони: AM, що включає довгі, середні і короткі хвилі, і FM з ультракороткими хвилями.

Відмінною особливістю радіопередач з амплітудною модуляцією є те, що вони можуть поширюватися на сотні і навіть тисячі кілометрів від передавальної радіостанції, однак схильні до впливу радіоперешкод.

Смуга відтворюваних звукових частот на цих діапазонах хвиль не виходить за межі 30-6300 Гц, тобто недостатня для якісного відтворення музики. На діапазоні FM смуга частот значно ширше (30-15000 Гц), однак радіус їх розповсюдження не перевищує меж видимості антени телецентру (15-30 км). 
           Прямий прийом і відтворення радіопередач здійснюється радіоприймачем. Радіоприймач являє собою електронний пристрій, за допомогою якого можна виділити з безлічі радіосигналів сигнали потрібної радіостанції, "зняти" з них електричні коливання низької частоти, що несуть звукову інформацію, і перетворити їх в звукові коливання. Функцію прийому сигналів радіостанції здійснює антена. Антени можуть бути внутрішні, телескопічні (висувні) і зовнішні у вигляді мідного канатика різної довжини. Радіохвилі, перетинаючи провід антени, збуджують у ній електричні коливання високої частоти. Виділення сигналу прийому радіостанції з безлічі інших сигналів здійснюється виборчим пристроєм, в основі якого використовуються електричні фільтри. Найпростішим електричним фільтром є замкнутий контур, що складається з котушки індуктивності і конденсатора. В залежності від ємності конденсатора й індуктивності котушки він може пропускати через себе електричні коливання різної частоти. Сутність вибору сигналів потрібної радіостанції полягає в налагодженні електричного фільтра на частоту радіостанції, що приймається. Електричні фільтри можуть бути пасивні (перебудовувані) і активні з задає генератором високих частот. Пасивний фільтр складається з набору котушок індуктивності і конденсатора змінної ємності, які дозволяють налаштовувати його в резонанс з частотою прийому радіостанції. Перемиканням котушок індуктивності перемикають діапазони прийнятих радіохвиль (ДВ, СВ, KB і УКВ), а плавною зміною ємності конденсатора ручкою настройки радіоприймача домагаються прийому потрібної радіостанції в межах кожного діапазону. Радіоприймачі з таким способом налаштування називають аналоговими. 
        

В активних фільтрах використовуються цифрові синтезатори частот. За допомогою спеціальних схем синтезатор може настроювати фільтр на частоту хвилі будь-якої радіостанції. Значення цих частот у цифровому вигляді відображаються на дисплеї і можуть зберігатися в осередках блоку пам'яті. Радіоприймачі з синтезатором частот називають цифровими. Щоб забезпечити прийом сигналів потрібної радіостанції, досить натисканням кнопки або методом сканування вказати її частоту. Прийняті модульовані сигнали радіостанції за допомогою детектора перетворюються в коливання низької частоти, що несуть звукову інформацію. На останньому етапі низькочастотний сигнал посилюється до необхідної потужності і за допомогою гучномовця перетворюється в звукові коливання.

До  основних параметрів радіоприймачів належать: чутливість, вибірковість, смуга відтворюваних  звукових частот, споживана потужність, вихідна потужність і ін.

Чутливість  приймача визначається мінімальним  напругою сигналу (в мкВ), при якому  приймач забезпечує задану вихідну  потужність. Чутливість радіоприймачів вищої групи складності нормується на УКВ діапазоні не більше 50 мкВ, а для другої групи складності - не більше 275 мкВ. Чим вище чутливість, тим більш віддалену і менш потужну радіостанцію здатний прийняти радіоприймач.

Вибірковість радіоприймача характеризує його здатність пригнічувати перешкоди і сигнали інших радіостанцій. Вибірковість, виражається в децибелах. Радіоприймачі з вибірковістю вище 70 дБ відносяться до вищої групи складності. Використання в радіомовленні цифрових систем, а в апаратурі - цифрових синтезаторів дозволило здійснити за допомогою мікропроцесора цифрове управління частотою настройки. Разом з цим з'явилася можливість зберігати значення частот прийнятих станцій в блоці пам'яті приймача.

Блок пам'яті може містити від одиниць до сотень осередків з записаними в них частотами радіостанцій. Вибираючи одну з цих осередків, можна автоматично налаштується на потрібну програму передач. Це особливо зручно для малогабаритної апаратури з мініатюрними шкалами настройки, на яких дуже важко відокремити сигнали двох сусідніх радіостанцій рукояткою настройки. При прослуховуванні передачі, якщо її зміст і якість звуку задовольняють слухача, він натисненням кнопки заносить частоту станції та навіть її назва в одну з вільних комірок. При новому включенні радіо цю станцію легко знайти натисненням кнопки.

 

В сучасному радіоприймачі з'явилися нові функції: 
 
• управління за допомогою меню, яке відображається на дисплеї приймача; 
 
• автоматичне відтворення на дисплеї в алфавітному порядку назв всіх станцій з пам'яті тюнера; 
 
• сортування станцій за певними ознаками, наприклад за силою сигналу, за алфавітом, по частоті, по коду країни і типу програми. 
 
Наявність функції сканування дозволяє зробити прослуховування сигналів кожної станції протягом кількох секунд і вибрати потрібну.