Товарознаство будівельної кераміки

     Рисунок 3.8. Сушіння цегли сирцю: а - без обробки; б - з обробкою зовнішніх граней волого утримуючими составами. Д - напрямку дії усадочних деформуючих сил. 1 - цегла сирець; 2 - ядро ущільнення зі хвилевими тріщинами; 3 - розривні тріщини; 4 - волосяні тріщини; 5 - кутові тріщини; 6 - оброблені грані. 
 

     Так чому ж такий ефективний спосіб підвищення якості цегли не знайшов широкого застосування на діючих цегельних заводах? Аналіз рекомендованих пристроїв для реалізації способу нанесення ВУС приводить до виводу про їхню непрацездатність в умовах діючих підприємств. Наприклад, подача ВУС безпосередньо в мундштук не дозволяє одержати рівномірного покриття, на брусі залишаються не оброблені ділянки. Нанесення ВУС напилюванням через форсунки вимагає серйозної витяжної вентиляції, а форсунки часто забиваються. Зайве нанесення ВУС приводить до стікання з тичкових граней на стрічку транспортера, забруднюючи її.

     Вивчення  досвіду підприємств по використанню способу нанесення ВУС привело до невтішного виводу - в українській промисловості відсутнє працездатний пристрій для нанесення ВУС, а застосування підприємствами "доморослих" пристосувань типу масляної ганчірки на брусі, приведе до негативного результату й , відповідно, охолодженню інтересу до цієї теми.

     Зовнішні  стіни із суцільної цегли мають  належні термічні опори при порівняно великій товщині: 2 – 2,5 цегли або 52 – 64см. Стіни виходять важкими – маса 1м² стіни становить 800 – 1100кг. Такі стіни нерідко мають зайву міцність.[10]

     Виробництво пустотілих стінових виробів вимагає менше витрат на сировину й паливо, а оскільки прискорюється сушіння й обпал тонкостінних виробів, те відповідно підвищується продуктивність сушарок і печей. Застосування пустотілих керамічних виробів дозволяє зменшити товщину зовнішніх стін і знизити матеріалоємність конструкцій, що обгороджують, на 20 - 30 %, скоротити транспортні витрати й навантаження на фундамент.

     Пустотіла цегла й керамічні камені виготовляють із легкоплавких глин і глино - трепельних сумішей з вигоряючими добавками  й без них. Порожнечі в цеглі або камені розташовують перпендикулярно або паралельно постелі, вони можуть бути круглими й прямокутними.

     Розміри каменів більше чим цегли, тому їхнє застосування підвищує продуктивність праці при кладці стін, а також  приводить до зменшення кількості швів. Незважаючи на більшу пустотність керамічних каменів їхньої марки такі ж, як і марки суцільної цегли, тому керамічні камені застосовують як для каркасних, так і для несучих стін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4 КЕРАМІЧНІ ЦЕГЕЛЬНІ ВИРОБИ СПЕЦІАЛЬНОГО

ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ДЛЯ ОБЛИЦЮВАННЯ БУДИНКІВ 

     4.1 Будівельні керамічні вироби  для облицювання фасадів

     Фасадні керамічні вироби застосовують для  облицювання фасадних поверхонь  стінових панелей, блоків, цоколів будинків, лоджій, для обробки архітектурних елементів фасаду будинків - поясів, карнизів і створення декоративних панно.

     Для обробки збірних конструкцій  на заводах використають килимово-мозаїчні плитки розмірами 48х48 й 22х22мм товщиною 2 - 4мм, плитки типу «кабанчик» розміром 120х65х7мм, типу брекчя - килими, набрані із плиткового бою.

     Килимово-мозаїчні плитки випускають із природно пофарбованим черепком і глазуровані (Рисунок 4.1). Глазурі можуть бути глухими й прозорими, білими й пофарбованими, блискучими й матовими.  

                                                     

     Рисунок 4.1- Килимово-мозаїчна плитка 

     Плитки  типу «кабанчик» виготовляють не глазурованими й глазурованими. Їх використають для обробки панелей (наклеєними на паперові килими), а також для облицювання цегельних стін.

     Килими  типу «брекчія» застосовують для облицювання фасадів й у вигляді акцентних вставок. Бій плиток у такому килимі не повинен становити більше 60% загальної його площі.

     Для облицювання готових цегельних  і бетонних стін застосовують крупнорозмірні й цокольні плитки. Крупнорозмірні плитки розміром 250х140х10мм виготовляють не глазурованими й глазурованими. У наш час діє повністю автоматизована потокова лінія для пресування, сушіння, глазурування й обпалу таких плиток.[17]

     Цокольні  глазуровані плитки є виробами штучного застосування; їх використають для облицювання будинків і підземних переходів (рисунок 4.2). Ці плитки мають спечений черепок, їхнє водопоглинення не більше 5%. 

       

     Рисунок 4.2-Цокольні глазуровані плитки

     Лицьові цегли й керамічні камені застосовуються для кладки й одночасного облицювання зовнішніх і внутрішніх стін будинків, будуємих зі штучних виробів (цегли, каменю). Випускають цеглу й камені із гладкою, а також рельєфною або офактуреною лицьовою поверхнею (рисунок 4.3). Не допускаються тріщини й відколи на лицьовій грані. Для виробництва використають не тільки глини, але також трепели й діатоміти.

            

     Рисунок 4.3-Цегла й камені із гладкою, рельєфною лицевою поверхнею 

     Лицьова цегла й камені із червоних глин виготовляють по тій же технології, що й звичайні стінові цегли й камені, дотримуючи строгих вимог до однорідності сировини, рівності кольорів обпаленого виробу й правильності його форми. Лицьову цеглу й камені світлих тонів виготовляють зі свтлих тугоплавких глин з добавкою близько 45% шамоту тих же глин. Підбираючи состав керамічної маси й регулюючи режим випалу, можна одержати цеглу білих, кремових, коричневого квітів.

     Двошарову цеглу формують з місцевих червоних глин і лише лицьовий состав (3 - 5 мм) з білих незабарвлених або пофарбованих глин.

     Цегли лицювальні глазуровані або ангобировані. Для одержання цегли із блискучою кольоровою поверхнею на обпалену глину наносять глазур (спеціальний легкоплавкий состав, в основі якого - перемелене в порошок скло), а потім проводять вторинний обпал вже при більш низькій температурі. Після цього утвориться склоподібний водонепроникний шар, що має гарне зчеплення з основною масою і, як наслідок, підвищеною морозостійкістю. Глазурована цегла дозволяє викладати мозаїчні панно, як у приміщенні, так і з боку вулиці.

 

     Рисунок 4.4-Ангобована цегла 

     Технологія  одержання ангобованої цегли (її ще називають «двошаровою» або «кольоровою»), відрізняється тим, що кольорову суміш наносять на висушений сирець й обпалюють тільки один раз (мал. 4.4.). Саме декоративне покриття теж інше. Ангоб складається з білої або пофарбованої барвниками глини, доведеної до рідкої консистенції. Якщо температура обпалу підібрана правильно, він дає непрозорий, рівний шар матових кольорів.

     Глазуровану й ангобовану цеглу застосовують при оригінальному дизайнерському облицюванні зовнішніх і внутрішніх стін. Широка колірна гама дозволяє реалізувати фактично будь-яку ідею оформлення.

     До  зовнішнього вигляду глазурованої й ангобованої цегли пред'являють приблизно однакові вимоги. На кольоровій поверхні не повинне бути напливів і тріщин, пухирців і здуттів. Зазублини й щербинки допускаються, але в дуже малій кількості (не більше 4 штук). Те ж ставиться до пухирців і чорних крапок - «мушкам» (не більше 3).[19]

     Потрібно  враховувати, що кольоровий шар обох цегл досить тендітний – імовірно, у силу цього вони не занадто затребувані. Їх виготовляють в основному за рубежем і на замовлення, однак є виробники й в Україні – це Млинівський завод будівельних матеріалів — приватне підприємство, яке випускає продукцію під торговою маркою «Цегельня» , "Слобожанська будівельна кераміка» (Харків). Ангобировану цеглу з покриттям білих кольорів випускає завод «Кнауф-Украина» (Біла Церква), кольоровий матеріал з підвищеної пустотностью (до 43%) - НВО «Кераміка» (Черкаси). 
 

     4.2 Будівельна керамічна цегла спеціального призначення та суміжні

     будівельні  вироби

     Керамічна цегла для підлог. Керамічну цеглу для підлог виготовляють із тугоплавких і вогнетривких каолінових глин з добавкою речовин, що знежирюють, плавнів й, якщо потрібно, домішок, що офарблюють. Виробництво даної цегли здійснюється з маси, підготовленої напівсухим, пластичним або шликерним способом. Обпалюють цеглу до спікання. Підлоги з керамічної цегли практично водонепроникні; вони характеризуються малою стиранністю, не дають пилу, легко миються, стійки до дії кислот і лугів. Цеглу для підлоги виготовляють квадратною, прямокутною, шестигранною, восьмигранною, трикутною з довжиною граней 50 - 150мм і товщиною 10 - 30 мм. Недоліком цегли є більша теплопровідність (підлоги холодні), що обмежує її застосування в житлових приміщеннях.

     Покрівельні керамічні вироби. Керамічна черепиця – один з найстарших, довговічних і вогнестійких покрівельних матеріалів. Випускають черепицю пазову стрічкову, пазову штамповану, плоску стрічкову, хвилясту стрічкову, s-образну стрічкову й конькову жолобчасту. Обпалюють черепицю при 950 – 1000⁰ С. Вона повинна витримувати не менш 25 циклів попеременного заморожування й відтавання в насиченому водою стані.

     Ергольдсбахська черепиця для «плоского» даху Е 58 й Е 58 МАХ ідеально поєднує гарну форму й надійну функцію. Ця модель - найпоширеніша покрівельна черепиця в Німеччині. У більшому форматі, - Е 58 МАХ® - вона покриває на 20% більшу площу, забезпечуючи економічні й гарні дахи з кераміки. Потреба на 1м. кв.: приблизно 14.5 шт. (Е 58) і від 11 шт. (Е 58МАХ®) Нормальний ухил даху: 22°.

     Ергольдсбахський КАРАТ (Karat®) Ясний дизайн, незалежний вид, універсальність застосування для крутих і плоских дахів з мінімальним ухилом 10°. Виразна форма цієї моделі не йде за короткочасними тенденціями моди, але надає даху переконливий, репрезентативний вид на довгі роки. Потреба на 1м. кв.: приблизно 15 шт. Мінімальний ухил даху: 10°.

     Ергольдсбахська ФОРМА (Forma®) елегантна, зі стилем, у дусі часу. М'яка хвиля для черепичних дахів. Жіночна, гармонічна форма. Ця модель репрезентує підвищений стиль житла, переконує своєю економічністю й сучасною культурою покрівлі. Потреба на 1 м. кв.: приблизно 10 шт. Нормальний ухил даху: 22°

     Ергольдсбахська ЛІНЕА (Linea*) гладка, чиста, послідовна. Прямолінійна естетика для сучасної архітектури. Ця черепиця облагороджується при температурі 1200° С за спеціальною технологією агломерації. Це надає черепиці особливі властивості захисту від агресивних впливів навколишнього середовища. Потреба на 1 м. кв.: від 10 шт. Нормальний ухил даху: 25°.

     Пустотілі елементи перекриттів включають: камені для армокерамічних балок щільністю не більше 1300 кг/м³; камені для частореберних перекриттів щільністю не більше 1000 кг/м³; камені для накатів щільністю до 1000 кг/м³. [14]

     Дренажні  й каналізаційні  труби. Дренажні труби виготовляють із цегельних високопластичних глин. Труби малого діаметра формують у горизонтальному стрічковому пресі, а великого в - вертикальних пресах. Після сушіння труби обпалюють при 950 – 1000⁰ С. Промисловість випускає гладкі неглазуровані труби без розтрубів або глазуровані з розтрубом і перфорацією на стінках. Водопоглинення черепка не більше 15%, морозостійкість не менш 15 циклів. Застосовують труби при меліоративних роботах, а також при осушенні ґрунтового фундамента під будинками й спорудженнями.

     Каналізаційні труби виготовляють із пластичних вогнетривких або тугоплавких глин. Формують їх у вертикальних трубних пресах, обпалюють при 1250 – 1300⁰ С до спікання. Поверхню труб зовні й усередині покривають кислотостійкою глазур'ю. Каналізаційні труби повинні витримувати гідростатичний тиск не менш 0,2 Мпа. Водопоглинення черепка труб: не більше 9% для першого сорту й 11% для другого сорту. Довжина каналізаційних труб 800 - 1200мм, внутрішній діаметр 150 - 600мм. Ці труби на одному кінці мають розтруб.

     Санітарно-технічні вироби. Ванни, раковини й інше встаткування санітарно-технічних вузлів житлових і виробничих приміщень виготовляють із фаянсу, напівпорцеляни й порцеляни. Сировиною для виробництва цих трьох різновидів керамічних матеріалів, що володіють різною пористістю є білі глини, каоліни, кварц і польовий шпат, узяті в різних співвідношеннях (Таблиця 1.).

     Таблиця 1-Приблизний вміст вихідної маси для виробів санітарно-технічної кераміки , %