Сучасний стан та проблеми розвитку пакувальної галузі України

ЗМІСТ

ВСТУП 2

1. Ринок упакування в Україні в русі. 3

2. Сучасний стан та проблеми розвитку пакувальної галузі України 8

3. Перспективи розвитку ринку екологічно безпечних пакувальних матеріалів 15

ВИСНОВКИ 21

Список використаної літератури 22

ВСТУП

 

 

Упаковка є віддзеркаленням  традицій, менталітету та смаків суспільства  у конкретний період. Характер та функції  упаковки змінювалися у різні  епохи. Останні десятиріччя свідчать про виокремлення пакувального дизайну  України у спеціалізовану галузь дизайну, демонструють становлення  окремих сфер виробництва, які забезпечують виробництво пакувальних матеріалів, виготовлення спеціального устаткування, розробку дизайну упаковки, тиражування  упаковки за допомогою поліграфії тощо. Працюючи над упаковкою, дизайнерові  необхідно постійно відстежувати зміни  в естетичних, функціональних і технологічних  вимогах, які сьогодні висуваються  суспільством, ринком та виробництвом.

За обсягом виробництва  пакувальна галузь багато в чому визначає стан і розвиток національної економіки  певної країни. Збільшення обсягів  виробництва упаковки пояснюється, зокрема, зростаючим асортиментом продукції, появою сучасних пакувальних матеріалів, нових видів упаковок та стрімким розвитком технологічних можливостей, а в нашій країні це також пов'язано  з розширенням мережі супермаркетів. Потрібно зробити акцент на тому, що за рахунок збільшення асортименту  товарів утворюється нова група  продукції високої цінової категорії, яка потребує вже не стандартної, а ексклюзивної упаковки. На сучасному  етапі спостерігається поступове  розвинення двох напрямків у дизайні  пакування: стандартного та ексклюзивного.

 

 

 

 

 

1. Ринок упакування в Україні в русі.

 

Історія пакування в нашій  країні така ж драматична, як і доля багатьох галузей народного господарства. Однак, у найтяжчих умовах економічної  кризи пакувальники, одні з перших, змогли адаптуватися до нових умов господарювання й вийти на прибутковий  рівень діяльності. 
___Не можна не відзначити: в Україні в роки незалежності з 1996 р. з'явилася низка журналів для професіоналів, такі як: "Упаковка", "Мир упаковки", "Брутто" тощо. Позитивний вплив на економіку має конкурс-змагання "Українська Зірка упаковки" з 1997 р., що дозволяє українським виробникам упакування брати участь у конкурсах "Зірка упаковки" Європи, світу. До речі, уперше такий конкурс зародився в Німеччині в 1963 р., про що свідчить випуск каталогу у двох томах переможців щорічного конкурсу. 
___Виявляється, що перейти до вільної ринкової економіки без розвинутої тароупакувальної галузі дуже важко, оскільки вільний ринок вимагає від виробників професійно упакованої, конкурентоспроможної продукції. 
___"Упаковка - це серце торговельної марки, бренда, оскільки саме вона є німим продавцем товарів, що лежать на полицях магазинів". (Д. Берндт, президент, професор Європейського Інституту Упаковки). 
___Сьогодні, коли визначився загальний напрям управління народним господарством країни, ключову роль відіграє практична реалізація прийнятих стратегічних рішень - використання широкої гами різних методів, серед яких особливу увагу треба звернути на матеріали для пакувального виробництва. Українська статистика не відображає динаміку зростання виробництва пакувальних матеріалів, але вона регулярно збільшується, що в цифровому аспекті назвати неможливо.

Споживання пакувальних  матеріалів у світі становить  близько 85 дол. США за рік на душу населення. У Європейському Союзі  до розширення на Схід досягло 385 дол. США  на душу населення щорічно. За останні 15 років виробництво пакувальних  матеріалів у світі, як і міжнародний  експорт продуктів і послуг зросли з 300 млрд євро в 1990 р. до сьогоднішніх 450 млрд євро. Помітні розходження у використанні упакувань на душу населення приведуть у найближчі роки до подальшого збільшення світового виробництва пакувальних матеріалів. Найвище споживання можна констатувати в Америці та Японії - 400-450 дол. США на душу населення за рік. Якби досягнутий в Японії стан збільшити до масштабів усіх країн, тоді необхідно було б у 5 разів збільшити виробництво. Найбільше розходження існує на найвужчому відрізку, між Західною (130 млрд євро) та Східною Європою (15 млрд євро). Це різниця, яку можна врівноважити тільки повільними темпами. Ви тільки вдумайтеся, наскільки ми відстали від розвинутих індустріальних країн.

Україна після Росії є  другим за розміром ринком упакування в Східній Європі. Перед ліквідацією  Радянського Союзу в Україні  було створено шосту частину виробництва  упакувань для транспортування  та збуту товарів у колишньому Радянському Союзі. У ціновому вираженні  це були 2 мільярди рублів з 12 мільярдів. Внесок України у ВВП тодішнього СРСР становив 20%. У свій час Україна  посідала друге місце не тільки за кількістю населення, а й за господарською  ємністю.

При цьому визнаються різні  тенденції розвитку. Типовим прикладом  цього є упакування кондитерських  товарів. У них збільшується попит  на невелику упаковку. Одночасно змінився попит на пакувальний матеріал, особливо у зв'язку із придбанням маленьких  упаковок для свіжих продуктів. Сьогодні не користуються попитом великі скляні упаковки, наприклад, кетчупу, тоді як вони були загальноприйнятими в минулі десятиліття. Сучасне та раціональне  упакування є ключем до економічного прогресу. Якщо раніше роками тривали  труднощі щодо забезпечення населення  у віддалених від промислових  центрів місцях найнеобхіднішим, то завдяки розвитку пакувальної індустрії  нині значно зменшилася кількість цих  труднощів. Товаропакувальна продукція відіграє важливу роль у наповненні ринку товарами. Від її правильного вибору залежить збереженість продукції, інформація про той чи інший товар, зручність доставки упакованих виробів, їхньої реалізації тощо. Є безліч прикладів, коли недбале упакування товару призводить до його забруднення та псування. Тому сьогодні нагальна вимога - поліпшувати та удосконалювати упакування, надавати цьому процесу такої якості, що зробило б упакування ще кориснішим та зручнішим для покупця. Отже, серед факторів, які приведуть до успіху або невдачі нової продукції, може враховуватися й упакування.

На Інтерпаку в Дюссельдорфі (Німеччина) було представлено упакування для продуктів харчування, які ще краще зберігають свіжість. Захист товару здійснюється тепер не тільки пасивно, а й активно. "Активне упакування" просувається в заокеанських країнах уперед. Таку тенденцію повинні взяти до уваги і в Україні.

При опитуванні українських  експертів упакування, менеджерів та наукових працівників про упакування, що проводився на курсах підвищення кваліфікації в Лейпцизі при Торгово-промисловій  палаті Німеччини, ставилося питання  про найважливіші успіхи з часу введення ринкового господарства. 
___З цього опитування виявляється, що в Україні перші успіхи в розвитку господарства упакування відзначаються, насамперед, через введення нового пакувального матеріалу, а також через поліпшену заготовку матеріалів упакування. 
___Як найважливіші зміни в споживацьких звичках були названі: закупівлі через більші інтервали часу; покупка в невеликих упаковках і перевага упакувань разового використання, крім того, перевага віддається пакувальному матеріалу, що передбачає зручність тощо.

А також із часу введення ринкового господарства вдалося  перебороти недоліки в оформленні упакування. У різних випадках були усунуті недоліки в захисній функції упакувань  та в узгодженні упакувань для  транспортування та збуту.

Цю інформацію доводиться брати з опитування, яке публікують Німецький та Європейський Інститути  Упаковки, тому що в Україні в  державних статистичних звітах інформація про упаковку відсутня.

Цікаво, що світовий пакувальний  ринок у галузі застосування упакування складається:

- продукти харчування - 40%;

- напої - 15%;

- приготування та постачання  готового харчування - 4%;

- косметика - 4%;

- фармакологія - 4%;

- інші - 24%.

Через зростаючі ціни на енергію та викопне пальне все  частіше ставиться питання про  ширше використання відновленої  сировини. При цьому йдеться не тільки про тривале забезпечення матеріалами, а й про просту ліквідацію після використання, оскільки для  продукції з матеріалів, що розщеплюються, не потрібно повсюдного знищення. Тому упаковки з матеріалів, що розщеплюються, дозволяють завершити кругообіг  матеріалів з високою користю  для екології.

Значну частину у сфері  використання матеріалів, що розщеплюються, займають упакування та одноразовий  посуд. Особливий інтерес до упакувань  із відновлюваної сировини та сировини, що розщеплюється біологічно, підвищується разом зі зростаючою екологічною  свідомістю населення та підтримується  пропозицією різних галузевих органів. Тому для здоров'я споживачів необхідне  використання екологічно нешкідливих  упакувань. До відома українського виробника: в жовтні 2006 р. відповідно до Припису  ЄС щодо упакування споживачі повинні  мати можливість стежити за упакуваннями, які вступають у контакт із харчовими продуктами, тому що це має  забезпечити захист споживача від  неякісного продукту, шкідливих бактерій тощо. Упакування - засіб для мети, а не самоціль.

Сьогодні до оригінальної продукції належить упакування з  охолоджуючим акумулятором, коробки, що говорять, етикетки із сонячною батареєю для передачі інформації споживачеві  або дисплейні упакування зі світловим, звуковим та ароматизованим ефектом. До трендів, які останнім часом викликали  дискусії, належать тренд-ретро (тобто повернення до раніше використовуваної упаковки) або тренд-обмеження (тобто перехід до упакування, що виготовляється в обмеженій кількості).  
У повідомленнях про те, як за останні роки нові тенденції вплинули на продукцію та застосування пакувальних засобів, фігурують три тренди:

- зменшення витрат на  матеріал;

- поліпшення якості пакувального  матеріалу, тари та допоміжної  тари;

- розробка нових пакувальних  функцій.

Це є центральною темою  обговорення серед фахівців пакувальної  галузі. Основним завданням тут є  тісна співпраця з інститутами  та підприємствами в інформуванні про  стан матеріалів, здатних до розщеплення, та про застосування їх у галузі упакування.

На Заході в організаційній програмі беруть участь: Європейський та Німецький Інститути Упаковки; Міжнародне Товариство матеріалів, що розщеплюються біологічно; Центр  синтетичного матеріалу в Лейпцизі, а також розвиваються підприємства з власним досвідом у виробництві  продукції з матеріалів, що розщеплюються.

При нинішній жорсткій конкуренції  на ринку вимога зменшення витрат на пакувальні матеріали завдяки  економії матеріалів має першочергове значення.

Варто зазначити, що й у  нашій країні є рух уперед. Однак  зі зростаючим рівнем упакування в  Україні сформувалося критичне ставлення  до упакування імпортних виробів. З  цього приводу можна висловити  такі критичні зауваження: недоліки в  інформаційній функції; недостатнє зважання на національні норми та стандарти і відсутність готовності для повторного або подальшого використання упакувань.

З огляду на популярність пакувальних  матеріалів в Україні випливає такий  порядок: папір і картон, синтетика, а також скло. Працюють над національними  цільовими позиціями для зниження вартості матеріалу, для зворотного застосування упакувань, дуже слабко для  матеріальної та енергетичної реалізації.

Проте головне, що пакувальна галузь має вже нові орієнтири  та бажання рухатися вперед. На сьогодні виробництво упакування та тари швидко розвивається та є рентабельним бізнесом в Україні.

2. Сучасний стан та проблеми розвитку пакувальної галузі України

 

Упаковка є невід’ємною  частиною продовольчих і непродовольчих товарів. Вона забезпечує їх збереження, дотримання санітарних і естетичних вимог, норм, зручність продажу й  користування, сприяє конкурентоспроможності продукції, захищає права товаровиробника  і споживача на ринку. У багатьох країнах світу упаковка товарів  набула такого самого значення, як самі вироби, що містяться в ній.

В Україні історично сформувалась ідеологія, за якою виробництво упаковок для харчових продуктів сприймалось  як другорядна проблема і пакування  не розглядалось як самостійний сектор економіки.

В умовах ринку значення упаковки різко зростає при експорті товарів. Чимало вітчизняних підприємств  змушені купувати імпортне обладнання і пакувальні матеріали, щоб завдяки  якісній упаковці забезпечити вихід  своєї продукції на світовий ринок  і конкурувати із зарубіжними  товарами.

В Україні прийнято програми «Державна програма розвитку виробництва  тари й пакувальних матеріалів до 2000 року» і «Нові матеріали  та технології фасування і упаковування харчових продуктів». Крім того, розроблено цільову багатогалузеву науково-технічну комплексну програму «Тара й упаковка для харчових продуктів». Для виконання  широкого комплексу заходів було залучено ряд організацій і підприємств різних форм власності й джерел фінансування, а також наукові та науково-дослідні заклади (рис. 1.).

 

 

Рис. 1. Принципова схема реалізації багатогалузевої науково-технічної  програми «Тара і упаковка для  харчових продуктів»

З метою вишукування додаткових фінансових ресурсів Мінекономіки України  проводить певну роботу щодо залучення  іноземних інвестицій для підприємств-виробників тарно-пакувальних матеріалів і  сировини, необхідної для їх виробництва. Можливим є створення спільних підприємств  і залучення іноземних фірм до участі в приватизації.

Згідно з угодою між  урядом України і Європейським Союзом, англійська фірма закінчила роботу над проектом програми ТАСІС «Генеральний план розвитку промислового планування харчової продукції України». Головною метою його є розробка напрямів промислового пакування харчової продукції в  Україні, бізнес-планів для конкретних підприємств з метою залучення  інвестицій з боку Європейського  банку реконструкції і розвитку.

Аналіз свідчить, що за своїми соціально-економічними функціями, обсягом  виробництва, ступенем використання досягнень  науки й техніки ця галузь висувається  в перші ряди та визначає деякі  загальні показники національної економіки. Обсяг виробництва таропакувальної  продукції у світі оцінюється в 400 — 500 млрд. дол. США, що значно більше, ніж в авіа та суднобудівництві разом взятих. Згідно з останніми даними Світової організації упакування (WPO) та Британського дослідницького об’єднання PSRA, світовий ринок упакування щорічно зростає на 4,2%. Особливо суттєве зростання має місце в Індії (14,2%) та Китаї (8,2%). Що стосується країн Східної Європи, то попереду Польща, де щорічний приріст сягає 11,0%.