Розвиток виробництва скла

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 17:49, курсовая работа

Описание работы

Робота видувальника чарівне видовище: дихання людини перетворює краплю у чудове виріб. Сьогодні підприємства нашої країни виробляють продукцію з скла і кришталя: чарки, келихи, фужери, креманки, глечики, склянки, пивну серію, високохудожні штофи, салатники, сортову вази, вази для декорування інтер'єрів, парфумерну тару і т.д.[2]
Розвиток виробництва скла є один з складових факторів розвитку економіки нашої країни.
Найбільшими підприємствами на Україні з виробництва скляних посуду є заводи "Веселка" (м. Львів) і Київський завод художнього скла та ін. Освоєно виробництво нових скломатеріалів (піноскла, скловолокна, склотканини та ін.), помітно зріс випуск сортового посуду і скла

Содержание

ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1.АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Аналіз ринку посуду зі скла.........................................................................4
1.2. Фактори,що впливають на формування асортименту посуду зі скла......7
1.3. Характеристика чинників,які впливають на якість посуду зі скла.........10
1.3.1 Сировина, як чинник якості...................................................................10
1.3.2 Технологія виготовлення скляних виробів..........................................13
1.4. Вимоги до пакування,маркування,транспортування та зберігання посуду зі скла.........................................................................................................18
1.5 Висновки до розділу.....................................................................................22
1.6 Мета та задачі дослідження....................................................

Работа содержит 1 файл

курс2.doc

— 213.00 Кб (Скачать)

    Декоративну обробку посуду класифікують на наступні різновиди - матування, гравірування, шліфування, витравлення.

    Матування включає в собі нанесення матового малюнку на прозорий фон або ж створення матового фону, при цьому малюнок залишається прозорими частинами фону. Для матування поверхні використовують піскострумні апарати, в яких створюється стум сухого піску. Пісок залишаючись на поверхні, залишає маленькі сколки, подряпини, що і надає виробу матового вигляду, створює блискучу поверхню у непрозору. Для захисту частини поверхні від струму піску використовують шаблони, які накладають на поверхню виробу. Їх виготовляють з гумових або цинкових листів [10].

    Гравірування  виробів проводять за допомогою мідних дисків, що обертаються, з діаметром 2-10 мм, на які подається олія з наждачною порошею. Прості малюнки наносять на скловироби за допомогою машини крізь пульсуюче натискування по поверхні спеціальними голками. Дані машини можуть згідно програми одночасно обробляти 4-6 та навіть більше виробів.

    Травлення впроваджують за допомогою фтороводневої  кислоти. Перед цім вироби обробляють захисним шаром мастики, який складається  із суміші стійких до фтороводневої  кислоти речовин (віск, парафін, бітум, каніфоль).

    По  шару мастики за допомогою голки  прорізають малюнок та звільнюють поверхню скла, яке підлягає травленню. Далі виріб розміщають у травильну  ванну, яка заповнена фтороводневою  кислотою або її суміші з невеликим  додаванням сіркової кислоти. В залежності від концентрації травильного розчину малюнок може бути блискучим або матовим. При використанні фтороводня у вигляді газу малюнок завжди буде матовим. Травлення класифікують на просте (геліошне), складне (пантографне) та глибоке (художнє). Просте травлення - це глибокий прозорий малюнок геометричних фігур у вигляді прямих, кривих, ламаних. Складне травлення - лінійний малюнок, але більш складного характеру, зазвичай рослинний. Глибоке травлення - це складний малюнок здебільшого рослинного походження, але на двошаровому склі. За рахунок різної глибини кольорового скла виходить опуклий малюнок різної окраски.

    Після завершення процесу травлення вироби миють водою, а потім для зняття захисного шару мастики нагрівають парою або розміщують у ванні з гарячою водою.

    Декоративне шліфування базується на видаленні  частини скла з поверхні виробу. Вона буває поверхня (валова) або  глибока (алмазне гранування).

    При застосуванні валового шліфування на поверхні виробу створюють зрізи  у вигляді кола або овалу, а також надрізають на округлій поверхні пласкі грані (зазвичай не по всій довжині, а тільки на деяких частинах). Їх роблять за допомогою вертикальних кіл з звичайного каменя або ж штучної корундової сировини. Місце, яке пройшло шліфування, виходить матове та для відновлення на ньому проводять полірування на пробкових, дерев'яних або повстяних кругах.

    Алмазне гранування проходить головним чином  кришталевий посуд. Даний метод  включає в собі прорізання глибоких канавок, які створюють скопище  променів, зірок, або інших фігур.

    Глибоке гранування проводять на корундових колах. Кола з алмазною крихтою дозволяють стрімко прискорити швидкість прорізання. Доволі часто за для зменшення вартості вироби спочатку пресують, а потом по заглибленням обробляють різцем. Звичайно, такі вироби цінують ще менше.

    Після алмазного гранування вироби проходять  шліфування. Однак при цьому інколи заглиблення алмазної грані залишають  матовими. Потреби покупців різноманітні і склороби повинні враховувати  це.

    Завдяки алмазному грануванню вироби набувають особливого блиску та отримують гру світла, особливо це помітно при штучному світлі. Для глибокого шліфування можливо використовувати вироби різної товщі. Оскільки кришталеві вироби мають велику в'язкість та швидко віддають тепло, вироби з нього мають завжди товсті стінки. Саме такі вироби дуже добре витримують алмазне гранування [10].

    Алмазне гранування та шліфування по поверхні особливо мають сенс на виробах з  багатошарового кольорового скла. Зрізи  вивільняють нижні шари, візерунок  виходить різноманітного кольору.

    Наразі  розробляють нові методи прикрашення  виробів - плазмове запилення металів, скло порошків, фотохімічне гравірування та інше.

    Таким чином, проаналізувавши літературні  джерела, можливо зробити висновки, що саме склад скла здебільшого формує якість скляних виробів, формує його якість та призначення. Не менш важливим чинником у формуванні асортименту та якості скляних виробів є і технологія вироблення скла [10]. 

1.4 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання посуду зі скла

     У Положенні про поставки товарів  народного споживання вказується, що направляються товари підлягають обов'язковому маркуванню у відповідності з  вимогами ГОСТ 30407-96, технічних умов та особливих умов поставки або договору [7].

    Скляний столовий посуд у відповідності з ГОСТ 30407-96 маркують наступним способом:

    Маркування  виробів наносять на паперову етикетку, яку наклеюють безпосередньо  на виріб (застосування силікатного  клею не допускається) або в процесі  вироблення. Маркування споживчої (груповий і (або) індивідуальної) тари, групової упаковки з паперу і транспортної тари наносять на паперову етикетку або штампом [20].

    Допускається  не наносити маркування на споживчу тару, упаковану в транспортну.

  1. У маркуванні виробів на паперовій  етикетці вказують:

- товарний  знак і (або) найменування підприємства-виробника;

- артикул;

- масову  частку оксиду свинцю (тільки  для свинцевого і високосвінцевого  кришталю);

- позначення  цього стандарту.

    Етикетку  поміщають на кожен виріб. У комплектах етикетку поміщають не менш ніж на один виріб, в сервізах - на найбільшу виріб і не менш ніж на два інших.

    Допускається  не вказувати артикул в маркування виробів, упакованих в індивідуальну  тару.

    Маркування  у процесі вироблення повинна  містити товарний знак або найменування підприємства-виробника.

    Склад комплекту або сервізу вказують на споживчій тарі або на найбільшому  виробі.

    Допускається  за узгодженням зі споживачем не наносити маркування на вироби або наносити на частина виробів в партії.

  2. На вироби з свинцевого і  високосвінцевого кришталю допускається наклеювати етикетку з фольги або іншого матеріалу з вказівкою на ній масової частки оксиду свинцю. При цьому масову частку оксиду свинцю в маркуванні за 1 пунктом допускається не вказувати.

  3. На вироби, призначені для експорту, наносять маркування згідно з умовами договору або контракту.

  4. У маркуванні споживчої (груповий  і (або) індивідуальної) тари і  групової упаковки з паперу  вказують наступні дані:

- товарний  знак і (або) найменування підприємства-виробника;

- найменування виробів;

- артикул;

- кількість  виробів в одиниці для групової  упаковки (тари);

- номер  контролера і пакувальника;

- позначення  цього стандарту.

  5. Для сертифікованої продукції  знак відповідності або номер  сертифіката відповідності проставляють  у маркування виробів на паперовій етикетці та (або) у маркування тари і упаковки, а також в товаросупроводжувальної документації [11].

  6. Транспортне маркування - за ГОСТ 14192 [26] з нанесенням маніпуляційного знака "Крихке - обережно", "Верх" рис.1.

Допускається наносити зображення маніпуляційного знака на етикетку, призначену для маркування тари [20].

1              2

    1 - поверх; 2- обережно крихке.

                                    Рис. 1.4 Маніпуляційні знаки

    Упаковка  скляного посуду є відповідальною і заключної операцією випуску продукції, від якості якої може залежати і якість продукції, тому заводи-виробники повинні суворо дотримуватися правила упакування, щоб можна було гарантувати цілісність виробів під час їх транспортування до місця призначення [21].

    Неправильна упаковка може призвести до значних  втрат від бою, що викликає великі збитки [22].

    Упаковуватися скляні вироби повинні в споживчу (групову або індивідуальну) і  транспортну тару у вигляді пакетів, пачок, коробок. При упаковці в групову  споживчу тару при відсутності в ній гнізд, перегородок вироби повинні бути обгорнуті папером і перекладені рядами переліжним матеріалом. При упаковці в індивідуальну споживчу тару не допускається застосовувати прокладочний матеріал і загортання виробів. Вироби, загорнуті поштучно папером і перекладені стружкою, допускається комплектувати по кілька штук і упаковувати в папір з подальшою обв'язкою упаковки шпагатом. Маса брутто упаковка з паперу повинна бути не більше 8 кг [21].

    Як  транспортної тари застосовуються стандартні ящики, які вироби укладаються в споживчої (груповий або індивідуальної) тарі горизонтальними рядами. Кожний ряд прокладається гофрованим картоном або іншим переліжним матеріалом, вільні місця також повинні бути щільно заповнені переліжним матеріалом. Маса брутто кожного ящика повинна бути не більше 15 кг або 30 кг при наявності ручок на ящиках. Упаковані в ящики місцях з'єднання клапанів кришок заклеюються хрест-навхрест клейовий стрічкою або перев'язуються шпагатом (не менше трьох разів при застосуванні паперового шпагату). Дерев'яні ящики оббивають сталевою стрічкою [23].

    Транспортування скляних столового посуду допускається всіма видами критого транспорту. На вагонах або контейнерах завод-виробник зобов'язаний робити наклейки (написи) крупним шрифтом "Обережно - скло". У контейнери і вагони вироби містяться в упакованому вигляді, укладаються щільними рядами, починаючи від далеких (торцевих) сторін. Внизу поміщаються великі плоскі вироби, що мають підвищену механічну міцність. Кожний ряд прокладається щільним шаром дерев’яної стружки, вільні місця також заповнюються переліжним матеріалом на всю висоту вагона укладають 7-9 рядів. При відвантаженні товарів у контейнерах постачальники повинні вкладати на кожен контейнер опис відвантажених товарів [24].

      Зберігання скляних виробів повинно  здійснюватися в закритих і  сухих приміщеннях при стандартних  умовах: температурі 20±5°С й відносній  вологості 60±5 %. Підвищення вологості  повітря сприяє виділенню кислот  з пакувальних матеріалів, що  шкідливо впливає на скляні вироби, особливо кришталеві. При зберіганні важкі і плоскі вироби слід розміщувати внизу, а більш легкі, тонкостінні, складної форми - зверху. Щоб уникнути бою зберігати вироби на підлозі не рекомендується. Для збереження якості скляних виробів у процесі експлуатації підприємства-виробники забезпечують партії виробів супровідною документацією, яка, крім маркувальних даних, містить інструкцію по догляду за виробами, особливо для посуду зі специфічними властивостями типу ситаллової, загартованої - "Дюралекс" з боросилікатного скла і т. п. [20].

1.5 Висновки за  розділом

    Скляні  товари, їх якість, естетичні якості мають велике значення, саме тому що мають безпосередній контакт  з напоями, мають бути насамперед безпечними, функціональними та естетичними. Проаналізував ринок скляних виробів в Україні, можемо зробити висновки, що наданий асортимент може у повному обсязі задовольнити попит споживача як з точки зору якості та безпеки, так і з точки зору естетичних якостей. На ринку виявлено велике розмаїття посуду різних країн-виробників - починаючи з вітчизняного виробника і закінчуючи виробниками країн Сходу [25].

    Перед аналізом якості визначили основні фактори, які мають вплив на якість виробу. А саме - сировину, що застосовують для виготовлення скляних виробів та технологія виготовлення скляних виробів [21].

    Ознайомились  з вимогами до пакування, маркування, транспортування та зберігання посуду зі скла згідно з ГОСТ 30407-96 [20].

    Виробництво скляних виробів України має  у наявності якісну сировину, але не маємо модернізованих виробництв, що є великим впливом як на якість, так і на ціну українських виробів. Маємо у наявності декількох конкурентних виробників, як наприклад, Бережанський склозавод з великими потужностями та великим асортиментом виробів. Але споживач все частіше звертає свою увагу на дешеві вироби, такі наприклад, як вироби Китаю [3]. 

1.6 Мета  та задачі дослідження 

    Метою курсової роботи є товарознавча характеристика посуду зі скла, що реалізується на ринку  м. Харкова.

    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

Информация о работе Розвиток виробництва скла