Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Января 2012 в 15:08, реферат
Предметом дисципліни «Комерційне товарознавство» є вивченняконкурентоспроможності товарів і засобів підвищення цієїконкурентоспроможності, включаючи питання підвищення якості товарів ірозширення їх асортименту, класифікації, кодування та експертизитоварів, а також їх інформаційного забезпечення.
Основним завданням «Комерційного товарознавства та експертизи»
ГОСТ 5632-72
СТАЛИ високолегованих І СПЛАВИ Корозійностійкі, жаростійкої І
Жаропрочное
Цей стандарт поширюється на деформуючі сталі і сплави нажелезонікелевой та нікелевих засадах, призначені для роботи вкорозійно-активних середовищах і при високих температурах.
До чавуну умовно віднесені сплави, масова частказаліза в яких більше 45%, а сумарна масова частка легуючих елементівне менше 10%, рахуючи по верхній межі, при масовій частці одного зелементів не менше 8% у нижньої межі.
До сплавів на основі железонікелевой віднесені сплави, основнаструктура яких є твердим розчином хрому та інших легуючихелементів у железонікелевой основі (сума нікелю і заліза більше 65% приприблизному відношенні нікелю до заліза 1:1,5).
До сплавів
на основі нікелевої віднесені сплави,
основна структураяких є
Стандарт розроблений
з урахуванням вимог
683/ХIII-85, ИСО 683/XV-76, ИСО 683/XVI-76, ИСО 4955-83.
1. КЛАСИФІКАЦІЯ
1.1. Залежно від
основних властивостей сталі
і сплави підрозділяють
I - корозійностійкі
(нержавіючі) сталі і сплави, що
володіють стійкістюпроти
II - жаростійкі (окаліностойкіе) сталі
і сплави, що володіють стійкістюпроти
хімічного руйнування поверхні в газових
середовищах при температурахвище 550 °
С, що працюють в ненавантаженого або слабонагруженном
стані;
III - конструкційні
сталі і сплави, здатні працювати
в навантаженомустані при
1.2. В залежності від структури стали підрозділяють
на класи:
мартенситних - стали з основною структурою мартенсіта;
мартенситних-феритної - сталі, що містять у структурі крім мартенсіта, неменше 10% фериту;феритної - сталі, що мають структуру фериту;
аустенітної-мартенситних - сталі, що мають структуру аустеніту і мартенсіта,кількість яких можна змінювати в широких межах;
аустенітної-феритної - сталі, що мають структуру аустеніту і фериту (феритбільше 10%); аустенітні - сталі, що мають структуру аустеніту.
Підрозділ сталей на класи за структурними ознаками є умовним івироблено в залежності від основної структури, отриманої при охолодженністалей на повітрі після високотемпературного нагріву. Тому структурнівідхилення причиною забракованих стали служити не можуть.
1.3. Залежно від
хімічного складу сплави
2. МАРКИ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД
2.1. Марки та
хімічний склад сталей і
03Х16Н15М3Б (ЕІ844Б), масова частка сірки в
яких не повинна перевищуватинорм, вказаних
в табл. 1 або встановлених за угодою сторін.
2.2. У готової
продукції допускаються
2.3. У сталях і сплавах, не легованих титаном,
допускається титан вкількості не більше
0,2%, в сталях марок 03Х18Н11, 03Х17Н14М3 - не більше
0,05%, а в сталях марок 12Х18Н9, 08Х18Н10, 17Х18Н9
- не більше 0,5%, якщоінша масова частка
титану не обумовлена в стандартах або
технічнихумовах на окремі види сталі
і сплавів. За погодженням виробника зспоживачем
у сталях марок 03Х23Н6, 03Х22Н6М2, 09Х15Н8Ю1, 07Х16Н6,
08Х17Н5М3 масова частка титану не повинна
перевищувати 0,05%.
2.4. У сталях, не легованих міддю, обмежується
залишкова масовачастка міді - не більше
0,30%. За погодженням виробника зі споживачем
усталі марок 08Х18Н10Т, 08Х18Н2Т, 12Х18Н9Т, 12Х18Н10Т,
12Х18Н12Т, 12Х18Н9,
17Х18Н9 допускається присутність залишкової
міді не більше 0,40%. Для сталімарки 10Х14АГ15
залишкова масова частка міді не повинна
перевищувати 0,6%.
2.5. У хромистої
сталі з масовою часткою хрому
до 20%, не легованихнікелем, допускається
залишковий нікель до 0,6%, з масовою
часткою хромубільше 20% - до 1%, а
в хромомарганцевих
2.6. У хромоникельовой
і хромистої сталі, не
12Х18Н9Т, 12Х18Н10Т, 12Х18Н12Т масова частка залишкового
молібдену НЕповинна перевищувати 0,5%;
для підприємств авіаційної промисловості
в сталімарок 05Х18Н10Т, 08Х18Н10Т, 12Х18Н9, 12Х18Н9Т,
12Х18Н10Т, 12Х18Н12Тмасова частка залишкового
молібдену Не повинна перевищувати 0,3%.
В іншихсталях, не легованих молібденом,
масова частка залишкового молібдену
НЕповинна перевищувати 0,3%. На вимогу
споживача сталі марок 05Х18Н10Т,
08Х18Н10Т, 12Х18Н9, 17Х18Н9, 12Х18Н9Т, 12Х18Н10Т, 12Х18Н12Т
виготовляються ззалишковим молібденом
не більше 0,3%, сталі марок 05Х18Н10Т, 03Х18Н11,
03Х23Н6, 08Х18Н12Б, 08Х18Н12Т, 08Х18Н10Т - не більше
0,1%.
2.6.1. У сплавах на нікелевої і железонікелевой
засадах, не легованихтитаном, алюмінієм,
ніобієм, ванадієм, молібденом, вольфрам,
кобальт,міддю, масова частка перерахованих
залишкових елементів не повинна перевищуватинорм,
вказаних в табл. 3.
2.7. У сталей і сплавів, легованих вольфрам,
допускається масова часткаостаточного
молібдену до 0,3%. За угодою сторін допускається
більшевисока масова частка молібдену
за умови відповідного зниженнявольфраму
з розрахунку заміни його. молібденом
у співвідношенні 2:1. У сплаві
ХН60ВТ (ЕІ868) допускається залишкова масова
частка молібдену не більше 1,5
%. У сплаві ХН38ВТ допускається залишкова
масова частка молібдену не більше
0,8%.
Корозійностійкі стали
| Європа (EN) | Німеччина (DIN) | США (AISI)
| Японія (JIS) | СНД(GOST) |
| 1.4003 | X2CrNi12 | | | |
| 1.4512 | X2CrTi12 | 409 | SUH 409 | |
| 1.4000 | X6Cr13 | 410S | SUS 410 S | 08Х13 |
| 1.4002 | X6CrAl13 | 405 | SUS 405 | |
| 1.4006 | X12CrN13 | 410 | SUS 410 | 12х13 |
| 1.4024 | X15Cr13 | (410) | SUS 410 J1 | |
| 1.4021 | X20Cr13 | (420) | SUS 420 J1 | 20Х13 |
| 1.4028 | X30Cr13 | (420) | SUS 420 J2 | 30Х13 |
| 1.4031 | X39Cr13 | | SUS 420 J2 | 40Х13 |
| 1.4034 | X46Cr13 | (420) | | 40Х13 |
| 1.4016 | X6Cr17 | 430 | SUS 430 | 12Х17 |
| 1.4520 | X2CrTi17 | | | |
| 1.4510 | X3CrTi17 | 439 | SUS 430 LX | 08Х17Т |
| 1.4113 | X6CrMo17-1 | 434 | SUS 434 | |
| 1.4509 | X2CrTiNb18 | 441 | | |
| 1.4521 | X2CrMoTi18-2 | 444 | SUS 444 | |
| 1.4589 | X5CrNiMoTi15-2 | | | |
| 1.4310 | X10CrNi18-8 | (301) | SUS 301 | |
| 1.4318 | X2CrNiN18-7 | 301 LN | SUS 301 LN | |
| 1.4301 | X5CrNI18-10 | 304 | SUS 304 | 08Х18Н10 |
| 1.4303 | X4CrNi18-12 | (305) | SUS 305 | 12Х18Н12 |
| 1.4306 | X2CrNi19-11 | 304 L | SUS 304 L | 03Х18Н11 |
| 1.4541 | X6CrNiTi18-10 | 321 | SUS 321 | 08Х18Н10Т |
| 1.4550 | X6CrNiNb18-10 | 347 | SUS 347 | |
| 1.4401 | X5CrNiMo17-12-2 | 316 | SUS 316 | |
| 1.4404 | X2CrNiMo17-12-2 | 316 L | SUS 316 L | |
| 1.4571 | X6CrNiMoTi17-12-2 | 316 Ti | SUS 316 Ti | 10Х17Н13М2Т
|
| 1.4561 | X1CrNiMoTi18-13-2 | | | |
| 1.4435 | X2CrNiMo18-14-3 | 316 L | SUS 316 L | 03Х17Н14М2 |
| 1.4439 | X2CrNiMoN17-13-5 | S 31726 | SUS 317 | |
| 1.4539 | X1NiCrMoCu25-20-5 | N 08904 | | |
| 1.4565 | X3CrNiMnMoNbN | S 34565 | | |
| | 23-17-5-3 | | | |
| 1.4462 | X2CrNiMoN22-5-3 | S 31803 | SUS 329 J3L | |
| Європа (EN) | Німеччина (DIN) | США (AISI) | Японія
(JIS) | СНД (GOST) |
Жароміцні стали
| Європа (EN) | Німеччина (DIN) | США (AISI) | Японія
(JIS) | СНД (GOST) |
| 1.4713 | X10CrAl7 | | | 10Х17СЮ |
| 1.4724 | X10CrAl13 | 405 | | 10Х13СЮ |
| 1.4742 | X10CrAl18 | 442 | | |
| 1.4762 | X10CrAl24 | 446 | | |
| 1.4878 | X12CrNiTi18-9 | 321 H | | 12Х18Н10Т |
| 1.4828 | X15CrNiSi20-12 | 309 | | 20Х20Н14С2 |
| 1.4845 | X12CrNi25-21 | 310 S | | 20Х23Н18 |
| 1.4841 | X15CrNiSi25-20 | 314 | | 20Х25Н20С2 |
ЯКІСТЬ СТАЛИ
Корозійностійкі стали
| Марка | Хімічний склад,% |
| | |
| сталі | |
| | |
| за EN | |
Жароміцні стали
| Марка | Хімічний склад,% |
| стали | |
| EN | |
| | | Твердість | межа | відносить. | Жарост
|
| | | | | Подовження (при | ой-|
| | | | | Товщині) | кість |
| | | | | | ° С |
| | | Механічні властивості |
Жароміцні стали
| Європа | Спосіб | Механічні властивості
|
| (EN) | обробки | |
| | | |
| | С - | |
| | Хол.кат. | |
| | Н - | |
| | Гор.кат. | |
| | | Твердість | межа | відносної | Жарост
|
| | | | | Е | ой-|
| | | | | Подовження, | кість |
| | | | |% Min | ° С |
| 1С | гарячекатаний | с окалиною | для деталей
з | I c | | |
| | Є, с | | механічної | | | |
| | Термообработ | | обробкою або | | | |
| | Кой, без | | для застосування | | | |
| | Видалення | | у | | | |
| | Окалини | | високотемперату | | | |
| | | | Рной середовищі | | | |
| 1Е | гарячекатаний | без | вид | II a | | |
| | Є, с | окалини | механічного | | | |
| | Термообработ | | видалення | | | |
| | Кой, с | | окалини: | | | |
| | Механічним | | чорнова | | | |
| | Видаленням | | шліфування або | | | |
| | Окалини | | дробоструминної | | | |
| | | | Обробка, | | | |
| | | | Залежить від виду | | | |
| | | | Сталі і форми | | | |
| | | | Вироби | | | |
| 1D | гарячекатаний | без | звичайний | III
a | М2б, | C1 |
| | Є, с | окалини | стандарт для | | М3б, М4б
| |
| | Термообработ | | багатьох видів | | | |
| | Кой, | | сталей, | | | |
| | Протравленого | | забезпечує | | | |
| | Є | | корозійну | | | |
| | | | Стійкість, | | | |
| | | | Звичайний | | | |
| | | | Виконання для | | | |
| | | | Подальшої | | | |
| | | | Обробки. | | | |
| | | | Менш гладкі, | | | |
| | | | Ніж 2 В і 2 D | | | |
| 2Н | холоднокатаний | блискучі | холоднодеформір
| III a | | |
| | Ті, | | овани для | | | |
| | Зміцнені | | підвищення | | | |
| | | | Міцності | | | |
| 2C | холоднокатаний | гладкі, з | для деталей
з | III s | | |
| | Ті, з | окалиною | додатковим | | | |
| | Термообработ | після | видаленням | |
| |
| | Кой без | термообраб | окалини та | | |
|
| | Видалення | откі | механічної | | | |
| | Окалини | | обробкою або | | | |
| | | | Для застосований