Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2012 в 20:29, отчет по практике
ВАТ «Київмлин» створене за рішенням Київради від 17.06.99. Товариство є юридичною особою відповідно до законодавства України. Товариство має самостійний баланс, банківські рахунки, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг. Товариство має право здійснювати всі права та обов’язки, що не протирічять чинному законодавству України та відповідають меті діяльності товариства.
Загальні відомості про підприємство.
(Історія розвитку підприємства;організаційна структура;техніко-економічні показники підприємства.)
Характеристика асортименту продукції, що випускається на підприємстві.
Фактори,що формують споживні властивості продукції.
3.1.Характеристика сировини,аналіз джерел її постачання.
3.2.Характеристика технологічних процесів виробництва продукції та їх вплив на якість готової продукції.
3.3.Умови маркування,пакування та зберігання готової продукції.
4. Складові забезпечення безпечності та якості товарів.
4.1.Структура і функції служб,що займаються упралінням безпечністю та якістю продукції на підприємстві;
4.2.Законодавчо-нормативна база безпечності та якості продукції;
4.3.Вимоги до якості продукції.
4.4.Організація контролю якості продукції на підприємстві.
5. Характеристика дефектів,які виникають на різних етапах виробництва товарів,та їх вплив на якість готової прподукції.
6. Організаційні засади рекламної,презентаційної роботи і методів вивчення попиту на підприємстві.
6.1.Організаційні заходи підприємства щодо просування продукції на ринок.
6.2.Аналіз існуючих на підприємстві засобів вивчення попиту на продукцію підприємства.
6.3.Аналіз рекламацій на продукцію підприємства збоку споживачів.
7. Аналіз діяльності підприємства щодо охорони довкілля.
8. Організація засади охорони праці на підприємстві(організація роботи відділу охорони праці на підприємстві,методи і засоби охорони праці на підприємстві).
Висновки та пропозиції.
3.3.Умови
маркування,пакування
та зберігання готової
продукції.
Пакування борошна та виробів його переробки здійснюється в таких………: !
Борошно пшеничне
вищого сорту — пакети по 1, 2, 5, 10
кг та мішки по 50 кг;
Борошно пшеничне першого сорту — пакети
по 1, 2 кг та мішки по 45, 50 кг;
Борошно пшеничне другого сорту — пакети
по 2 кг та мішки по 45 кг;
Борошно пшеничне обойне — пакети по 2
кг та мішки по 45 кг;
Борошно житнє хлібопекарське обдирне
— пакети по 2 кг та мішки по 45 кг;
Борошно житнє хлібопекарське обойне
— пакети по 2 кг та мішки по 45 кг;
Борошно житнє хлібопекарське сіяне —
пакети по 2 кг та мішки по 50 кг;
Крупи манні — пакети по 1 кг;
Борошно з м’якої пшениці вищого сорту
(крупка) для макаронних та хлібопекарських
виробів — мішки по 50 кг;
Висівки харчові пшеничні та житні — мішки
по 20, 25, 30 кг;
Пшениця для куті — пакети по 2 кг та мішки
по 50 кг;
Зародок пшеничний харчовий — пакети
по 0,5 кг;
Продукти структуризовані з пшениці для
хлібобулочних виробів — мішки по 50 кг.
Відділ товарної нумерації:
Відділ надає
послуги по присвоєнню штрих-кодів
("бар-код", "barcode"), інформує про
призначення всесвітньої
Готує документи по вступу в асоційовані члени асоціації "ДжіЕс1 Україна", укладає договори на асоційоване членство учасників системи "GS1".
Надає допомогу в перекладі документів замовників на українську мову, редагує їх та вносить в електронну базу, виготовляє майстер-файли штрихових кодів.
Виконує всі роботи, пов'язані з пролонгацією договорів з асоціацією "ДжіЕс1 Україна" та їх перереєстрацією.
Всі юридичні та фактичні дії, пов'язані зі штриховим кодуванням товарів, відділ виконує у повній відповідності з договором на представництво та довіреністю асоціації "ДжіЕс1 Україна".
Зберігання: Мінімальний термін придатності: 12 місяців з дня вироблення
Умови зберігання: При дотриманні санітарно-гігієнічних норм в сухих чистих, добре провітрюваних, не заражених шкідниками складських приміщеннях при температурі, що не перевищує 25°С, і відносній вологості повітря не більше 75%.
4.Складові забезпечення безпечності та якості товарів.
4.1. Структура і функції служб,що займаються упралінням безпечністю та якістю продукції на підприємстві:
Відділ
з визначення якості,
добровільної сертифікації
та оформлення карнетів
АТА
Управління експертизи
та сертифікації
4.2.Законодавчо-нормативна база безпечності та якості продукції;
4.3.Вимоги до якості продукції.
Якість крупів і борошна визначають у кожній однорідній партії на основі результатів лабораторного аналізу середнього зразка, який відбирають у цій партії.
Однорідна партія крупів або борошна — це певна кількість продукції одного виду і сорту, однієї упаковки, призначена для одночасного приймання, здавання, відправлення або зберігання та оформлена одним документом про якість.
Якість крупів і борошна повинна відповідати вимогам нормативно- технічної документації як за органолептичними, так і за фізико-хімічними показниками.
Органолептичні показники у крупах— це їх зовнішній вигляд, колір, смак і запах.
Доброякісні крупи мають такий колір: рисові — білий з поодинокими зернами з кольоровими відтінками; Полтавські — жовтий; перлові — білий з жовтуватим, інколи зеленкуватим відтінком; вівсяні—сірувато-жовтий різних відтінків; ядриця — кремуватий з жовтуватим або зеленкуватим відтінком; кукурудзяні — білий або жовтий з відтінками; горохові — жовтий або зелений. Колір крупів швидкорозварюваних темніший порівняно із звичайними. Колір манних крупів залежить від марки: крупи марки "М" мають білий або кремовий колір, "Т" —кремовий або жовтий, "ТМ" — від білого до жовтуватого.
Смак крупів повинен бути властивий нормальним крупам певного виду зернової культури: не кислий, не гіркий і без сторонніх присмаків. Доброякісні крупи мають переважно прісний або трохи солодкуватий присмак. У крупах вівсяних пропарених 2-го сорту допускається специфічний слабкий присмак гіркоти. Також крупи повинні мати властивий їм запах. Не допускається запліснявілий і затхлий запахи. Сторонній запах у крупах може бути від наявності в них запашних домішок (полин та ін.). Швидкорозварювані крупи повинні мати смак і запах, властиві продукту, виготовленому з певного виду крупів.
З фізико-хімічних
показників у крупах визначають: вологість,
кількість доброякісного ядра, нелущених
зерен, зіпсованих ядер, засміченість,
зараженість шкідниками хлібних запасів
та ін. Вологість крупів не повинна перевищувати
від 10% (швидкорозварювані) до 15,5% (рисові,
манні). За кількістю доброякісного ядра
і засміченості визначають сорт крупів.
Цей показник нормується переважно в крупах,
що поділяються на товарні сорти (пшоно
шліфоване, рис цілий шліфований, гречана
ядриця, вівсяні неподрібнені і плющені).
У більш високих сортах крупів процент
доброякісного ядра вищий.
Норми засміченості, які допускаються в крупах, залежать від виду і сорту крупів. У манних і швидкорозварюваних крупах органічні і мінеральні домішки не допускаються. Також в манних крупах нормується зольність. У перерахунку на абсолютно суху речовину зольність манної крупи марки "М” не повинна перевищувати 0,60%, "МТ" — 0,70%, "Т" — 0,85%. У крупах, які поділяють на номери, і манних визначають розмір крупинок. Для швидкорозварюваних крупів нормується розварюваність, яка не повинна перевищувати, хв: для пшеничної, рисової і вівсяної крупів 20; гречаної ядриці — 25 (проділу — 15); перлової і ячної — ЗО.
Наявність у борошні мінеральних домішок визначають жуванням борошна, при цьому не повинен відчуватись хрускіт на зубах.
Фізико-хімічними показниками борошна вважають вологість, білість, зольність, крупність помелу, кількість і якість сирої клейковини (для пшеничного борошна), вміст металомагнітних домішок, зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів. Вологість борошна не повинна перевищувати 15,0%. Цей показник не тільки має вирішальне значення для зберігання борошна, а й впливає на вихід хліба. Білість борошна вищого сорту повинна бути не нижчою за 54 умовних одиниці приладу РЗ — БПЛ, 1- го — від 36 до 53, 2-го — 12—35. В оббивному борошні вона не обмежується. Зольність борошна є показником його сорту. Згідно з вимогами стандартів вона не повинна перевищувати, % :вищого сорту — 0,55, 1-го — 0,75, 2-го — 1,25, оббивного — 2,0%. Крупність помелу борошна має велике технологічне значення, вона визначається просіюванням на відповідних ситах. У хлібопеченні цінується борошно, яке має однорідні за розмірами частинки, що його утворюють. У пшеничному борошні стандарти нормують кількість і якість сирої клейковини. Кількість клейковини визначають відмиванням її вручну або за допомогою приладу, а якість — за кольором, запахом, пружністю, розтяжністю. Кількість сирої клейковини борошна вищого сорту не повинна бути нижчою за 24%, 1-го — 25, 2-го — 21, оббивного — 18%. Вміст металомагнітних домішок у борошні не може 12 перевищувати 3 мг на 1 кг.
Зараженість крупів і борошна шкідниками хлібних запасів не допускається.
У крупах
і борошні нормують допустимий рівень
токсичних елементів (свинець, кадмій,
миш'як, ртуть, мідь, цинк), мікотоксинів
( афлатоксин В1, зеараленон та ін.), радіонуклідів
і пестицидів.
4.4.Організація
контролю якості
продукції на підприємстві.
5. Характеристика дефектів,які виникають на різних етапах виробництва товарів,та їх вплив на якість готової продукції.
Причиною виникнення дефектів у крупах і борошні може бути використання недоброякісного зерна, порушення технології виготовлення, недотримання режимів і строків зберігання.
Дефектами крупів є знижений вміст доброякісного ядра, підвищений вміст нешеретованого зерна, висока засміченість (органічна, мінеральна).
Дефектним є борошно з низькими хлібопекарськими властивостями, наприклад, борошно з малим вмістом клейковини і низькою якістю її.
6. Організаційні засади рекламної,презентаційної роботи і методів вивчення попиту на підприємстві.
6.1. Організаційні заходи підприємства щодо просування продукції на ринок.
6.2.Аналіз існуючих на підприємстві засобів вивчення попиту на продукцію підприємства.
Розглянемо основні техніко - економічні показники діяльності ВАТ «Київмлин» за 2007-2008 рр. (таблиця 2.1)
|
6.3.Аналіз рекламацій на продукцію підприємства збоку споживачів.
7. Аналіз діяльності підприємства щодо охорони довкілля.
Для дотримання
вимог природоохоронного