Кава - це смаковий продукт, який виготовляють з обсмаженого насіння кавового дерева, фізіологічна цінність якого обумовлена наявністю в ньому алкалоїду кофеїну, ароматичних речовин і хлорогеновой кислоти.

     Оскільки  кава відіграє важливу роль в житті  людей, великого значення набуває оцінка його якості, тому метою курсової роботи є вивчення товарознавчої характеристики кави. Завдання курсової роботи наступні:

     дослідити стан ринку кави та кавових напоїв в Україні загалом, а також що реалізуються в торговій мережі м. Харкова;

     дослідити зразки відібраної кави за наступними показниками:

     органолоптичними;

     маркування  та пакування;

     фізико-хімічними властивостями;

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРиМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1.Стан ринку кави та кавових напоїв в Україні

      На  сьогоднішній день вітчизняний споживацький ринок за якісним складом кавових продуктів практично не відрізняється від ринків країн Європи. Особлива відмінність його полягає у наявності вітчизняної продукції В Україні в однаковій мірі присутні всі чотири види продукції: кава натуральна в зернах і мелена; кава розчинна 100%; кавові напої що включають натуральну каву; кавові суміші на основі розчинної кави (кава з цукром, кава з вершками та цукром та ін). Ще одна різновидність – кава без кофеїну (може бути як мелена, так і розчинна). З українських торгових марок кави та кавових напоїв лідирує продукція Львівського спільного підприємства “ГАЛКА ЛТД“. Це підприємство є вітчизняним лідером з 30-річним досвідом виробництва високоякісної кавової продукції. На сьогоднішній день “Галка“ виробляє близько чотирьох десятків видів продукції. Асортимент її розрахований на різні прошарки населення, з врахуванням не тільки матеріального стану, але і їхнього віку. Окремо представлена група кавових напоїв для старших людей та дітей будь-якого віку В напоях дозується вміст кави, що дуже важливо для покупців, тому практично кожна людина серед розмаїття продукції має можливість вибрати те, що найбільше підходить та корисно для її здоров’я. Також серед вітчизняних виробників відомі такі виробники, як: АТ „Одесахарчокомбінат” його продукція продається під торговою маркою „Одеська кава”, випускається як смажена в зернах, так і розчинна; та ЗАТ „Дніпропетровський комбінат харчових продуктів”, відомий торговою маркою „Золоте зерно”.

      Серед зарубіжних марок перше місце посідає фірма „Nestle”, що відома кавою „Nescafe”. В асортименті даної торгової марки представлені різноманітні види кави: „Nescafe Classiс”, престижний асортимент, що включає „Nescafe Gold”, „Nescafe Gold Decaf”(кава без кофеїну), „Alta Rica”, „Cap Colombie”, „Unser Bester”, а також новий продукт Nescafe 3*1 (кава з вершками та цукром). Вся продукція представлена в зручній та доступній упаковці – від 2 до 250 г.

      Друге місце посідає „Kraft Jacobs Sushard”, що представляє каву „Jacobs Monarch”, „Jacobs Maxima”, „Jacobs Golden Crystal”, „Jacobs Espresso” „Jacobs Monarch” мелену та смажену в зернах, а також каву без кофеїну. А також кавові суміші „3 в одному” з різними смаками.

      Також на Українському ринку кави та кавових  напоїв представлений слідуючий  асортимент кавовової продукції:

      „Monterrey”, „Tchibo”, „Luxor”, „Ambassador”, „Жокей”, „Maxwell House”, „Café Pele”, „Сarte Noire”, „Lavazza”, „Mill House” „Manhattan” „Ellitte Fort”, „Blaser”, „Петровская слобода”, „McCoffe”, „Milagro” та багато інших. При цому майже всі торгові марки представляють каву натуральну смажену в зернах, мелену, розчинну, а також кавові суміші.

     Особливу  нішу зайняли на вітчизняному ринку  компанії що займаються не тільки продажем, але і обжарюванням кави в Україні. Вони імпортують до України зелену каву, обсмажують її на вітчизняних фабриках і продають в основному в ресторани, дорогі супермаркети і кавові бутіки. Середня ціна за кілограм  елітного сорту складає 24 долари. Реалізація елітної кави – абсолютно особливий бізнес. Щоб утримувати позиції на ринку елітної кави, компаніям доводиться окрім постачань безпосередньо кави забезпечувати ресторани спеціальним устаткуванням для його приготування. Продаж елітної кави – єдиний вид кавового бізнесу, об'єми реалізації якого після кризи залишилися на тому ж рівні, що і до кризи. Основні ринки збуту цих компаній доводяться на крупні міста України.

      В кінці 1999 року правлінням України був  відмінений акцизний збір на ввіз кави в зернах. В чималій мірі дякуючи цьому на Українському ринку більш активними стали імпортери натуральної кави та внутрішні виробники кавових напоїв. Минулий рік вніс помітні корективи у відношення на Українському кавовому ринку, проте, положення найкрупніших операторів залишилось “непохитним“. Новим маркам, що надійшли на ринок, поки що не вдалося помітно потіснити лідерів. В той же час треба відмітити підвищення споживацького попиту на суміші — (кава з цукром, кава з вершками та цукром та ін.), як за рахунок появи нової групи споживачів , так і більш демократичної ціни.

      За  даними митної статистики, основними країнами - імпортерами зеленої кави в Україну є Чилі, В'єтнам, Фінляндія, Iндія, Австрія, Польща, Бразилія. Безперечним лідером за кількістю ввезеної продукції є Чилі. Так, минулого року з цієї країни було імпортовано 175455,2 кг зеленої кави на суму $299,25 тис. Майже стільки ж продукту надійшло з Фінляндії -131328,2 кг, проте його загальна вартість становила вже $523,94 тис. Взагалі, найбільше кавової продукції в Україну імпортують з Європи (39%) та Азії (38%). Це переважно недорогі марки, так, як небагатий український споживач насамперед цікавиться ціною, а не якістю кави та місцем її виготовлення. [23]

2.2. Маркетингові дослідження стану  ринку кави та кавових напоїв  в Україні

     Згідно  особливостей споживання товарів та послуг дослідники ринків поділяють територію України на 6 маркетингових регіонів. Як і більшість споживацьких товарів, кавові продукти населення різних регіонів України споживає по-різному. Якщо прийняти за 100% витрати населення на 8 основних напоїв – газовані безалкогольні напої, кава натуральна, кава розчинна, мінеральні води, молоко, пиво, соки, чай — то, за данними маркетингової компанії GFK-USM, доля кави в різних регіонах виглядає наступним чином: найбільш активними споживачами кави натуральної являються жителі Західного регіону, які витрачають на напій 6% грошей, що були виділені на купівлю напоїв. В півтора раза менша доля витрат на каву натуральну у населення міста Києва – 4% . За киянами слідують жителі Південного регіону – 3%. Населення Центрального, Східного та Північного регіонів витрачають на натуральну каву приблизно однакову частку коштів – по 2%. За часткою витрат на розчинну каву лідирує населення Південного регіону – 11%; за ним із значним відривом слідують жителі Сходу, Півночі,Заходу та столиці – по 9%. На останньому місці – Центральний регіон – 7%.

     За  даними дослідницької компанії GFK-USM, споживання натуральної кави на душу населення в Україні досягло 160 грамів, що у 8 раз більше ніж в Росії, але менше майже у два рази, ніж в Чехії (370 г на душу населення в рік), Словенії (340 г) чи Угорщині (350 г), і майже в три рази менше, ніж у Польщі (510 г). Для порівняння: в Норвегії кожен житель споживає 10,1 кг кави в рік, в Австрії – 8 кг, в Германії – 7,5 кг, у Франції – 5-6кг, в Бразилії – 4,1 кг, в США – 3,9 кг.[18]

     На  споживання всіх видів кавових продуктів в Україні впливає сезонність. Відмічено майже двократний (в порівнянні з середньомісячним показником) спад в період з травня по серпень. Зростання попиту спостерігається у вересні місяці,і досягає найвищого показника у грудні, перевищуючи середньомісячний (за рік) показник  приблизно у півтора рази.

Нажаль  можна відмітити, що Україна залишається  все ще більш “чайною “, ніж  “кавовою країною“. Одна з причин –  відносна дороговизна якісних кавових  продуктів. Проте, в порівнянні з середнім росіянином, середній українець більше споживає кави, в тому числі  натуральної. За данними компанії GFK-USM, із загальної маси кавових продуктів, що споживаються в Україні, частка меленої—19%, в зернах – 8%, розчинної – 30%; сумішей та напоїв – 43 %.

2.3. Аналіз асортименту кави, що реалізується в торговій мережі м. Харкова

      Аналіз  ринку кави та кавових продуктів  у місті Харкові показав, що насиченість ринку даним товаром досить велика. На ньому представлені марки як вітчизняних так і закордонних виробників, вся продукція розфасована від 2 г до 1,5-2 кг, що полегшує вибір покупця. Асортимент та об’єми реалізації кави та кавових напоїв на різних торгових підприємствах Харкова можна побачити в таблиці 2.1 
 

Таблиця 2.1

Асортимент та об’єм реалізації кави в торговій мережі м. Харкова

      Аналізуючи  дану інформацію, можна відмітити, що на ринку Харкова присутній широкий  асортимент продукції за її видом, який налічує: розчинної кави та кавових  напоїв 25-30 і більше найменувань, в  пакетиках приблизно 10-15, а меленої та в зернах 15-20. Говорячи про об’єми продаж, то вони свідчать про те, що в супермаркетах кава та кавові напої мають більший попит: по-перше за рахунок ціни (вона дешевша від тієї, що пропонується на інших видах торгових підприємств), а по-друге асортимент налічує більшу кількість найменувань, що дає змогу задовольнити смаки найвибагливішого споживача.

     Крім  того в Харкові стрімко розвивається культура споживання кави в спеціалізованих  закладах — кав’ярнях, про що свідчить їх чисельність в нашому місті. Майже всі кав’ярні працюють на професійному обладнанні та з натуральною кавою в зернах. І все більше людей віддає перевагу таким місцям. Тут можна провести ділову зустріч, романтичне побачення, чи просто провести час з книгою, чи журналом, смакуючи при цьому добру каву. Однією з кращих кав’ярень нашого міста можна вважати книжкову кав’ярню „KoKABA”, де гармонійно поєднанні дух кави з спокійним затишним духом бібліотеки. В кожній кав’ярні міста присутня своя неповторна родзинка, деякі з таких закладів навіть самі смажать каву. Так наприклад, нещодавно в центрі міста гостинно відкрила свої двері нова кав’ярня Львівської франшизи „Золотий дукат”. Тут кава підсмажується на очах покупця, по його замовленню або капризу. В Кав’ярні представлені букети кави власного приготування, за старовинними рецептами західної України. Крім того можна придбати зелену каву, і власноруч вдома її обсмажити, і вразити своїх гостей неповторною оригінальністю.

     Проте дослідження показують, що більшість  віддає перевагу все ж таки розчинній каві, ніж натуральній. Все це пояснюється тим, що її легше та швидше готувати. Лише справжні цінителі кави готують вдома натуральну, але таких небагато.

      В ході виконання курсової роботи було проведено опитування населення  в одному з супермаркетів міста. З опитаних громадян 44% віддали перевагу каві, ніж чаю. Респондентам пропонувалося вибрати найбільш переважну марку кави. Результати розподілилися таким чином:

     Nescafe – 44,5%

     Jacobs Monarch – 18,5%

     Tchibo – 14,8%.

     Café Pele – 7,4%

     Іншим маркам кави віддали перевагу 14,8% опитаних. На вибір кави вплинула найбільшою мірою ціна кави (26,9%);