Функціональні та ергономічні властивості товарів

Міністерство  освіти і науки  України

Луцький національний технічний  університет 
 
 
 

                                                          Кафедра товарознавства

та експертизи в митній справі 
 
 

Курсова робота

з дисципліни «Теоретичні  основи товарознавства» 

на

тему:        «Функціональні та ергономічні                                                                           властивості товарів» 
 
 
 
 
 

                                                          

                                                              Перевірила: асистент

кафедри товарознавства та

експертизи  в митній справі

Передрій  О.І.

Виконала: студентка групи ТЕМ-21

Поліщук Н.М. 
 
 
 
 

Луцьк 2008

ЗМІСТ 

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1.  ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ  ТОВАРІВ……………5

1. Загальна характеристика функціональних властивостей.5

1.2.     Розмірно-масові властивості………………….………….7

1.3.     Теплофізичні властивості……………………………….10

1.4.     Структурно-механічні властивості……………………..14

1.5.     Електричні властивості………………………………….18

1.6.     Оптичні властивості……………………………………..19

РОЗДІЛ 2. ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ  ТОВАРІВ……………….22

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ  СКЛА ЯК ОСНОВА                СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ…………….26

3.1.     Функціональні властивості скляних виробів…………..26

 3.2.     Ергономічні властивості скляних виробів……………..36

РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ  ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ……………………………………………………...38

ВИСНОВКИ……………………………………………………..……………46

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….48

ДОДАТКИ……………………………………………………………….……50 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 

     Товар, як продукт праці призначений  для продажу, має дві властивості - споживну вартість і вартість. Товарознавство переважно, вивчає споживну вартість товару, його корисність, здатність задовольнити певні потреби людини, суспільства.

     Роблять товар споживною вартістю функціональні  та інші споживні властивості, що створюються в результаті трансформації природних властивостей інгредієнтів, складових частин, напівфабрикатів, сировини і зміни їх під впливом технологій при виготовленні конкретного товару.

     Споживні  властивості - група властивостей виробу (продукції), які виявляються в процесі споживання та пов'язані з можливістю задоволення виробом (продукцією) деяких суспільних чи особистих потреб відповідно до його призначення (ДСТУ 2429-94).

     Властивості товарів, що задовольняють ті чи інші потреби людини, завжди якісно визначені і виступають, насамперед, як функціональні. Крім того, споживні властивості характеризують соціальну значимість, практичну корисність, зручність користування, естетичну досконалість, економічну ефективність і нешкідливість товару.

     Властивість є об'єктивною особливістю матеріалу, готової продукції або товару, що може виявлятися під час їх виробництва, оцінюванні, зберіганні і споживанні (експлуатації).

     Споживні  властивості товарів кількісно  характеризуються показниками споживних  властивостей. Номенклатура показників якості повинна відповідати номенклатурі споживних властивостей товарів. Структура споживних властивостей і показників змінюється залежно від призначення окремих груп товарів та рівня наших знань про товар. Тому після перегляду нормативних документів окремі властивості і показники вилучаються з них, а інші, навпаки, включаються. Номенклатура споживних властивостей і групових показників, що визначає якісні характеристики товарів широкого вжитку, поділяються на групи і підгрупи залежно від їх особливостей і потреб, які вони задовольняють.

     Крім  призначення, номенклатура споживних  властивостей і показники повинні враховувати також умови споживання (експлуатації) товару, рівень задоволення потреб, попит споживача та сприяти врахуванню вимог з метою підвищення якості товарів і ефективності їх споживання.

     Функціональні, ергономічні, властивості, безпека і надійність споживання (або експлуатація) доцільно назвати утилітарними властивостями товарів, тобто такими, які задовольняють матеріальні потреби людини.

     Об’єктом курсової роботи є скляні вироби і вироби із хутра.

     Предметом курсової роботи є функціональні та ергономічні властивості скляних виробів і виробів з хутра.

     Завданням курсової роботи є:

1. визначення основних показників функціональних та ергономічних властивостей товарів;
2. визначення факторів, які впливають на формування основних властивостей товарів;
3. дати оптимальну характеристику функціональним та ергономічним властивостям скляних виробів і виробів з хутра.

     Структура курсової роботи: вступ, 4 розділи, висновки і пропозиції, список використаних джерел, додатки.

     Інформаційно-методична  база курсової роботи – при написанні було використано підручники, навчальні посібники, Інтернет, ДСТУ, ГОСТи.  

       
 
 
 

РОЗДІЛ 1

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ 

     

1.   Загальна характеристика  функціональних властивостей

 

     Функціональна властивість товару — це споживна властивість, що обумовлює використання товару за його призначенням. Функціональні властивості є найважливішими при оцінюванні якості товарів. Функціональні властивості визначають відповідність товару цільовому призначенню і його здатність задовольняти потреби чи бути засобом для їх задоволення (наприклад, посуд для задоволення потреби в їжі). Функціональні властивості окремих груп непродовольчих товарів, таких як ювелірні вироби, сувеніри, антикварні предмети, парфумерні вироби, обумовлюються задоволенням лише соціальних потреб.

     При визначенні функціональних властивостей товарів необхідно встановити умови його використання за призначенням, що забезпечить найповніше задоволення потреб. Саме тому, що призначення і функції товарів досить різноманітні, різними є також їх функціональні показники. Так, для музичних товарів — це акустичні властивості; для годинників — точність ходу; для транспортних засобів — швидкість пересування; для літнього одягу — гігієнічність, легкість. Для харчових товарів визначальними властивостями функціонального призначення є енергетична і біологічна цінності. Функціональні властивості одягу і взуття забезпечують нормальне функціонування людського організму, створюючи для цього оптимальні умови (температура,  вологість,  газообмін тощо), тобто нормальний мікроклімат. Так, одяг та взуття повинні захищати поверхню тіла від забруднення пилом, піском, брудом, що й досягається використанням відповідних матеріалів і конструкційних виробів залежно від умов їх використання.

     Кожна функціональна властивість характеризується відповідними показниками. Так, для акустичних властивостей музичних інструментів основними показниками будуть діапазон та тембр звучання, точність настроювання, герметичність; для точності годинників — добовий хід, середній добовий хід, оцінювальне число. Енергетична цінність харчових продуктів виражається в ккал (Дж), біологічна — в кількості незамінних амінокислот, жирних кислот, вітамінів і мінеральних речовин. Для того, щоб одяг і взуття забезпечили оптимальні умови для людини, вони повинні мати відповідні теплозахисні властивості, що характеризується такими показниками, як теплопровідність, водопроникність, повітропроникність, паропроникність, гігроскопічність [7].

     Показники функціональних  властивостей поділяють на три групи: 

• показник досконалості виконання основної функції;
• показник досконалості виконання основної функції;
• показник виконання допоміжних функцій.

     Показник досконалості виконання основної функції, що характеризує корисний ефект споживання того чи іншого товару. Можуть бути якісними і кількісними. Так, для пральної машини — це якість і кількість випраного одягу, для піаніно —  якість звучання і діапазон частот, для металообробних інструментів — твердість, тощо.

     Показник  універсальності застосування  виробу характеризує широту діапазону умов і можливостей його використання за призначенням (крісло-ліжко, годинник-кулон), виконання виробом деяких додаткових функцій і операцій (в пральній машині — віджимання, сушіння, підсинювання, в електропрасці — зволожування білизни і виробів, в сучасному наручному годиннику — секундомірний пристрій та для вимірювання параметрів стану організму людини (частота пульсу), калькулятор.

     Показник  виконання допоміжних функцій характеризує поведінку виробу при транспортуванні, зберіганні, обслуговуванні і ремонті (налагодження, чистка, змащення виробу). Так, для взуття важливими в цьому плані будуть простота зберігання та догляду, можливість і легкість ремонту, тощо [7].

     Кількісні характеристики товарів виражаються через ряд фізичних величин, що визначаються як фізичні властивості. Фізичні величини вимірюються в основних, додаткових і похідних одиницях виміру, встановлених Міжнародною системою одиниць СІ.

     У процесі товарообігу, при проведенні контролю і при реалізації товарів кількісному виміру підлягають як одиничні екземпляри, так і товарна партія загалом.

     Залежно від природи їх можна підрозділити на такі групи:

• розмірно-масові властивості;
• структурно-механічні властивості;
• теплофізичні властивості;
• електричні властивості,
• оптичні властивості [22].

 
     

2.   Розмірно-масові властивості товарів

 

     Ці  характеристики представлені масою, довжиною, площею, обсягом.

     Маса  товарів — кількість товарів у визначеному обсязі, виражена в основних (кг) чи допоміжних величинах (мг, м, ц, т та ін.). Одиничні екземпляри товарів і товарних партій характеризуються абсолютною масою, що є індивідуальною для кожного з них та іноді використовується для їхньої ідентифікації. Одиниці виміру абсолютної маси досить часто використовуються для значення вартісної характеристики товару (ціна за 1 кг) і вказуються на етикетках, вкладишах і цінниках. Приймання, відпуск і реалізація товарів за кількістю також здійснюються, але найчастіше по абсолютній масі. Абсолютна маса служить одночасно показником якості, що регламентується стандартами і ТУ для багатьох видів споживчих товарів, особливо для харчових продуктів. Наприклад, маса горіхів, качанних капустяних овочів, сиру, ковбасних, кондитерських виробів, фарби, прального порошку. Маса використовується і для характеристики таких непродовольчих товарів, як тканин, паперу, шпалер, будівельних матеріалів. Іноді маса виражається в опосередкованих одиницях — кількість штук у 1 кг. У цьому випадку встановлюється середня маса одиничного екземпляра товару. Звичайно цей показник застосовується для дрібних товарів, для поштучного виміру яких вимагаються більш точні ваги і великі витрати на виміри. Середня й абсолютна маса одиничних екземплярів застосовується як класифікаційна ознака для характеристики деяких товарів. Так, одним із критеріїв розподілу яєць на категорії служить їхня абсолютна маса: до добірної категорії відносять дієтичні яйця масою не менш 60 г, до І – не менш 55 г, до П – не менш 44 г. Пшениця із середньою масою 1000 зерен 35 – 45 г вважається великою, З0 – 40 г – середньою, 20 – 25 г – дрібною. Для пакувальних одиниць і товарних партій застосовується абсолютна маса, що не тільки характеризує кількість вимірюваного об'єкта, але і служить ідентифікуючою ознакою (наприклад, чай індійський у пачках масою 100, 50 і 25 г; олійна фарба в банках масою 3; 2,3 і 1 кг). Масу партії в сертифікатах відповідності вказують для ідентифікації приналежності відібраних для іспитів зразків до конкретної партії [17].