Експертиза та товарознавча характеристика жувальних гумок

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-

ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

Кафедра «Товарознавства та експертизи продовольчих товарів» 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Експертиза продовольчих товарів»

на тему:

“Експертиза та товарознавча характеристика жувальних гумок” 
 
 

                                                                                    Студента 6 курсу 23 групи

                                                                                заочної форми навчання

                                                                                    товарознавчого факультету

Жука  Олексія Григоровича 
 
 

Науковий керівник:

професор Колтунов В.А.

     

Київ 2009

ЗМІСТ

стр.

Вступ

1.Історія розвитку  ринку жувальної гумки……………………………….….6

1.1 Сучасний  ринок жувальних гумок в Україні…………………...………..7

2. Складові компоненти жувальних гумок та їх роль у якості продукту…12

3. Класифікація та характеристика асортименту жувальних гумок ……..19

4. Характеристика пакування та маркування жувальних гумок ……….…22

5. Оцінка якості жувальних гумок різних виробників за органолептичними показниками………………………………………………..……...…….……26

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

           Звичка жувати гумку - не привілей американців, як думають багато хто. Задовго до нової ери стародавні греки жували смоляну мастику, у другому столітті нашої ери індіанці майя в Центальной Америці й ацтеки в Мексиці жували чіклі - сік (латекс) дерева саподиллы. Індіанці Північної Америки жували смолу ялини. Першим колоністам Нової Англії ця звичка прийшлася до смаку, а їхні нащадки через сто років навіть стали торгувати шматками ялинової смоли. Пізніше в продажі з'явився парафін для жування. У Сибіру споконвіків жували облатки, приготовлені з розплавленої й профільтрованої ялинової смоли, а на Україні й Північному Кавказі - вишневий   клей.

            Останнім часом гігієністи прийшли до висновку, що жувальну гумку (її готовлять із того самого чіклі, що жували індіанці, додаючи цукор, речовини – зм’якшувач, ароматизатори) можна застосовувати не тільки   як гігієнічне,   але і   як дуже   ефективний профілактичний і лікувальний засіб проти деяких хвороб зубів. Для цього в гумку вводять спеціальні добавки: мікроелементи (наприклад,   фтор),   фосфати.

            Сучасна жувальна гумка з'явилася  в 1869 році. Мексиканський генерал  Антонио Лопес де Санта Ганна  вирішив перевірити, чи можна  замінити каучук смолою дерева  саподиллы (Achros sapota), що привозили  із джунглів Кинтана-Роо (півострів  Юкатан) і називали «чіклі». Генерал звернувся по допомогу до американського винахідника Томасові Адамсові. Досвіди Адамса показали, що смола зовсім непридатна для виробництва гуми.

            Розмовляючи з генералом, Адамс  помітив, що той жує чикли  (виявилося, що застиглий сік саподиллы індіанці жували здавна). Винахідник приготував на основі чикли приємну на смак суміш, що, коли вона застигала, можна було дуже довго жувати, і вмовив місцевого аптекаря продати новинку. Так виникло американське виробництво жувальної гумки, що до початку століття стало невід'ємною частиною економіки США ... Адамс вклав у підприємство всього 55 доларів, а в 1963 році в США випустили біля 120 000 тонн жувальної гумки на суму в 183 мільйона доларів.

            Дотепер чіклі вивозять із Кинтана-Роо. Коли саподилла досягає 20 - 25-літнього віку, на її стовбурі (на висоті близько 10 метрів) роблять косі надрізи, що сходяться до підстави дерева в одні загальних каналів. Латекс стікає по надрізах і збирається в нижній частині каналу. За шість годин можна зібрати деяким більше кілограма смоли. Таку процедуру повторюють не частіше, ніж один раз у кілька років, але навіть у цьому випадку близько 15% дерев гине.

            Збір латексу триває 6 місяців  у році, а за цей час збирач - чиклеро встигає обробити 200-300 дерев. Зібраний протягом дня молочний сік саподиллы зливають у спеціальну посудину й кип'ятять до видалення з нього близько 67% води. Отриману в такий спосіб сіру напівтверду масу відливають у блоки по 10 кілограмів. Одна людина може заготовити до тонни сирого чіклі за сезон.

            До складу жувальної гумки  входить сік не тільки саподиллы,  але й інших рослин, наприклад  дерева джелутунг із сімейства  Apocynaceae, що росте в Малайї. Латекси  рослин сімейств Moraceae і Euphorbiaceae, які являють собою справжні каучуки (їх увозять із Британського Гондурасу, Колумбії, Венесуели), додають в еластичну жувальну гумку; її особливо люблять діти - з таких гумок, ретельно розжувавши їх, можна видути міхури, схожі на повітряні кулі.

      Актуальність даної роботи полягає у тому, що ринок жувальних гумок в Україні стрімко розвивається. Вимоги, що встановлено до якості жувальних гумок, нажаль, не завжди дотримуються, що дозволяє реалізовувати товар не відповідної якості.

      Метою даної курсової роботи є дослідження споживних властивостей та оцінка якості жувальних гумок.

      Об’єктом  дослідження курсової роботи є різни  види жувальних гумок.

      Для досягнення поставленої мети необхідно  віришить наступні завдання:

• проаналізувати стан сучасного ринку жувальних гумок;
• вивчити хімічний склад жувальних гумок;
• вивчити класифікацію та асортимент жувальних гумок;
• визначити та описати фактори, що впливають на формування споживних властивостей жувальних гумок;
• зробити товарознавчу оцінку органолептичних показників жувальних гумок;
• зробити висновки та пропозиції.[9]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Історія  розвитку ринку  жувальної гумки 

       Американець Джон Куртіс 23 вересня 1848 року  зробив першу у світі жувальну гумку — у домашніх умовах він розфасовував у папірці шматочки хвойної смоли. Через два роки винахідник почав додавати в жувальну гумку парафін, домішуючи спеції для запаху. Однак Куртісу не вдалося організувати масовий збут своєї продукції — вона не витримувала тривалого зберігання.

       Успішнішими виявилися жуйки Томаса Адамса, який 1871 року почав продавати чіклі — смолу саподилового дерева. У 1884 році він випустив першу жуйку зі смаком — лакричний Black Jack, який виробляє дотепер одне з дочірніх підприємств фірми Nostalgia Gums — Warner-Lambert Co.

       Але справжню революцію на «жувальному» ринку здійснив американський продавець мила Вільям Ріглі. У 1892 році він почав випускати Wrigley’s Spearmint, а роком пізніше — Wrigley’s Juicy Fruit. Ріглі додав у жуйку цукрову пудру, м’яту й фруктові добавки й розробив різні форми гумок — кульки, палички, пластинки.

       У 1915 році він провів рекламну кампанію, розіславши за всіма адресами з американської  телефонної книги посилки із трьома пластинками своєї продукції. Однак  широку популярність м’ятна жуйка  здобула тільки в 20-ті роки за часів  сухого закону в США. З її допомогою американці легко позбувалися запаху алкоголю.

       У 1928 році хімік Волтер Димер створив bubble gum — жуйку, з якої легко видувалися кульки. Цей винахід дозволив розширити  коло споживачів жувальної гумки  за рахунок дітей.

       У 1981 році оборот тільки американського ринку жувальних гумок становив $796 млн. Сьогодні в США на цю продукцію витрачають понад $2 млрд на рік. Обсяг світового ринку перевищує $15 млрд. 

       1.1 Сучасний ринок  жувальних гумок  в Україні  

       Жувальну  гумку жують і дорослі, і діти. Тому діяльність у цьому сегменті ринку дуже приваблива для багатьох виробників. Починаючи з 1850 року й до наших днів, ринок жувальної гумки динамічно розвивається, пропонуючи споживачам усе більше різноманітні асортименти.

       Максимальні темпи росту продажів жувальної гумки відзначаються в містах України із населенням більше 1 млн. чоловік. По даним ACNielsen, в 2008 році на частку міст-миллионников доводилося 38,5% натурального й 39,6% вартісного обсягу продажів жувальної гумки. Це багато в чому пов'язане з активним розвитком цивілізованих роздрібних форматів у великих українських містах (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк), і, як слідство, зсувом акцентів при збуті жувальної гумки на такий торговельний канал, як магазин.

       Український ринок жувальної гумки має потенціал для подальшого росту, однак вийде на докризовий рівень не раніше цього року. Це пов'язане з відносно невисокими доходами населення, а також конкуренцією з боку продуктів кондитерської галузі. На тлі постійно зростаючої пропозиції різноманітних товарів імпульсного попиту споживачеві важче зупинити свій вибір на конкретному продукті.

       З розвитком українського ринку жувальної гумки на ньому з'являється усе більше виробників. За останні десятиліття на вітчизняному ринку міцно зарекомендували себе насамперед компанії Wrigley і Dirol Cadbury. Обидві компанії мають своє виробництво на території країни, у результаті чого експортери плавно витісняються з ринку. Сукупна частка Dirol Cadbury і Wrigley по даним ACNielsen в 2007 році склала 94,7% у натуральному вираженні й 96,3% у вартісному обсязі продажів. Згідно даним агентства «Бізнес Аналітика», компанія Dirol Cadbury (бренди: Dirol, Malabar, Stimorol) в 2007 році займала - 35,7%, в 2008 році - 30,4% ринку у вартісному вираженні. Компанія Wrigley (Wrigley's, Orbit, Airwaves, X-Cite, Boomer) в 2007 році займала 61,1%, в 2008 році - 68,2% ринку.

       В 2007-2008 роках на світовому ринку жувальної гумки відбулися події, що мають пряме відношення до ситуації в Україні. Британський концерн Cadbury Schweppes Plc придбав компанію Adams. Тепер Adams, посідає друге місце у світі по виробництву жувальної гумки і є одним зі світових лідерів у виробництві кондитерських виробів з лікувальними властивостями. Також концерну Cadbury Schweppes належить турецька фірма Kent Gida Maddeleri Sanayii ve Ticaret A.S. У серпні минулого року компанія Cadbury придбала датську компанію Dandy A/S - виробника жувальної гумки Stimorol і Dirol. Новий альянс Dirol Cadbury LLC став одним з найбільших гравців кондитерського ринку України.

       Ринок жувальної гумки традиційно ділиться на два основних сегменти:

       1. Жувальна гумка для дорослих(chewing gum), сюди ж ставиться й подсегмент стоматологічної жувальної гумки для дітей.  

       2. Дитяча жувальна гумка – (bubble gum), тобто що надувається.

       

       рис. 1. Діаграма сегментів ринку дорослої та дитячої жувальної гумки

       За  даними дослідницької компанії «Бізнес  аналітика», у період з 2006 по 2008 рік спостерігався ріст у сегменті жувальної гумки для дорослих, його частка в загальному обсязі продажів у натуральному вираженні в 2007 році рівнялася 85%, а за 2008 року склала 88% (див. таблицю 1). Однак у сегменті жувальної гумки для дітей в аналогічному тимчасовому періоді спостерігався спад. В 2007 році частка цього сегмента в загальному обсязі продажів жувальній гумці в натуральному вираженні склала 15%, а в 2008 році знизилася до 12%.

       Незважаючи  на скорочення обсягів продажів дитячої  жувальної гумки, найбільші гравці проявляють зацікавленість у цьому  сегменті. Однієї із причин, що пояснюють таку активність, є бажання компаній-виробників «виростити» покупців, лояльних до їхньої продукції.

       Компанія Dirol Cadbury, продукція якої раніше не була представлена в сегменті bubble gum, у  квітні минулого року вивела на ринок  бренд Malabar. По даним «Бізнес Аналітика», частка марки Malabar у сегменті bubble gum на жовтень 2008 року становила 11,3% у вартісному вираженні. Активізувалися й «старі» бренди - "Хубба Бубба" (Wrigley) і Boomer. Частка марки "Хубба Бубба" виросла за рік (з жовтня 2007 по жовтень 2008 року) з 59% до 69,6% за вартістю, сукупна частка "Хубба Бубба" і Boomer склала в 2008 році 75,1% (по даним «Бізнес Аналітика»).

       Серед українських покупців жувальної гумки 52% становлять жінки й 48% становлять чоловіка; 75% - споживачі від 25 до 40 років, 25% - від 18 до 24.

       Українські споживачі віддають перевагу жувальній гумці без цукру. Дотримуючись споживчих переваг, компанія Wrigley повністю перейшла на виробництво жувальної гумки без цукру, замінивши його ксилітом або сорбітом. Сьогодні ринок жувальної гумки без цукру в України становить 75%.

       За  формою жувальної гумки домінуюче  положення на ринку займають подушечки, частка яких за вартістю склала 75,1% (по даним «Бізнес Аналітика» на січень-жовтень 2008 року). Найбільше активно розвивається продукція у формі пластинок і міні-пластинок, а популярність драже знижується - з 4,2% у січні-жовтні 2007 року до 2,9% у січні-жовтні 2008 року. Зростає інтерес споживачів до нового продукту - жувальній гумці у формі стрічки. По даним ACNielsen, її частка за лютий-вересень 2008 року склала 0,9% по обсязі й 1,1% за вартістю.