Експертиза та митне оформлення фарб для малювання

При експертизи кількості не виявлено відхилень. За документами і фактично виявлено 300 наборів фарб, розфасованих у картонні коробки.

Для проведення експертизи якості органолептичним методом необхідно було перевірити такі показники: колір фарби, світлостійкість, розтіканість, змиваємість, стираємість. Для цього експертом Давіденко Т. Є. було здійснено відбір зразків в присутності представника замовника. Відібрані проби (у кількості 5% від партії – 15 комплектів) було промарковано та опечатано оформленою етикеткою, після чого їх направили в лабораторію Полтавської ТПП за адресою м. Полтава, вул. Коцюбинського, 6. За результатами відбору зразків було складено акт про відбору за встановленою формою (додаток Н), в якому були зазначені показники якості продукції, які повинна визначити лабораторія.

Дослідження органолептичних показників показали, що колір фарби, світлостійкість, розносимість, змиваємість, стираємість відповідає стандарту ГОСТ 11481-75 (табл. 3.2).

Таблиця3.2

Органолептичні показники якості фарби для малювання «Студія»

За результатами проведеної експертизи був оформлений акт експертизи, який оформляється на бланку спеціальної форми. (додаток П).

3.3 Аналіз та оформлення результатів експертизи

Результати експертизи, проведеної на замовлення ТОВ «ЮЛіС» були оформлені у вигляді акту експертизи. Акт експертизи складається із трьох основних частин: загальної (протокольної), констатуючої та заключної. Для кожної частини характерний конкретний перелік відомостей, який визначається метою експертизи [21].

В протокольній частині вказуються:

                  номер акту експертизи - № 389;

                  дата складання - 25 квітня 2009 р.;

                  замовник - ТОВ «ЮЛіС», Україна, Полтава, вул. М. Бірюзова, 46 б, тел.: (0532) 508-508;

                  прізвище, імя, по-батькові експерта - Давіденко Т. Є.;

                  номер наряду - №389від 25 квітня 2009 р.;

                  назва оцінюваного товару -: фарба для малювання акварельна «Студія» у тубах та кюветах, набори по 12 та 24 кольори, виробництво ВАТ «Гамма»;

                  кількість оцінюваного товару – 300 наборів, маса брутто – 90 кг;

                  упакування – картонні коробки.

В констатуючій частині експертного висновку вказують:

                  завдання експертизи – проведення експертизи кількості та якості органолептичним методом;

                  представлена партія товару - фарба для малювання акварельна «Студія» у тубах та кюветах, набори по 12 та 24 кольори, виробництво ВАТ «Гамма»;

                  кількість товару - при проведенні експертизи кількості партії товару розбіжностей не виявлено;

                  якість товару - відхилень у якості та кількості не знайдено

У заключній частині міститься висновок експерта Давіденко Т. Є. з аналізом та оцінкою отриманих результатів по проведенню експертизи даної партії товарів Висновок за результатами експертизи експерт оформляв самостійно. При цьому зацікавлені сторони не були присутніми, щоб не вплинути на обєктивність висновку.

РОЗДІЛ IV МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ФАРБ ДЛЯ МАЛЮВАННЯ

4.1             Аналіз нормативних документів, які регламентують порядок переміщення фарби для малювання через митний кордон України

При здійснені зовнішньоекономічної діяльності для перевезення фарби для малювання необхідно, в першу чергу, закодувати товар згідно УКТ ЗЕД.

УКТ ЗЕД - це загальноукраїнський класифікатор товарів, застосування якого передбачено митним законодавством. У цьому «збірнику» представлена система класифікації товарів, призначена для їхнього кодування й ідентифікації при митній обробці [19].

Система цифрових кодів в УКТ ЗЕД дозволяє представити всю необхідну інформацію в зручній формі для збору, передачі, у практичній діяльності, в автоматизованій системі. Товарна номенклатура передбачає 5 рівнів деталізації товарів. Правильне визначення товару і його класифікація має вирішальне значення при визначенні ставок, пільг, платежів. У кодах УКТ ЗЕД строго дотримуються принципу однозначного віднесення товарів до тієї або іншої групи [10].

Так, фарба для малювання має код товару згідно з УКТ ЗЕД 3213100000 «Фарби художні всiх видів (для живопису, навчання, оформлення вивісок, модифiкованi тональні фарби, фарби для дозвілля тощо) у таблетках, тюбиках, баночках, пляшках, лотках тощо».

Державне регулювання переміщення через митний кордон фарби для малювання починається з отримання інформаційно-аналітичної довідки про товар (Додаток Р). Для оформлення документів необхідно визначити торговельну країну, яка ставка мита застосовується: повна чи пільгова, чи належить країна, до тих країн, з якими підписаний договір «Про режим найбільшого сприяння», або це країна СНД, з якою укладений договір «Про вільну торгівлю» [38]. Тобто з неї відомо, що якщо митний режим – імпорт, то ввізне мито становить 5%, а ПДВ - 20% (основою нарахування є вартiсть товару за специфікацією).

Головними документами, що регулюють розмір податків на ввезення товару є [38]:

1.                  Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на гармонізованій системі опису та кодування товарів.

2.                  Постанова Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1357 «Про запровадження єдиного платіжного документа для зборів на митному кордоні України» (Офіційний вісник України, 1998 р., N 35, ст. 1301). Цим Порядком визначається процедура справляння єдиного збору у разі переміщення транспортних засобів та вантажу через державний кордон.

За проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автомобільного транспортного засобу з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів одноразово, незалежно від режиму переміщення (ввезення, транзит), виду, місткості або загальної маси транспортних засобів та за єдиним платіжним документом справляється єдиний збір. Єдиний збір не справляється у разі [10]:

- перетинання державного кордону авіаційними та водними транспортними засобами, залізничними вагонами без вантажу, залізничними пасажирськими вагонами, легковими автомобілями; транзиту вантажу, що не підлягає пропуску через митний кордон та перевантажується на інший транспортний засіб у зоні митного контролю пункту пропуску, який є одночасно пунктом ввезення та вивезення цього вантажу;

- в'їзду та виїзду транспортного засобу в межах одного пункту пропуску через державний кордон без перетинання митного кордону;

- переміщення товарів трубопровідним транспортом та лініями електропередачі.

У разі ввезення вантажу та в'їзду транспортних засобів у пункт пропуску через державний кордон перевізник або уповноважена ним особа (суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності) (далі - перевізник) після проходження прикордонного контролю подає до митного органу товаротранспортні та товаросупровідні документи.

Єдиний збір може бути сплачений:

-власником транспортного засобу та вантажу;

-перевізником вантажу;

-іншою особою, уповноваженою власником або перевізником.

Сплата єдиного збору здійснюється [39]:

- готівкою - до уповноваженої установи банку, що знаходиться у пункті пропуску через державний кордон, через який переміщується транспортний засіб та вантаж, на рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено цей пункт;

-у безготівковій формі - шляхом попередньої сплати на відповідний рахунок митного органу, в зоні діяльності якого розміщено пункт пропуску, через який переміщується транспортний засіб та вантаж.

Допускається доплата коштів готівкою через приписну касу уповноваженої установи банку у пункті пропуску через державний кордон.

Закон України «Прозабезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні. Екологічний та радіологічний контроль здійснюється на митній території України також під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України [39].

4.2 Вимоги до порядку укладання зовнішньоекономічних контрактів в Україні

З інтеграцією України у світову економіку, угоди, у яких договірні суб'єкти господарювання перебувають по різні сторони державного кордону, уже давно не є чимсь незвичайним. Однак, далеко не у всіх випадках сторони такого договору (а він іменується «зовнішньоекономічним») знають про те, що законодавство України містить значна кількість вимог не тільки до процедури реалізації зовнішньоекономічних договорів (контрактів), але й до їхньої форми [10].

Згідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-XII від 16.04.1991р., під зовнішньоекономічним договором (контрактом) розуміється матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав й обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності [34]. Основним нормативним актом, що регулює форму зовнішньоекономічних контрактів, є Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки й з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001р. (далі - Наказ № 201).

Згідно Наказу № 201, зовнішньоекономічний контракт повинен містити: назву, номер договору (контракту), дату й місце його висновку; преамбулу; предмет договору (контракту); кількість й якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг); базисні умови поставки товарів (прийому-здачі виконаних робіт, послуг); ціну й загальну вартість договору (контракту); умови платежів; умови здачі (прийому) товарів (робіт, послуг); дані про впакування й маркування; форс-мажорні обставини; санкції й рекламації; порядок урегулювання споровши в судовому порядку; місцезнаходження (місце проживання), поштові й платіжні реквізити сторін.

Загальні вимоги до оформлення зовнішньоекономічного контракту:

1. Найменування, номер контракту, дату й місце його висновку.

Найменування залежить від змісту контракту (контракт купівлі-продажу, поставки, і т.д.), номер контракту й дата його висновки ставляться сторонами за узгодженням між собою. Місцем висновку контракту рекомендується вказувати Україну (конкретне місто), оскільки від нього може залежати територіальна підсудність споровши між сторонами, а також застосовуване судом право, якщо ці умови не визначені сторонами в контракті окремо.

2. . Преамбула.

У преамбулі варто вказати:

- повні найменування сторін контракту, під якими вони офіційно зареєстровані, із вказівкою держави, у якому реєстрація здійснена;

- скорочені найменування сторін, як контрагентів (наприклад, «Продавець» й «Покупець», «Замовник» й «Виконавець» і т.п.);

- дані особи, що представляють кожний з контрагентів під час підписання контракту, а також інформацію про документи, що підтверджує їхні повноваження;

- найменування документів, якими керуються контрагенти при висновку контракту (установчі документи, агентські договори, договори комісії й т.д.).

3. Предмет договору (контракту).

Необхідно вказати, який саме товар (послуги, роботи) один з контрагентів зобов'язується передати (здійснити) на користь іншого, із вказівкою точних характеристик (найменування, марка, сорт для товару, кінцевий результат для робіт) товару (робіт, послуг). Якщо такі детальні характеристики досить об'ємні, їх можна виділити в додаток до контракту, не забувши вказати в самому контракті, що такий додаток є його невід'ємною частиною. Якщо предметом контракту є переробка давальницької сировини, сам контракт (або додаток до нього) повинен містити технологічну схему такої переробки.