Експертиза та митне оформлення фарб для малювання

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, обчислена відповідно до положень Митного Кодексу. Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. При визначенні митної вартості іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ на день подання митної декларації.

Митна вартість товарів використовуються для [38]:

                  нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів);

                  ведення митної статистики;

                  у разі застосування штрафів, встановлених законами України.

Статистична вартість - митна вартість товару в тисячах гривень, що округлюється за правилами округлення. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Митна вартість визначається на базі документів, які надаються декларантом до відділу тарифів і вартості митниці:

                  копія вантажної митної декларації;

                  документи, що надаються для митного оформлення;

                  висновок товарної експертизи;

                  прайс-листи виробника чи продавця товару;

                  рахунок-фактура;

                  технічна документація;

                  довідка-розрахунок митної вартості.

Митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, декларант зобов'язаний визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. У разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, митний орган випускає товари у вільний обіг:

                  під гарантію уповноваженого банку - на строк до 90 календарних днів;

                  або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до:

                  митного органу вищого рівня;

                  та/або до суду.

В основу методів обчислення митної вартості ввезених товарів були покладені правила митної оцінки, що використовується членами Світової Організації Торгівлі (далі по тексту - СОТ). Члени СОТ при визначенні митної вартості керуються ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1947 року (далі по тексту - ГАТТ 1947) і Угодою про застосування статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі по тексті - Угода).

Основні умови при визначенні митної вартості товару [38]:

1.                  Митна вартість - це ціна CIF у тому місті, де товар перетинав митний кордон країни призначення.

2.                  Необмежений перехід права власності на товар від покупця до продавця, за винятком обмежень щодо конкретного товару з боку країни-імпортера.

3.                  Ціна угоди залежить тільки від якісних та кількісних характеристик самого товару.

4.                  Частина прибутку в будь якому вигляді не повертається продавцеві.

5.                  Експортер і імпортер не взаємозалежні.

6.                  Заборонено використання ціни внутрішнього національного ринку як базової розрахункової ціни.

Основний метод визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); Якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом застосовуються такі методи як:

                  за ціною договору щодо ідентичних товарів;

                  за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Митна вартість за ціною договору -це загальна сума всіх платежів, за товари, які імпортуються в Україну, які здійснюються на користь продавця або на користь продавця через третіх осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни:

                  комісійні винагорода агентові за надання послуг, пов'язаних з закупівлею оцінюваних товарів;

                  вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

                  вартість упаковки та робіт, пов'язаних з пакуванням;

                  ліцензійні платежі, сплачені як умова продажу оцінюваних товарів (патенти, знаки для товарів, авторські права)

                  частина виручки від подальшого перепродажу, товарів, що оцінюються, на митній території України, яка йде на користь продавця;

                  транспортно - заготівельні витрати оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України;

                  витрати на страхування цих товарів.

До митної вартості не включаються нижченаведені витрати:

                  плата за спорудження, складення, технічне обслуговування, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, або обладнання;

                  витрати на транспортування після ввезення;

                  податки та збори, які справляються в Україні.

Метод не застосовується в разі, якщо:

                  є обмеження на вільне обертання оцінюваних товарів, встановлені законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

                  стосовно продажу або ціни оцінюваних товарів є застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

                  покупець і продавець є пов'язаними між собою особами.

Особи вважаються взаємопов'язаними, коли:

                  вони є посадовими особами або директорами підприємств одне в одного;

                  вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

                  одна є роботодавцем, інша - найманим працівником;

                  одна з них прямо або опосередковано контролює іншу;

                  вони є членами однієї сім'ї.

Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість за методом наведеним вище є нижчою, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, то застосовуєтьсяметод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів [38]. При застосуванні цього методу за основу береться вартість операції з ідентичними товарами за умови:

                  оцінювальні та ідентичні товари імпортуються зоднієї країни;

                  час імпорту оцінювальних та ідентичних товарів є максимально наближеним - розбіжність не більше 90 днів;

                  співпадають фізичні характеристики, виробник оцінювальних та ідентичних товарів;

                  ідентичні товарів товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

За умови, що в Україну не імпортується ідентичні товари, то застосовуєтьсяметод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів [38]. При застосуванні цього методу за основу береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами за умови:

                  оцінювальні та подібні товари імпортуються зоднієї країни;

                  час імпорту оцінювальних та подібних товарів є максимально наближеним - розбіжність не більше 90 днів;

                  подібні товари виконують однакові функції, та вважаються комерційно взаємозамінними порівняно з товарами, що оцінюються;

                  подібні товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

При вирішенні питання про те, чи можуть товари розглядатись як однорідні, аналізуються такі їх параметри:

                  фізичні характеристики (розмір і форма; технічні характеристики; метод виготовлення);

                  матеріали, з яких виготовлені товари (наприклад, дерев’яна віконна рами чи виготовлена з пластика);

                  функції і сфера застосування (чи можуть товари виконувати однакові функції);

                  комерційна взаємозамінність (чи прийме покупець порівнювальний товар як замінник з погляду його функціонального призначення, та комерційних характеристик).

За умови, що в Україну ідентичні та подібні товари не імпортуються з однієї країни з оцінювальними, то застосовується метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості [38]. Для визначення митної вартості товарів за цим методом від оптової ціни товару, що реалізується на митній території України, віднімаються витрати понесені за час просування товару від митного кордону до оптового покупця:

                  за основу береться ціна одиниці ідентичного чи подібного товару імпортованого з третьої країни, якийпродається на митній території України. Оцінювані товари та ідентичні повинні продаватись в обсягах, які незначно відрізняються від партії оцінювальних товарів та в час, максимально наближений до дати ввезення оцінювальних товарів;

                  з ціни ідентичного чи подібного товару вираховуєтьсязвичайна торговельна надбавка, яку роблять для одержання прибутку та покриття загальних витрат продажу. Дані по торговельній надбавці подає декларант, або визначається митним органом;

                  з ціни ідентичного чи подібного товару вираховуютьсязвичайні витрати декларанта, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування та страхування оцінювальних товарів;

                  з ціни ідентичного чи подібного товару вираховуютьсясуми ввізного (імпортного) мита, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.

За умови, що в Україну ідентичні та подібні товари не імпортуються з однієї країни з оцінювальними; або в Україні ідентичні та подібні товари продаються в незначних обсягах з оцінювальними; або значно різниться час продажу оцінювальних та ідентичних товарів то застосовуєтьсяметод визначення митної вартості на основі додавання вартості[38]. Для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться інформація про їх вартість надана виробником, з додаванням витрат понесених за час просування товару від виробника в країні експорту до митного кордону України.Ціна виробника повинна складатися із сум:

                  вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів ( оцінка вартісних показників витрат виробника можлива за наявності технологічної схеми переробки матеріалів у товар, яка повинна містити витрати виробника на кожному з етапів виготовлення, що дасть змогу декларантам та митним органам здійснювати достовірну оцінку митної вартості);

                  до ціни виробника додається обсяг прибутку виробника у країні експорту;

                  до ціни виробника додається загальна сума витрат на завантаження, розвантаження, транспортування та страхування оцінювальних товарів до місця ввезення на митну територію України.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена ніяким із способів перелічених вище, використовують резервний метод. Сутність резервного методу полягає в тому, що при визначенні митної вартості допускається гнучкість при застосуванні методів викладених вище. Митна вартість імпортних товарів не визначається за допомогою резервного методу на підставі:

                  ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

                  ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

                  ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

                  мінімальної митної вартості;

                  фіктивної вартості.

Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України визначається на основі ціни, яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України [14].

До митної вартості товарів також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

                  на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України;

                  комісійні та брокерські винагороди;

                  ліцензійні платежі за використання об'єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен здійснити як умову продажу (експорту) товарів.

У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів визначається з урахуванням зазначених обмежень.

Індикативні ціни - ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися на відповідний товар на ринку експортера чи імпортера на момент здійснення експортної чи імпортної операції. Індикативні ціни встановлюються на товари [38]: