Експертиза та митне оформлення фарб для малювання

Присутність багатьох торговельних марок на ринку України не може повністю задовольнити попит. Тобто, якщо брати в процентному співвідношенні, то насиченість ринку художніми товарами становить менш 50% через постійне збільшення попиту. Вітчизняних підприємств у країні практично не має, а ті які зараз функціонують не в силах наситити ринок конкурентноздатною продукцією.

Серед основних виробників приладь для малювання в Україні можнавідмітити такі кампанії [5]:

1. ТОВ PaperHOUSE, м. Київ – виробництво матеріалів для офісу,художніх робіт, для дитячогомалювання.

2.                  ТОВ ТЕСС, художньо-експериментальний центр, м. Київ – виробництво акрилової, полівінілацетатної фарби, туші.

3.                  ТОВ «Мицар», м. Харків – виробництво паперової продукції, пластиліну, фарб.

4.                  ПП «Дельта Нік», м. Горловка, Донецька обл. – виробництво і торгівля товарами для дитячого художнього мистецтва і для професійної творчості.

5.                  ЗАТ «Західна промислова група», м. Нововолинськ, Волинська обл. – виробництво дитячих розвиваючих іграшок, товарів для дитячої творчості.

Також варто відзначити, що товари, які представлені в Києві, Харкові, Львові або Івано-Франківську, не завжди єв продажі в інших регіонах України [40]. Поганий асортимент у регіонах виправдовується більшою мірою капіталоємністю цього сегмента й повільним товарообігом.

Як зазначалося вище, всі художні товари розділяються на окремі товарні групи. У свою чергу лінійки товарів можна розбити на кілька цінових категорій: нижчу, середню й вищу. Що стосується фарб, то в першій ціновій категорії (до 30 грн.) знаходяться фарби російської компанії «ПодольскАрт» і вітчизняних виробників. Якість цих товарів не завжди влаштовує художників, хоча попитом ця продукція користується за рахунок невисокої вартості.

Торговельні марки «Луч» (м. Санкт-Петербург) і «Гамма» (м. Москва) можна визначити в середню цінову групу (до 100 грн.). Також варто відзначити, що на цих торговельних марках виховувалося не одне покоління художників, і вони досить відомі в художніх колах.

До третьої, вищої цінової категорії (більше 100 грн.) відносять художні матеріали, які імпортуються із Західної Європи. Товари торговельний марок «Maimeri», «Lefranc & Bourgeois», «Royal Talens» у радянські часи видавалися Союзом художників тільки іменитим майстрам.

Варто зупинитися також на цільовій аудиторії, що досить обмежена в даномусегменті ринку (рис 1.1).

Рис.1.1. Структура споживачів матеріалів для малювання

Основними споживачами товарів для малювання є художники, дизайнери, реставратори, іконописці, учні шкіл, студій, художніх училищ й інститутів. У процентному співвідношенні близько 60% покупців - студенти, 30% - художники, а 10% - люди не зв'язані безпосередньо з мистецтвом. В останні 10% також входить група споживачів, які займаються малюванням на аматорському рівні [29].

Загалом значна зміна сил на ринку художніх товарів можлива лише за умови масштабних інвестицій, появи нових великих гравців, або в результаті злиття або продажу бізнесу, а в найближчі роки ймовірність цього невелика. Ринок товарів для творчості демонструє дивну сталість. Позиції закордонних лідерів - «Гамма» і «Луч» - практично не міняються протягом десятка років, а їхня сукупна частка ринку незмінно становить порядку 70%.

1.1.1 Аналіз мотивації споживачів щодо покупки фарб для малювання.

При формуванні асортиментного ряду різниця між товарами для дитячої творчості і товарами для художників та студентів відчувається дуже чітко. Проте цей розподіл не офіціний, тому в цьому питанні існує своєрідна «формула успіху» (рис. 1.2).

Рис.1.2. «Формула успіху» для формування асортиментного ряду

Згідно Абрахаму Маслоу (американський психолог, засновник гуманістичної психології) базові потреби можна розділити на [46]:

1. Фізіологічні потреби. Організму притаманні одночасно і тенденція до інерції, ліні, мінімальної витрати зусиль, і потреба в активності, стимуляції, збудженні.

2. Потреба в безпеці. Сюди також входять потреби в стабільності, в залежності, в захисті, у свободі від страху, тривоги і хаосу; потреба в структурі, порядку, законі, обмеженні.

3. Потреба в приналежності і любові. Неможливість задовольнити потребу в любові та приналежності, як правило, призводить до дезадаптації, а часом і до більш серйозної патології.

4. Потреба у визнанні. Бажання і прагнення, пов'язані з поняттям «досягнення» (відчуття власної могутності, адекватності, компетентності, йому потрібно почуття впевненості, незалежності і свобод). Потреба в репутації або в престижі (повага навколишніх, статус, увага, визнання, слава).

5. Потреба в самоактуалізації. Прагнення людини до самореалізації, до актуалізації закладених у ньому потенцій. Прагнення до ідентичності.

6. Потреба в пізнанні й розумінні. В основі людської тяги до знання лежать не тільки негативні детермінанти (тривога і страх), але й позитивні імпульси: потреба в пізнанні, цікавість, потреба в тлумаченні і розумінні.

7. Естетичні потреби. Ті чи інші свідоцтва їх існування можна виявити в будь-якій культурі, на будь-якій стадії розвитку людства, починаючи з первісної людини.

Креативні потреби людей з яскраво вираженим творчим потенціалом виглядають більш важливими, більш значущими, ніж будь-які інші. Треба віддати належне таким людям - випробовуєма ними потреба в актуалізації творчого потенціалу не завжди викликана насиченням базових потреб, дуже часто вони творять всупереч незадоволеності.

Однак, не слід забувати, що людина, задовольнивши свою базову потребу, будь то потреба в любові, в безпеці або в самоповазі, позбавляється її не дивлячись на те, що задоволення потреби не може розглядатися як мотив.

Таким чином зрозуміло, що поведінка людини зазвичай обумовлюється найсильнішою на певний момент потребою. Коли відбувається задоволення потреб нижчого рівня, починає домінувати група потреб вищого рівня (рис. 1.3).Потреба, що вже задоволена, перестає визначати поведінку, не діє як чинник мотивації, і подальша поведінка обумовлюється потребами наступного рівня [46].

Рис. 1.3. Піраміда потреб А. Маслоу

Згідно з цією теорією товар, що реалізується, задовольняє потреби вищого рівня, тому одним із значних факторів впливу на цей сегмент ринку має зовнішнє середовище, адже від рівня життя населення залежить рівень споживання цієї групи товару.

Починаючи формування асортименту товарів для малювання, потрібно визначитись з кінцевою потребою споживача (табл. 1.2), а також необхідно володіти інформацією про властивості товару, тобто про склад продукції, про її правильне застосування, міри перестороги та ін. Це потрібно для того, аби знати, яку продукцію можна запропонувати дитині, а яку професіоналу.

Для стимулювання уяви покупця спеціалісти рекомендують демонструвати застосування пропонованих матеріалів на прикладі готових виробів. Наприклад, якщо це фарба для розпису по тканині, то варто показати зразок готового виробу [44].

Таблиця 1.2

Аналіз потреб споживача у товарах для малювання

1.2 Класифікація та характеристика асортименту фарб для малювання

Фарби для малювання представляють собою природний або синтетичний пігмент, затертий на якій-небудь зв'язувальній речовині (маслі, клейовій емульсії й ін.).

Виготовляються фарби наступних видів: акварельні, гуаш, темперні, масляні, рельєфні пасти, фарби для малювання в сухому виді [3].

За консистенцією фарби поділяють на:

                   сухі;

                   напівсухі;

                   пастоподібні.

За світлостійкістю фарби діляться на групи:

                   світлостійкі – не змінюють колірний тон;

                   середньо-світлостійкі – незначно змінюють колірний тон;

                   мало-світлостійкі – змінюють колірний тон.

За комплексністю фарби поділяють на:

                   одиничні (один колір в індивідуальній упаковці);

                   набори (по 6, 12 24 кольори в упаковці).

Фарби акварельні – водорозчинні фарби, які готовлять із природних і синтетичних пігментів. Вони відрізняються високою світлостійкістю і яскравістю. Основною властивості цих фарб є прозорість. До складу акварельних фарб, окрім пігментів входять зв'язуючі речовини (гуміарабік, декстрин і інші речовини), пластифікатор (гліцерин) і мед (для збереження фарб у тубах) [28].

Акварельні фарби виготовляються на водорозчинних зв'язувальних речовинах, головним чином на клеях рослинного походження, тому їх щеназиваються водяними фарбами.

Головна зв'язувальна речовина акварелі - гуміарабік - легко розчиняється у воді, але не дозволяє один сирий шар фарби перекривати іншим. Тому ж в акварелі важко досягти кладки рівномірного шару. Акварель вимагає швидкої роботи, але її привабливість саме у свіжості й швидкості враження. Біле або барвисте тло, що просвічує крізь тонкий шар фарби, навмисно незакриті поля білого паперу; текучі, м'які, світлі переходи тонів - головні стилістичні ефекти акварелі.

Фарби гуашеві — це клейові фарби, що криють, утворюючи щільні непрозорі шари, до складу яких крім барвників входять білило або каолін. Домішка білил надає гуаші матову бархатистість, але при висиханні кольори трохи вибілюються (висвітлюються), що повинен ураховувати художник в процесі малювання. За допомогою гуашевих фарб можна перекривати темні тони світлими. Висохле зображення, зроблене гуашшю, злегка світліше вологого, що робить складним підбор кольорів [28].