Ассортимент косметических товаров

ЗМІСТ

 

Вступ

1. Огляд літератури

1.1 Стан ринку косметичних товарів в Україні. Роль імпорту.

1.2 Чинники  формування асортименту косметичних  засобів догляду за тілом

3. Вимоги до якості косметичних засобів догляду за тілом

2. Дослідна частина

2.1 Класифікація асортименту та характеристика косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

2.2 Контроль якості косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

Висновки та пропозиції

Література 

 

ВСТУП

 

Основне завдання косметики полягає в збереженні здорового тіла та догляду за ним, тобто в покрашенні його природного вигляду.

Зв’язок організму  людини із зовнішнім середовищем  відбувається через шкіру. Цей зв’язок  здійснюється через систему нервових закінчень, кровеносних судин. сальних та потових залоз.

Відсутність агресивних інгредієнтів свідчить про  те, що косметика має діяти досить м’яко, ненав’язливо та повільно. До складу сучасних косметичних препаратів входять  нові , виготовлені за передовими технологіями, компоненти, ефективність яких доведена проведеними дослідженнями. При створенні рецептури професіонали керуються головним принципом – в кремових композиціях повинні бути саме такі інгредієнти і саме в тому співвідношенні, при яких дія одних повинна враховувати дію других.

Метою даної  курсової роботи є вивчення асортименту, споживних властивостей та якості косметичних засобів по догляду за тілом на матеріалах магазину “Фіалка” .

Завдання:

• розглянути чинники формування асортименту косметичних засобів догляду за тілом;
• вивчення класифікації і характеристики асортименту косметичних засобів догляду за тілом.
• розгляд характеристики показників якості косметичних засобів догляду за тілом
• проведення аналізу асортименту косметичних засобів догляду за тілом
• проконтролювати якість косметичних засобів догляду за тілом.

 

 

 

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 СТАН РИНКУ  КОСМЕТИЧНИХ ТОВАРІВ В УКРАЇНІ.  РОЛЬ ІМПОРТУ

 

 

Ринок парфумерно-косметичних  товарів України на теперішній час є одним з найбільших, після традиційних лідерів за обсягами продажу — ринків алкоголю, тютюну, продуктів харчування.

Парфумерія  і косметика складають особливу групу непродовольчих товарів, виконуючи різноманітні функції: вони задовольняють духовні та естетичні потреби людини, мають лікувально-гігієнічне призначення, впливають на самопочуття, зовнішній вигляд людини. Це товари повсякденного вжитку, без яких важко уявити сучасне і повноцінне життя людей.

Слово косметика (від cosmetike) означає "майстерність прикрашати”. Використання косметичних засобів походить з глибокої давнини. З незапам'ятних часів у всіх народів широко застосовувались різні природні речовини для прикрашання обличчя і тіла, у релігійних обрядах, чарівництві, магії тощо. Сучасне поняття косметики значно ширше: косметикою називають і засоби догляду за шкірою, волоссям, за ротовою порожниною і зубами, засоби для запобігання передчасному старінню шкіри, для виведення багатьох дефектів шкіри, для профілактики деяких захворювань та ін.

Косметичні товари мають  свої особливості, які належать тільки цій товарній групі. Головні вимоги до них - нешкідливість для людини, тому що вони безпосередньо контактують із тілом людини, вбираються шкірою. Вони повинні чинити сприятливий вплив на стан шкіри, волосся, зовнішній вигляд людини, її настрій. У різні періоди життя людини косметика вирішує різні завдання, тому методи використання і склад косметичних препаратів також різні. У першій половині життя людини головне місце посідають питання гігієни і профілактики, у другій - запобігання передчасному старінню, тобто лікувальні функції.

Асортимент косметичних  товарів значно ширший і більш  різноманітний за призначенням, ніж парфумерні товари: засоби для догляду за шкірою (креми — для догляду за шкірою обличчя; за шкірою рук; для шкіри ніг; дитячі; окремого призначення; інші засоби для шкіри); засоби для догляду за волоссям (фарби для волосся; засоби для миття волосся - мило, шампуні; засоби для зачісок; засоби для укріплення волосся? інші засоби); засоби для догляду за зубами і ротовою порожниною (зубні пасти, порошки, елексири, дезодоранти); засоби для гоління і після гоління (креми для гоління; креми після гоління; лосьйони; інші засоби); декоративна косметика (фарби для брів, вій, вік; пудра; рум'яна; лак для нігтів); різні інші засоби (гліцерин; вазелін; засоби від комах; інше).

Усередині груп асортимент підрозділяється за цільовим призначенням, видам, особливостями застосування (крем нічний, денний), складом (крем на жировій основі, водоемульсійний), характером дії (крем зволожуючий , відбілюючий), консистенцією, найменуванням, типом упаковки, матеріалом споживчої тари, масою упаковки. Деякі види косметики класифікують за кольором - лаки для нігтів, фарби для волосся, пудра та ін.

Різні ароматичні речовини, бальзами, настої, креми були відомі понад двадцять століть тому. До Європи парфумерія і косметика прийшли з Єгипту та країн Близького Сходу і одержали найбільше поширення у Франції, Греції, Італії. Потім вони розповсюдилися в інших країнах.

Відомо, що Україна  другий по значності  ринок колишнього СРСР. Ця країна приваблива як для західних, російських, так і для місцевих компаній. Не дивлячись на те, що українські покупці мають багато спільних якостей з російськими, але все ж вони мають свої відмінності, тобто українки більше надають перевагу у використанні декоративної косметики, ніж росіянки.

В Україну  в широкому асортименті імпортується парфумерія і косметика багатьох західних країн: Swarzkopf, Nivеа, Wella, Florena (Німеччина), Oriflame (Швеція), Lumene (Фінляндія), Роllena (Польща), Alen Мак (Болгарія), Неnkel Соsmetiks (Австрія), Lander, Waruer Cosmetiks, Johnsons, Mary Kay, Artmadic Cosmetiks (США), а також продукція країн Близького Сходу, але за минулі роки в кінці 90-х на третьому по величині ринку Східної Європи виник значний спад попиту на косметику та парфумерію с 541,6 млн. доларів в 1995 г. до 488,5 млн. доларів в 1999 г [3]. Такими, по думці експертів, виявлись для України наслідки кризи в Росії. Продаж селективних марок, які були вище наведені значно скоротилися. Масові марки - L`Oreal, Max Factor - також відчули на собі важкий удар. В наслідку оптовики змінили пріоритети закупок, віддаючи перевагу більш дешевим маркам, так як для українських жінок важливим був фактор ціни. Однак після спаду галузь знову пережила період свого відновлення. По оцінкам ряду експертів, річний об’єм продаж декоративної косметики - 0-200 млн. При цьому існує значний потенціал росту вживання цієї продукції.

Також цікаво знати, що парфумерію і косметику  закордонного виробництва умовно можна поділити на дві групи: елітну і продукцію так званого мас-маркетингу (масового споживання). Остання, у свою чергу, поділяється на дешеву, середнього рівня і більш дорогу.

Основними факторами  формування асортименту та якості парфумерно-косметичних товарів є вихідна сировина, кількісний і якісний склад засобу, а також особливості його виробництва (консистенція, характер упаковки, вид споживчої тари, ємкість одиниці виробу, інше).

Для виробництва  косметичних засобів використовується широкий спектр сировинних речовин: рослинні масла, тваринні жири, продукти переробки жирів, воски (як структуроутворювальний компонент), продукти переробки нафти, вітаміни, поверхньо-активні речовини, білкові речовини, спирти, кислоти, різні лікарські препарати, спеціальні домішки, інше. Склад косметичного виробу залежить від його призначення, виду, характеру дії, інших характеристик косметичного засобу. Усі споживчі властивості косметичного засобу насамперед залежать від його складу, якості сировини.

Краща якість косметики досягається за рахунок  постійного впровадження у виробництво сучасних технологій, якісної прогресивної сировини. Встановлено тісний зв'язок між схильністю фірм до нововведень і їх успіхами у міжнародній торгівлі. У теперішній час споживачі більше турбуються про своє здоров'я, їм небайдуже походження і функціональний напрямок інгредієнтів косметичної продукції, що інколи і визначає попит на ринку.

Основними напрямками розвитку сучасного асортименту  косметичних товарів є використання натуральної сировини, поширення продукції з лікувальним ефектом. Це характерно як для закордонних виробників, так і для вітчизняних. Французька фірма L’Oreal пропонує серію кремів і емульсій на основі фруктових кислот з вітамінами. Фірма Сhristian Dіог почала використовувати в кремах для шкіри ефективні липосомні домішки з лікувальним впливом. Українсько-російсько-французська фірма "Біозон” (м. Донецьк) виробляє серію кремів за доглядом шкіри на основі речовин, які виділені з медичної п’явки. Також велике значення для парфумерії і косметики має упаковка і зовнішнє оформлення виробів. Упаковка не тільки повинна сприяти зберіганню якості товару, а, як і зовнішнє оформлення, є одночасно рекламою товару, маркою виробника і показником якості, конкурентоспроможності товару, від яких залежить споживчий попит і ціна товару.

Темпи росту парфумерно-косметичного ринку  значно піднялися,і шансів та перспектив «отримати на красі» значно більше. Отже я хочу проаналізувати обсяг продажу косметичних виробів.

На споживчому ринку за обсягами продажу косметика посідає четверте місце. Спеціалісти підрахували, що тільки на гігієнічну косметику (мило, шампунь, зубну пасту, засоби догляду за шкірою) населення України щомісячно витрачає близько 400 - 500 млн. грн., або 5 млрд. грн. на рік [3]. Середньостатистична родина витрачає на косметику менше 3 - 5 грн. на місяць практично не може. Багато парфумерно-косметичних виробів є предметами повсякденного користування, і тому вони мають стійкий попит.

У структурі  продажу і споживання переважають  косметичні товари (близько 65 - 70 % загального обсягу), в основному засоби догляду за волоссям і шкірою. Це стосується і українського ринку, що помітно з реклами на телебаченні та у пресі. Найбільшим попитом серед споживачів косметики користуються креми для обличчя і шкіри рук. Щорічний обсяг продажу окремих груп косметичних виробів є таким:

- засобів  для догляду за шкірою —  на загальну суму близько 
100 млн. грн. Структура продажу: засоби для догляду за шкірою для обличчя - 79 %, креми для шкіри рук - 17 %, засоби для догляду за 
шкірою тіла - 4 %; (рис.1.1)

Рис. 1.1 - Структура  продажу: засобів по догляду за шкірою

 

У теперішній час український парфумерно-косметичний  ринокпереживає стадію розвитку, про що свідчать прагнення фірм, що працюють на ньому, завойовувати нові ніші [3]. Дешева продукція, що наситила ринок, повільно витискується більш дорогими товарами. Особливого успіху на українському ринку досягають закордонні фірми, такі як Avon, Oriflame, Schwarzkopf & Henkel, Unilever, Wella AG, Procter & Gamble. Той факт, що великі імпортери збільшили за рік обсяги продажу своєї продукції в середньому у 1,5 раза, говорить про значну ємність вітчизняного ринку - місця на ньому поки що вистачає всім. Однак сучасне становище на ринку - не на користь українських виробників. Господарями почувають себе оператори, що реалізують імпортну парфумерію і косметику, яка вигідно відрізняється від вітчизняної продукції широтою асортименту, ефективним зовнішнім оформленням, розвинутою рекламою.

 За більшістю товарних груп продукція іноземного виробництва складає 60 - 90 від загальної кількості пропонованого товару,а в середньому по 
ринку 70 - 75 %. За такими товарними групами і видами товарів, як 
зубна паста, дезодоранти, креми для гоління, лак для волосся,                            декоративна косметика, туалетна вода, ринок України майже на 95-100 % 
заповнений імпортною продукцією.

За даними незалежних експертів, тільки у Києві  нараховується понад сто фірм, які займаються імпортом парфумерно-косметичних товарів. Із них п'ять фірм імпортують елітну продукцію - "Тенде-Україна”, Real Distribution, Hexagone, "В.В.”, "Роксолана”, причому три перших, крім цього, ввозять і товари групи "мас-маркетингу'. У цілому по Україні понад шістсот фірм спеціалізуються на дрібнооптовій та роздрібній торгівлі парфумами і косметикою.

Кожна фірма  застосовує власну тактику розповсюдження товару. Деякі імпортери постачають продукцію відразу до магазинів, тобто доводять їх до кінцевого споживача. Ця методика ефективна при просуванні елітної продукції, бо дозволяє "виховувати ” свого покупця, прививаючи йому певний смак. Інші імпортери утворюють широку дилерську мережу і просувають продукцію, незважаючи на умови роздрібної реалізації. Такий підхід розумний при розповсюдженні "мас-маркетингової” продукції. Між великими постачальниками і кінцевими споживачами є, як правило, один-два посередники, які можуть виконувати умови з обсягів закупівель, що висуваються великими оптовиками. У складних умовах становлення ринкових відносин українські виробники також намагаються змінити стару тактику продажу. Практично всі виробники перетворилися на виробничо-торговельні підприємства, мають свої торговельні підприємства, здійснюють як оптову, так і роздрібну торгівлю своєї продукції.