Поняття про нервово-психічний  розвиток дітей, його особливості в  різні періоди  дитячого віку. Типи вищої нервової діяльності (ВНД) і фазові стани  у дітей та їх значення для виховання.

    Нервова система починає формуватись  ще з другого тижня внутрішньоутробного розвитку з дорсального потовщення ектодерми.  Найбільша інтенсивність ділення нервових клітин має місце з 10 по 18 тиждень внутрішньоутробного розвитку, отже цей час є критичним для формування нервової системи.

    У новонародженого сформовано 25% зрілих нейроцитів головного мозку, темпи його росту і розвитку найбільш інтенсивні на першому році життя і до року формується 90-95% клітин, до 18 місяців - решта. У зв′язку з цим надзвичайно важливою є своєчасна діагностика і лікування уражень головного мозку, поки ще можуть спрацьовувати компенсаторні механізми.

    Після народження у нервових клітинах ще майже відсутні дендрити, сіра речовина погано диференційована від білої. Новонароджений видає генералізовану реакцію на подразнення, Розвиток зв′язків у нервовій системі та диференціація клітин відбуваються разом із ускладненням  вищої нервової діяльності.

    Різні відділи головного мозку мають  власні темпи та строки розвитку. У  новонароджених півкулі розвинені  слабше, основні борозни сформовані, але вони мають малу висоту і глибину. Центри кори ще не сформовані. Найкраще розвинена скронева доля, в ній містяться найбільш важливі аналізатори. Загалом розвиток кори найбільш інтенсивний в перинатальному періоді. Цитоархітектоніки, властивої дорослим кора набуває у 1-2 роки.

    Має місце висока гідрофільність мозкової тканини, отже легко розвиваються набряки. Це пов′язано по-перше зі значною  васкуляризацією мозкової тканини  та зниженим відтоком, а по-друге  з високим вмістом білків та онкотичним тиском.

    У нервової тканини більш висока потреба в кисні, тому на ній  перш за все позначається кисневе голодування.

    Спинний мозок, як філогенетично давніший, у новонароджених більш зрілий, ніж головний, з віком збільшується тільки кількість нервових клітин. І у маленьких дітей швидше розвивається рухова активність. Важливо пам′ятати, що у дітей раннього віку він відносно довший, ніж у дорослих. Це треба враховувати при проведенні люмбальної пункції.

    Аналізатори. Всі аналізатори сформовані до моменту народження, але мають високий поріг чутливості.

    Зоровий – у новонароджених має місце  фізіологічна світлобоязнь, фізіологічний  ністагм, фізіологічна далекозорість, більша широта акомодації. В 2,5-3 місяці дитина бінокулярно фіксує погляд. У віці 4 років гострота зору достатня для початку читання.

    Слуховий  – новонароджена дитина сприймає звуки біля 12 децибел, в наступному слух вдосконалюється до десятих  долей. Встановлено, що і внутрішньоутробно  плід сприймає звуки, в цей період має місце кісткове проведення звуків. В 7-8 місяців відбувається координація слухового та зорового аналізаторів;

    Нюховий – новонароджена дитина сприймає тільки сильні запахи, з 4місяців диференціює  декілька запахів.

    Смаковий  – у новонароджених ширше рецепторне поле і вищий поріг чутливості. З 3 місяців може віддиференціювати декілька смакових відчуттів, а тонкі смакові відчуття вдосконалюються у молодшому шкільному віці.

    Чутливість. Поріг всіх видів чутливості у дітей, тільки-но з′явившихся на світ ще високий. Найкраще розвинена тактильна чутливість. Вона визначається вже з 7 місяця внутрішньоутробного розвитку, краще розвинена на обличчі, підошвах, кистях. Температурна  - також розвинена, краще маленька дитина сприймає холод. Слабо розвинена больова чутливість, вона має найбільший поріг формується до 6 дня. Більш складний і філогенетично молодий вид чутливості – глибока (вібраційна, м´язево-суглобова чутливість, відчуття тиску, ваги) присутня і у новонароджених, поступово вдосконалюється і розвивається до 2 років.

    Вегетативна нервова система. Її обидва відділи функціонують з моменту народження. В крові новонароджених переважає норадреналін, оскільки симпатична нервова система більш молоде утворення і її функція  - адаптація до умов, що змінюються. З віком відбувається перехід від генералізованих вегетативних реакцій до локалізованих, спеціалізованих. З 3 до 7 місяців переважає парасимпатична нервова система.

    Нервово - психічний розвиток дітей характеризується різними складовими. Має значення правильність розвитку статичних і моторних функцій, мови, навичок самообслуговування, особистої і загальної гігієни, ігрової і трудової діяльності, готовність до навчання у школі тощо.

    Рухова  активність дитини першого року життя складається спочатку з підтримки м′язевого тонусу (статики), хаотичних спонтанних рухів, безумовних рефлексів.  Протягом першого року життя дозріває стріарна та коркова регуляція моторики, це обумовлює затухання безумовних і активне формування умовних рефлексів, та розвиток основних  вільних моторних актів (моторики) (див. табл.).  

Терміни розвитку статики  та моторики у дітей грудного віку

 

    Безумовні рефлекси (транзиторні рудиментарні рефлекси) - відображають умови рівня розвитку рухових аналізаторів, з віком зникають.

І. Оральні сегментарні  автоматизми

    Смоктальний - якщо покласти в рот соску, виникнуть активні смоктальні рухи (фізіологічний до року).

    Пошуковий (Куссмауля) – при прогладжуванні шкіри в ділянці кута рота, не торкаючись губ, відбувається опускання губи, відхилення язика і поворот голови у бік подразника (фізіологічний до року).

    Хоботковий - при постукуванні пальцем по губах - витягнення губ хоботком.

    Бабкіна - (долонно-ротової) – при натисканні на подушечки великого пальця - відкривається рот і згинається голова (фізіологічний до 3 міс.)

ІІ. Спинальні сегментарні автоматизми

    Хапальний – дитина хапає і міцно тримає предмет, при торканні ним поверхні долоні. При цьому іноді вдається підняти дитину над опорою (рефлекс Робінсона).  При натисканні в районі основи II-III пальців підошви, відбувається підошовне згинання пальців (фізіологічний до 2-4 міс.).

    Моро (охоплюючий)

    а). дитину, що знаходиться на руках лікаря різко опускають на 20 см, потім підіймають до вихідного рівня;

    б). швидким рухом розігнути нижні  кінцівки;

    в). шльопнути по поверхні, на якій лежить дитина на відстані 15-20 см з обох боків від голови;

    Відповідь - дитина спочатку відводить руки в сторони і розгинає пальці, потім повертає руки в вихідне положення (фізіологічний до 4 міс.).

    Рефлекс опори - дитину треба взяти пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями голову - піднята дитина згинає ноги в кульшових і колінних суглобах. Опущений на опору, він спирається на неї всією ступнею,  "стоїть" на напівзігнутий ногах, випрямивши тулуб (фізіологічний до 2 міс.).

    Рефлекс автоматичної ходи - коли дитина знаходиться в позі опори, злегка нахилити уперед, вона  "крокує" по поверхні, не супроводжуючи ці кроки рухом рук.

    Рефлекс повзання (Бауера) - дитину кладуть на живіт так, щоб голова і тулуб  були розташовані по середній лінії. У такій позі дитина підіймає голову і здійснює повзаючі рухи. Якщо під підошви підставити долоні, то рухи активізуються, до  "повзання" підключаються руки (фізіологічний до 4 міс).

    Галанта - якщо у дитини, яка лежить на боку провести великим і вказівним пальцем по паравертебральним лініям від шиї до сідниць,  дитина вигинається дугою (фіз. до 4 міс).

    Переса - в положенні дитини на животі проводять пальцем по остистих паростках від копчика  до шиї, що викликає прогинання тулуба, згинання верхніх і нижніх кінцівок, підняття голови, таза, а іноді сечовиділення і дефекацію. Р-с болісний, тому його досліджують останнім (фізіологічний до 4 міс.).

ІІІ. Мієлоенцефальні позотонічні рефлекси

    Лабіринтовий  тонічний - виявляється легким напруженням м'язів сгиначів верхніх і нижніх кінцівок, якщо він лежить на животі, легким напруженням розгиначів при зміні положення на спині (фізіологічний до 1 міс.).

    Симетричний шийний тонічний рефлекс - при пасивному згинанні голови у новонародженого, який лежить на спині відбувається підвищення тонусу м´язів – згиначів рук і м´язів розгиначів ніг, а при розгинанні голови - навпаки. У здорових новонароджених даний рефлекс виражений слабо, він зникає до 2 місяців).

    Асиметричний  шийний тонічний рефлекс - голову дитини, яка лежить на спині повертають так, щоб підборіддя торкалося плеча. При цьому знижується тонус кінцівок, до яких повернено обличчя. Іноді вони розгинаються на короткий час і підвищується тонус протилежних кінцівок (фізіологічний до 2-3 міс.).

ІV. Мезенцефальні установчі автоматизми

    Лабіринтовий  установчий  - у новонароджених відсутній або дуже слабо  виражений. На першому тижні дитина робить спроби підняти і утримати голову. На другому місяці рефлекс вже добре виражений.

    Прості  шийні і тулубні установчі - поворот  голови в сторону викликає поворот тулуба в той же бік але не одночасно, а по черзі: спочатку повертається грудний відділ,  потім тазовий. Ці рефлекси з'являються у новонародженого та до 6-7 міс. зникають. 

Особливості  психічного розвитку дітей

    Ріст  та розвиток об`єднують різні процеси. Одночасно із формуванням та дозріванням  тканин, органів і систем, розвиваються рухи, відбувається становлення мови, мислення, з`являються соціальні відносини, народжується особистість. Ці процеси залежать від біологічних особливостей дитини та від її психологічного та соціального оточення.

    Нервова система, і, особливо вища нервова діяльність, складають фізіологічну основу для розвитку психіки дитини. Цей розвиток відбувається в процесі ускладнення життєвих взаємозв`язків дитини з батьками, оточуючими, навколишнім середовищем, суспільством.

       Психічний розвиток має ряд загальних закономірностей, а саме:

- дитина  не є маленький дорослий, який  менше знає чи вміє, вона має  якісно відмінну психіку;

- дитячий  розвиток має складну будову  в часі: свій ритм, який не співпадає  з ритмом часу, і який змінюється  в різні роки. Так рік життя в малечому періоді не дорівнює року життя в дошкільному чи шкільному віці;