Ігрові моменти на уроках математики – розвиток творчих здібностей учнів

Наприклад, така задача. Дядько Микола вирішив зробити подарунок своїй коханій дружині, тітоньці Марині. Для цього він свою «заначку» розділив на дві частини і поклав до двох банків під 10% та 20% річних відповідно. Через рік він отримав 44 євро відсоткових грошей, на які й придбав подарунок. Тітонька Марина одразу все змикитила і через кума Тараса порадила Миколі наступного разу, зберігши розмір внесків і банки, просто поміняти ці внески місцями. Через рік після того, як Микола послухався Тараса, Марина отримала подарунок уже на суму 64 євро. У скільки разів більший внесок Миколи перевищував менший?

Задачі такого типу я пропоную розв’язати під час вивчення теми відсоткові розрахунки. Прикладні задачі на уроці виконують кілька функцій. Наприклад, дана задача показує зв'язок математики з життям, її розв’язання підвищить економічну грамотність учнів, задача виховує інтерес до математики.

На  мій погляд, задачі практичного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям.

Крім  того практичні задачі допомагають  висвітити міжпредметні зв’язки, які  в свою чергу обумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

Застосування  комп'ютерної техніки на уроках дозволяє зробити урок нетрадиційним, яскравим, насиченим, наповнюючи його зміст знаннями з інших наочних областей, що перетворюють математику з об'єкту вивчення в  засіб отримання нових знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ  ІІІ. Ігрові моменти на уроках математики – розвиток

творчих здібностей учнів

Виникнення  зацікавленості до математики у значної  кількості учнів залежить в більшій  мірі від методики її викладання, від  того, наскільки вдало буде побудована навчальна робота. Не мала роль тут  відводиться дидактичним іграм  на уроках математики – сучасному  і визнаному методу навчання і  виховання, якому властиві навчальна, виховна і розвиваюча функції.

Гра – творчість, гра – труд. В процесі гри у дітей виробляються навички зосереджуватися, міркувати самостійно, розвивається увага, тяга до знань. Захопившись, діти не помічають, що навчаються: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Адже самі пасивні учні включаються в гру з великим бажанням, прикладають всі зусилля,    щоб не підвести товаришів по грі.

Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не потрібно змішувати із забавою, не розглядати її як діяльність, яка доставляє задоволення заради задоволення. На неї потрібно дивитись як на вид творчої діяльності в тісному зв’язку з іншими видами навчальної роботи.

При організації дидактичних ігор з математичним змістом потрібно продумувати наступні питання методики:

1. Мета гри. Які уміння і навички в області математики учні засвоять в процесі гри? Якому моменту гри потрібно приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі мають на увазі при проведенні гри?
2. Кількість гравців.
3. Які дидактичні матеріали і посібники будуть потрібні для проведення гри?
4. На який час повинна бути розрахована гра? Чи буде вона цікавою і захоплюючою?
5. Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри?
6. Як забезпечити участь всіх школярів у грі?
7. Як організувати спостереження за дітьми, щоб вияснити, чи всі включились в роботу?
8. Які зміни можна внести в гру, щоб підвищити інтерес і активність дітей?
9. Які висновки потрібно сказати учням вкінці гри( кращі моменти гри, недоліки, результат засвоєння математичних знань, бали окремим учасникам гри, зауваження з порушення  дисципліни).

Які ігри використовую?

 

 

 

 

 

 

 

Гра “Доміно” фрагмент з уроку 8 клас (геометрія) 
Тема уроку. Теорема Піфагора. Метричні співвідношення у прямокутному трикутнику.  
Мета уроку. Узагальнити і систематизувати знання учнів по темі: ”Теорема Піфагора. Метричні співвідношення у прямокутному трикутнику”, повторити з учнями теоретичні відомості з теми.

Сприяє розвитку уміння говорити коротко, переконливо  й по суті.

1. Трикутник, у якого є один прямий кут, називається … (прямокутним )
2. Сторона прямокутного трикутника, що лежить проти прямого кута, називається(гіпотенуза).
3. Відношення прилеглого катета до гіпотенузи в прямокутному трикутнику називається … (косинусом кута).
4. Прямокутний трикутник зі сторонами 3, 4, 5 одиниць називається … (Єгипетським).

Гра вірю – не вірю. Фрагмент з уроку 5 клас

Тема уроку: Звичайні дроби і дії з    ними. 
Мета уроку. Вдосконалювати уміння учнів порівнювати звичайні дроби.

Ну що ж, вирушаємо в  подорож.  

І сувора, й солов’їна

Математики країна.

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати.

А поки автобус  домчить до першої зупинки, проводиться  гра «Вірю – не вірю». Вчитель  показує картки, а учні сигналізують правильний запис – «хлопають  в долоні», неправильний – «тупотять  ногою».  (х);           (т);            (х);           (т) ;                (х);     

                    (т);            (х);            (т);             (х).

Гра “Знайди помилку” Учитель заздалегідь пише вправи з помилками, а учням потрібно відшукати і виправити їх.

Гра “День-ніч” Учитель говорить якісь твердження. Якщо воно правильне, то діти сидять рівно, а якщо ні, нахиляються на парти і начебто “сплять”.

 

Ділова гра “Будівельник”Гра заключається в тому, що учні виконують завдання, виступаючи в ролі будівельника. Наприклад. Потрібно розрахувати скільки необхідно паркетних плиток для настилу підлоги.

Ділова гра “Конструктор”Учні класу виступають в якості конструкторів деталей. Їм потрібно визначити, скільки піде матеріалу на певну деталь, адже деталі мають форму геометричних фігур.

Гра “Проектувальник” Кожен учень уявляє себе в ролі інженера-проектувальника. Наприклад. Потрібно спроектувати дорогу і визначити, скільки піде асфальту на її покриття.

Неможливо розглянути всі форми і методи нетрадиційного навчання. Адже їх дуже багато. Скільки  вчителів, стільки й методів навчання. Кожна гра є фантазією і розробкою учителя для учнів..

Для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення  інформації доцільно проводити такі уроки як: урок-змагання, урок-вікторина, урок - круглий стіл, урок-гра та ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій. Така організація учбової діяльності на уроці дає можливість реалізувати принципи диференціації навчання, оскільки гарантує участь кожного учня на тому чи іншому етапі уроку. Так, учні з низьким рівнем навчальних здібностей можуть забезпечити команді бали на І етапі уроку, а учні з високими здібностями – виступи із захистом творчих робіт. Другий етап уроку – поле діяльності для учнів з середніми навчальними здібностями.

Позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.

Учням дуже подобається  брати участь в іграх, правила  яких максимально наближені до умов тих ігор, за якими вони мають можливість спостерігати з екранів телевізорів. Такими іграми є "Перший мільйон", "Поле чудес", "Слабка ланка" та інші.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Для цілеспрямованого і постійного розвитку творчих можливостей  учнів необхідно, щоб методи , організаційні  методи, форми та засоби навчання відповідали  цілям і задачам навчально-творчої  діяльності. Розвитком творчих здібностей на уроках математики необхідно керувати. Організація такої діяльності – створення умов для якісної навчально-виховної роботи, які передбачають:

- проводити  навчання на високому рівні складності;

- посилити  роль гіпотетичного мислення, що  сприяє здібності передбачати,  висловлювати свої думки, ідеї  та захищати їх;

- систематично  створювати ситуації вибору для  учнів і давати можливість  здійснювати цей вибір;

- підвищити  роль діалогічної форми навчання, як особливої взаємодії повноцінного  розуміння, що зумовлює поєднання  зовнішнього і внутрішнього діалогу.

У процесі  психолого-педагогічної роботи виявлено, що розвиток творчих здібностей на уроках математики безпосередньо залежить від активації здібностей, пізнавального інтересу до навчання; науково-діяльного і евристичного мислення. Основними умовами розвитку творчих здібностей є: відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення; використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.

У шкільному  віці одним з ефективних способів розвитку здібностей до математики є  рішення школярами нестандартних логічних задач. Крім того, розв‘язування проблемних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення "класичної" математики.

Психолого-педагогічна  діяльність щодо створення умов для  розвитку здібностей та обдарувань дітей  і молоді тісно пов'язана з  їх вихованням. Надавши обдарованій природою людині певну суму знань можна створити просто інтелектуала ("живий комп‘ютер"), але не творця. Проблему розвитку здібностей обдарованої молодої людини можна вважати вирішеною лише за умови, коли у життя входить творча особистість з високим рівнем інтелекту, вихована на засадах моральності, тобто психологічно налаштована на соціально та суспільно корисну діяльність.

 

 

 

Використана література:

1. Галак С.Є.  Індивідуальна робота з розвитку  творчих здібностей дітей // Шкільний  світ. – 2000. – черв.(№12). – с.7-8.

2. Моляко В.А. Творческая одаренность и воспитание творческой личности. – К., 1991.

3. Монько О. Плекаємо творчого учня/ О. Монько // Математика [газета]. – 2008. – Квітень (№14). – с.1-7.

4. Мойсеєнко Л.А. Творче математичне мислення: психологічна сутність/ Л.А.Мойсеєнко // Обдарована дитина. – 2007. - №7. – с.20-29.

5. Інтерактивні технології на уроках математики/ Упорядн. І.С. Маркова.-Х : Вид. група ”Основа”, 2007.128с.

6. Якимчук В. Дидактичні ігри у навчанні математики//Математика. Шкільний світ.-2006.-№18(366).-с.8.

7. Руденко О.В. Цікаві завдання для розвитку мислення дітей. Кольорова вкладка// Шкільному психологу. Усе для роботи № 10 (22), жовтень, 2010. – с. 38 – 39.

8 Слепкань З.І. Формування творчої особистості учня в процесі навчання математики// Математика в школі № 1, 2003. – с.6 -10.