Управління якістю продукції на прикладі підприємства ТОВ «ФАП»

      Функціонування КСУЯП і ЕВР регламентується комплексом стандартів підприємства. Стандарти підприємства діляться на спеціальні, які охоплюють окремі стадії життєвого циклу продукції, і загальні, які регламентують питання, визначаючи порядок робіт, що забезпечують якість праці і продукції на всіх етапах діяльності підприємства.

      Ефективність  функціонування КСУЯП і ЕВР в  значній мірі визначається складом  стандартів, що в неї входять, тому робота по розробці та впровадженню нових  СТП має дуже важливе значення. Основним джерелом формування номенклатури стандартів є аналіз якості продукції та технології її виготовлення. Після проведення цього аналізу на основі принципів наукової організації праці з урахуванням досягнень науки, техніки та передового досвіду розробляють чітку послідовність виконання кожного виду робіт. СТП періодично змінюються за складом та змістом, що пов’язано з тим, що з часом у виробництві з’являються нові „вузькі місця”, які потребують свого вирішення, а також з необхідністю впровадження нових, більш раціональних способів виконання стандартизованих раніше робіт.

      Контроль  досягнення цілей і задач підприємства в галузі якості продукції і ефективного  використання ресурсів здійснюється генеральним  директором підприємства.

      В разі необхідності генеральний директор організовує комісію по проведенню аналізу причин, які заважають досягненню поставлених цілей і задач, а також розробку і виконання з удосконалення системи.

      Також до функцій КСУЯП і ЕВР відносяться  здійснення правового забезпечення; технологічної підготовки виробництва; організації матеріально-технічного забезпечення; раціонального використання трудових ресурсів.

      Організаційно-технічною  основою системи є стандарти  всіх категорій і „Комплексний план науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва і соціально-економічного розвитку колективу”.

      Контроль  за дотриманням вимог КСУЯП і  ЕВР, а також наявність необхідних умов для їх дотримання здійснюється керівниками підрозділів.

      Розробку  заходів щодо удосконалення методів  контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.

      В сучасних умовах підприємства ВТК є  контролюючою організацією, головний обов’язок якої полягає в запобіганні  випуску продукції, що не відповідає СТП та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.

      ВТК виконує такі завдання як регулювання  відносин із замовниками, регулювання  якості виробів, що випускаються, координація  робіт всіх відділів, виробничих ділянок  підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.

      До  функцій ВТК відноситься контроль за дотриманням технологічної дисципліни, за відповідністю продукції вимогам інструкційно-технологічних карт, технічним описам моделей; контроль за відповідністю методів обробки вимогам нормативно-технічної документації; кінцевий контроль готової продукції.

      Структура управління якістю продукції показана на рис.2.7

      Відділ  технічного контролю очолює начальник  ВТК, що підпорядковується головному  інженеру.

      До  обов’язків начальника ВТК відноситься: забезпечення безперервної роботи відділу і виконання задач, які на нього покладені; здійснення керівництва всім контрольним апаратом ВТК, правильний підбір та здійснення розстановки робітників, систематичний контроль за їх діяльністю; організація технічного навчання робітників ВТК з метою підвищення кваліфікації з питань управління якістю продукції.

     Начальник ВТК повинен здійснювати повсякденний контроль за роботою всіх відділів та цехів з забезпечення якості продукції; інформувати керівництво підприємства і цехів про всі випадки  пред’явлення до прийоми ВТК недоброякісної продукції, дефектів порушень технологічної дисципліни і недоліків в організації виробництва, вимагаючи проведення заходів з їх усунення. Начальник ВТК проводить розбір рекламацій на продукцію підприємства, встановлює причини випуску недоброякісної продукції.

     Технолог  зобов’язаний здійснювати постійний  контроль за якістю продукції, що випускається в технологічних процесах; здійснювати  класифікацію дефектів, давати оцінку якості на даній ділянці.

     Технолог  має право призупиняти виготовлення продукції, яка не відповідає нормативно-технічній документації, і відразу інформувати про це начальника ВТК; вимагати від майстрів і робітників дотримання технологічної дисципліни; вимагати від технологів цехів належності технологічного обладнання на робочих місцях; вимагати від механіків справності обладнання і устаткування.

     Виконання вимог до якості автопричепів та скоб’яних  виробів неможливе без проведення суворого контролю конструктивних і  технологічних параметрів виробів. При цьому необхідно виходити з того, що якість продукції закладається при розробці проекту. забезпечується під час її виготовлення та підтримується в процесі експлуатації. 
 

    Висновки

    Витрати на забезпечення якості продукції є  частиною загальних витрат на виробництво  й експлуатацію продукції за весь період її служби. З економічних позицій ці витрати являють собою суму поточних і одноразових витрат, використовуваних виготовлювачем і споживачем на всіх етапах життєвого циклу продукції.

    Аналіз  витрат на якість проводиться в основному з метою визначення найважливіших і першочергових задач по підвищенню якості. У залежності від цілей, задач аналізу на якість і можливостей одержання необхідної інформації методи керування витратами можуть бути різні. На це впливає і проходження продукцією визначеного етапу діяльності підприємства.

    Політика  підприємства повинна бути спрямована на досягнення високої якості. Брак, що є її протилежністю, може виникнути  на будь-якім підприємстві. Але в  будь-якому випадку витрати на брак також необхідно аналізувати.

    На  більшості підприємств, що займаються виробництвом і обслуговуванням, витрати  на задоволення очікувань споживача  в області якості складають значні суми, що у дійсності не знижують величину прибутку, тому представляється  логічним, що витрати на якість повинні бути виявлені, оброблені і представлені керівництву подібно іншим витратам. На жаль, багато керівників не мають можливості одержувати наочну інформацію про рівень витрат на якість просто тому, що в компанії немає системи для їхнього збору й аналізу, хоча реєстрація і підрахунок витрат на якість - не складна, уже відпрацьована процедура. Визначені один раз, вони забезпечать керівництво додатковим могутнім інструментом керування.

    Вміло організований аналіз витрат на якість і витрат браку може стати джерелом значної економії для підприємства, а також може підвищити імідж підприємства в очах потенційних клієнтів.

      На  аналізованому підприємстві розробку заходів щодо удосконалення методів  контролю якості виготовлення продукції, впровадження прогресивних методів контролю, виявлення причин і винуватців браку здійснює відділ технічного контролю.

      В сучасних умовах підприємства ВТК є  контролюючою організацією, головний обов’язок якої полягає в запобіганні  випуску продукції, що не відповідає СТП та інструкційно-технологічним картам, технічним описам.

      ВТК виконує такі завдання як регулювання  відносин із замовниками, регулювання  якості виробів, що випускаються, координація  робіт всіх відділів, виробничих ділянок  підприємства. що направлена на забезпечення стабільного високого рівня якості продукції підприємства. ВТК контролює якість сировини, напівфабрикатів по всьому виробничому циклу, а також здійснює контроль якості готової продукції.

      Щодо  загального фінансово-економічного стану ТОВ „ФАП”, то можна зробити висновок, що підприємство досить стабільне. Показники рентабельності ліквідності та ділової активності підприємства мають сталу тенденцію до покращення.

      Щодо  побажань підприємству про вдосконалення  системи управління якістю, то керівництву  підприємства можна запропонувати створити на базі відділу ВТК службу контролю якості. Це необхідно зробити (і рано чи пізно це скоріше за все таки буде зроблено) тому, що обсяги випускаємої продукції постійно збільшуються і це потребує більш ретельного контролю її якості і відповідно більшу кількість працівників, що займаються контролем якості на підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    Список  використаної літератури:

1. Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції" // Голос України, 24.12.2004р.
2. Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію"// Діло, 11.05.93р.
3. Закон України „Про охорону праці” // Голос України, 16.10.1992 р.
4. Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”// Голос України, 23.12.2004 р.
5. Закон України „Про пожежну безпеку” // Голос України, 18.11.1997 р.
6. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа.– М.; Финансы и статистика, 1996 г. – 113с.
7. Гличев А.В., Круглов М.И. Управление качеством продукции. – М.: Экономика, 1979.- 198с.
8. Джуран Д. Все о качестве: Зарубежный опыт. Выпуск 2. Высший уровень руководства и качество. М., 1993. – 250с.
9. Дубров А.М. Последовательный анализ в статистической обработке информации. – М.; Статистика, 1976. – 243с.
10. Єськов П.О. Українська асоціація якості – запорука якості в Україні. // Факти, 25.10.2005р. с.3-4
11. Зорин Ю.В., Ярыгин В.Т. Качество технологической документации при подготовке предприятий к сертификации. Стандарты и Качество. – 1996. 95с.
12. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление.– М.; Финансы и статистика, 1997 г. – 215с.
13. Ильенкова С.Д., Гохберг Л.М., Ягудин С.Ю. и др. Инновационный менеджмент. Учебник.– М.; Изд. "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1997 г. – 456с.
14. Как работает японское предприятие. Под ред. Мондена Я., Сибакавы Р., Такаянаги С., Нагао Т. - М.; Экономика, 1989. – 15с.
15. Кардаш В.Я. Стандартизация и управление качеством продукции. – К.: Вища школа, 1985. – 189с.
16. Карначева Т. Г. Оценка затрат на качество продукции // Автоматизация и современные технологии, №6, 1996 – с.15-16
17. Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. – М: Издательство стандартов, 1992 – 298с.