Управління системою маркетингової діяльності на підприємтсві

• лідер ринку – компанія, що володіє максимальною часткою ринку галузі і визначає цінові зміни, введення нових товарів, стимулювання збуту;
• претендент на лідерство – компанія, що займає друге місце в галузі і веде запеклу боротьбу за збільшення своєї частки ринку;
• послідовник – одна з провідних компаній у галузі, що прагне утримати свою частку ринку, не роблячи при цьому різких випадів;
• компанія, що обслуговує нішу – компанія галузі, що обслуговує невеликі сегменти, на які інші компанії «дивляться крізь пальці» чи ігнорують.

      Після вибору загальної маркетингової  стратегії досягнення конкурентних переваг компанія може перейти до детального планування маркетингового комплексу. Маркетинговий комплекс – набір маркетингових інструментів, що піддаються контролю – товар, ціна, методи розповсюдження і просування товару, сукупність яких компанія використовує для одержання бажаної реакції цільового ринку. Маркетинговий комплекс містить у собі всі інструменти, що використовує компанія, щоб вплинути на власний товар чи послугу. Маркетинговий комплекс представлений на рисунку 1.8.

      Усі численні можливості маркетингового комплексу  можна умовно розділити на чотири групи, так називані «4Р»:

• товар (product) являє собою нерозривну єдність власного товару і цілого ряду послуг, що компанія пропонує цільовому ринку;
• ціна (price) – це кількість грошей, що повинні заплатити покупці, щоб одержати товар;
• методи розповсюдження (place) містять у собі дії компанії, що роблять товар доступним для цільових покупців;
• методи просування (promotion) – це дії, за допомогою яких компанія розповсюджує інформацію про достоїнства товару і переконує цільових покупців придбати його.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Рис. 1.8. Складові елементи маркетингового комплексу.

      Ефективна маркетингова програма поєднує всі  елементи маркетингового комплексу  в погоджену програму, розроблену для досягнення маркетингових цілей  компанії. Маркетинговий комплекс містить  у собі набір тактичних прийомів для забезпечення прийнятого фірмою рішення про позиціювання товару на цільовому ринку.

      На  думку автора, варто враховувати  те, що концепція «4Р» являє собою  точку зору продавця на маркетингові засоби впливу на покупця, а з погляду  споживача, – будь-який маркетинговий захід розробляється для забезпечення покупцю визначених переваг. Тому при розробці комплексу «4Р» варто паралельно розробляти, так званий, комплекс «4С» для збалансування зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища (див. таблицю 1.2).

      Таблиця 1.2. Порівняльна характеристика комплексів «4Р» і «4С».

 

      Таким чином, процвітати будуть ті компанії, що зможуть задовольнити потреби  покупця ощадливо, зручно і при  гарному взаєморозумінні.

      Весь  комплекс проведених заходів повинний знайти відображення в плані маркетингу (див. таблицю 1.3).

      Таблиця 1.3. Структура плану маркетингових  заходів.

 
 

      Продовження таблиці 1.3.

 

      Планування  гарних стратегій – це лише початок  шляху до успішного маркетингу. Сама блискуча маркетингова стратегія нічого не буде коштувати, якщо компанії не вдасться реалізувати її належним чином. Реалізація маркетингу являє собою процес перетворення маркетингових стратегій і планів у маркетингові заходи, спрямовані на досягнення стратегічних маркетингових цілей. Реалізація полягає в повсякденній і щомісячній роботі для ефективного перетворення в життя маркетингового плану. Якщо маркетингове планування задається питаннями що і чому, то реалізація задає питання хто, де, коли і як.

      Компанія  повинна мати людей здатних проводити  аналіз ринку, планування маркетингових заходів, їхнє здійснення і контроль. Поки компанія невелика, усю роботу з маркетингу – дослідження, рекламу, продажі, обслуговування покупців та ін. – може виконувати одна людина. В міру росту компанії встає питання про організацію відділу маркетингу для планування і здійснення маркетингової діяльності. У великих компаніях у таких відділах працює безліч фахівців.

      Маркетингова  діяльність у сучасних компаніях  організована по-різному. Найбільш розповсюджена  форма – це функціональна організація, коли на чолі різних напрямків маркетингової  діяльності стоять фахівці з цього  виду діяльності – менеджери по продажах, менеджери з реклами, менеджери з маркетингових дослідженнях, сервіс-менеджери і менеджери по нових товарах (див рис. 1.9).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Рис. 1.9. Функціональна  організація служби маркетингу.

      У компаніях, що продають свій товар по всій країні і за кордоном, часто використовується організація по географічному принципу, при якій за співробітниками, що займаються продажами і маркетингом, закріплені визначені країни, регіони й області. Організація по географічному принципу дозволяє торговим агентам працювати безпосередньо на закріпленій за ними території, краще дізнаватися своїх покупців і скоротити витрати, пов'язані з відрядженнями (див. рис. 1.10).

      Компанія  з великою розмаїтістю товарів  чи торгових марок часто організує управління із товарів чи торгових марок. При такому підході менеджер із товару розробляє і реалізує стратегію і маркетингову програму по визначеному товарі чи торговій марці (див. рис. 1.11).

       Для компаній, що продають одну товарну групу на численних і різнотипних ринках з різними потребами і перевагами, більш ефективна організація управління по ринках. Організація управління по ринках нагадує організацію по товарах.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
      Рис. 1.10. Організація  по географічному принципу.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Рис. 1.11. Організація  по товарному принципу.

 

       1.5. Контроль  за здійсненням маркетингових заходів

      Оскільки  при здійсненні планів маркетингу виникає  безліч несподіванок, відділу маркетингу необхідно вести постійний контроль за ходом їхнього виконання. Системи маркетингового контролю потрібні для того, щоб бути впевненим в ефективності й ефектності діяльності компанії. Контроль маркетингу – процес кількісного визначення й аналізу результатів реалізації маркетингових стратегій і планів, а також здійснення корегуючих дій для досягнення поставлених цілей.

      В даний момент велика частина компаній практикують три типи маркетингового контролю:

• контроль за виконанням річних планів;
• контроль прибутковості;
• стратегічний контроль.

      Типи  маркетингового контролю в порівнянні розглянуті в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4. Порівняльна характеристика типів маркетингового контролю.

 

Продовження таблиці 1.4.

 

      Ціль  контролю за виконанням річних планів – переконатися, чи дійсно компанія вийшла на заплановані на конкретний рік показники валового доходу, прибутковості та інші цільові параметри. Контроль цього типу містить у собі чотири етапи (див. рис. 1.12).

      По-перше, керівництво повинне закласти в річний план контрольні показники в розбивці по місяцях і (чи) кварталам. По-друге, необхідно організувати вимірювання показників ринкової діяльності фірми. Для цього використовуються інструменти фінансової, бухгалтерської й управлінської звітності компанії. По-третє, необхідно виявляти причини невідповідності планових і реальних показників діяльності. По-четверте, керівництво компанії повинне вживати заходів по корегуванню діяльності фірми і ліквідації розриву між поставленими цілями і досягнутими результатами.

      Аналіз  можливостей збуту полягає у  вимірах і оцінці фактичних продажів і валового доходу в зіставленні  з плановими. Джерелом інформації може служити маркетингові звіти підрозділів чи збуту дані бухгалтерської звітності.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
       Рис. 1.12. Етапи процесу контролю за виконанням річних планів.

      Особливу  увагу варто приділити прийомам і методам контролю за виконанням планів.