Упаковка і фірмовий стиль

МІНІСТЕРСТВО  КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ  УКРАЇНИ

    ВІДОКРЕМЛЕННИЙ  ПІДРОЗДІЛ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ ФІЛІАЛ» КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ 
 

    Факультет менеджменту і  бізнесу 
 
 

    РЕФЕРАТ

    з навчальної дисципліни «Маркетинг»

    на  тему: «№ 141 Упаковка і фірмовий стиль» 
 
 
 

     Виконала:

     Петренко  Юлія Миколаївна

студентка групи ДМ-4

денна форма навчання

     Перевірив:

                                              Прокопенко Максим Миколайович 
 
 
 
 

     МИКОЛАЇВ, 2010

 

      План 

Вступ

     1. Проект упаковки

     2 Мета упаковки

     2.1 Засоби товарної інформації:

     А) маркування

     Б) технічна документація

     2.2 Зручність, зовнішній вигляд, надійність, престижність упаковки

     2.3 Безпека упакування

     2.4 Екологічні якості та надійність  упаковки

     2.5 Теорія упаковки 

     3. Поняття фірмового стилю.

4. Аналіз практики використання фірмового стилю на прикладі компанії “Кока-Кола”.

     5. Умови успішного розроблення фірмового стилю.

Висновок

Використана література

 

      Вступ

     Через упаковку виробники, продавці та покупці  обмінюються інформацією, ніби перемовляються за допомогою образів, символів, стилів. Упаковка та інформація на ній — це до певної міри заміна продавця, це «довга рука» виробника, це гучний крик середньовічного глашатая про товар та його особливості. Нині вважають, що упаковка — це німий продавець, послуги якого є незамінними за умов постійного збільшення номенклатури товарів і поширення нових форм торгівлі. Деякі нові форми упаковки взагалі невіддільні від товару, цієї «послуги в упаковці», як кажуть сучасні маркетологи. Упаковка товару — це його відображення у свідомості покупця, потенційного або фактичного.

     А ось поняття фірмового стилю зародилося відносно недавно, йому ще немає і сотні років. Ще в давнину майстерні майстри позначали свою продукцію особистим тавром, яке умовно можна трактувати як логотип. Кочові народи накладали знак власності на худобу.

     Латинську еквівалент слову тавро - brand, використовується нині для позначення одного з ключових понять маркетингу. У середньовіччя  клейма стали приналежністю вже  цехових артілей. І вже в епоху  науково-технічної революції із загальним зростанням чисельності населення і розвитком ринкових відносин стало цілком очевидно, що недостатньо випускати якісну продукцію. Необхідно її виділяти серед конкурентів за допомогою цілого ряду стійких елементів, з яких став формуватися фірмовий стиль.

     Фірмовий стиль є, мабуть, одним з головних рекламних і маркетингових інструментів будь-якої сучасної компанії. Розробка фірмового стилю має на увазі сукупність і сполучення елементів (певних графічних об'єктів і шрифтових рішень), які забезпечують єдність зовнішнього вигляду всіх об'єктів, що мають відношення до фірми (продукції, упаковки товарів, приміщень, обладнання, документації, реклами, одягу й т.п.).

     Фірмовий  стиль потрібен для того, щоб за допомогою індивідуальності та єдності  графічних та ін.. констант, виділитися серед конкурентів, стати відомою (ідентифікація) і добре запам'ятовується. Якщо вас швидше дізнаються, то швидше починають співпрацювати. Через гарну впізнаваності зменшується кількість коштів, витрачених на рекламні кампанії. Наявність фірмового стилю (хорошого) значно підвищує ефективність реклами.

 

      1. Проект упаковки

     Розробляючи нову упаковку, виробник товару або  посередник мають насамперед відповісти самі собі на такі запитання:

     • наскільки проект упаковки відповідає суті самого товару, його ціні та іміджу; чи привертатиме вона увагу споживача;

     • чи зберігає упаковка товар від пошкодження;

     • чи полегшує упаковка роботу продавця не тільки за його пересування з місця на місце, а як засіб миттєвої комунікації покупця з товаром;

     • чи можна буде якось використати порожню упаковку після того, як товар звільнили від неї;

     • чи проект упаковки достатньо відрізняється  від упаковки аналогічних товарів  конкурентів з тим, щоб покупець блискавично її впізнавав з-поміж маси інших;

     • чи відповідає об'єм розфасовки (кількість виробів у партії) вимогам покупців (вимогам ринку) тощо.

     Треба сказати, що нині більшість фірм не обмежується опрацювання тільки окремих упаковок чи інших рекламних  елементів: вони опрацьовують цілий  комплекс — так званий фірмовий стиль.

     Економічна ефективність упаковки залежить від її власної вартості, ціни експлуатації та вартості утилізації. Власна вартість упаковки залежить від застосованих матеріалів, а також технологічності виробництва самої тари. Так, папір дешевший за скло, метал чи пластмасу, але останні значно технологічні за нього (ліпше плавляться, штампуються та формуються).

     З урахуванням усіх цих факторів маркетолог повинен правильно вибрати відповідну упаковку. Сучасна упаковка має бути оптимальною за вартістю, привабливою  за зовнішнім виглядом, надійно захищати те, що в ній міститься, забезпечувати зручне транспортування. Обов'язковою умовою оптимізації упаковки є стандартний розмір, що значно полегшує транспортування, перевезення та складування товарів.

     Розрахунки  потреби в тарі й таропакувальних матеріалах проводяться в службах маркетингу, до яких належить також тарне господарство. Ці розрахунки виходять із попиту на продукцію, з її кількості та номенклатури, а також із норм витрат тарних і пакувальних матеріалів на одиницю тари.

     Норма витрат матеріалів на виготовлення одиниці  тарного виробу залежить від технології її виробництва, виду сировини, розмірів і конструкції тари. Розрахунки можна  вести також і за вартісними показниками  продукції, що пакується в даний  вид тари (наприклад, на 1 тис. гривень вартості продукції, що пакується). Ці розрахунки необхідні, коли в одиницю тари пакується кілька найменувань продукції підприємства.

 

      2 Мета упаковки

     Мета упаковки — привернути увагу людини і водночас примусити її довіряти тому, що знаходиться всередині. Упаковкою є все те, що не є товаром. Але більшість упаковок товарів — це передовсім гармонічна єдність матеріалу, інформації і тари. Роль кожної складової є дуже важлива. Дуже часто саме упаковка породжує нові потреби, бо без неї ніхто не звертав би уваги на ні товари і не споживав їх. З погляду філософії, упаковка — це виражальний засіб і засіб передавання знань. Ознайомити з товаром і допомогти швидко прийняти рішення щодо його купівлі — ось завдання, яке виконує упаковка, одночасно приховуючи та демонструючи товар. Демонстрація — це її очевидна функція. Але фахівці наголошують на Іншому — на задоволенні, яке покупець отримує від товару. Зрозуміло, що це задоволення починається з упаковки. Гарна або якась особливо зручна упаковка надає впевненості в тім, що й сам товар також добрий. Відтак покупець не витрачає багато часу й розумових зусиль, щоб прийняти рішення про його купівлю. Упаковка діє, як було вже сказано, на підсвідомому рівні і породжує емоційний відгук з боку покупця.

     Сучасна комунікація за допомогою упаковки виходить з того, що людина, яка зайшла до магазину, здебільшого не має при собі списку товарів, котрі їй необхідні. Покупці просто ходять між полицями, дозволяючи упаковкам «умовляти» їх. Відтак люди роблять багато покупок, про які вони й не думали. Саме тому, що комунікативна сила упаковки дуже значна, захисники прав споживачів вимагають того, щоб упаковка відігравала тільки суто інформативну роль, не справляючи жодного емоційного впливу на покупця, не спокушаючи його.

     Упаковка тісно пов'язана з такими засобами товарної інформації, як маркування й технічна документація, і відрізняється від них лише співвідношенням основоположної, комерційної та споживчої інформації.

     Товарна інформація в цілому — це відомості  про товар, які ^значені для користувачів. Вона допомагає їм розібратися у нескінченній кількості товарів і зробити правильний вибір. Первинним джерелом товарної інформації і водночас виконавцем послуг з інформування продавців або споживачів про товар, що продається, є сам виробник. Від того, наскільки якісними є такі послуги, залежить швидкість просування товарів каналами розподілу інтенсивність продажу, стимулювання продажу, створення споживчих переваг і кола постійних покупців. Додаткову товарну інформацію надає покупцеві посередник, тобто продавець товару (учасник каналів розподілу).

     Основоположна інформація — це основні відомості  про товар, які мають вирішальне значення для ідентифікації товарів  на ринках і призначені для всіх суб'єктів ринкових відносин: вид  і найменування товару, його ґатунок (асортимент, сортамент), маса нетто, найменування виробника, дата виготовлення товару, строк придатності або зберігання.

     Комерційну  товарну інформацію призначено для  виробників, посередників, постачальників і безпосередніх продавців, але не для споживачів, хоч нині за відкритості ринкових відносин вона все частіше стає відомою широкій громадськості. Комерційна товарна інформація містить дані про посередників, нормативні документи щодо якості товарів, штрих-коди продукції тощо. До споживацької товарної інформації належать спеціальні відомості, призначені для створення споживацьких переваг. Вона розповідає про вигоди, які отримає споживач, якщо придбає даний товар, про найбільш суттєві споживчі властивості товару (склад, функціональне призначення, способи користування або експлуатації, безпека, надійність, ціна, стимулюючі заходи). Друковані проспекти чи буклети з такою інформацією найчастіше намагаються дуже привабливо оформити, що додатково підсилює її емоційний вплив.

     Розроблено багато форм доведення товарної інформації до споживача: словесна, цифрова, образотворча, символічна, штрихова.

     Словесна  інформація є найбільш доступною. На жаль, у друкованому вигляді вона є досить громіздкою і потребує достатнього  часу для осмислювання. Цифрова інформація найчастіше застосовується для доповнення словесних описів кількісними характеристиками товару (маса, розміри, строки, дати, коди тощо). Образотворча товарна інформація забезпечує зорове й емоційне прийняття відомостей про товари за допомогою художніх і графічних зображень безпосередньо товару, комбінованих зображень Товару з іншими естетичними об'єктами (квітами, красивими тваринами, метеликами тощо), репродукцій з картин, фотографій, листівок чи інших зображень (схем, графіків тощо). Символічна інформація — це відомості про товар, які передаються за допомогою інформаційних знаків (символ є короткою характеристикою сутності товару, його відмінностей від інших товарів). Штриховий код — це знак, призначений для автоматизованої ідентифікації товару та обліку інформації про нього. Зрозуміло, що для цього треба мати відповідну техніку та обладнання. Хоч це потребує значних додаткових витрат, зате наступний економічний ефект є вражаючим.

     До  товарної інформації фахівці ставлять такі вимоги: вірогідність, доступність і достатність. Вірогідність передбачає правди-1 вість і об'єктивність відомостей про товар. Доступність пов'язують з принципом відкритості відомостей про товар для всіх користувачів, чим характеризується сучасне цивілізоване суспільство. Це може бути мовна доступність, зрозумілість тексту або інших форм доведення інформації, можливість надання інформації на першу вимогу покупця тощо. Достатність трактується як раціональна інформаційна насиченість, що виключає надання як неповної, так і зайвої інформації. Неповна інформація — це брак певних, що мають визначальний характер, відомостей про товар, а зайва — це надання відомостей, які дублюють основну без особливої для цього потреби, або такої інформації, котра не цікавить; споживача. Не варто забувати, що переважну більшість послуг; так чи так завжди оплачує споживач.

 

      2.1 Засоби товарної  інформації

     Засобами  товарної інформації, що використовуються в процесії пакування товарів, є  маркування й технічна документація.

     Маркування  — це текст, умовні позначення або рисунки, а також інші допоміжні засоби, нанесені на тару або на товар, і призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення до споживача інформації про виробників та про кількісні та якісні характеристики товару.