Соціальні аспекти в маркетингу

Висновок 

   Конкурентоспроможність, - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від розглядаємого економічного об`єкту. У багатогранній практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

   1) Конкурентоспроможність  персоналу;

   2) Конкурентоспроможність  підприємства;

   3) Конкурентоспроможність  продукції (одержана як похідна  перших двох).

   Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

   В багатогранній  роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати  та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

   Як  показало проведене дослідження, нараховується  багато параметрів, які повинні знаходитися  в полі зору керівництва підприємства, як найважливіші об`єкти управління. Разом  з тим, задаючись параметрами  конкурентоспроможності для того або  іншого об`єкту, необхідно постійно турбуватися про створення належних умов, які забезпечують досягнення потрібних параметрів конкурентоспроможності.

   Умови (обставини, від яких будь-що залежить) виступають, таким чином, другою основоположною складовою категорією конкурентоспроможності. Вони охоплюють широкий спектр технічних, технологічних, організаційних, економічних, соціальних, кадрових, правових, ідеологічних відносин, які складаються в процесі функціонування господарського механізму підприємства. Створення всіх необхідних умов для досягнення конкурентоспроможності об`єктів - первинна турбота керівництва і всього персоналу підприємства.

   Але успіх  нашого, та інших підприємств буде залежати від Державної політики. Основним завданням Держави має  бути створення такого економічного, політичного та правового середовища, інституційної інфраструктури, які б стримували перспективні конкурентоспроможні товари. В першу чергу це стосується визначення та проведенням реформ господарської діяльності в умовах переходу до нової моделі розвитку економіки, створення ефективної експортно-імпортної стратегії, політики таможні, валютно-фінансові, та інших, які б враховували національні інтереси та інтереси виробників.

   У той  же час існують визначені шляхи  підвищення їхньої конкурентноздатності, пов'язані з економічними критеріями: зменшення торгових надбавок на товари і зниження тарифів на послуги за рахунок використання внутрішніх резервів, економії витрат на процеси обслуговування без зниження рівня їх якості, що дозволить установити більш низькі ціни при реалізації товарів і наданні послуг.

   Обмеження активного впливу на підвищення конкурентноздатності товарів і послуг у сфері обслуговування вимагає обґрунтованого добору і  застосування методів забезпечення конкурентноздатності, які необхідно розглядати як найбільш ефективні шляхи підвищення конкурентноздатності.

   Одним зі шляхів підвищення конкурентноздатності товарів і послуг у сфері обслуговування є забезпечення їх організаційного  й інформаційного підкріплення у  формі надання додаткових сервісних послуг, а також доведення до споживачів необхідної і достовірної інформації. Крім того, підвищити конкурентноздатність товарів і послуг у сфері виробництва й обслуговування можна шляхом розробки і впровадження систем забезпечення конкурентноздатності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література 

Белоус О.П., Панченко Е.Г. Менеджмент: конкурентоспособность  и эффективность. К., "Знание Украины",1992 г., 40с. 

Герасимчук В.И. Розвиток підприємства. Діагностика, стратегія, ефективність. К., 1995 р., 268 с. 

Герчикова И.Н. Менеджмент : Учебник .- М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1994. 685 с. : ил. 

Дикань В. Управління якістю як фактор конкурентноспособності підприємств\\ Економіка України.- 1996.- №1.- с.43-48 

Економіка підприємств : Підручник .- В 2т. \ За ред. С.Ф.Покропивного, - К.: Вод-во “Хвиля - Прес” , Донецьк : Мале підприємство “Поиск” . Т-во Кноголюбів, 1995 - 400 с. 

Кулагина Н.А. Способы оценки конкурентноспособности продукции (работы услуги) как фактор роста эффективности производства. Проблемы статистики и рыночных отношений. М., 1992 г. с, 50-57 

Кредисов А. Чи конкурентноспроможні наші товари ? ( Про  економіку України) \\ Політика і  час. - 1994- №8- с. 37-41 

Львов Н.А. Маркетинг - ключ к решению проблемы "Конкурентноспособность"." Стандарты и качество", 1990 г., №9, с 21-25. 

Маштабет В. и  др. Пути повышения конкурентноспособности экспортной продукции. К., "Наукова  думка" , 1988 

Уотармен Р. Фактор обновления. Как сохраняют конкурентноспособность лучшие компании. М., "Преса", 1988, 368 с. 

Коммерческая деятельность. Учебник Ф.П.Половцева. М.: «Инфра-М», 2000 г. 

Коммерческая  деятельность. Учебник Ф.Г.Панкратов, Т.К.Серегина. М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000 г.  

Торговое дело: экономика и организация. Учебник  под общ. Ред. Л.А.Брагиной и Т.П.Данько. М.: «Инфра-М», 1997 г.  

Д