Соціальні аспекти в маркетингу

Зміст 

   Вступ

1.Сутність і значення конкурентоспроможності роздрібного торгівельного підприємства

2.Конкурентоспроможність товару та послуг як запорука ефективної діяльності суб’єктів ринку

3.Аналіз конкурентоспроможності і взаємодій в комерційній діяльності торгових підприємств

4.Проблема підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг на ринку

   Висновки і пропозиції

   Література  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ 

   Одна  з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на ринку.

   Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї  продукції, за місце на ринку) поміж  фірмами-виробниками та торговими організаціями змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращенного рівня якості.

   Передовий закордонний досвід свідчить, що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

   Актуальність  теми. Протягом багатьох десятків років у нашій країні, в умовах високої монополізації виробників та торгових представників, регулятором виробництва продукції був не реальний попит, а - виробництво й адміністративно-командний механізм розподілу, що регулювали споживання, формували потреби і випуск показників.

   У цих  умовах проблема конкурентноздатності підприємства і продукції, у виробників практично не вставала, а якщо і  виникала, то зважувалася лише у  відношенні тієї продукції, що підлягала  реалізації на зовнішньому рику.

   З розвитком  ринкового механізму ця проблема в нашій країні, природно, різко  загострилася, і її вирішення жадало від усіх суб'єктів ринку активного  пошуку шляхів і методів підвищення конкурентноздатності вироблених і  споживаних товарів. У зв'язку з цим у сучасній економіці головним напрямком фінансово-економічної і виробничо-збутової стратегії кожного торгового підприємства стає підвищення конкурентноздатності для закріплення його позицій на ринку з метою одержання максимального прибутку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Сутність і значення  конкурентоспроможності  роздрібного торгівельного  підприємства. 

   Поняття конкурентоспроможності інтерпретується  і аналізується в залежності від  економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і  фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного господарства, або нації мають свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного з рівнів, в залежності від цілей дослідження.

   Якщо  говорити про поняття конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних відносин, головним чином в сфері міжнародної торгівлі, і одночасно її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

   Конкурентоспроможність - це ступінь, з якою нація при  справедливих умовах вільного ринку виробляє товари і послуги, які задовольняють світовим вимогам і при цьому збільшує доходи своїх громадян.

Рівень конкурентоспроможності нації визначається такими основними  факторами, як:

- технологія;

- наявність капіталів;

- наявність людських  ресурсів;

- стан зовнішньої  торгівлі.

   Конкурентоспроможність (взагалі), - як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

   а) самому з собою (у часі: результати досягнуті  в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво відрізняються);

   б) один з одним (суперництво за досягнення будь-чого);

   в) колективу  з колективом;

   г) продукції  даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

   Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб  для створення визначеного товару (продукції), послуг різного виду.

   У цілому конкурентноздатність торгового підприємства це відносна характеристика, що виражає  відмінності розвитку даної фірми  від розвитку конкурентних фірм по ступеню задоволення своїми товарами потреби людей і по ефективності виробничої діяльності.

   Конкурентноздатність  торгівельного підприємства характеризує можливості і динаміку його пристосування  до умов ринкової конкуренції. 
 

Конкурентноздатність  підприємства залежить від ряду таких  факторів, як:

• конкурентноздатність товарів підприємства на зовнішньому і внутрішньому ринках;
• вид товару та його асортимент;
• місткість ринку (кількість щорічних продажів);
• легкість доступу на ринок;
• однорідність ринку;
• конкурентні позиції підприємств, що вже працюють на даному ринку;
• конкурентноздатність галузі;
• можливість технічних нововведень у галузі;
• конкурентноздатність регіону і країни.

Як показує  світова практика ринкових відносин, взаємозалежне вирішення цих  проблем і використання даних  принципів гарантує підвищення конкурентноздатності підприємства.

   Щоб повніше  зрозуміти суть проблеми, вичленуємо кілька важливих наслідків цього  положення.

   1. Конкурентноздатність  включає три основні складові. Перша жорстко зв'язана з виробом  як таким і значною мірою  зводиться до якості. Друга зв'язана як з економікою створення збуту і сервісу товару, так і з економічними можливостями й обмеженнями споживача. Нарешті, третя відбиває все те, що може бути приємно чи неприємно споживачу як покупцю, як людині, як члену тієї чи іншої соціальної групи і т.д.

   2. Покупець  — головний оцінювач товару. А  це приводить до дуже важливої  в ринкових умовах істині: всі  елементи конкурентноздатності  товару повинні бути настільки  очевидні потенційному покупцю,  щоб не могло виникнути найменшого  сумніву чи іншого тлумачення  у відношенні любого з них. Коли ми формуємо "комплекс конкурентноздатності", у рекламі дуже важливо враховувати особливості психологічного виховання й інтелектуальний рівень споживачів, багато інших факторів особистого характеру. Цікавий факт: майже всі закордонні посібники по рекламі особливо виділяють матеріал, зв'язаний з рекламою в малограмотній чи інтелектуально нерозвиненій аудиторії.

   3. Як  відомо, кожен ринок характеризується  «своїм» покупцем. Тому споконвічно  неправомірна ідея про деяку  абсолютну, не зв'язану з конкретним ринком, конкурентноздатністю.

   Ринкове господарство, а слідом за ним і  його вченими давно і добре  зрозуміли, що намагатися схематично виразити конкурентноздатність товару — це все рівно, що намагатися схемою показати всю складність і всі тонкощі ринкового процесу. Для них конкурентноздатність стала просто зручним, що концентрує увагу і думку терміном, за яким вибудовується вся розмаїтість стратегічних і тактичних прийомів менеджменту в цілому і маркетингу зокрема.

   Конкурентноздатність — не показник, рівень якого можна обчислити для себе і для конкурента, а потім перемогти.

    Насамперед  — це філософія роботи в  умовах ринку, орієнтована на:

• розуміння нестатків споживача і тенденції їх розвитку;
• знання поведінки і можливостей конкурентів;
• знання стану і тенденцій розвитку ринку;
• знання навколишнього середовища і її тенденцій;
• уміння створити такий товар і так довести його до споживача, щоб споживач зволів його товару конкурента.

   Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в  науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття наступним чином.

   Конкурентоспроможність  продукції - це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.Конкурентоспроможність підприємства слід розуміти, як реальну та потенційну спроможність, а також наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

   Конкурентоспроможність  підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати  швидко та дешево якісну продукцію в достатній кількості.

   Конкурентоспроможність  персоналу, тобто робітників, спеціалістів, керівників підприємства - це вміння кожного  з них і всім разом, як одне ціле, швидко і ефективно сприймати  і реалізувати різні новинки  в кожній стадії життєвого циклу продукції. Це вміння створювати вироби, які відповідають всім вимогам споживача з найменшими витратами всіх видів ресурсів.

   Критерій  конкурентоспроможності - важливий елемент  апарату даної категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках.

   Зразу треба звернути увагу на одну з  суттєвих помилок, які роблять наші підприємства. Вона полягає в тому, що ми зосереджуємо свої зусилля на продажі окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, - не завжди кращими, - стараємось перевершити їх по деяких параметрах. А якщо вдалося що-небудь продати за валюту - радість на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне місце їх на ринку, а не разова, нехай навіть вдала угода.

   Звідси, для досягнення цього критерію нам  треба змінити акценти, перенести  центр уваги нашої роботи при  вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства. А в цьому тандемі пріоритет повинен віддаватися персоналу, так як саме в людях зосереджується конкурентоспроможна сила підприємства.

   Тільки  в цьому випадку вони (персонал і підприємство) зможуть гнучко і ефективно реагувати на запити різних споживачів, задовольняючи їх високі вимоги до тієї або іншої продукції.

   З цього  можна зробити висновок: у багатогранній  практичній діяльності по досягненню конкурентоспроможності акценти повинні бути розставлені наступним чином:

1) Конкурентоспроможність  персоналу;

2) Конкурентоспроможність  підприємства;

3) Конкурентоспроможність  продукції (одержана як похідна  перших двох).

   Зрозуміло, що вся робота повинна проводитися  паралельно, енергійно, відповідними службами, але пріоритет повинен належати персоналу.

   В багатогранній  роботі по досягненню конкурентоспроможності важливе місце належить показникам, які повинні характеризувати  та давати змогу оцінювати конкурентоспроможність того чи іншого об`єкту.

   Поняття конкурентоспроможності фірми містить  у собі великий комплекс економічних  характеристик, визначаючих положення  фірми на галузевому ринку (національному  або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які  визначаються сферою виробництва, а також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і збуту товарів фірми.

   Конкурентоспроможність  продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться  поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних засобів діяльності фірми, надаючи перевагу в умовах конкурентної боротьби.