Розроблення інноваційної політики ТОВ «Колві»

Сучасна котлова установка  являє собою складне технічне спорудження. Вона складається з  котлового агрегату і допоміжного  котлового устаткування, розміщеного  в приміщенні котельні чи поза нею  яке призначено для виробництва пари з необхідними параметрами для готування гарячої води, чи того й іншого одночасно.

В основі задоволення потреби  споживачів лежить технологічна ідея – створити максимально компактну  модульну котельну установку, яка б  створювала менше шуму, ніж інші, була економною у використанні палива, повністю відповідала стандартам та щоб ї можна було ремонтувати  не відриваючи від процесу опалення/ водообігріву [21].

Для модульної котельної  установки притаманні такі характеристики:

1. Вага – 1650 кг
2. Потужність – 1500 кВт
3. Тип палива – природний газ
4. Висота - 1697/2200 мм*
5. Ширина - 1005 мм
6. Довжина – 711-5500 мм*
7. ККД - 92%
8. Номінальний тиск газу -  1274 / 1970 Па*
9. Кількість ступенів захисту при газовій автоматиці – 8

* показники можуть варіюватися  в залежності від побажань  замовника.

Автономні модульні котельні установки ТОВ «Колві» відповідають ДСТУ та працюють на природному газі за ГОСТ 5542, а також сертифіковані міжнародним стандартом якості ISO 9001: 2006.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналіз структури інформаційних  джерел формування інноваційних ідей

 

Головними причинами і  джерелами інноваційних ідей ТОВ  «Колві» є:

• потреби ринку, попит споживача;
• конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;
• формування позитивного іміджу підприємства;
• пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;
• наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;
• бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;
• реалізація знань творчої особистості;
• поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;
• наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;
• винахідництво;
• інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

П. Друкер [33] виокремлює сім  джерел інноваційних ідей:

1. Раптові події для підприємства чи галузі (несподіваний успіх або несподівана зовнішня подія, несподівана невдача).
2. Неконгруентність — невідповідність між реальністю та уявленнями про неї.
3. Нововведення, що грунтуються на потребі технологічного процесу.
4. Раптові зміни у структурі галузі або ринку.
5. Демографічні зміни.
6. Зміни у сприйманнях, настроях та ціннісних настановах.
7. Нові знання.

 Перші чотири джерела  є внутрішніми і стосуються  підприємства, а за своєю суттю  це скоріше симптоми, що їх  можуть відчувати працівники  підприємства або галузі. Водночас  вони є висо-конадійними індикаторами  змін, які можуть бути проведені  з незначними витратами. Слід  зазначити, що межі між ними  розмиті; більш того, ці джерела  часто перекривають один одного. Разом з тим кожне з зазначених  джерел має свої характерні  особливості. Розглянемо їх.

 Несподіваний успіх  — це не просто сприятлива  можливість для нововведення, а  вона сама зумовлює необхідність  цих нововведень. Наприклад, великі  сталеплавильні заводи морально  застаріли. Виникла ідея створити  міні-заводи.

 Несподіваний успіх  вивчається з метою виявлення  інноваційних можливостей з допомогою  таких запитань:

• Яку користь дає використання несподіваного успіху?
• До якого результату це приведе?
• Що необхідно зробити, щоб перетворити успіх в інновацій ну можливість?
• Як це зробити?

 Прийняття рішення  про нововведення завжди має  ризик, оскільки необхідна певна  структурна перебудова, яка може  справляти значний вплив на  функціонування всіх підрозділів  організації. Тому вищій управлінській  ланці належить важлива роль, перш за все як ініціатора  такої перебудови. Саме вище керівництво  1) визначає стратегію щодо нововведень; 2) формує концепцію структурної  перебудови організації; 3) є ініціатором  нововведень. Тому більшість вдалих  інноваційних ідей висувається  вищою управлінською ланкою.

Аналізуючи інноваційну  діяльність ТОВ «Колві» було сформовано наступну структуру інформаційних  джерел формування інноваційних ідей, що зведено в таблицю 1.

Таблиця 1

Структура інформаційних  джерел формування інноваційних ідей ТОВ «Колві»

Джерело інформації	Частка в загальній  структурі, %
Споживачі	25
Власні та сторонні науково-технічні кадри	30
Діяльність конкурентів	15
Торговельні посередники	7
Консультаційні фірми	8
Працівники підприємства	15

 

Отже, як бачимо, домінуючими  джерелами формування інноваційних ідей ТОВ «Колві» є споживачі  і власні та сторонні науково-технічні кадри.

Наступним кроком в даній  роботі є встановлення рівня активності інноваційної діяльності підприємства. Рівень активності інноваційної діяльності ТОВ «Колві» є низьким, так як коефіцієнт співвідношення менший за одиницю. Такий фактор пояснюється складністю впровадження інновацій в Україні через низький потенціал інноваційної діяльності країни, брак фінансових ресурсів, застарілості технологій і постійні порушення законодавчих обмежень ведення бізнесу в країні, що понижує інвестиційну привабливість українських підприємств.

 

 

 

 

 

 

Аналіз технічного рівня  підприємства

 

Аналіз технічного рівня  підприємства базується на таких  показниках, як коефіцієнт оновлення  продукції, коефіцієнт оновлення технології, частка конкурентоспроможної продукції  підприємства.

Розрахуємо вказані коефіцієнти  для ТОВ «Колві»:

1. Коефіцієнт оновлення  продукції

К _он.пр. = Q _н/  Q_тов = 18/56= 0,32

2. Коефіцієнт оновлення  технології

К_н.тп. = N_н.тп./N_заг.тп. = 2/8 = 0,25

3. Частка конкурентоспроможної  продукції підприємства

ПQQ = П_ксп / Q_скл = 76%.

Отже, в ході аналізу технічного рівня підприємства було розраховано  вищевказані показники, на основі яких можна зробити наступні висновки:

• коефіцієнт  оновлення продукції становить 0,32, що говорить про наявність інноваційних процесів на підприємстві, проте цей рівень відносно низький і потребує його підвищення для сприяння досягненню стратегічних цілей підприємства. Тобто, інноваційну діяльність підприємства варто фінансувати в напрямку підвищення його його спроможності до інноваційної діяльності.
• коефіцієнт оновлення технології становить 0,25 і це свідчить про те, що підприємство спроможне випускати продукцію на нових видах техніки, проте навряд чи на передових.
• Частка конкурентоспроможної продукції підприємства становить 76% і свідчить про те, що досить мала кількість товару залежується на складах, а значить продукція підприємства конкурентоспроможна. Варто враховувати і специфіку товару та той фактор, що котельні виготовляються під замовлення і на складах вони не залежуються, проте залежуватися можуть певні комплектуючі до них, які входять до системи автономної модульної котельної установки.

Отже, технічний рівень ТОВ  «Колві» не спроможний забезпечити  виробництво нової продукції  при використанні передової техніки  і технології виробництва. Тобто, компанію потрібно розвивати і фінансувати  в напрямку покращення її технічного стану для запровадження ефективної інноваційної діяльності. Конкурентоспроможність автономних модульних котельних  установок (АМКУ) «Колві» висока, проте її стан не варто залишати без уваги з метою її подальшого підвищення. Конкурентоспроможність товарів ТОВ «Колві» базується на якості, безпечності, економічності, ергономічності і прийнятній ціні із високим рівнем сервісної підтримки, що дуже важливо на промисловому ринку.

Оцінка ефективності інноваційної діяльності підприємства

 

Перш ніж розпочати  оцінювати інноваційну діяльність ТОВ «Колві», варто проаналізувати стан попиту на АМКУ та стратегії компанії у відповідності зі стратегічними  цілями.

Тип ринку автономної модульної  котельної установки визначається за наступними показниками:

• За рівнем обмеження конкуренції ринок автономних систем опалення і водообігріву є олігополістичним [6]. Це проявляється в наявності на ринку невеликої кількості виробників (близько 20) та споживачів (близько 25-30). Відповідно вхідним бар’єром є сертифікація котелень та технологічна новизна товару, тому важливе значення для посилення конкурентних переваг товару має варіація.
• За характером об’єктів товарного обміну ринок автономних систем опалення та водообігріву є ринком виробів.
• За характером кінцевого використання товарів  - ринок товарів виробничого призначення.
• За сферою виробництва - ринок автономних систем опалення та водообігріву являється ринком матеріального виробництва
• За характером використання товарів – ринок товарів тривалого використання.
• За товарно-галузевою ознакою – ринок побутових та промислових виробів.
• За територіальним охопленням ринок автономних систем опалення та водообігріву є світовим ринком.
• За співвідношенням попиту та пропозиції – ринок покупця, тому що пропозиція перевищує попит.

Тип попиту на ринку автономних систем опалення та водообігріву є  вторинним, так як його породжує потреба  в опаленні будівель, опалення будівель породжене зростанням кількості  будівельних робіт або переоснащенням чи реконструкцією системи опалення вже існуючих будівель. Це знаходить  своє відображення у залежності зміни  попиту на автономні модульні котельні від попиту на опалення приміщень  буль-якого типу, внаслідок чого можуть коливаються прибутки підприємства.

Тип попиту на ринку є  нерозширюваним. Забудовники не будуть закуповувати котелень більше ніж це відповідає їхнім виробничим потребам.

Попит на ринку є нееластичним. Тобто, зміна ціни на продукцію не супроводжується коливанням попиту на неї, так як для промислових  споживачів найбільш важливим фактором є умови співпраці, якість товару та сервіс. Відносно характеристики перехресної  еластичності, то вона відсутня на ринку  автономних систем опалення і водообігріву України, оскільки даний товар не має замінників.

Попит на даний товар є  раціональним. Вибір споживача супроводжується  детальною оцінкою техніко-економічних  характеристик автономної модульної  котельні. Попит на котельні є досить високим і бажаним з погляду  своїх  комерційних вигод. Попит  повноцінний. Попит не парний [3,4,7].

Однак підприємству для збереження конкурентних позицій необхідно  підтримувати рівень попиту і сприяти  його зростанню. В такому випадку  доцільно застосовувати ремаркетинг: слід виявити причини можливого  падіння попиту, модифікувати існуючі  товарні позиції асортименту  у відповідності із виявленими причинами  та тенденціями та налагодити збут модифікованих товарних позицій.

 Підприємство має модифікувати  автономну модульну котельну  установку. Як приклад дій підприємства  в такому випадку: створення  нових товарних рядів автономних  модульних котельних установок,  пошук нових покупців, вдосконалення  перед- та післяпродажного обслуговування, удосконалення обладнання тощо.

Етап зрілості модульної  котельної установки продовжується  на протязі 2007-2012 років. Підприємство відчуло  уповільнення росту продажу (рис.1), оскільки з’явилась велика кількість  конкурентів. З метою утримання  своїх позицій на ринку, компанія змінила певні властивості товару (якість, технічні характеристики) та оновила  маркетинговий комплекс. Спираючись на довготривалий вплив факторів макросередовища, на протязі 2012-2015 рр. автономна модульна котельна установка  буде продовжувати знаходитись на етапі  зрілості, однак можлива поява  нових автономних систем опалення. Наприклад, останнім часом все актуальнішими  стають системи опалення на біопаливі  в зв’язку з газовою кризою в країні та швидкими темпами розвитку ринку біопалива, що є серйозною  загрозою для виробників газового обладнання для опалення [17,19].

Важливим фактором впливу на становлення етапу зрілості стала  також криза, що розпочалася в  кінці 2008 року і пригальмувала процеси  будівництва в Україні, деякі  з яких не відновлені і на сьогоднішній день, що вплинуло на зменшення динаміки замовлень котелень в порівнянні з докризовим періодом [21].