Розробка нового диференційованого туристичного продукту

      Першим  етапом діяльності туристичного підприємства на ринку є визначення кон'юнктури, сегментація та визначення певної маркетингової стратегії. Кон'юнктура ринку відбиває як співвідношення попиту/пропозиції, так і умови діяльності на певному ринку, є основою вибору певного сегмента і розробки комплексу маркетингу. Найяскравіше кон'юнктура певного ринку відбивається в динаміці цін на відповідний турпродукт. Кон'юнктура складається внаслідок сукупної дії багатьох чинників, які характеризують стан середовища ринкової діяльності туристичного підприємства.

      Кожен суб'єкт ринку діє в конкретному  ринковому середовищі. Ринкове середовище є системою відношень, що складаються  між суб'єктами ринку, які діють  в певному правовому полі. Моніторинг стану ринкового середовища передбачає аналіз та оцінку макросередовища ринкової діяльності, яка є для підприємства об'єктивними умовами функціонування. Макросередовище поділяють на зовнішнє, яке формується в результаті взаємодії чинників функціонування ринку турпослуг, та контактне, що безпосередньо взаємодіє з підприємством.

      Друге джерело — це сама туристична компанія.

      Туристична  компанія є системою до якої входять  керуюча і керована підсистеми, між  якими існує прямий та зворотній  зв'язок.

      До  основних рис туристичної компанії належать:

- наявність  ресурсів (людських, матеріальних, технологічних,  фінансових, інформаційних);

- залежність  від зовнішнього середовища (економічних  умов, законів, конкурентів тощо);

- наявність  поділу праці (горизонтального  та вертикального);

- наявність певної структурної побудови і необхідності управління;

- здійснення  певних видів діяльності у  відповідності з накресленими  цілями.

      До  основних складових основної структури  туристичної компанії відноситься: підприємство (організація), формальна  організація, неформальна організація, працівник, трудовий колектив.

      В першу чергу, всі співробітники  компанії повинні бути зацікавлені  в створенні сучасного та рентабельного  турпродукту. По-друге, працівники дослідницьких  підрозділів туристичної індустрії, які розробляють диференційовані турпродукти. Розвиток диференційованих турпродуктів тільки в окремих випадках можливий без інтенсивних досліджень. Великі туристичні компанії мають істотні переваги в цій області. Таким чином, обмежується конкуренція, оскільки вступ диференційованих туристичних компаній на ринок важкий.

      Третє джерело для виявлення ідей —  незалежні фірми, які теж можуть бути залучені до пошуку ідей диференційованих турпродуктів. Велике значення мають звіти інститутів, які займаються дослідженням диференційованого турпродукту. На виставках і ярмарках можуть бути проаналізовані вітчизняні та закордонні конкурентні дестинації, слід також використати аналіз патентів і результатів досліджень у споріднених напрямах.

      Якщо  аналіз джерел ідей не дає бажаних  результатів, то можна використовувати творчі методи генерації ідей диференційованих турпродуктів, а саме: морфологічний і проблемний методи аналізу, мозкову атаку та синектичний підхід.

      Ідеї, що генеруються, слід оцінити і вибрати  з них найоптимальніші для  діяльності фірми. Такий етап дістав назву селекції ідей.

      Мета  попередньої селекції ідей полягає  в якомога швидкому виділенні  непридатних рішень. Оцінюються не продукти, а ідеї в їхній більш-менш початковій формі. Попередня селекція може означати перевірку ідей на відповідність їх вимогам туристичної компанії, яка включає: експертні оцінки, матрицю оцінки і багатокритерійну оцінку.

      Експертна оцінка проводиться, перш за все, за такими показниками: очікуваний об'єм продажів; зростання виробництва; ступінь, за яким можна досягнути проникнення; відповідність диференційованого турпродукту використовуваним або запланованим каналам розподілу. Необхідно з'ясувати, які переваги має диференційований турпродукт щодо конкурентів, чи є правові або моральні проблеми. Експерти повинні оцінити, наскільки реалізовано ідею з фінансової та технічної точок зору і наскільки ця ідея відповідає цілям та іміджу туристичної компанії.

      Матриця оцінки будується так: визначаються найважливіші сфери діяльності туристичної  компанії (виробництво, фінанси, дослідження, маркетинг та ін.), їм привласнюється числове значення, що відображає їхню відносну вагомість і роль для успіху туристичної компанії. Ідея дістає ряд оцінок (наприклад, від 0, 1 до 1), кожна з яких виражає, наскільки добре ідея відповідає вимогам того або іншого відділу. Множення коефіцієнтів по відділах і складання здобутих результатів визначають кінцеву оцінку користі ідеї для компанії.

      Під час оцінювання за багатьма критеріями, спочатку затверджуються критерії, які зважуються залежно від їхньої ролі в процесі вибору. Потім аналізується, наскільки ідеї виконують поставлені умови за допомогою простої шкали рейтингу. Результат обчислюється підсумовуванням добутків критеріїв оцінки на їхні вагові коефіцієнти. Оцінка в балах конкретної ідеї дає змогу зробити які-небудь висновки тільки в порівнянні з бальними оцінками (індексами) інших ідей або за наявності шкали оцінки індексу. 

      1.4. Основні стадії процесу розробки диференційованого турпродукту      

      У сучасних умовах глобалізації світового ринку й бізнесу, важливими є питання розробки диференційованих турпродуктів. Зокрема, особливо гострою є проблема впливу національної культури на процес розробки диференційованих ринкових турпродуктів. Будь-яка туристична компанія, що веде пошук країн, де є умови для досліджень і розробок у сфері створення диференційованих турпродуктів, усвідомлено чи ні, робить вибір між культурами і може, наприклад, віддати перевагу Швейцарії як країні, більш сприятливій для проведення нових досліджень і розробок, ніж Таїланду, а це означає перевагу, віддану швейцарській культурі. Часто вибір туристичної компанії  базується на традиційних міркуваннях, таких як технічна оснащеність, фінансові ресурси, логістика й доступність ринку. Проте національна культура, яка часто не враховується, може впливати на хід і результат реалізації програми розробки диференційованого турпродукту.

      Концепція стадій розробки диференційованих продуктів  не є новою, її давно визнано, описано  й досліджено. Якщо не враховувати  дебати про точну кількість стадій процесу, (від 2 до 15), і ступенів, в якому вони перекривають один одного, то існує єдина думка, що концептуально процес розробки диференційованого турпродукту послідовно «проходить» через стадії задуму, матеріальної розробки, масового виробництва та продажу диференційованого турпродукту на ринку.

      Останнім  часом висловлюється думка про  те, що процес розробки диференційованого  турпродукту може бути зведений до двох основних стадій. Перша стадія —створення ідеї, відбір і концептуальне тестування. Друга стадія — впровадження, до якої належить розробка, пробний маркетинг і запуск диференційованого турпродукту в продаж.

      Виділені  стадії є різними. Перша фокусується  на розробці концепції диференційованого  турпродукту, а друга — на реалізації цієї концепції.

      Індивідуалізм — це сторона національної культури, що трактує як співвідношення індивідуалізму і колективізму, яке переважає  в даному суспільстві. Суспільство  з високим ступенем індивідуалізму втрачає зв'язки між його членами, оскільки кожен сконцентрований на своїх власних інтересах та інтересах свого найближчого оточення. Прикладом країн з високим ступенем розвитку індивідуалізму є: Сполучені Штати, Великобританія, Канада та Італія. Суспільство з низьким ступенем індивідуалізму, зокрема в Японії, Ірані, Тайвані і Колумбії, дотримується групових цінностей і вірувань, а тому переслідує колективні інтереси. Не дивлячись на те, що соціологи досить широко вивчили цю сторону національної культури, вони практично ігнорували вплив індивідуалізму на процес розробки диференційованих турпродуктів.

      Дослідження фахівців у сфері менеджменту  й маркетингу припускають, що високий  ступінь індивідуалізму може бути пов'язаний з успішною розробкою диференційованих турпродуктів. Як показує практика, відомі в усьому світі розробники диференційованих ринкових продуктів — це люди, які не бояться присвятити себе ідеям, що не обіцяють безумовного успіху, а іноді й виходить за рамки безпосередньої сфери їхньої діяльності. Навіть якщо інші розглядають ту або іншу ідею як таку, що не заслуговує витрат ресурсів, ці люди, навпаки кидають виклик колегам і намагаються знайти відповіді на складні заплутані питання. Швидше за все, їхня непримиренність, самовпевненість, завзятість і є тією рушійною силою інноваційних процесів, яка створює передумови для успішного розвитку їх і сприяє подоланню виникаючих перешкод.

      Сучасне уявлення про новаторів як в туристичних, так і в бізнес технологіях, дає  змогу з упевненістю стверджувати, що високий рівень індивідуалізму обумовлює  успіх діяльності в створенні диференційованих ринкових турпродуктів.

      Новатори  в індустрії туристичного бізнесу, як правило, покладаються на свою винахідливість і особисту участь в процесі створення  та втілення в життя диференційованих концепцій. В основному вони працюють автономно і одночасно істотно впливають на інноваційну роботу колег. Присутність новаторів розцінюється як головний критерій, за яким розрізняють вдалі та невдалі інноваційні проекти. Новатори в індустрії туристичного бізнесу схожі зі своїми колегами з промислової сфери цілеспрямованістю і наявністю індивідуалістичного підходу, проте вони часто не є генераторами ідей або носіями знань, необхідних для створення диференційованого турпродукту. Навпаки, їхній творчий потенціал залежить від керівної ролі представників вищої управлінської ланки, які допомагають їм розкрити свої потенційні можливості й залучити необхідну ресурсну базу для успішної реалізації ідей. Часто в основі створення диференційованого турпродукту, що має успіх, лежать зусилля вищої управлінської ланки. При цьому новатори в області технологій бізнесу, безумовно, відіграють не останню роль в успішній реалізації ініційованих керівництвом проектів. При більш глобальному погляді на дану проблему виявляється, що концептуальна винахідливість і творчий потенціал тієї або іншої національної культури безпосередньо пов'язані з її індивідуалізмом, про що свідчить позитивна, висока кореляція між даними про кількість виданих патентів і зареєстрованих торгових марок і рівнем розвитку країни, в якій вони були зареєстровані. Слід зазначити, що успішна розробка диференційованих турпродуктів може відбуватися тільки при високому ступені індивідуалізму.

      Отже, чим яскравіше виражено індивідуалізм  серед представників тієї або  іншої національної культури, тим  досконаліші створювані в даній країні турпродукти, не звертаючи увагу на те, що антипод індивідуалізму — колективізм, також може бути віднесений до чинників, які позитивно впливають на процес створення диференційованих турпродуктів. 

      1.5.  Рекламно – інформаційне просування турпродукту

      Реклама в туристичному бізнесі  є цілеспрямованим  поширенням інформації про турпродукт з метою інформативного впливу на споживача для просування й продажу  турпродукту, сприяючого появі в  покупця заінтересованості та бажання  купити даний турпродукт.

      Щоб правильно виконувати свою роль, реклама  в туристичному бізнесі повинна  виконувати завдання на користь покупців, а саме:

- інформувати  про асортимент наявних у продажі  турпродукту, його корисні властивості  та способи використання;

- повідомляти про нові турпродукти (підготувати покупця до їхньої появи на ринку);

- формувати  інтереси покупців, виховувати їх;

- нагадувати  про необхідність зробити сезонну  покупку у зв'язку з якою-небудь  подією або про можливість  покупки випадково (наприклад,  знижка);

- інформувати  про місця зручнішого придбання  турпродукту.

      На  користь просування й продажу  турпродукту:

- пропагувати  турпродукт;

- стимулювати  попит і заінтересованість покупців;

- інформувати  й нагадувати про сприятливі  можливості вибору та покупки;

- впливати  на попит і пропозицію шляхом  вивчення й прогнозування запитів  і побажань покупців.

      На  користь створювачів турпродуктів:

- пропаганда  нових турпродуктів;

- інформувати  про розширення асортименту, поліпшення  якості.

      Мета  реклами в туристичній компанії для рекламодавця — довести інформацію до споживачів. Споживачеві реклама в туристичній компанії дає змогу заощадити час і засоби під час з'ясування заявлених відмітних властивостей турпродукту.